Постанова № 72714697, 13.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року справа № 805/4132/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання - Святодух О.Б., за участю представника позивача Сороки І.В. (на підставі довіреності), представника відповідача Кравченко М.С. (на підставі довіреності), розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 805/4132/17-а (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.), складену в повному обсязі 15 грудня 2017 року в м. Слов'янськ Донецької області за позовом Державного підприємства «Артемсіль» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007022230 від 02 листопада 2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Артемсіль» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007022230 від 02 листопада 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 08 листопада 2017 року ним було отримано податкове повідомлення-рішення № 0007022230 від 02 листопада 2017 року, згідно з яким до ДП «Артемсіль» застосовано штрафні санкції за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 12862,52 грн.

Позивач зазначав, що відповідачем без будь-яких законних підстав прийнято оскаржуване рішення. Вважає, що на нього розповсюджується дія частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині звільнення від відповідальності щодо суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.

Виходячи з наведеного, ДП «Артемсіль» вважає податкове повідомлення-рішення № 0007022230 від 02 листопада 2017 року протиправним та просило його скасувати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 805/4132/17-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0007022230 від 02 листопада 2017 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство «Артемсіль» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00379790.

Позивач перебуває на податковому обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у період з 20.06.2017 по 26.06.2017 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Артемсіль» відносно дотримання вимог валютного законодавства щодо взаємовідносин з нерезидентами «ПетроСнаб», РФ за контрактом від 11.12.2015 № 117 у період з 11.12.2015 - 20.06.2017, з нерезидентом ООО «Омега», РФ за контрактом від 01.04.2016 № 151 у період з 01.04.2016 - 20.06.2017, з нерезидентом ООО «Содружество», РФ за контрактом від 11.12.2015 № 102 у період з 11.12.2015 - 20.06.2017.

За результатами вказаної перевірки Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби складено відповідний акт № 49/28-10-47-08/00379790 від 04.07.2017 (арк.справи 10-27).

Враховуючи висновки вищевказаного акту Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2017 року № 0004854708, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 13188,14 грн. (арк.справи 67).

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України (арк.справи 68-71).

Рішенням Державної фіскальної служби України № 2405616/99-99-11-01-02-25 від 25.10.2017 скарга позивача була задоволена частково, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2017 року № 0004854708 в частині 325,62 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунку у сфері ЗЕД, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (арк.справи 76-78).

З урахуванням рішення Державної фіскальної служби України від 25.10.2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2017 року № 0007022230, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 12862,52 грн. (арк.справи 79).

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Верховною Радою України 02.09.2014 прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ, який набув чинності 15.10.2014 та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Соледар Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Соледар Донецької області, де зареєстрований позивач.

Аналізуючи вказані приписи, позивач є суб'єктом господарювання, який звільняється від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки самого лише факту здійснення його діяльності на території проведення антитерористичної операції достатньо для визнання його такими.

Суд вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України, як на ознаку того, що останній не звільнений від відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», з огляду на наступне.

Так, стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Разом з тим, аналізуючи приписи вказаного Закону, слід зробити висновок про те, що невиконання зобов'язання особою може бути підтверджено обставинами непереборної сили, що звільняє таку особу від відповідальності, однак вказані зобов'язання випливають з інших правовідносин, а не тих які регулює Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Так, вказана норма є загальною і поширюється на інші види невиконаних зобов'язань, а відтак не може бути застосовано до спірних правовідносин з огляду на те, що вони регулюються спеціальною нормою, а саме - статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка прямо передбачає застосування відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті до резидентів, що порушили терміни розрахунків, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.

Стаття 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначає, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Разом з тим, позивач, як суб'єкт господарювання, що здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, не є особою на яку поширюються такі санкції, а відтак не потребує звільнення від відповідальності.

Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України надає особа, яка за певних обставин не могла виконати свої зобов'язання та до якої може бути застосована відповідальність, встановлена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже позивач, як особа, на яку не поширюється відповідальність визначена вказаним Законом, не повинен надавати сертифікат Торгово-промислової палати України. Доведенню в даному випадку підлягає лише здійснення ним діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Відтак у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Державного підприємства «Артемсіль» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007022230 від 02 листопада 2017 року на загальну суму 12862,52 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 195, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 805/4132/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 805/4132/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 13 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

Г.М. Міронова