Рішення № 72710095, 14.03.2018, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3968/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького С. С.

з секретарем Аврамчук Л. В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, співвідповідач Овруцька міська рада Житомирської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 (надалі Позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_3 (надалі Відповідач) та просила скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №633111 виданого на підставі рішення Овруцької міської ради №244 від 7 вересня 2010 року ОСОБА_6 так як межі земельної ділянки не погоджено з суміжними землевласниками, зобов'язати виконком Овруцької міської ради визначити межі та межові знаки між суміжними землевласниками земельної ділянки за адресою: м. Овруч, вул. Ручейна, 27

В обґрунтування вимог зазначала, що вона є власником 38/100 частин житлового будинку №27 по вул. Ручейній в м. Овруч Житомирської області та земельної ділянки площею 0,038 га. для обслуговування 38/100 частин житлового будинку №27/1 по вул. Ручейній в м. Овруч Житомирської області на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.08.2007 року та рішення Овруцького районного суду від 23.11.2007 року. За адресою: АДРЕСА_1 проживає відповідач, який без її дозволу приватизував свою частину землі при цьому не погодив з нею межі земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю та просять суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить в їх задоволенні відмовити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечує.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши представлені матеріали справи вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Представником позивачки надано суду рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23.1.2007 року по справі №2-1649/07 про визнання за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку в розмірі 0,038 га., для обслуговування 38/100 частини житлового будинку №27/1 по вул. Ручейній в м. Овруч Житомирської області (а.с.9); свідоцтво про право на спадщину за законом посвідчене 02.08.2007 року на 38/100 частин житлового будинку 327, що знаходиться в місті Овруч Житомирської області по вулиці Ручейній, який належав померлому 01.02.2007 року ОСОБА_7 (а.с.7); витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15649478, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по вулиці Ручейній,27 в місті Овруч Житомирської області за ОСОБА_5 в 38/100 частинах (а.с.8); рішення тридцять сьомої сесії 5 скликання Овруцької міської ради від 07.09.2010 року №244 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель, споруд (присадибна ділянка) (а.с.10); акт погодження від 01.10.2010 року суміжностей земельної ділянки ОСОБА_6 (а.с.11); протокол погодження суміжностей земельної ділянки землевласника ОСОБА_6 (а.с.12).

Відповідно до листа Овруцької міської ради Житомирської області від 27.03.2017 року №К-185/02-17 на ім»я ОСОБА_5, слідує, що при виготовленні технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка розташована АДРЕСА_2 розробником були недотримані вимоги статті 198 Земельного кодексу України та п.2.8, 3.13 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, а тому пропонують звернутися з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (а.с.13).

В судовому засіданні відповідач пояснив , що дійсно являється власником другої квартири будинку № 27 по вулиці Ручейній м. Овруч (62/100 частини будинку №27) та володіє земельною ділянкою розміром 61,5/100 частки земельної ділянки даного домоволодіння згідно договору дарування від 11.11.10 року.

Згідно із статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 96 ЗК України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства.

За загальними правилами добросусідства, закріпленими законодавцем у ст. ст. 103 - 109 ЗК України, додержання правил добросусідства є обов'язком власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

За змістом ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Разом з тим Земельним кодексом України та Інструкцією про встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему № 376 від 18 травня 2010 року, не передбачено жодної можливості зобов'язати землекористувачів суміжних ділянок погоджувати межі земельних ділянок та не передбачені правові наслідки їхньої відмови від підписання акта, оскільки така відмова не тягне за собою відмову у встановленні меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Згідно вимог п.3.12 зазначеної Інструкції, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявляючи позов про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 633111 виданого на ім"я ОСОБА_6,відповідно до якого останньому належала земельна ділянка площею 0,0984 га. ,що розташована за одресою АДРЕСА_3, з питстав приватизації земельної ділянки сусідом без її згоди, без погодження меж земельної ділянки , позивач повиненна довести факт порушення її прав, вчинення неправомірних дій відповідачем, причинний зв'язок між діями відповідача і порушенням прав позивача, зокрема відповідних актів земельної комісії, які б встановили факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем , розмір площі самовільно захопленої ділянки, будь-яких приписів усунення виявлених порушень добросусідства, висновку експерта, актів органів контролю по дотриманню земельного законодавства по використанню земельних ділянок при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Овруцької міської ради Житомирської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 14.03.2018 року.

Суддя: ОСОБА_8