Рішення № 72712090 від 14.03.2018 , Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.03.2018

Справа № 334/290/17

Провадження № 2-а/334/25/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ісакова Д.О.,

при секретарі Адаменко К.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бєлоусова Н.М.

представника відповідача Коник  Н.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького приміського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізького приміського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області), в якому просить зобов'язати відповідача перевести його з 20.11.2016 з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком на загальних підставах; виключити зі страхового стажу 22 місяці за період з 1 січня 2004 року по 7 липня 2006 року; обчислити страховий стаж за період з 1 липня 2000 року до 21 листопада 2011 року у кількості 31 місяць; виключити зі страхового стажу 31 місяць за період з 1 липня 2000 року до 21 листопада 2011 року; перерахувати пенсію з урахуванням заробітної плати з 01.06.1984 по 31.05.1989 та коефіцієнта заробітної плати 1,84; нарахувати та виплатити 8388 гривень недоплаченої за три останні роки пенсії; включити до страхового стажу 30 місяців - період догляду за інвалідом І групи з 26.12.2013 по 02.06.2016 рік.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач з 21.11.2011 року є отримувачем пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Оскільки ОСОБА_1 відпрацював на виробництві зі шкідливими умовами праці більше 10 років, то мав право на зниження пенсійного віку на 5 років, тобто на більш ранній вихід на пенсію - в 55 років.

Станом на 21.11.2011 року за даними Пенсійного фонду України страховий стаж позивача для обчислення пенсії за віком на пільгових умовах складає 27 років 8 місяців або 332 місяці, з яких 4 роки 5 місяців або 53 місяці - це страховий стаж після 1 липня 2000 року.

Відповідно до вимог статті 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

З 01.01.2004 по 07.07.2006 загальна кількість неповних місяців роботи, протягом яких сума сплачених за місяць страхових внесків була меншою, ніж мінімальний страховий внесок, складає 22 місяці. Тому згідно з вимогами статті 24 Закону тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу, становить 8 повних місяців.

Проте в порушення статті 24 Закону до страхового стажу за період з 01.01.2004 по 07.07.2006 зараховано не 8 місяців, а 30 місяців. Тому в цій частині страховий стаж підлягає коригуванню в бік зменшення на 22 місяці.

З урахуванням цього страховий стаж після 1 липня 2000 року станом на 21.11.2011 загалом повинен складати 31 місяць, а не 53 місяці.

Також згідно з абзацом 3 частини 1 статті 40 Закону за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом 3 частини 1 статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Оскільки 60 календарних місяців складає більш ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, то позивач вважає, що має право вибрати не більше 33 місяців (10 відсотків від 332 місяців страхового стажу), які можливо виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії. В зв'язку з чим, позивач вважає за доцільне виключити 31 місяць зі страхового стажу, що утворився в період після 1 липня 2000 року та до 21.11.2011 року.

Тобто для обчислення пенсії потрібно врахувати заробітну плату з 01.06.1984 по 31.05.1989 та, відповідно, коефіцієнт заробітної плати 1,84. В зв'язку з чим розмір недоплаченої позивачу за три останні роки (36 місяців) пенсії складе 8388 гривень (233 гривні помножити на 36 місяців), і вказаний розмір недоплати підлягає стягненню.

Крім того, частиною 1 статті 10 Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 виповнилося 60 років, то він набув право на призначення пенсії за віком на загальних підставах (стаття 26 Закону).

Але відповідач відмовляється призначити пенсію за віком на загальних підставах, чим порушив права позивача, закріплені в частині 1 статті 10 та статті 26 Закону.

Крім цього, відповідач необгрунтовано відмовляє включити до страхового стажу позивача період догляду за інвалідом 1 групи.

Протягом періоду з 26.12.2013 по 02.06.2016 (30 місяців) позивач, будучи непрацюючою працездатною особою, здійснював догляд за своєю матір'ю - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалідом І групи та отримував допомогу на догляд. Отже, з огляду на положення пункту 14 статті 11 Закону, до страхового стажу необхідно включити період з 26.12.2013 по 02.06.2016 (30 місяців).

Позивач в судовому засідання підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, надав заяву, в якій доповнив позовні вимоги щодо періоду з 2016 року по 2018 рік, а також по інвалідності за період з 22.01.2007 року по 26.12.2013 року недоплати до пенсії за кожен місяць по 250 грн. Ця сума складає 22000 гривень + судовий збір в розмірі 640, що дорівнює 30640 грн.

Представники відповідача у судове засідання з'явилися, щодо задоволення позову заперечили в повному обсязі.

У письмових запереченнях зазначили, що з 22.01.2007 року по 20.11.2011 року ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності загального захворювання, а з 21.11.2011 року позивача за особистою заявою переведено на пенсію за віком згідно п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-ІУ від 09.07.2003 р. (далі - Закон). Тобто ОСОБА_1, скористався правом на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 зі зниженням пенсійного віку на 5 років, так як відпрацював на виробництві із шкідливими умовами праці понад 10 років 7 місяців, що дає право на більш ранній вихід на пенсію, тобто в 55 років.

За приписами ч. 1 ст.9 Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Отже, законодавцем наведено вичерпний перелік видів пенсій, які можуть бути призначені особі відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який чинний з 01.01.2004 р., особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за нормами цього Закону. Вік та трудовий стаж, необхідні для призначення пенсії визначаються за Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, дія Закону України «Про пенсійне забезпечення» поширюється на визначення права особи на пенсію, тоді як розрахунок пенсії, визначення розміру заробітної плати, умови виплати цієї пенсії регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, з 21.11.2011 р. вже призначена, перераховується та виплачується пенсія за віком із солідарної системи відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ". За Законом України "Про пенсійне забезпечення " визначено лише право на отримання пенсії за віком. Даний вид пенсії (пенсія за віком на пільгових умовах) не є іншим у розумінні статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому, відсутні підстави для повторного призначення одного й того ж виду пенсії за одним і тим же Законом.

Щодо виключення з страхового стажу 22 місяців за період з 1 січня 2004 року по 07 липня 2006 року; обчислення страхового стажу за період з 1 липня 2000 року до 21 листопада 2011 року у кількості 31 місяць та виключення з страхового стажу 31 місяць за період з 1 липня 2000 року до 21 листопада 2011 року, відповідач вказує наступне.

Відповідно до ст.24 Закону 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Так, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004 р.), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Тобто, страховий стаж зараховується пропорційно сплаченим внескам за місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

За матеріалами пенсійної справи, яку було оглянуто в судовому засіданні, страховий стаж, ОСОБА_1, розраховано відповідно до ст. 24 Закону № 1058 за період з 26.07.1974 р. по 31.12.2003 р. на підставі трудової книжки від 25.07.1974 р. з урахуванням навчання та військової служби, а за період з 01.01.2004 р. по 02.08.2011 р. - на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу та склав 27 років 8 місяців і внаслідок чого, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 становить 0,37350

Отже, відповідно до діючого законодавства відсутні підстави щодо, виключення з страхового стажу 22 місяці за період з 1 січня 2004 року по 07 липня 2006 року; обчислення страхового стажу за період з 1 липня 2000 року до 21 листопада 2011 року у кількості 31 місяця та виключення з страхового стажу 31 місяць за період з 1 липня 2000 року до 21 листопада 2011 року.

Щодо перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати з 01.06.1984 р. по 31.05.1989 р. та коефіцієнта заробітної плати 1,84 відповідач вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року (за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування). За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (за довідкою про заробітну плату).

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до ст.40 Закону розрахована на підставі довідки від 17.03.2011 р. №013, виданою ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь " ім. А.М. Кузьміна" за період з 01.06.1984 р. по 31.05.1989 р. (60 календарних місяців) та за індивідуальними відомостями СПОВ - з 01.07.2000 р. по 02.08.2011 р. всього за 138 календарних місяців. Середній заробіток для обчислення пенсії складав 4361,33 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,61472 х 2700,98 - середня заробітна плата по Україні за 2013 рік).

При цьому, згідно вимог п.3 ст.40 Закону за вибором особи, яка звертається за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково, за бажанням особи, можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом 1 групи або дитиною-інвалідом до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8,13,14 ст. 11 цього Закону.

Оскільки страховий стаж ОСОБА_1, становить 27 років 8 місяців або 332 місяці, то при

оптимізації заробітної плати для обчислення пенсії виключається не більше ніж 33 місяці, що становить 10 % тривалості страхового стажу (332 місяці х 10%=33 місяці за період з 01.11.2002 по 10.08.2005 р.), тому для визначення середньомісячного коефіцієнту заробітної плати врахована сума коефіцієнта за 105 місяців (138 місяців - 33 місяці), що відповідає вимогам ст. 40 Закону.

При проведенні оптимізації заробітної плати кількість неповних місяців стажу перераховуються в повні. Так, 16 неповних місяців страхового стажу (липень та листопад

2001, вересень 2005 - липень 2006, червень 2009, липень та серпень 2011) тривалістю 168

днів перераховано у 5,6 повних місяців.

Таким чином, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 1,61472.

Оптимізація заробітку завжди сприяє підвищенню коефіцієнта

заробітної плати і, як наслідок, розміру пенсії. В даному випадку у зв'язку з проведенням

оптимізації індивідуальний коефіцієнт для обчислення зріс з 1,18062 до 1,61472.

Відповідач вказує, що здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати з 01.06.1984 р. по 31.05.1989 р. та коефіцієнта заробітної плати 1,84 законних підстав немає.

Згідно ст. 24 Закону страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає

загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені

страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 11 Закону передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному

страхуванню підлягають, зокрема непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за

інвалідом І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує

постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні

особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства

Участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування припиняється відповідно до ст. 13 Закону № 1058 зокрема, у разі якщо

застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує

працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну

пенсію чи одноразову виплату.

Оскільки в період догляду за інвалідом першої групи ОСОБА_1 вже отримував пенсію та

був непрацездатною особою, підстав для зарахування вказаного періоду до страхового стажу

немає.

Відповідач зазначає, що пенсія ОСОБА_1 призначена, перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави щодо нарахування та виплати позивачу 8388,00 грн. недоплаченої за три останні роки пенсії відсутні, а дії управління відповідають нормам чинного законодавства та є правомірними, у зв'язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, та надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 11.04.2007 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області та з 21.11.2011 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, згідно п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-ІУ від 09.07.2003 р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивач досяг пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

23.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах.

Листом від 19.12.2016 року № 5084/03 Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з тим, що йому з 21.11.2011 року вже було призначено пенсію за віком, яку призначено на пільгових умовах по Списку № 2 віком згідно п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-ІУ від 09.07.2003 р.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон України №1058-ІV), пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,

яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Види пенсійних виплат і соціальних послуг визначені у статті 9 вищезазначеного Закону, зокрема, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються наступні пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

В розумінні ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З аналізу наведених норм слідує, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені ст. 9 Закону № 1058-IV.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу 21.11.2011 року вже призначена пенсія з віком на пільгових умовах, як особі, що набула стажу на роботі з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 2 і досягла встановленого ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віку. Той факт, що пенсію було призначено зі зменшенням пенсійного віку не свідчить, що це інший вид пенсії, ніж пенсія за віком.

Отже, в даному випадку переведення з одного виду пенсії на інший відсутнє, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв'язку із досягненням загального пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивач вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є різновидом пенсії за віком, підстави для призначення чи переведення позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутня.

Що стосується страхового стажу позивача, суд виходить з наступного. Відповідно до ст.24 Закону 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Тобто, страховий стаж зараховується пропорційно сплаченим внескам за місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

За матеріалами пенсійної справи, страховий стаж, ОСОБА_1, розраховано відповідно до ст. 24 Закону № 1058 за період з 26.07.1974 р. по 31.12.2003 р. на підставі трудової книжки від 25.07.1974 р. з урахуванням навчання та військової служби, а за період з 01.01.2004 р. по 02.08.2011 р. - на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу та склав 27 років 8 місяців і внаслідок чого, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 становить 0,37350

Отже, відповідно до діючого законодавства відсутні підстави щодо, виключена з страхового стажу 22 місяці за період з 1 січня 2004 року по 07 липня 2006 року; обчислення страхового стажу за період з 1 липня 2000 року до 21 листопада 2011 року у кількості 31 місяця та виключення з страхового стажу 31 місяць за період з 1 липня 2000 року до 21 листопада 2011 року.

Оскільки страховий стаж ОСОБА_1, становить 27 років 8 місяців або 332 місяці, то при оптимізації заробітної плати для обчислення пенсії виключається не більше ніж 33 місяці, що становить 10 % тривалості страхового стажу (332 місяці х 10%=33 місяці за період з 01.11.2002 по 10.08.2005 р.), тому для визначення середньомісячного коефіцієнту заробітної плати врахована сума коефіцієнта за 105 місяців (138 місяців - 33 місяці), що відповідає вимогам ст. 40 Закону.

При проведенні оптимізації заробітної плати кількість неповних місяців стажу перераховуються в повні. Так, 16 неповних місяців страхового стажу (липень та листопад 2001, вересень 2005 - липень 2006, червень 2009, липень та серпень 2011) тривалістю 168

днів перераховано у 5,6 повних місяців.

Таким чином, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 1,61472.

Оптимізація заробітку завжди сприяє підвищенню коефіцієнта заробітної плати і, як наслідок, розміру пенсії. В даному випадку у зв'язку з проведенням оптимізації індивідуальний коефіцієнт для обчислення зріс з 1,18062 до 1,61472.

Тому, здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати з 01.06.1984 р. по

31.05.1989 р. та коефіцієнта заробітної плати 1,84 законних підстав немає.