Постанова № 72714668, 13.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2018 рокусправа № 808/3181/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененка Я.В.

судді: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (суддя - Лазаренко М.С.) у справі №808/3181/17 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Запорізької області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, -

в с т а н о в и В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 29.09.2017 за №158к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області;

поновити позивача на посаді керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області;

зобов'язати прокуратуру Запорізької області виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення до часу поновлення на посаді керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, за клопотанням відповідачів, провадження у справі зупинено з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС України, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/3180/17.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять залишити без змін ухвалу суду першої інстанції з огляду на її законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що наказом Генерального прокурора України від 29.09.2017 за №158к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області за неналежне виконання

посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п.3 ч.1 ст.41 Закону України «Про прокуратуру») (а.с.14).

Вказаний наказ Генеральним прокурором України видано на підставі рекомендації Ради прокурорів України від 21.09.2017р.

Рекомендацію на звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області надано рішенням Ради прокурорів України від 20.09.2017 №27 «Про розгляд питання щодо внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області».

Рішення Ради прокурорів України від 20.09.2017 №27 було оскаржено позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду, у зв'язку з чим в провадженні цього суду перебуває адміністративна справа №808/3180/17 за позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України про визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення Ради прокурорів України від 20.09.2017 №27.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення Ради прокурорів України від 20.09.2017 №27, яке стало підставою для винесення Генеральним прокурором України наказу від 29.09.2017 за №158к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, оскаржується позивачем в судовому порядку в іншій справі №808/3180/17, то розгляд цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі №808/3180/17 є неможливим, у зв'язку з чим наявні підстави для зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України (в реакції чинній на час постановлення судом оскаржуваної ухвали) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі, у відповідності з вказаною нормою процесуального права, на яку послався суд першої інстанції, є саме неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Приписами статті 106 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача з позовом до суду) встановлено вимоги до змісту позовної заяви. Так, п. 4 ч.1 наведеної статті визначено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, процесуальним законодавством встановлено, у позовній заяві позивач самостійно визначає як зміст позовних вимог, так і підстави позову (обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги).

При цьому, позивач наділений правом до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову (ч.1 ст.51, ст.137 КАС України, в редакції до 15.12.2017).

ОСОБА_1, пред`явлючи позов у цій справі, визначив як зміст заявлених вимог, так і підстави заявленого позову.

При цьому, підставами заявленого позову щодо неправомірності наказу Генерального прокурора України від 29.09.2017 №158к про звільнення позивача з посади керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, позивачем визначено те, що в момент такого звільнення позивач перебував на лікарняному, а також те, що питання щодо його звільнення не було узгоджено із профспілковим комітетом, членом якого він є.

Отже, обґрунтованість чи необґрунтованість рішення Ради прокурорів України від 20.09.2017 №27, яке стало підставою для винесення Генеральним прокурором України спірного наказу від 29.09.2017 за №158к про звільнення позивача з посади, не було визначено позивачем підставою незаконності свого звільнення, а отже висновок суду першої інстанції про неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №808/3180/17 за позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України про визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення Ради прокурорів України від 20.09.2017 №27, є помилковим.

Посилання суду першої інстанції на те, що на суд покладено обов'язок по з'ясуванню усіх об'єктивних обставин у справі, не означає того, що суд, вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, може самостійно змінювати або самостійно визначати підстави позову. Таке право, як зазначено вище, належить виключно позивачу. Положення ч.2 ст.11 КАС України, на які посилався суд першої інстанції, визначали повноваження суду щодо визначення ефективного способу захисту порушеного права і надавали можливість суду вийти за межі заявлених позовних вимог. Але вказані положення зазначеної норми процесуального права не наділяли суд повноваженнями самостійно змінювати або самостійно визначати підстави позову.

Помилковими, на думку суду апеляційної інстанції, є і посилання суду першої інстанції на положення частини 3 статті 2 КАС України, оскільки вказані положення норми процесуального права стосуються дій суду у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Але, спірні правовідносини у вказаній справі виникли не з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а з приводу звільнення позивача із публічної служби і в цих правовідносинах відповідачі не характеризуються як суб'єкти владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України (в редакції чинній на час постановлення оскарженої ухвали).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що зупинення судом першої інстанції провадження у цій справі є необґрунтованим.

Таким чином, оскаржену ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст.320, 321, 322, 325, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі №808/3181/17 - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 13.03.2018р.

Повне судове рішення складено 14.03.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк