Рішення № 72708466, 01.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/2089/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" /далі по тексту – ПАТ «Полтавагаз», позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом /з урахуванням уточнених позовних вимог/ до Державної казначейської служби України /далі по тексту - відповідач/ про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання наказів № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн, та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн, виданих Господарським судом Полтавської області;

- зобов'язання виконати накази № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн, та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн, виданих Господарським судом Полтавської області;

- зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 778260,08 грн по наказу № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року, та від несплаченої суми 27234,40 грн по наказу № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року, починаючи з 14 січня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на факти неперерахування відповідачем на користь позивача грошових коштів у спірних сумах за наказами Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року «про примусове виконання рішення» та «про примусове виконання додаткового рішення» у строк, встановлений частиною 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», та на передбачене статтею 5 цього Закону право позивача на отримання компенсації за порушення строку перерахування коштів у розмірі трьох відсотків річних від несплачених сум /а.с. 4-10/.

Відповідач з поданим позовом не погодився та у відзиві на позовну заяву зазначив, що судові рішення про стягнення коштів з державного органу виконуються на підставі виконавчих документів виключно у порядку черговості погашення заборгованості, встановленої пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», та що відповідачем вживалися заходи по збільшенню видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 і що вимога позивача про нарахування та виплату компенсації за порушення строку перерахування коштів є передчасною, оскільки перерахування грошових коштів за наказами Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року ще не здійснено /а.с. 50-52/.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали заявлені відповідно вимоги та заперечення.

Заслухавши пояснення представників учасників, встановивши обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши докази у їх сукупності, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 10 вересня 2015 року у справі №917/1299/15 позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" задоволено: стягнуто з Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 583460,15 грн основного боргу, 305195,98 грн пені, 15830,78 грн 3% річних, 457233,32 грн інфляційних.

Додатковим рішенням цього суду стягнуто з Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації 27234,40 грн судового збору.

Наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року про стягнення 1361720,25 грн та наказ про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року про стягнення 27234,40 грн пред’явлені стягувачем до Управління Державної казначейської служби України у Решетилівському районі для виконання – 13 жовтня 2015 року /а.с. 19-22/.

05 листопада 2015 року наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року виконаний у частині стягнення з Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації 583460 грн основного боргу /а.с. 23/.

12 серпня 2016 року на адресу позивача надійшов лист Управління Державної казначейської служби України у Решетилівському районі Полтавської області за № 02-59/250, яким повідомлено позивача про те, що пакет виконавчих документів по справі № 917/1299/15 направлений для подальшого виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області через відсутність коштів та неможливість виконати накази від 02 жовтня 2015 року у повному обсязі /а.с. 24/.

10 серпня 2017 року ПАТ "Полтавагаз" звернулось до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області із заявами № 14/1276 та № 14/2175 повідомити про стан виконання наказів Господарського суду Полтавської області /а.с. 25-27/.

29 серпня 2017 року на адресу позивача надійшов лист за № 12-20/2226/5517 від 23 серпня 2017 року, в якому повідомлялось, що відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Так як на рахунку Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської РДА відсутні кошти для виконання судових рішень у повному обсязі, відомості щодо наказів господарського суду Полтавської області від 02 жовтня 2015 року у справі №917/1299/15 внесені Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області до прикладного програмного забезпечення "Формування інформації про виконання судових рішень" (КПКВК 3504040). Погашення заборгованості здійснюється Державною казначейською службою України в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі документів, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме : Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45 у порядку черговості надходження таких документів /а.с. 28/.

17 жовтня 2017 року позивач звернувся до Державної казначейської служби України з заявами, в яких просив повідомити про стан виконання судових рішень у справі № 917/1299/15, а також здійснити заходи по забезпеченню їх виконання /а.с. 17 -18/.

20 листопада 2017 року від Державної казначейської служби України надійшла відповідь від 16 листопада 2017 року № 5-08/7149-19117 з повідомленням про те, що накази Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року виконуються за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" та відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" відносяться до третьої черги погашення заборгованості. Таким чином, виконання цих наказів буде здійснено лише після погашення заборгованості першої та другої черг. Визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" обсяг коштів для вказаної Програми у сумі 500,00 млн гривень не дозволяє органу Казначейства здійснити у поточному році погашення заборгованості за рахунок Програми за всіма рішеннями судів, гарантованих державою. Строк погашення заборгованості за такими рішеннями залежить від суми коштів, встановленої у законі про державний бюджет України на відповідний рік /а.с. 15-16/.

Державною казначейською службою України направлялися листи до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 /а.с. 116-162, 179 – 225, 249- 253/.

На дату подання позову до суду наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн та наказ про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн не були виконані. З огляду на це, позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання Державної казначейської служби України виконати накази Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн та нарахувати і виплатити компенсацію за порушення строку перерахування коштів у розмірі трьох відсотків річних від несплачених сум, починаючи з 14 січня 2016 року.

Нормативно-правовим актом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 2 статті 6 цього Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому особливості виконання судових рішень центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За змістом частини 4 тієї ж статті перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (надалі - Порядок № 845).

За приписом пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пунктів 24 та 25 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку /пункт 24/. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми /пункт 25/.

У силу пункту 31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Якщо у боржника недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою. Боржник зобов'язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 34 цього Порядку у разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства може застосувати заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.

За приписом підпункту 2 пункту 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, а за приписом підпункту 4 пункту 5 цього ж Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання.

Таким чином, орган Казначейства вживає встановлені законодавством заходи, які спрямовані на виконання судового рішення боржником, а боржник, у свою чергу, зобов'язаний повідомити орган Казначейства про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття органом Казначейства встановлених законодавством заходів, які були спрямовані на виконання судового рішення боржником, зокрема, направлення на адресу боржника (Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації) вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати ПАТ "Полтавагаз" заборгованості у повному обсязі.

Доказів відсутності у органу Казначейства реальної можливості здійснити списання коштів з рахунку боржника (Відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації) у межах відповідних бюджетних призначень суду також не надано.

Процедура безспірного списання коштів з державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів визначена пунктами 47- 52 Порядку № 845.

Так, згідно з пунктом 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Отже, безспірне списання коштів за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів здійснюється у разі неможливості здійснити таке списання відповідно до пункту 25 Порядку № 845.

Відповідно до пункту 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Станом на дату розгляду судом цієї справи тримісячний строк перерахування коштів сплинув, проте відповідачем не надано доказів перерахування на користь ПАТ "Полтавагаз" коштів у спірних сумах на підставі наказів Господарського суду Полтавської області від 02 жовтня 2015 року у справі № 917/1299/15.

В обґрунтування поважності причин невиконання наказів відповідач посилався на встановлену пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» третю чергу погашення заборгованості позивача та на відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

При цьому інформацію про черговість виконання судових рішень у межах тієї чи іншої черги відповідач суду не надав.

З правовою позицією відповідача про те, що відсутність відповідних бюджетних призначень може бути легітимною підставою для невиконання відповідачем у законодавчо встановлений строк покладених на нього функцій, пов'язаних з виконанням рішень судів, у тому числі тих, що стосуються позивача, суд не погоджується з наступних мотивів.

Обов'язковість судових рішень гарантується статтею 129-1 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини.

Остання у силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами при розгляді справ як джерело права.

Зокрема, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Суд вважає, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Згідно рішення у справі «Ромашов проти України»: саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції.

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України»).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України»).

Також у справі «ОСОБА_3 проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, підсумовуючи наведені позиції Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах. Відповідно судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню у встановлений законом строк.

Суд вважає, що встановлення пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" черги погашення заборгованості, не може слугувати достатньою правовою підставою для порушення законодавчо встановленого строку виконання судового рішення. Вказана норма не встановлює жодних винятків для недотримання припису частини 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» щодо тримісячного строку для перерахування стягувачу коштів, а тому підлягає застосуванню виключно у системному взаємозв'язку із зазначеним законодавчим положенням.

Таким чином, відповідач всупереч вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України як суб'єкт владних повноважень не довів суду наявність у нього об'єктивно непереборних обставин, що стали перешкодою для виконання наказів Господарського суду Полтавської області від 02 жовтня 2015 року у справі № 917/1299/15 у встановлений законом строк.

Зважаючи на положення частини 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд дійшов висновку, що відповідачем порушено граничні строки виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 778260,08 грн та наказу про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн, що свідчить про бездіяльність відповідача.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання наказів № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн, та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн, виданих Господарським судом Полтавської області, та зобов'язання виконати накази Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн, та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн підлягають задоволенню.

Підлягає задоволенню і вимога позивача про зобов’язання нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку перерахування коштів у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 778260,08 грн по наказу № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року, та від несплаченої суми 27234,40 грн № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року, починаючи з 14 січня 2016 року, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (частина 2 цієї статті).

З аналізу положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку № 845 слідує, що перебіг тримісячного строку починається з моменту, коли Державна казначейська служба України отримала до виконання відповідний виконавчий документ.

З огляду на ту обставину, що у матеріалах справи відсутні докази щодо точної дати отримання відповідачем наказів від 02 жовтня 2015 року у справі № 917/1299/15 і підтвердженням їх надходження є роздруківка з автоматизованої інформаційної системи ДКС України, то суд вважає, що перебіг тримісячного строку слід почати з моменту, коли Управління Державної казначейської служби України у Решетилівському районі Полтавської області отримало до виконання вказані накази.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову у повному обсязі та факт сплати позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 4800,00 грн згідно платіжного доручення № 5908 від 24 листопада 2017 року, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 4800,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (місцезнаходження: вул. Володимира Козака, буд. 2А, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 03351912) до Державної казначейської служби України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн та наказу про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн.

Зобов'язати Державну казначейську службу України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) виконати наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн та наказ про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн.

Зобов'язати Державну казначейську службу України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) нарахувати та виплатити Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (місцезнаходження: вул. Володимира Козака, буд. 2А, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 03351912) компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 778260,08 грн за наказом про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року та від несплаченої суми 27234,40 грн за наказом про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року, починаючи з 14 січня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (місцезнаходження: вул. Володимира Козака, буд. 2А, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 03351912) витрати зі сплати судового збору у сумі 4800,00 грн (чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне судове рішення складено 12 березня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_4