Постанова № 72715497, 13.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5602/17

Категорія: 3.7 Головуючий в І інстанції ТарасишинаО.М.

Час та місце ухвалення: 09:05 год., м. Одеса

Дата складання повного тексту: 08.12.2017р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортник 1718» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортник 1718» до Одеської обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорно-комунікаційної інфраструктури Одеської облдержадміністрації, Ліквідаційної комісії Департаменту охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської облдержадміністрації про стягнення компенсації за пільгове перевезення громадян у розмірі 231 315, 93 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортник 1718» звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської обласної державної адміністрації в особі Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації про стягнення компенсації за пільгове перевезення громадян у розмірі 231 315, 93 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортник 1718» відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортник 1718» ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортник 1718», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Транспортник 1718» та Управлінням морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку обласної державної адміністрації, Відділом транспорту та морегосподарського комплексу Одеської обласної державної адміністрації укладено договори «Про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування від 28.07.2014 року № 113/17, № 112/14, 115/14, 114/14, від 11.05.2016 року № 33/16.

За умовами зазначених договорів ТОВ «Транспортник 1718» здійснює перевезення пасажирів та багажу на автобусних маршрутах загального користування, а саме:

№ 580/579 Старосілля м. Білгород-Дністровський АС;

№ 246/247 Олександрівка Одеса АС «АВ «Привоз»;

№ 966/965 Одеса АС «АВ «Привоз» - Старосілля;

№ 614/613 Дивізія Одеса АС «АВ «Привоз»;

№ 214/212 Олександрівка Одеса АС «АВ «Привоз».

Відповідно п. 2.4.10. зазначених договорів перевізник зобов'язаний здійснювати пільгові перевезення усіх категорій громадян, які мають право на відповідні пільги згідно діючого законодавства.

В підтвердження виконання своїх зобов'язань з перевезення пасажирів та багажу на автобусних маршрутах та понесених збитків, ТОВ «Транспортник 1718» надано до матеріалів справи Таблиці кількості перевезених пільгових пасажирів на міжміських автобусних маршрутах згідно з відомостями автовокзалів «АВ «Привоз» та «Б-Дністровський АС» за 2016, 2017 роки та білетно-касові відомості.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Статтею 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

До видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення по державним програмам соціального захисту щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (абз. 5 пп. «б» п. 4 ч.1 ст. 89 Бюджетного кодексу України).

Частиною 1 статті 102 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті «б» пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Як вбачається з п. 2.5.5. вказаних вище договорів від 28.07.2014 року та від 11.05.2016 року, перевізник має право отримувати, якщо це передбачено чинним законодавством, компенсацію за пільгове перевезення та перевезення пасажирів за регульованими тарифами відповідно діючих нормативних актів в межах відповідних бюджетних асигнувань на підставі договорів з органами, що є платниками передбачених діючим законодавством компенсації.

В свою чергу, як встановлено і зазначено в рішенні судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Транспортник 1718» та Управлінням соціального захисту населення Саратської районної державної адміністрації було укладено договори «Про компенсацію пільгових перевезень окремих категорій громадян», які регламентують взаємовідносини сторін, щодо компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян на приміських автобусних маршрутах загального режиму руху № 5 від 01.01.2014 року, № 27 від 01.04.2014 року, № 35 від 01.09.2014 року, № 23 від 01.04.2015 року, № 1 від 05.01.2015 року, від 02.06.2015 року, останній з яких, а саме договір від 02.06.2015 року укладений між ТОВ «Транспортник 1718» та Управлінням соціального захисту населення Саратської районної державної адміністрації «Про компенсацію пільгових перевезень окремих категорій громадян» діяв до 31.12.2015 року.

З урахуванням вказаних вище норм права та обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність підстав для компенсації перевезення пільгових категорій населення за період 2016 - 2017 рік, оскільки відповідний договір з Управлінням соціального захисту населення Саратської районної державної адміністрації укладено не було, як те встановлено п. 2.5.5 Договорів «Про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності посилань суду першої інстанції на відсутність договорів за період 2016 - 2017 рік з Управлінням соціального захисту населення Саратської районної державної адміністрації з урахуванням того, що вказаний орган немає відношення до міжміських маршрутів, а компенсацію за пільгове перевезення пасажирів на вказаних маршрутах повинна здійснювати саме Одеська обласна державна адміністрація (в особі її структурного підрозділу), колегія суддів до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Як вже вище зазначено, пунктами 2.5.5. договорів про організацію перевезення пасажирів від 28.07.2014 року та від 11 травня 2016 року, перевізник має право отримувати компенсацію за пільгове перевезення пасажирів за регульованими тарифами відповідно діючих нормативних актів в межах відповідних бюджетних асигнувань на підставі договорів з органами, що є платниками передбачених діючим законодавством компенсації.

Крім того, відповідно до п. 3.3.3, вказаних вище договорів, компенсація перевезень пільгових категорій пасажирів здійснюється на підставі цих Договорів, а також договору (договорів) з відповідними розпорядниками бюджетних коштів, укладених відповідно до законодавства. Договори з розпорядниками бюджетних коштів мають характер замовлення пільгових перевезень відповідно до статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Отже, однією з підстав для отримання позивачем компенсації за пільгове перевезення пасажирів, є - укладення відповідних договорів з органами, що є платниками передбачених діючим законодавством компенсації, що мають характер замовлення пільгових перевезень.

В свою чергу, позивачем не заперечувалося, що таких договорів, після закінчення дії договору з Управлінням соціального захисту населення Саратської районної державної адміністрації, ним не укладалося ані з останнім, ані з іншими органами (в залежності від напрямку маршруту), що є платниками передбачених діючим законодавством компенсації.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для компенсації позивачу перевезення пільгових категорій населення за період 2016 - 2017 рік, є обґрунтованим.

Крім того, відповідно до 2.1.4 зазначених договорів, Одеська обласна державна адміністрація, як організатор, зобов'язана сприяти позивачу, як перевізнику, в отриманні, на законних підставах, компенсації за здійснення пільгових перевезень та перевезень за регульованими тарифами, в межах своїх повноважень, згідно встановленим механізмам компенсації.

Зазначений пункт договорів не є прямим обов'язком відповідача на компенсацію позивачу пільгових перевезень пасажирів, в тому числі без наявності відповідних договорів з органами, що є платниками передбачених діючим законодавством компенсації, а є обов'язком лише в сприянні на отримання такої компенсації.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст.322, ст. 325, ст.327, ст. 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортник 1718» залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 13 березня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук