Постанова № 72715132, 07.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 376/1059/17-а Суддя (судді) першої інстанції: Ярошенко С.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді: Петрика І.Й., суддів: Собківа Я.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Кузьміної Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Сквирського районного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Сквирського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся 25.04.2017 року до суду з адміністративним позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Сквирському районі Київської області щодо відмови в призначенні (перерахунку) пенсії згідно довідки № 1 від 09.02.2016 року про заробітну плату в зоні відчуження в період з 15.12. по 30. 12. 1986 року в м. Чорнобиль неправомірними;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Сквирському районі Київської області здійснити призначення (перерахунок) пенсії та її виплату згідно довідки № 1 від 09.02.2016 року про заробітну плату в зоні відчуження м. Чорнобиль в період з 15.12 по 30.12.1986 року, починаючи з 01.02.2017 року.

Позовні вимоги мотивує наявністю документів, які засвідчують його право на призначення (перерахунок) пенсії на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні (перерахунку) пенсії з підстави неправильного змісту довідки про заробітну плату в зоні відчуження, оскільки відповідач може ставити під сумнів лише обґрунтованість видачі такої довідки, а не її зміст.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач, - Управління Пенсійного фонду України в Сквирському районі Київської області, звернувся 08.12.2017 року з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою відповідач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що надані позивачем для перерахунку пенсії на заявлених ним підставах документи містять ряд розбіжностей, зокрема: - в додатку до довідки № 1 від 09.02.2016 року не вірно визначено годинну тарифну ставку (взято весь заробіток за грудень 1986 року, а не годинну тарифну ставку);- в додатку до довідки № 1 від 09.02.2016 при визначенні збереженої заробітної плати враховано 19 відпрацьованих днів, в той час як відповідно до довідки № 30 від 03.03.1997 зазначено, що кількість відпрацьованих днів становить 20; - в додатку до довідки № 1 від 09.02.2016 при визначенні збереженої заробітної плати не включено 13 заробітну плату за 1986 рік, в той час як 13 заробітна плата за 1987 рік зазначена у довідці № 1 від 09.02.2016 як премія; - в довідці про заробіток № 76 від 05.02.1993 зазначено, що позивачу виплачена заробітна плата у сумі 153 крб. 87 коп., в той час як в копії особового рахунку дана сума відсутня при виплаті заробітку у 1987 році, а згідно відомостей довідки № 30 від 04.03.1997 року в березні 1987 року позивачу проведено оплату за роботу в зоні відчуження за 1987 рік у розмірі 154 крб. 44 коп.

В судове засідання, призначене на 07.03.2018 позивач та відповідач особисту та явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликались в судове засідання, але в суд не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін (представників сторін) без фіксації судового засідання.

Розглянувши справу в межах перегляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів встановила наступне.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України Сквирського району Київської області та одержує пенсію по інвалідності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач, обіймаючи посаду слюсаря Білоцерківського заводу «Ремпобуттехніка», був направлений для участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 15.12.1986 по 30.12.1986, що підтверджується Графіком відправки робітників заводу «Ремпобуттехніка» від 21.05.1986 (арк.с. 9).

З довідки КП завод «Ремпобуттехніка» № 25 від 17.03.2011 вбачається, що за період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС позивачу була проведена оплата праці в розмірі двох тарифних ставок із збереженням середнього заробітку.

Відповідно до копії Довідки № 1 від 09.02.2016, виданої КП завод «Ремпобуттехніка», фактична заробітна плата позивача за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія становить 758, 45 (212,8 (забезпечений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження)+ 537, 94 (оплата праці за дні роботи в зоні) + 8, 33 (премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження)).

01.02.2017 року позивач звернувся в Управління Пенсійного Фонду України Сквирського району Київської області із заявою про призначення (перерахунку) та виплати йому пенсії на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до довідки № 1 від 09.02.2016 року про заробітну плату в зоні відчуження міста Чорнобиль в період з 15.12.1986-30.12.1986 в розмірі відшкодування фактичних збитків.

Листом № 45/1 від 20.04.2017 Управління Пенсійного Фонду України Сквирського району Київської області повідомило позивача про відмову в проведенні перерахунку у зв'язку з виявленням розбіжностей у поданих позивачем документах.

Непогодження позивача з відмовою у перерахунку йому пенсії на заявлених ним підставах зумовило звернення з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280 і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України від 15.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-XII від 28.02.1991.

Частиною 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 (в редакції, чинній на момент звернення позивача) встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1. ст. 43 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV) перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій) відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За змістом пп.3 п. 2.1. цього Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 01 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пп. 2.10 п.2 цього порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування заробітної плати за цей період первинними документами (особовими рахунками, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією).

При цьому, всупереч висновкам суду першої інстанції, відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки змісту довідки про фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження. Така перевірка здійснюється на предмет відповідності довідки первинним документам (згідно із пп.3 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).

На підтвердження відомостей у довідці № 1 від 09.02.2016 року, на підставі якої позивач претендує на перерахунок пенсії, останній надав копії особових рахунків (арк.с. 14-15).

Колегією суддів було встановлено, що зміст довідки № 1 від 09.02.2016 року не відповідає наданим позивачем первинним документам з огляду на наступне.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС оплата праці для працюючих в зоні відчуження регулювалась постановою ЦК КПРС Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156, тобто проводилась за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами) незалежно від населеного пункту.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 було доручено установити зони небезпеки, де оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кілометрової зони, розділеної на ІІІ, ІІ, І зону небезпеки, проводиться відповідно у 5, 4, 3 кратному розмірі тарифних ставок (посадових окладів).

Перелік населених пунктів і виробничих об'єктів, де оплата праці проводилась відповідно до зон небезпеки, затверджено рішеннями Урядової комісії від 07.08.86 р. № 87 (лист Держкомпраці УРСР від 13.08.86 р. № 115), від 19.08.86 р. № 108 (лист Держкомпраці УРСР від 26.08.86 р. № 124), від 18.09.86 р. № 173 (лист Держкомпраці УРСР від 24.09.86 р. № 140), від 05.01.87 р. № 339 (лист Держкомпраці УРСР від 09.01.87 р. № 1).

Місто Чорнобиль, де працював позивач, відносилось до II зони небезпеки до 14 липня 1986 року включно, а з 15 липня 1986 року до 01 березня 1987 року - до I зони небезпеки.

З довідки № 1 від 09.02.2016, виданої КП завод «Ремпобуттехніка», вбачається, що для розрахунку оплати праці позивача за роботу в зоні відчуження був застосований показник кратності - « 3».

Разом з тим, оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (абз.4 п.п.1 п.1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207/7) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Тобто, якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.

Відповідно до довідки КП завод «Ремпобуттехніка» № 25 від 17.03.2011 позивачу в період з 15.12.1986 по 31.12.1986 було було збережено середнє грошове забезпечення за основним місцем роботи (арк.с. 19).

Отже, для розрахунку оплати праці за його роботу в зоні відчуження слід застосовувати показник кратності -« 2».

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що застосування КП завод «Ремпобуттехніка» при наданні довідки № 1 від 09.02.2016 показника кратності - « 3» до посадового окладу позивача, не відповідає вимогам чинного на час роботи позивача в зоні відчуження Чорнобильської АЕС законодавства.

Судом також встановлено, що в додатку до довідки 1 від 09.02.2016 при визначенні збереженої заробітної плати враховано 19 відпрацьованих днів:

Жовтень 252, 37/22

Листопад 291,34/19

(543,71/41)Ч16=212,18

Разом з тим, відповідно до довідки № 30 від 03.03.1997 кількість відпрацьованих позивачем днів у листопаді 1986 року становить 20.

Таким чином, зміст наданої позивачем для перерахунку пенсії довідки в частині визначення збереженого середнього заробітку не відповідає наданим позивачем первинним документам.

Крім того, при обчисленні премії позивачу за формулою: « 1/12 премії за 1986 рік» було взято показник 13-ї заробітної плати за 1987 рік (арк.с.14).

Таким чином, зміст наданої позивачем для перерахунку пенсії довідки в частині визначення премії не відповідає наданим позивачем первинним документам.

З урахуванням викладеного, суд вважає правомірною відмову відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки № 1 від 09.02.2016, виданої КП завод «Ремпобуттехніка».

У зв'язку з викладеним, колегія суддів не вбачає підстав для перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки № 1 від 09.02.2016, виданої КП завод «Ремпобуттехніка».

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.ст. 34, 229, 243, 250, 308, 313, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - задовольнити.

Постанову Сквирського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлено: 14.03.2018

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Кузьменко В. В.