Постанова № 72713564, 13.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/11476/17 Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я.Провадження № 22-ц/780/1070/18 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 23 13.03.2018

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м. Київ

справа № 357/3739/17

провадження № 22ц/780/1070/18

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Іванової І.В., Сліпченка О.І., Савченка С.І.

сторони :

позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»

відповідачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у складі судді Ярмола О.Я., повний текст складений 21.12.2017 року,

встановила:

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України:

пункт 8) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується;

пункт 9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2017 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» звернувся до суду с зазначеним позовом, мотивуючи тим, що між ПАТ «Київоблгаз» та відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір про надання послуг з газопостачання, яким відповідачі користуються за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 Позивач зазначає, що під час проведення перевірки за вказаною адресою, працівниками ПАТ «Київоблгаз» було виявлено наявність несанкціонованого газопроводу проведеного шляхом прихованих заходів. Внаслідок цього, було складено акт про порушення № 1806 від 04.07.2017р. та прийнято рішення про стягнення з відповідачів 87096,51грн. матеріальної шкоди в рахунок відшкодування необлікованого обсягу природного газу, яку позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку, а також судовий збір в розмірі 1600 грн.

Заперечуючи позов, представник відповідача, зазначив, що відсутнє належне та достовірне підтвердження наявності несанкціонованого газопроводу, відсутні докази споживання не облікового газу.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» матеріальну шкоду в сумі 87 096 грн. 51 коп. та судові витрати по 800 грн. з кожного.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що судом винесено рішення виключно на припущеннях відповідача, оскільки акт про порушення складено не уповноваженими на це особами відповідача, доказів наявності підземної врізки та несанкціонованого газопроводу в натурі та підключення приладів поза лічильником позивач не надав. Крім того, відповідач у скарзі зазначив, що суд не відобразив у рішенні що позивач що свідок позивача не зміг ствердно відповісти чи знайшли вони несанкціонований газопровід, як він виглядає, де проходить, при тому що відповідач заперечував факт незаконної врізки та наявність несанкціонованого газопроводу. Також не відображено у рішенні та не надано оцінки доказу, який він надав суду - журнал реєстрації аварійних заявок. Судом не надано оцінки тому, що акт про порушення підписано працівниками позивача без участі свідків, позивач не попередив відповідача про його право написати в акті свої заперечення, не вручив йому акт, сам акт суперечить журналу реєстрації аварійних заявок. Суд не звернув уваги на те, що позивач не зробив жодних дій, щоб встановити реальну наявність чи відсутність несанкціонованого газопроводу та безпідставно перерізав санкціонований газопровід чим залишив відповідача без газопостачання, тому просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити в позові.

У відзиві на спростування апеляційної скарги позивач послався, що акт про порушення складено трьома працівниками ПАТ «Київоблгаз», в т.ч. заступником начальника Білоцерківської філії ПАТ «Київоблгаз» з обліку газу ОСОБА_6, який є головою Комісії про розгляд актів про порушення, тому всі особи уповноважені, адже є працівниками ПАТ «Київоблгаз» і мають належні знання. Складання і підписання акту про порушення працівниками Оператора ГРМ - встановлено Кодексом газорозподільних систем, при цьому підписи свідків не потрібні, якщо акт підписаний і отриманий порушником, тобто ОСОБА_4

Крім того, зазначив, що доказом незаконної врізки є: Акт про порушення, усні свідчення ОСОБА_6 з детальним описом порушення, підпис ОСОБА_4 на акті про порушення та його визнання вини у день виявлення порушення, участь в Комісії по розгляду акту про порушення. При цьому другий примірник акту про порушення залишився у ОСОБА_4, адже він його підписав, а ОСОБА_6, який власноруч складав цей Акт - підтвердив факт вручення примірника ОСОБА_4 - у суді під присягою. Журнал реєстрації аварійних заявок - є фактом, що підтверджує виклик аварійної бригади на виявлений запах газу. Акт про порушення - це факт врізання в систему газопостачання. Журнал аварійних заявок - це факт виклику про усунення витоків, аварійної ситуації тощо, тому співставлення даних документів не потрібно, оскільки не стосується предмету позову. ОСОБА_6 підтвердив, що викликалася аварійка, яка приїхала, щоб усунути витік газу. Це інша дія, яка не може вплинути на факт виявлення незаконної врізки в газопровід. Крім того, позивач зазначив, що ОСОБА_4 звертався до суду з позовом до ПАТ «Київоблгаз» про захист прав споживачів, де розглядався акт про порушення, розгляд на комісії і в позові було відмолено, тому просить відмовити у задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як співвласники домоволодіння, допустили порушення - несанкціонований відбір природного газу з ГРМ, свою вину ОСОБА_4 визнав під час перевірки, отримав та підписав акт про усунення порушення, що є підставою для застосування комісією позивача відповідної норми на підставі, якої було нараховано об'єм та вартість природного газу за вчинене правопорушення.

Судова колегія погоджується з таким висновком.

Закон України «Про ринок природного газу» визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 22.09.2009року між ВАТ «Київоблгаз» та ОСОБА_5 був укладений договір № 1870020-2 про надання послуг з газопостачання за АДРЕСА_1., та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1. Вказаний будинок належить відповідачу ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.2009р. де вона проживає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4

04.07.2017року працівниками газового господарства по АДРЕСА_1 було виявлено порушення, зокрема, виявлено прихований підземний газопровід, який вів у будинок в обхід лічильника, внаслідок чого, трьома працівниками газового господарства було складено відповідний акт про порушення № 1806 від від 04.07.2017року, та акт виконання робіт по усуненню порушень від 04.07.2017року шляхом негайного від'єднання системи газопостачання будинку від вуличного газопроводу. На момент складання цього акту за вказаною адресою був присутній відповідач ОСОБА_4, який не зазначив ніяких заперечень та підписав його (а.с.14).

Згідно вказаного акту про порушення № 1806 від 04.07.2017 року, відповідачі самовільно облаштували прихований підземний газопровід, який вів будинок в обхід лічильника, що відповідно до п.1. глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015р. №2494., - є несанкціонованим газопроводом.

В цей же день 04.07.2017 р. було складено Акт про усунення порушення, який також був підписаний ОСОБА_4 (а.с.17) .

В подальшому 28.07.2017 року за наслідками розгляду факту виявленого порушення, комісією по розгляду актів про порушення було складено Акт-розрахунок не облікованого об'єму та обсягу природного газу і його вартості. На засіданні комісії відповідач ОСОБА_4 зі своїм адвокатом був присутнім (а.с.15-16).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, який працює заступником начальника з обліку газу Білоцерківської ФЕГГ, суду показав, що він безпосередньо був на місці виявлення несанкціонованого газопроводу в домоволодінні відповідачів. Спочатку виникла підозра по витоку газу, приїхали до домоволодіння АДРЕСА_1, здійснили перевірку, виявили ряд порушень, зокрема, - додаткове самовільно встановлене газообладнання, якого не вказано в проекті, а також, при перекритті газопостачання двома кранами на трубі в будинку відповідачів, газ продовжував надходити, а лічильник його не обліковував, що вказало на наявність прихованого несанкціонованого газопроводу поза приладу обліку. Господар домоволодіння з виявленим порушенням погодився, сам вказав місце знаходження протиправного розгалуження газопроводу, тому не було необхідності вести розкопку під будинком, шукати і фіксувати самовільне під'єднання до газопроводу. ОСОБА_4 вказав, що самовільне під'єднання знаходиться під землею поблизу будинку, де поверхня забетонована і розкопки призвели б до псування майна відповідачів, тому відразу, на місці складено Акт про порушення і Акт про усунення недоліків, які відповідач ОСОБА_4 підписав, жодних заперечень не мав, з всім зазначеним погодився, був запрошений на засідання комісії де почав заперечувати факт порушення.

Таким чином встановлено, що у спірних правовідносинах ПАТ «Київоблгаз» має статус оператора газорозподільної системи(оператор ГРМ), а відповідачі - статус несанкціонованого споживача (згідно п.4 глави 1 розділу І КГС несанкціонований споживач - фізична особа, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором ГРМ або на об'єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу).

Взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, в тому числі споживачами (несанкціонованими споживачами), визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою КРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року і зареєтрованим МЮ України 06 листопада 2015 року № 1379/27824 (п.п.1-2 глави 1 розділу І КГС).

Відповідно до п.1 глави 1 розділу VІ КГС суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.п.8 п.3 глави 2 розділу І КГС до основних функцій Оператора ГРМ належить забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ.

Згідно п.1 глави 2 розділу ХІ КГС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить в тому числі наявність несанкціонованого газопроводу (підп.8).

Згідно положень глави 5 розділу ХІ КГС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача несанкціонованого газопроводу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення (додаток 11 до цього Кодексу). Акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Споживач (несанкціонований споживач) та представники оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

Згідно п.8 глави 3 розділу ХІ КГС у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу у побутового споживача і неможливості класифікувати граничні об'єми споживання природного газу цим споживачем (відмова в доступі до об'єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об'єм необлікованого природного газу, помноженого на коефіцієнт сезонності (коефіцієнт сезонності приймається рівним 0,5 в опалювальний період та рівним 1 у міжопалювальний період) та на величину об'ємної максимальної секундної витрати газу, що визначається за формулою, яка міститься в даній нормі.

Судом незаперечно встановлено, що 04.07.2017 року при проведенні перевірки за підозрою по витоку природного газу в належному відповідачу ОСОБА_5 будинку АДРЕСА_1 було виявлено несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) шляхом облаштування прихованого несанкціонованого газопроводу поза приладу обліку, за результатами чого був складений акт про порушення, який у встановленому законом порядку розглянутий відповідною комісією і яка прийняла рішення про його задоволення.

За таких обставин, факт порушення КГС знайшов своє підтвердження, акт про порушення відповідачами не оскаржений, а рішення комісії і акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості прийняті у межах повноважень комісії та відповідають розрахункам (формулам) і приписам глави 5 розділу ХІ КГС, то суд першої інстанції вірно задовольнив позов і стягнув з відповідачів на користь ПАТ «Київоблгаз» вартість необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в розмірі 87 096,51 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт про порушення складено не уповноваженими особами, доказів наявності підземної врізки та несанкціонованого газопроводу у справі немає та що акт йому не вручено і не попереджено про його право написати в акті свої заперечення, сам акт суперечить журналу реєстрації аварійних заявок спростовуються матеріалами справи.

Зокрема допитаний працівник ПАТ «Київоблгаз» в якості свідка ОСОБА_6, який працює заступником начальника з обліку газу Білоцерківської ФЕГГ, як особа, який був присутнім при огляді, підтвердив факт виявлення несанкціонованого газопроводу з детальним описом порушення, підтвердив що в ході огляду відповідач ОСОБА_4 визнав факт облаштування несанкціонованого газопроводу, підписав складені акти та отримав другий примірник акту, приймав участь в Комісії по розгляду акту про порушення.

Посилання у скарзі відповідача на те, що акт суперечить журналу реєстрації аварійних заявок не можуть бути взяті до уваги, оскільки в журналі аварійних заявок відображаються аварійні виклики про усунення витоків, що не відноситься виявлення фактів врізання в систему газопостачання.

Інші доводи скарги колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за згодою відповідача було проведено огляд будинку і ділянки, відповідач сам вказав що самовільне під'єднання знаходиться під землею поблизу будинку, де поверхня забетонована і розкопки призведуть до псування майна, тому не було необхідності вести розкопку під будинком, було перевірено, що при перекритті газопостачання двома кранами на трубі в будинку відповідачів, газ продовжував надходити, а лічильник його не обліковував, що вказало на наявність прихованого несанкціонованого газопроводу поза приладу обліку, при цьому відповідач з виявленим порушенням погодився, підписав складений працівниками акт, що у свою чергу свідчить про його згоду на вчинення вказаних дій і відсутність порушень з боку позивача.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 7, 369, 374, 375, 381,389 ЦПК України, Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий : І.В.Іванова

Судді :