Рішення № 72708111, 12.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4260/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Одеській області, юридична адреса: 65014, Одеська область, м. Одеса, вул.Єврейська, 12 (ідентифікаційний код 40108740) у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності; зобов’язати Головне управління Національної поліції в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1, зобов’язати Головне управління Національної поліції в Одеській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 21.08.2017 року відкрито провадження у справі №815/4260/17.

Ухвалою суду від 11.12.2017 року зупинено провадження у справі №815/4260/17 до 16.01.2018 року о 12:00 год.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року поновлено провадження у справі та вирішено питання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.02.2018 року.

19 лютого 2018 року від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

19 лютого 2018 року від представника відповідача до суду надійшла заява (вх.№4631/18) про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто у письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 15.03.1999 року до 06.11.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 року до 31.05.2016 року – в Національній поліції України, а саме в кримінальній поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на посаді оперуповноваженого. 31 травня 2016 року наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 424 о/с відповідно до закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) - вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 08 місяців 14 днів, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 20 років 11 місяців 20 днів.

ОСОБА_1 в період виконання своїх службових обов’язків у 2013 році отримав важку сполучену спінальну та черепно-мозкову травму, пов’язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв’язку з чим 17.06.2016 року йому встановлена друга група інвалідності, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 123/2 від04.05.2016 року, довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА №127145, відповідно до якої ступінь втрати працездатності у відсотках склала 80%. У 2017 році ОСОБА_1 неодноразово звертався до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області та до Головного управління Національної поліції в Одеській області з відповідними заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням другої групи інвалідності, що була встановлена внаслідок травми і подальшого захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ. На сьогоднішній день жодна із перелічених силових структур не здійснила належну ОСОБА_1 виплату, при цьому необґрунтовано відмовляючи в цьому Листом за вих. № 9/С-1019 від 12.06.2017 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 було необґрунтовано відмовлено у передбаченій законодавством виплаті з мотивів того, що на даний час не внесені зміни до закону України «Про Національну поліцію» щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ і тому вирішити питання про призначення цієї допомоги немає правових підстав. Вважаючи незаконними дії відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області, щодо невиплати належної одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням II групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ позивач, посилаючись на Закон України “Про міліцію”, Закон України “Про Національну поліцію”, Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення на адміністративний позов, які відповідно до клопотання Головного управління Національної поліції України в Одеській області (вх.№1037/18 від 16.01.2018 року) представник відповідача просив рахувати як відзив на позовну заяву по справі 815/4260/17. Обґрунтовуючи вказані заперечення, представник відповідача зазначив наступне. Позивач з 15 березня 1999 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ. З 07 листопада 2015 по 31 травня 2016 проходив службу в Національній поліції України, та наказом ГУНП України в Одеській області від 30.05.2016 № 424 о/с його було звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". Вичерпний перелік випадків, у разі настання яких поліцейським здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, наведений у ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Отже порядок проведення виплати такої допомоги визначений наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» (далі - Порядок № 4). Разом з тим, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 отримав травму, яка стала підставою встановлення йому інвалідності, при виконанні службових обов’язків у 2013 році під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Тобто, станом на 06.06.2017 року призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, втрата працездатності яких пов’язана з проходженням служби в ОВС, Законом України «Про Національну поліцію України» не була передбачена. А отже, на думку представника, на вказану подію (встановлення інвалідності за травмою, пов'язаною з виконання службових обов’язків при проходженні ним служби в органах внутрішніх справ) не розповсюджувалось положення ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». 08 червня 2017 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському», якими врегульовано спірне питання щодо виплати одноразової грошової допомоги звільненим працівникам поліції або міліції. Станом на сьогодні ОСОБА_1 має право звернутися у встановленому законом порядку до ГУНП в Одеській області для отримання одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» та згідно до Порядку проведення виплати такої допомоги, визначеного наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського». На думку представника відповідача посилання позивача на ст. 23 Закону України «Про міліцію» та на постанову №850 КМУ від 21.10.2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» є помилковим, оскільки після внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» ГУНП в Одеській області не виплачує одноразову грошову допомогу на підставі Постанови №850 КМУ від 21.10.2015 року, так як ця постанова регулювала виплату працівникам міліції, а не працівникам поліції.

Враховуючи вищевикладене представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.03.1999 року до 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 року до 31.05.2016 року – в Національній поліції України, що підтверджується записами в трудовій книжці та визнається відповідачем.

Відповідно до Свідоцтва про хворобу №123/2 від 04.05.2016 року Військово-лікарської комісії ДУ ТМО МВС України по Одеській області встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та постановлено, що ОСОБА_1 не придатний до військової служби зі зняттям з військового обліку та непридатний до служби в поліції.

На підставі рапорту ОСОБА_1 від 15.05.2016 року, подання начальника Ізмаїльского відділу поліції ГУНП в Одеській області від 20.05.2016 року та свідоцтва про хворобу №123/2 виданого ВЛК ДУ ТМО МВС України по Одеській області 04.05.2016 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано Наказ №424 о/с від 30.05.2016 року про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого Ізмаїльского відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області зі служби в поліції відповідно до п. 2 ч.1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію».

Судом встановлено, що вислуга років на день звільнення для виплати одноразової грошової допомоги становить 20 років 11 місяців 20 днів.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА №127145 від 21.06.2016 року ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності - 80%.

Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 21.06.2016 року серія 10 ААВ №803278 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, яка пов’язана з виконанням службових обов’язків.

06 червня 2017 року позивач звернувся до начальника ГУНП в Одеській області із заявою (рапортом) щодо вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з отриманням травми при виконанні службових обов’язків в період проходження служби в ОВС та у зв’язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності.

Як встановлено судом, до заяви позивачем було надано всіх необхідних документів, а саме: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, копію свідоцтва про хворобу, довідку МСЕК, копію довідки до акту огляду МСЕК. Заява зареєстрована в ГУНП в Одеській області 06.06.2017 року за № С-7180.

Листом ГУНП в Одеській області від 12.06.2017 року №9/С-1014 про розгляд заяви ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, з зазначенням, що така виплата Законом України «Про Національну поліцію» не передбачена.

23 червня 2017 року позивач звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області (вх.№С-618 від 26.06.2017 року).

06 липня 2017 року листом (вих.№14/1-С-618), за підписом заступника голови Ліквідаційної комісії ГУМВС в Одеській області, надані ОСОБА_1 документи повернуто без виконання з зазначенням, що для вирішення цього питання позивачу слід звернутись із заявою за останнім місцем проходження служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 ст. 23 Закону України “Про міліцію” від 20.12.1990 року № 565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Положеннями абзацу 3 п. 15 Розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII “Про Національну поліцію” визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року (далі - Порядок №850).

Приписами Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пп.2 п.2).

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України) (п. 7). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги,…(п.8). МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9).

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання що пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про міліцію”.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги.

Проте, враховуючи, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло після звільнення з органів поліції, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на призначення такої допомоги за Законом України «Про Національну поліцію», Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС 11 січня 2016 року № 4, прийнятого на виконання вимог зазначеного Закону.

Підтвердженням цього висновку свідчить той факт, що з 22.09.2016 діє підпункт 4 пункту 5 Порядку № 4, зі змісту якого вбачається, що одноразова грошова допомога призначається поліцейському в разі інвалідності чи втрати ним працездатності внаслідок отримання захворювання під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 4, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.1 розділу 3 Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Разом з тим, згідно п. 3 розділу 3 Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 803278 позивачу на підставі акту огляду МСЕК №400 встановлено другу групу інвалідності з 21.06.2016 року, причина - виконання службових обов’язків під час проходження служби в ОВС.

Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що позивач відповідає критеріям, визначеним у Порядку № 4, та є таким, що має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Судом, під час розгляду справи встановлено, що на підставі свідоцтва про хворобу від 04.05.2016 року №123/2 позивача було звільнено з органів Національної поліції України, тобто, останнім місцем служби позивача як поліцейського був Ізмаїльский відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

З урахуванням зазначеного суд приходить висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до ГУНП в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із інвалідністю 06.06.2017 року на підставі ст.ст. 97 - 100 Закону України «Про Національну поліцію», під час дії Порядку № 4, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 року.

Враховуючи положення п. 2 розділу 3 Порядку № 4 відповідач був зобов'язаний прийняти у ОСОБА_1 заяву (рапорт) та додані до неї документи для розгляду питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності та сприяти в отриманні та оформленні ним документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Суд критично ставиться до доводів представника відповідача, що станом на момент звернення ОСОБА_1 (06.06.2017 року ) питання про призначення та виплату одноразової та грошової допомоги поліцейським, втрата працездатності яких пов’язана з проходженням служби в ОВС, не було врегульоване Законом України «Про Національну поліцію», оскільки такі доводи не відповідають дійсності та спростовуються положеннями ч.2 ст. 97 цього Закону в редакції станом на 06.06.2017 року.

Згідно з ч.2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. В цій частині наявне відповідне посилання на Порядок №4 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктами 1,2 розділу 4 Порядку № 4 встановлено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги. Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку №4 дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є компетенцією територіального органу поліції, в якому проходив службу поліцейський.

Так, порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, визначається Законом України “Про Національну поліцію” та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі … втрати працездатності поліцейського.

Приписами п.5 розділу 3 Порядку №4 визначено перелік документів які подаються для виплати одноразової грошової допомоги. На заяві (рапорті) графа “Відмітка кадрового підрозділу” заповнюється підрозділом кадрового забезпечення Національної поліції або відповідного міжрегіонального, територіального органу поліції, засвідчується підписом його керівника та скріплюється відповідною печаткою (п.6 р.3 Порядку №4). При прийманні матеріалів фінансові підрозділи зобов’язані: перевірити правильність оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу; перевірити відповідність оригіналам копій документів, зафіксувати й засвідчити виявлені розбіжності. Фінансові підрозділи мають право витребувати від інших підрозділів поліції та у осіб, яким оформляється ОГД, до оформлені документи, а також вимагати подання інших документів, необхідних для прийняття рішення про призначення ОГД (п.7 р.3 Порядку №4). Фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: …. у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій (п.1 р. 4 Порядку №4). Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п’ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п.2 р. 4 Порядку №4). ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції (п.5 р.4 Порядку №4).

З вищезазначених приписів Порядку 4 вбачається, що для виплати одноразової грошової допомоги необхідно: висновок фінансового підрозділу про призначення одноразової грошової допомоги що складається та затверджується у відповідності до п.1 р. 4 Порядку №4 та наказ про виплату такої допомоги керівника територіального органу поліції. Виплата ОГД здійснюється в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги за його заявою від 06.06.2017р. листом від 12.06.2017р., тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання такої відмови протиправною та зобов’язання ГУНП в Одеській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Вимога ОСОБА_1 про зобов’язання ГУНП в Одеській області розглянути заяву від 06.06.2017р. задоволенню не підлягає, оскільки його заява від 06.06.2017р. відповідачем розглянута з наданням відмови, визнаної судом протиправною.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, оскільки представником відповідача не спростовано доводів позивача та встановлену судом протиправність дій щодо відмови у призначенні та виплаті спірної допомоги.

Керуючись ст.ст.241-243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Одеській області (юридична адреса: 65014, Одеська область, м. Одеса, вул.. Єврейська, 12 (ідентифікаційний код 40108740) у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності, викладену у листі від 12.06.2017р. №9/С-1014.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності за його заявою від 06.06.2017р. (вх. №С-7180 від 06.06.2017р.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.