Вирок № 72710398, 14.03.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/262/17-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Стратович О.В.

секретаря Корнєйчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду кримінальне провадження № 12017060260000099 внесеного до ЄРДР 22.02.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця , громадянина України , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого , на утриманні одна неповнолітня дитина , не інваліда , не депутата , не працюючого , не судимого , зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України ,

з участю сторін

кримінального провадження:

прокурора Горпиніча В.В.

потерпілого ОСОБА_2

цивільного позивача ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

21.02.2017 року , близько 12.10 годин , громадянин ОСОБА_1 керуючи технічно справним, відповідно до висновку експерта від 10.05.2017 №3/303, автомобілем марки Фольксваген ЛТ 35, д.н.з ВК 2914 АІ, рухаючись по автодорозі сполученням КПП ОСОБА_6 - Котлярка - Червоноармійськ, в напрямку с. Кишин, Олевського району. Наблизившись до перехрестя з автодорогою сполученням Київ - Ковель, яка є головною, що розташоване на 225 км. + 900 м., водій ОСОБА_5, в порушення, відповідно до висновку комплексної транспортно грасологічної та автотехнічної експертизи від 18.07.2017 №3/555, вимог Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 16.3 ПДР, який зобов’язує водія в разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою (стоп-лінією);

п. 16.11 ГІДР, який зобов’язує на перехресті нерівнозначних доріг, водія, що рухається по другорядній дорозі, дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, при виїзді на вищевказане перехрещення доріг не зупинився перед стоп-лінією, не надав переваги в русі транспортним засобам, що рухалися по головній дорозі, виїхав на перехрещення, де вчинив зіткнення з автомобілем марки Форд-Транзит, д.н.з АС 9852 ВК, що знаходився відповідно до висновку експерта від 10.05.2017 №3/301 в технічно справному стані, під керуванням водія ОСОБА_2 який рухався в напрямку м. Києва.

Внаслідок зіткнення водій автомобіля марки Форд-Транзит, д.н.з АС 9852 ВК ОСОБА_2 отримав , відповідно висновку експерта від 14.04.2017 № 41 тілесні ушкодження у вигляді переломів 4-6 ребер зліва , які викликали довготривалий розлад здоров’я та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до висновку комплексної транспортно трасологічної та автотехнічної експертизи від 18.07.2017 №3/555 водій автомобіля марки Форд-Транзит, д.н.з АС 9852 ВК ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем марки Фольксваген ЛТ 35, д.н.з В К 2914 АІ шляхом застосування своєчасного термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.

З технічної точки зору, в причинному зв’язку з виникненням аварійної

обстановки і наведеної ДТП є рух автомобіля марки Фольксваген ЛТ 35, д.н.з ВК

2914 ЛІ під керуванням водія ОСОБА_1 в напрямку смуги руху автомобіля

марки Форд-Транзит, д.н.з АС 9852 ВК під керуванням водія ОСОБА_2 в

момент знаходження останнього від місця зіткнення на відстані, недостатній

для зупинки автомобіля, з метою запобігання зіткненню.

Цивільні позивачі : ОСОБА_2 ( потерпілий у справі ) та ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні звернулися до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної злочином , а саме : 22 072 ,75 гривень шкоди заподіяної здоров’ю позивачів ; 116 249 , 24 гривень матеріальної шкоди ; 50 000 , 00 гривень моральної ( немайнової ) шкоди заподіяної позивачам . Але під час розгляду справи по суті потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовою заявою про залишення цивільного позову без розгляду , яка була судом прийнята .

Допитаний у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю , щиро розкаявся у вчиненному і показав , що дійсно 21.02.2017 року керуючи технічно справним, автомобілем марки Фольксваген ЛТ 35, д.н.з ВК 2914 АІ, рухаючись по автодорозі сполученням КПП ОСОБА_6 - Котлярка - Червоноармійськ, в напрямку с. Кишин, Олевського району на перехресті з автодорогою сполученням Київ - Ковель, яка є головною, що розташоване на 225 км. + 900 м., в порушення Правил дорожнього руху допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 Під час судового розгляду надав суду показання , які є послідовними, і повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті, погодився на скорочений порядок судового розгляду , без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вивчення матеріалів кримінального провадження , які характеризують його особу та підтверджують судові витрати , пояснивши, що рішення його є добровільним, наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винність у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження , вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження , що характеризують особу обвинуваченого .

Показання обвинуваченого ОСОБА_1, надані ним під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї винності у висунутому обвинуваченні , з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об’єктивними, оскільки вони є логічними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими матеріалами провадження з точки зору взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, в їх сукупності, вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.286 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, оскільки він своїми необережними діями вчинив необережне кримінальне правопорушення , яке відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості , вчинене проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що виразилося в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою , яка керує транспортним засобом , що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження .

Призначаючи покарання обвинуваченому , у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України , судом визнаються , як щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено .

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

За роз’ясненнями, що містяться в п.п. 20,21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов’язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Разом з тим визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує , що він вперше притягується до кримінальної відповідальності , вчинив кримінальне правопорушення , яке є необережним та злочином середньої тяжкості , має постійне місце проживання , за місцем проживання характеризується позитивно, його вік та його ставлення до вчиненого, має на утриманні одну неповнолітню дитину , повне визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення , що свідчить не байдужість обвинуваченого , стосовно вчиненого та наслідків від вчиненого кримінального правопорушення , відсутністю претензій зі сторони потерпілого та цивільного позову , з врахуванням вказаних вище пом’якшуючих обставин , разом із конкретними обставинами справи , що свідчить про те, що обвинувачений , як особа не являє собою підвищено суспільно-небезпечною особою, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, з врахуванням особи винного, суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинуваченого , кримінального покарання , у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України , без застосування додаткового покарання та звільнення від відбування покарання по амністії .

Зазначений вид і міра кримінального покарання на думку суду є справедливою, необхідною і цілком достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 та цивільного позивача ОСОБА_3 залишити без розгляду .

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_1, підлягають стягненню витрати на користь держави за проведення судових експертиз , в розмірі 5 338,98 гривень .

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись вимогами : ст.8,55,63 Конституції України ; ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ; ст.ст. 50,53,65-67, ч.1 ст.286 КК України ; п. « в » ст.1 Закону України «Про амністію» № 1810-VIII від 22.12.2016 року ; ст.ст.100, 118, 122, 124, 179, 314-318, 349, 368, 370, 373, 374, 375, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину ) передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 ( п’ятисот ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , тобто 8 500,00 гривень , без позбавленням права керувати транспортними засобами .

Звільнити засудженого – ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання у виді штрафу в розмірі 500 ( п’ятисот ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , тобто 8 500,00 гривень , без позбавленням права керувати транспортними засобами , на підставі п. « в » ст.1 Закону України «Про амністію» № 1810-VIII від 22.12.2016 року .

Речові докази:

- скасувати арешт автомобіля марки Форд-Транзит, д.н.з АС 9852 ВК , свідоцтво про реєстрацію ТЗ СХХ 513081 , який знаходиться на зберіганні в Олевському ВП Коростенського ВП Головного управління національної поліції в Житомирській області та негайно повернути законному володільцеві – ОСОБА_2 , мешканцю смт. Маневичи Волинської області вул. А.Снітка , 32-А / 22 ;

- скасувати арешт автомобіля марки Фольксваген LТ 35, д.н.з В К 2914 АІ , Свідоцтво про реєстрацію ТЗ СХМ 005914 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_7 та негайно повернути законному володільцеві – ОСОБА_7 , мешканцю м. Рівне вул. Драганчука , 7/39 .

Стягнути з ОСОБА_1 , НОМЕР_1 виданий 08.06.1999 року Ровенським ГО УМВД України в Рівненській області , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомо , на користь НДЕКЦ МВС України в Житомирській області : код ЗКПО : 38035726 , р/р 31117115700002 Банк одержувач ГУДКСУ в Житомирській області МФО 811039 - 5 338,98 гривень судових витрат , за проведення авто-технічних експертиз: № 3/299 від 05.05.2017 року , 3/301 від 10.05.2017 року , 3/303 від 10.05.2017 року , 3/555 від 18.07.2017 року , код класифікації доходів 24060300 .

Цивільний позов громадян :ОСОБА_2 ( потерпілий у справі ) та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної злочином , а саме : 22 072 ,75 гривень шкоди заподіяної здоров’ю позивачів ; 116 249 , 24 гривень матеріальної шкоди ; 50 000 , 00 гривень моральної ( немайнової ) шкоди заподіяної позивачам – залишити без розгляду .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області, через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_8