Ухвала суду № 72708903, 12.03.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/378/18

У Х В А Л А

12 березня 2018 року м. Житомир Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянув заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, шляхом стягнення грошової компенсації вартості частки майна, --

В С Т А Н О В И В :

Спрямованим до суду клопотанням ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання позову до ОСОБА_2 про поділ майна, шляхом стягнення грошової компенсації вартості частки майна.

Заява обґрунтована тим, що матеріальне становище позивача не дозволяє сплатити йому судовий збір у визначеному законом розмірі, а саме, як вказує, в сумі 3 729,00 гривень.

Оглянув дане клопотання, приходжу до висновку про залишення його без задоволення з огляду на наступне.

За змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі", no. 28249/95 від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "ОСОБА_3 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги повідомлені позивачем обставини, приходжу до висновку, що вони не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору, а тому клопотання підлягає залишенню без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя, –

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян