Постанова № 72715383, 14.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/451/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Коротич І.А.,

час ухвалення рішення - 14.12.2017 року,

місце ухвалення рішення - м. Кременець,

дата складання повного тексту рішення - не вказано,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 січня 2016 року; стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, понесені позивачем.

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 січня 2016 року із врахуванням розміру грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, відповідно до постанови КМУ від 15 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 січня 2016 року із врахуванням розміру грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, відповідно до постанови КМУ від 15 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області № 107 від 17 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. У стягненні витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 640 гривень.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги скарги обґрунтовує тим, що відсутнє бюджетне фінансування для проведення перерахунку пенсії, а тому такий перерахунок буде здійснений після надходження відповідного фінансування. Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду.

Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років (а.с. 11), призначену згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262).

У жовтні 2017 року позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, проте листом № 501/Я-11 від 27.10.2017 року йому відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на відсутність відповідного фінансування для проведення перерахунку (а.с. 7-9).

Даючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

За правилами ч. 3, 4 ст. 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

З наведеної норми права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Таким чином, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 № 45 (далі - Порядок) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Отже, чинним законодавством встановлена певна послідовність дій для проведення перерахунку пенсії. З аналізу матеріалів справи вбачається що необхідна процедура дотримана та ліквідаційною комісією видана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (а.с. 9), яка і була подана до відповідача.

Факт наявності підстав для перерахунку пенсії позивача та дотримання процедури, передбаченої Порядком сторонами не оспорюється.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

У ході розгляду справи судом встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу не проведений з 01.01.2016 саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог ч.3 ст. 51 Закону України № 2262.

Апеляційний суд зазначає, що встановлене чинними нормативно-правовими актами зобов'язання щодо перерахунку пенсії має виконуватися належним чином. При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення перерахунку пенсії не береться до уваги судом, оскільки чинне законодавство передбачає можливість перерахунку, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Щодо повернення витрат на правову допомогу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач просить повернути сплачені ним витрати на правову допомогу в сумі 3840 грн. в повному обсязі.

Відмовляючи в стягненні судових витрат суд першої інстанції зазначив, що судові витрати не підтверджені належними доказами.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження оплати витрат на правову допомогу позивачем надано розрахунок витрат на правову допомогу, витяг з договору про надання юридичної допомоги адвокатом та квитанцію про оплату вказаних витрат (а.с. 16-18).З огляду на викладене висновок суду про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу є помилковим.

Проте, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно розрахунку витрат на правову допомогу, така складалась з: оформлення матеріалів адміністративного позову до суду (3 години) та участі в судових засіданнях (3 години). Проте, вказана справа була розглянута у порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с. 21), а тому стягнення судових витрат за участь адвоката у судових засіданнях є неможливим.

За таких обставин суд вважає доцільним стягнути лише витрати на оформлення матеріалів позову до суду в сумі 1920 грн.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, порушення норм процесуального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області задоволити частково.

Постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 грудня 2017 року у справі № 601/2041/17 - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01 січня 2016 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень сплачених судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 14 березня 2018 року.