Постанова № 72715312, 13.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/11669/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Обрізка І.М., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

представника відповідача Остафійчук М.В.

представника відповідача Боднарук Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_3 та Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року у справі № 344/8553/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними,-

судді в 1-й інстанції - Антоняк Т.М.,

час ухвалення рішення - 09.11.2017 року, 10:47 год.,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 14.11.2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Позовні вимоги мотивує тим, що він з 21 липня 1994 року звільнений в запас після проходження військової служби на посаді начальника відділу Управління Служби Безпеки України в Івано-Франківській області та має вислугу 21 (календарних 20 років) у розмірі 53% грошового забезпечення. З метою встановлення правильності нарахування пенсії, він звернувся із заявою в УСБ України в Івано-Франківській області та 10.03.2017 року отримав відповідь, з якої дізнався, що при призначенні йому пенсії не було враховано одноразові види грошового забезпечення, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову винагороду, індексацію, заохочення та одноразову допомогу при звільненні. Також, на його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ним отримано відповідь про те, що зазначені види грошового забезпечення носять одноразовий, а не постійний характер, тому не відносяться до додаткових видів грошового забезпечення, що включаються при обчисленні пенсії. Вважає порушеним своє право на належний рівень пенсійного забезпечення, що і стало підставою звернення його до суду з вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з березня 2014 року по 06 січня 2017 року, залишено без розгляду.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Постанову суду першої інстанції оскаржили позивач та відповідач, подавши на неї апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_3 покликається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: не маючи необхідних документів, які позивач просив витребувати в Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, суд не міг винести правильне, обгрунтоване, безпосереднє (неупереджене) рішення.

Позивач вважає, що його порушені права не захищені судом першої інстанції, тому просить апеляційний суд витребувати в Управління СБУ в Івано-Франківській області документи про нарахування, призначення та виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошові винагороди, премії за період з липня 1992 року по 21 липня 1994 року та одноразову грошову винагороду при звільненні з військової служби.

Суд першої інстанції не врахував, що порушення прав позивача має тривалий характер, а тому відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Таким чином позивач має право на пенсію за 3 роки до моменту звернення до суду.

Просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі апелянт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області покликається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області свою апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розмір пенсії за вислугу років залежить від грошового забезпечення встановленого ст. 43 цього закону. Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація не можуть враховуватися при обчисленні розміру пенсії особам, які проходили службу, згідно статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними). Отже, будь-які матеріальні допомоги чи індексація не входять до складу грошового забезпечення, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія позивачу призначена згідно з чинним законодавством, підстави для перерахунку розміру пенсії відсутні.

Просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач з 21 липня 1994 року звільнений в запас після проходження військової служби на посаді начальника відділу Управління Служби Безпеки України в Івано-Франківській області, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року(далі - Закону).

З листа УСБУ в Івано-Франківській області № 60/П-97/7/21-2549 від 10.03.2017 року вбачається, що при призначенні позивачу пенсії не було враховано одноразові види грошового забезпечення, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову винагороду, індексацію, заохочення та одноразову допомогу при звільненні. (а.с. 10-11).

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.05.2017 року № 360/П-15 зазначено, що зазначені види грошового забезпечення носять одноразовий, а не постійний характер, тому не відносяться до додаткових видів грошового забезпечення, що включаються при обчисленні пенсії (а.с. 8-9).

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що до складу грошового забезпечення позивача що враховується при визначенні розміру пенсії, входять суми матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексація, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В той же час, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватись при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що дії Управління управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області щодо неврахування при обчисленні пенсії позивача відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації слід визнати протиправними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII) (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною третьою цієї ж статті Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

-відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

-щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ)

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі постанова № 1294), упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно з п. 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі Інструкція).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

В той же час за змістом частини третьої статті 43 Закону N 2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону N 2011-XII та статтею 9 Закону N 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів, має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст.43 Закону № 2262-XII, обов'язковою умовою при визначенні складових грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії є сплата з цих виплат, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Апеляційним судом встановлено, що одноразова грошова допомога при звільненні не може братись до уваги при визначенні розміру грошового забезпечення, який враховується при призначенні пенсії.

З огляду на вищевикладені норми матеріального права та встановлені судом обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що індексація заробітної плати, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія.

Відповідно до ст. 66 Закону № 2262-XII рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

Враховуючи вимоги цієї статті, те, що з позовом про оскарження рішення відповідача про призначення пенсії позивач ні до вищих органів, ні до суду не звертався, а також те, що на час розгляду справи рішення відповідача про призначення пенсії ОСОБА_3 є чинним, апеляційний суд приходить до висновку про те, що діями відповідача права позивача під час призначення пенсії не порушені.

Однак, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Апеляційним судом встановлено те, що ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом 06.07.2017 року та просив суд відновити права, які порушені з березня 2014 року.

При цьому позивач заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подавав, поважних причин для поновлення цього строку не вказав.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції адміністративний позов ОСОБА_3 за період з березня 2014 року по 06 січня 2017 року правомірно було залишено без розгляду.

Відповідно до ст. 51 Закону № 2262 при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону № 1058 - 15 перерахунок призначеної пенсії, за загальним правилом, провадиться в такі строки:

-у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Апеляційний суд вважає необгрунтованими покликання позивача на те, що йому слід виплатити різницю в пенсії за минулий час, оскільки вказана норма застосовується у випадку настання обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії.

Оскільки позивач право на отримання пенсії з врахуванням суми матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення набув з моменту звільнення зі служби, однак вказаним правом не скористався, апеляційний суд не знаходить правових підстав для зобов'язання відповідача провести позивачу виплату різниці в пенсії за минулий час.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, прийшла до висновку про відсутність підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року у справі № 344/8553/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді І. М. Обрізко Я. С. Попко Повне судове рішення складено 14.03.2018 року