Постанова № 72710599, 12.03.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/2377/17 Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.

Категорія 69 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Галацевич О.М.,

Григорусь Н.Й.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №289/2377/17 за заявою ОСОБА_2 (заінтересована особа приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Камінська Людмила Василівна) про встановлення юридичного факту

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу судді Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С. від 04 січня 2018 року, постановлену у м.Радомишлі,

встановила:

27 грудня 2017 року ОСОБА_2 подав заяву в порядку окремого провадження про встановлення юридичного факту щодо скасування заповіту ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, від 20.02.1993 року наступним заповітом від 06.10.1994 року.

Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року відмовлено у відкритті провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує на помилковість висновку судді про наявність спору про право, оскільки факт стосується лише спадкових прав заявника і має значення для реалізації цих прав.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 22 червня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_5 про встановлення факту володіння житловим будинком на праві власності, ОСОБА_6, спадкоємцем якого є ОСОБА_5, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 на підставі заповіту від 20.02.1993 року і отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на просту іменну акцію ВАТ «Київський ЦУМ».

ОСОБА_2 вважає скасованим заповіт від 20.02.1993 року, бажає реалізувати спадкові права на підставі заповіту від 06.10.1994 року і оформити спадщину на житловий будинок та земельну частку (пай). Оскільки обидва заповіти зроблені на все належне заповідачу майно (а.с.9,10), а ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, суддя зробила правильний висновок, про наявність між ОСОБА_2 та спадкоємицею ОСОБА_6 - ОСОБА_5 спору щодо права на спадщину.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Ухвала постановлена із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389- 391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: