Рішення № 72707862, 05.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 березня 2018 року о/об 12 год. 57 хвСправа № 808/454/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арматура України» (69006, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Північне Шосе, буд.4; код ЄДРПОУ 36246614)

до Одеської митниці ДФС (65078, Одеська область, м.Одеса, вул.Гайдара, буд.21-А; код ЄДРПОУ 39441717)

про скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арматура України» (надалі – позивач, ТОВ «Торговий дім «Арматура України») звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (надалі – відповідач), в якому позивач просить скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00318 від 13.11.2017.

У позові (а.с.4-7) позивач зазначив, що 09.11.2017 позивачем подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500030/2017/017382 та необхідні документи для митного оформлення товарів, а саме затворів та засувок з чавуна імпортованих з Китаю. До митної декларації для підтвердження заявленої митної вартості було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №008 від 11.01.2017, укладений між позивачем та іноземним підприємством LETIMER MANAGEMENT LP (EDINBURGH, Scotland), на поставку ОСОБА_1; прас-листи та каталог Виробника товару та Постачальника від 01.04.2017; технічні описи ОСОБА_1; комерційну пропозицію Постачальника №LM-4 від 19.07.2017; проформу-інвойс №PYLANDTDAU2507 від 25.07.2017; комерційний інвойс №PYLANDTDAU2507 від 25.07.2017; калькуляцію від 25.07.2017; специфікацію №3 від 25.07.2017; лист LM від 25.07.2017; заяву на купівлю іноземної валюти №6 від 28.07.2017; платіжне доручення в іноземній валюті від 01.08.2017; заяву на купівлю іноземної валюти №7 від 30.08.2017; платіжне доручення в іноземній валюті від 05.09.2017; сертифікат походження товару від 28.09.2017; копію митної декларації країни відправлення №020220170000753763 від 30.09.2017 з перекладом; пакувальний лист від 02.10.2017; коносамент COSU6128682450 від 02.10.2017. З огляду на те, що у відповідача виникли сумніви в достовірності заявленої митної вартості товарів, ним витребувано додаткові докази. 13.11.2017 позивач надав відповідачу додатково наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №007 від 10.01.2017, укладений між іноземним підприємством LETIMER MANAGEMENT LP (EDINBURGH, Scotland) (Постачальником) та "Baoding Pingyilu Petroleum&Oil Fittings Co.,Ltd", Китай (далі - Виробник); страховий поліс ASHJVF524217Q000100D від 01.10.2017; комерційний інвойс, проформу-інвойс та калькуляцію №PYLANDLMLI70725 від 25.07.2017 надані виробником постачальнику; специфікацію №3 від 25.07.2017, підписану виробником та постачальником; лист виробника з підтвердженням актуальності та відповідності прас-листів та каталогу виробника товару від 01.04.2017, який надано відповідачу раніше; сертифікат виробника, який підтверджує те, що постачальник є офіційним представником виробника на території України. 13.11.2017 відповідач направив позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00318 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 в якому повідомив, що з наданих документів неможливо впевнитися в достовірності заявленої митної вартості і позивачу відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів, а вартість скоригована відповідачем за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України. Так, згідно з відомостями електронної бази відповідача вартість товару №2 була скорегована з 13588 доларів США на 16878,25 доларів США, а вартість товару №3 скорегована з 4160,20 доларів США до 8216,58 доларів США. З огляду на це, позивачем подано уточнену митну декларацію в якій ціни товарів та відповідних митних платежів були збільшені згідно з висновками, викладеними в рішенні про коригування митної вартості. Враховуючи те, що зазначені товари мали бути терміново направлені контрагентам позивача, останній не мав іншої можливості уникнути збитків і порушення своїх зобов'язань перед третіми особами. Загалом, з метою митного оформлення спірних товарів позивач сплатив 258400 грн. 00 коп. З метою усунення виявлених розбіжностей позивачем надано документи і відповідні пояснення. В дійсності, продавець товару LETIMER MANAGEMENT LP (EDINBURGH, Scotland) не є виробником. Виробником є "Baoding Pingyilu Petroleum&Oil Fittings Co.,Ltd", Китай, а продавець є офіційним представником виробника на території України на підставі контракту №007 від 10.01.2017. Фактична схема придбання товару виглядає наступним чином. Позивач уклав з постачальником зовнішньоекономічний контракт №008 від 11.01.2017 і погодив кількість та асортимент необхідного товару. Умовами оплати сторонами визначено як 30% передоплата по факту погодження замовлення (була внесена 01.08.2017) та 70% оплата по факту виготовлення продукції. Поставка товару згідно з пунктом 3.1 контракту №008 від 11.01.2017 мала відбуватися виробником товару з Китаю. Оскільки постачальник не є виробником і здійснює лише посередницьку діяльність, Відповідачу також надано контракт №007 від 10.01.2017, укладений безпосередньо між виробником та постачальником. Саме через те, що виробник при відвантаженні товару діяв на замовлення постачальника в рамках контракту №007, стороною якого позивач не був, виробник в декларації країни відправлення вказав саме контракт №007. З метою усунення заявлених відповідачем розбіжностей позивач додатково надав витребуваний страховий поліс та контракт, укладений між постачальником та виробником. Додатково надано інші товаросупровідні документи. В усіх зазначених вище документах сукупна вартість товарів складала 41600 доларів США та 72 центи. Відповідачу надано два платіжних доручення, за якими позивач сплатив на користь постачальника 12480 доларів США та 22 центи (30% передоплати) та 29120 доларів США та 50 центів (70% оплата по факту виготовлення продукції) відповідно. Жодних розбіжностей в частині розміру сум сплачених позивачем за отриману продукцію надані документи на містили. Як зазначив Відповідач в Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017, при застосуванні резервного методу було використано відомості з митних декларацій: по товару №2 - №UA112080/2017/008356 від 25.04.2017; по товару №3 - №UA100120/2017/169475 від 07.11.2017. Щодо першої декларації, то вона подана митному органу більше ніж за 3 місяці до винесення оскаржуваного рішення. Обидві декларації подавалися до різних митних постів - перша до митного поста "Запоріжжя", а друга до митного поста "Столичний", що свідчить про те, що в обох випадках поставки товарів здійснювалися за різними умовами. Оскільки у випадку з поставкою позивача вартість доставки включалася до вартості товару, ціна кожної одиниці товару напряму залежала від умов поставки ізастосовувати відомості з інших митних декларацій з не тотожними умовами поставки було не правильно.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.73-78), в якому зазначено, що 09.11.2017 декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів "клапани запірні, які застосовуються в трубопроводах, енергопостачанні та нафтохімічної промисловості: засувка з чавуна", а також "клапани/вентилі, які застосовуються в трубопроводах, енергопостачанні та нафтохімічної промисловості: вентиль прохідний з чавуна" до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) №UA500030/2017/017382, у якій митну вартість товарів вказано на рівні 1,457 долара США за кг нетто та 1,9305 долара США за кг нетто відповідно. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів за цією МД декларантом позивача до митниці подано документи. Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з МД №UA500030/2017/016324, встановлено спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками "105-2" (необхідність здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та "106-2" (необхідність витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) щодо можливого заниження митної вартості товарів. Крім того, під час візуального контролю поданих разом з МД документів встановлено, що ці документи містять розбіжності, зокрема: 1) згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2017 №008 та згідно з Інвойсом від 25.07.2017 №PYLANDTDAU2507 поставка товару здійснюється на умовах CIF Odessa. Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, в тому числі, страхові документи. Так, як продавець здійснював за свій рахунок страхування вантажу (CIF Odessa), то він повинен надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Однак, такі документи відсутні в поданих до митного оформлення документах; 2) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 30.09.2017 №020220170000735763 зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) 007, які не відповідають наданому до митного оформлення зовнішньоекономічного договору від 11.01.2017 №008, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; 3) в копії митної декларації країни відправлення від 30.09.2017 №020220170000735763 зазначено реквізити коносаменту, який видано 02.10.2017, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; 4) сума, зазначена у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 30.09.2017 №020220170000735763, не відповідає товарно-супровідним документам та даним вказаним у поданій до митного оформлення електронної МД. Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. На підставі ч.3 ст.53 Митного кодексу України, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів. На вказану вимогу декларантом позивача 13.11.2017 надано до митниці зовнішньоекономічний договір між нерезидентами №007 від 10.01.2017, страховий поліс №ASHJVF524217Q000100D від 01.10.2017, комерційний інвойс між нерезидентами №PYLANDLML170725 від 25.07.2017. Крім того, декларант позивача листом від 13.11.2017 б/н повідомив митницю проте, що більше додаткові документи надаватися не будуть. Опрацюванням додатково наданих документів встановлено, що наданий до митного оформлення страховий поліс від 01.10.2017 №ASHJVF524217Q000100D не стосується зовнішньоекономічної операції за договором (контрактом) від 11.01.2017 №008 укладеним між LETIMER MANAGEMENT LP та ТОВ "ТД "Арматура України". З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС були проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) у максимально наближений до митного оформлення час та з урахуванням кількості товару є більшим: по товару №2 - (МД від 25.04.2017 №UA112080/2017/008356) становить 1,81 долара США за кг нетто, ніж заявлено декларантом - 1,457 долара США за кг нетто; по товару №3 - (МД від 07.11.2017 №UA100120/2017/169475) становить 3,8128 долара США за кг нетто, ніж заявлено декларантом - 1,9305 долара США за кг нетто. У зв'язку з викладеним та відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийнято спірне Рішення про коригування митної вартості товарів від 13.11.2017 №UA500030/2017/000041/2. Враховуючи положення ч.6 ст.54, ч.1, 2, 3 ст.256 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС видана спірна Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.11.2017 №UA500030/2017/00318. ОСОБА_1, який надійшов на адресу позивача, випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Відповідач заперечував проти позову.

Розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

11.01.2017 між ТОВ «Торговий дім «Арматура України» (Україна) (Покупець) та LETIMER MANAGEMENT LP (EDINBURGH, Scotland) (Продавець) укладено Контракт №008 відповідно до п.1.1 якого, Продавець зобов'язувалося поставити в період дії контракту, а Покупець прийняти та оплатити засуви – далі ОСОБА_1 (а.с.8-12).

У вказаному Контракті №008 від 11.01.2017, зокрема, зазначено: «… 2.1.Ціна на ОСОБА_1 та кількість узгоджуються сторонами у Додатках на кожну партію товару, яка є невід’ємною частиною Контракту. … 3.1.Поставка ОСОБА_1 здійснюється на умовах CIF порт «ОДЕСА». Вантажлвідправником і Виробником за цим Контрактом є фабрика «Baoding Pingyilu Petroleum&Oil Fittings Co.,Ltd», Китай … 7.1.Продавець направляє Покупцю міжнародною поштовою службою TNT або DNL наступні документи: Оригінал Інвойсу - 5 примірників; Транспортна накладна/бортовий Коносамент 1 примірник (1 примірник: оригінал та два примірника – копії); Оригінал страхового полісу – 1 примірник …».

Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №008 від 11.01.2017 декларантом позивача 09.11.2017 подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500030/2017/017382 та документи для митного оформлення товарів, а саме затворів та засувок з чавуна імпортованих з Китаю (а.с.91-110).

При митному оформленні товар задекларований позивачем як: ОСОБА_1 №2 «1.Клапани запірні які застосовуються в трубопроводах, енергопостачанні та нафтохімічної промисловості: Засувка з чавуна 30ч6бр PN 10 з номінальним тиском 1,0МПа; DN50мм – 200шт., DN80мм – 200шт., DN100мм – 50шт., DN150мм – 50шт., DN200мм – 10шт. 2.Місць - 66 ХВ/60/60 мішків CS/6/6 ящиків …»; ОСОБА_1 №3 «Клапани/вентилі які застосовуються в трубопроводах, енергопостачанні та нафтохімічної промисловості. Вентиль прохідний з чавуна 15кч19n PN16 з номінальним тиском 1,6МПа; DN25мм – 50шт., DN32мм – 50шт., DN40мм – 50 шт., DN50мм – 50шт. Вентиль прохідний з чавуна 15кч18n PN16 з номінальним тиском 1,6МПа; DN15мм – 400шт, DN20мм – 400шт., DN25мм – 200шт., DN32мм –100шт., DN40мм – 100шт., DN50мм – 80шт. 2.Місць - 2 CS/2/2 ящика …».

Згідно з графою 43 МД №UA500030/2017/017382 від 09.11.2017 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

Умови поставки (графа 20 МД №UA500030/2017/017382 від 09.11.2017) – CIF UA ODESSA.

При поданні МД №UA500030/2017/017382 від 09.11.2017 декларантом надано Одеській митниці ДФС: зовнішньоекономічний контракт №008 від 11.01.2017; прайс-листи та каталог виробника товару та постачальника від 01.04.2017; технічні описи ОСОБА_1; комерційну пропозицію постачальника №LM-4 від 19.07.2017; проформу-інвойс №PYLANDTDAU2507 від 25.07.2017; комерційний інвойс №PYLANDTDAU2507 від 25.07.2017; калькуляцію від 25.07.2017; специфікацію №3 від 25.07.2017; лист LM від 25.07.2017; заяву на купівлю іноземної валюти №6 від 28.07.2017; платіжне доручення в іноземній валюті від 01.08.2017; заяву на купівлю іноземної валюти №7 від 30.08.2017; платіжне доручення в іноземній валюті від 05.09.2017; сертифікат походження товару від 28.09.2017; копію митної декларації країни відправлення №020220170000753763 від 30.09.2017 з перекладом; пакувальний лист від 02.10.2017; коносамент COSU6128682450 від 02.10.2017, що зазначено в МД-6 (а.с.91-93).

Одеською митницею ДФС декларанту направлено повідомлення згідно якого документи, які надані до митного оформлення товару, відповідно до положень ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності: 1) згідно з п.3.1 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2017 №008 та згідно з Інвойсом від 25.07.2017 №PYLANDTDAU2507 поставка товару здійснюється на умовах CIF Odessa. Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, в тому числі, страхові документи. Так як продавець здійснював за свій рахунок страхування вантажу (CIF Odessa), то він повинен надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Однак, такі документи відсутні в поданих до митного оформлення документах; 2) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 30.09.2017 №020220170000735763 зазначено реквізити, зовнішньоекономічного договору (контракту) 007, які не відповідають наданому до митного оформлення зовнішньоекономічного договору від 11.01.2017 №008, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; 3) в копії митної декларації країни відправлення від 30.09.2017 №020220170000735763 зазначено реквізити коносаменту, який видано 02.10.2017, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; 4) сума, зазначена у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 30.09.2017 №020220170000735763, не відповідає товарно-супровідним документам та даним вказаним у поданій до митного оформлення електронної МД.

Також, Одеською митницею ДФС згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України запропоновано декларанту надати впродовж 10 календарних днів: додаткові документи.

Крім того, враховуючи норми ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

13.11.2017 позивачем надано відповідачу: зовнішньоекономічний договір між нерезидентами №007 від 10.01.2017; страховий поліс №ASHJVF524217Q000100D від 01.10.2017; комерційний інвойс між нерезидентами №PYLANDLML170725 від 25.07.2017.

При цьому, декларант позивача листом від 13.11.2017 повідомив відповідача про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть.

Судом досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте 13.11.2017 Одеською митницею за №UA500030/2017/000041/2 (митний пост "Одеса-порт") та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00318 від 13.11.2017 (а.с.59-62; 115-117, 126-127).

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 зазначено наступне: «… Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості-другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) у максимально наближений до митного оформлення час та з урахуванням кількості товару є більшим: по товару №2 - МД від 25.04.2017 №UA112080/2017/008356 становить 1,81 дол. США/кг. (ніж заявлено декларантом (1,457 дол. США/кг.), та по товару №3 - МД від 07.11.2017 №UA100120/2017/169475 становить 3,8128 дол. США/кг. (ніж заявлено декларантом (1,9305 дол. США/кг.) …» (а.с.62, 117).

Разом з цим, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.

Оформлення товару (задекларованого за МД №UA500030/2017/017382 від 09.11.2017) здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 і випущено відповідачем у вільний обіг під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Протягом дії гарантійних зобов’язань декларантом не надано контролюючому органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

За змістом умов постачання CІF правил Інкотермс від 16.09.2010 «Cost, Insurance and Freight» («Вартість, страхування і фрахт») означає, що продавець постачає товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар; продавець зобов’язаний або поставити товар на борт судна, або забезпечити надання поставленого таким чином товару у місці призначення; ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна; продавець зобов’язаний укладати договір і сплачувати всі витрати та фрахт, необхідні для доставляння товару до поіменованого порту призначення; продавець також укладає договір страхування, який покриває ризик втрати або пошкодження товару під час перевезення. Крім того, продавець зобов’язаний або укласти договір перевезення або забезпечити такий договір. Вказівка на зобов’язання з «надання» враховує багато чисельні продажі за ланцюгом, які застосовуються часто у торгівлі сировиною. CІF вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються. Однак продавець не зобов’язаний виконувати митні формальності для увезення, сплачувати імпортні мита чи виконувати інші митні формальності при увезенні.

Вартість транспортування та страхування вантажу підтверджена виробником – вантажовідправником «Baoding Pingyilu Petroleum&Oil Fittings Co.,Ltd» листом від 02.10.2017 на умовах постачання ODESSA UKRAINE – 1237,55 доларів США (а.с.46).

Судом досліджено: Платіжне доручення №7 від 01.08.2017 на суму 12480,22 доларів США; Платіжне доручення №8 від 05.09.2017 на суму 29120,50 доларів США сплачені LETIMER MANAGEMENT LP подані позивачем на підтвердження оплати решти вартості товару (а.с.37, 39).

Вказані документи (та підтвердження перерахування коштів) не суперечать, на думку суду, умовам Контракту №008 від 11.01.2017 та Специфікації №3, підписаних постачальником та ТОВ "Торговий дім "Арматура України" (а.с.34).

До суду надано Контракт №007 від 10.01.2017, укладений LETIMER MANAGEMENT LP (EDINBURGH, Scotland) як покупцем з "Baoding Pingyilu Petroleum&Oil Fittings Co., Ltd", Китай (як продавцем) (а.с.47-49). Звідси, LETIMER MANAGEMENT LP (EDINBURGH, Scotland) не є виробником імпортованого товару. Фактичним виробником товару та вантажовідправником є "Baoding Pingyilu Petroleum&Oil Fittings Co.,Ltd", Китай, а LETIMER MANAGEMENT LP здійснює функції комерційного посередництва, представництва виробника на території України на підставі Контракту №007 від 10.01.2017. Відтак, вартість доставки товару за умовами CIF UA ODESSA, страхування товару, включалися до вартості товару, ціна кожної одиниці товару напряму залежала від цих умов поставки.

Відповідачем зворотного не доведено.

Оскільки позивачем разом з МД №UA500030/2017/017382 від 09.11.2017 відповідачу не було надано страховий поліс (який повинен був бути наявним у позивача згідно з п.7.1 Контракт №008 від 11.01.2017), то відповідач обґрунтовано витребував у позивача даний документ.

Також, суд вважає, що подані позивачем разом з МД №UA500030/2017/017382 від 09.11.2017 відповідачу документи містили розбіжності і відповідач обґрунтовано реалізував своє право щодо витребування додаткових документів у позивача.

Позов підлягає задоволенню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

1. Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, слід зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А «Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)» у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: «На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства».

Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до МД №UA500030/2017/017382 від 09.11.2017 цілком достатньо для ідентифікації товару.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: […] в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням; […] 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 судом взято до уваги, що джерела для визначення митної вартості: по товару №2 – МД №UA112080/2017/008356 від 25.04.2017 (а.с.87-90); по товару №3 – МД №UA100120/2017/169475 від 07.11.2017 (а.с.80-86), не є ідентичними та схожими за умовами їх ввезення на митну територію України.

Представником відповідача надано до суду МД №UA100120/2017/169475 від 07.11.2017 (використану як джерело при винесенні Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017), за якою ТОВ «УКСПАР» імпортовано ОСОБА_1 №4 «1.Арматура для трубопроводів: зворотні клапани чавунні та сталеві для попередження зворотного протікання потоку робочого середовища …» за умови FOB CN Xingang (а.с.80-86). Отже ані умови імпортування (FOB CN Xingang), ані номенклатура, технічні властивості товару у МД №UA100120/2017/169475 від 07.11.2017 – не співпадають з ОСОБА_1 №2, №3 задекларованими позивачем за МД №UA500030/2017/017382 від 09.11.2017.

Судом досліджено МД №UA112080/2017/008356 від 25.04.2017 (використану як джерело при винесенні Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017), за якою ТОВ «Торговий дім «Арматура України» імпортовано ОСОБА_1 №1 «1.Клапани запірні стальні для застосування в трубопроводах: Засувка 30с41нж …» та ОСОБА_1 №2 «1.Клапани запірні з ливарного чавуну для застосування в трубопроводах: Засувка 30ч66р …» того ж виробника – «Baoding Pingyilu Petroleum&Oil Fittings Co.,Ltd», Китай, з умовами постачання – CIF UA м.Одеса (а.с.87-90), але інший за характеристиками та призначенням.

Зокрема, задекларований позивачем за МД №UA500030/2017/017382 від 09.11.2017 ОСОБА_1 №2 «1. Клапани запірні які застосовуються в трубопроводах, енергопостачанні та нафтохімічної промисловості: Засувка з чавуна 30ч6бр PN 10 …» та ОСОБА_1 №3 «Клапани/вентилі які застосовуються в трубопроводах, енергопостачанні та нафтохімічної промисловості. Вентиль прохідний з чавуна 15кч19n PN16 …» повністю за технічними характеристиками не співпадає з номенклатурою та властивостями ОСОБА_1 №1, ОСОБА_1 №2 МД №UA112080/2017/008356 від 25.04.2017 (використану відповідачем як джерело цінової інформації).

Також, відповідачем не доведено що ціна товару: «1.Клапани запірні стальні для застосування в трубопроводах: Засувка 30с41нж …» на світовому ринку залишалась незмінною з 25.04.2017 (дати оформлення МД №UA112080/2017/008356, яка використана відповідачем як джерело цінової інформації) – до 09.11.2017 (дати митного оформлення МД №UA500030/2017/017382).

Параграфом 2 Статті VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947) передбачено: «2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) (b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) …».

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 5 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року»: «1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов'язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту».

У пп.«с» п.3 Примітки до статті 7 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», зокрема, зазначено: «3.Деякі приклади розумної гнучкості: (…) с) дедуктивний метод – вимога про те, що товари продаватимуся в «тому стані, як вони імпортуються», що містить в підпункті «а» пункту 1 статті 5, може тлумачитися гнучко; вимога про «90 днів» може застосовуватись гнучко».

З урахуванням приписів Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947), «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» суд приходить до висновку, надане відповідачем (для порівняння цін) джерело для визначення митної вартості – МД №UA112080/2017/008356 від 25.04.2017 містить застарілу (не актуальну) цінову інформацію на час ввезення позивачем ОСОБА_1 №2, №3.

Відтак, ціна товару, на яку спирається Одеська митниця ДФС при прийнятті Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 – не є достовірною.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 Одеською митницею ДФС не надано оцінки відповідності комерційного інвойсу №PYLANDTDAU2507 від 25.07.2017 вимогам "Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого 17.09.2012 наказом Міністерства фінансів України №998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2012 за №1691/22003 (або Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) Женева, вересень 1983 року), наявність в ньому будь-яких вад чи дефектів тощо.

Суд зауважує, що відповідно до п.9.6 Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" Женева, вересень 1982 року: "… митні органи повинні, як правило, приймати будь-який комерційний рахунок, який містить всі необхідні подробиці (незалежно від того, узгоджений він з формуляром-зразком уніфікованого рахунку ООН), як дійсної фактури для мети митного очищення; у тих країнах, де національне митне законодавство передбачає спеціальний документ (окрім митної декларації) у доповнення до комерційного рахунку, слід вивчити можливість відмови від цієї вимоги. …".

Звідси, суд погоджується з думкою позивача про наявність всіх необхідних цінових показників в комерційному інвойсі №PYLANDTDAU2507 від 25.07.2017, можливості його застосування для визначення митної вартості "Клапани запірні які застосовуються в трубопроводах, енергопостачанні та нафтохімічної промисловості: Засувка з чавуна 30ч6бр PN 10 …", "Клапани/вентилі які застосовуються в трубопроводах, енергопостачанні та нафтохімічної промисловості. Вентиль прохідний з чавуна 15кч19n PN16 …" (а.с.32).

Відповідач не обґрунтував, чому ним взято як джерело для визначення митної вартості товару по товару №2 - МД №UA112080/2017/008356 від 25.04.2017, по товару №3 - МД №UA100120/2017/169475 від 07.11.2017 і не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена і Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 (провадження №К/9901/3371/18).

У п.3 розділу 3 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: «3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару».

Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених «Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 та визначенні ціни імпортованого ТОВ «Торговий дім «Арматура України» товару.

Звідси, Одеською митницею ДФС не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Звідси, Одеською митницею ДФС не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Запорізькою митницею ДФС не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017.

Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Одеською митницею ДФС до суду – не надано.

Отже, Одеська митниця ДФС не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена і колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

2. Надаючи правову оцінку прийняттю Одеською митницею ДФС Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі суд виходить з наступного.

Згідно з ч.12 ст.264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Як зазначено у п.7.1 Розділу VІІ "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі - "Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа"), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа").

У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00318 від 13.11.2017 зазначені причини відмови аналогічні викладеним у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача додаткових документів.

Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.

На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00318 від 13.11.2017, прийняті Одеською митницею ДФС не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Як зазначено у ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником позивача у позові заявлені вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8490 грн. 00 коп., яка зазначена в Договорі №19/01/18 від 19.01.2018, але доказів їх сплати та оприбуткування до позову не надано.

Представником позивача не надано до суду розрахунку витрат на правничу допомогу у сумі 8490 грн. 00 коп.: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Так, відповідно до ч.2 ст.29 "Правил адвокатської етики", затверджених 09.06.2017 Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року, в договорі про надання правової допомоги можуть бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо), порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк, інше) та може бути визначений їх обсяг.

Як зазначено Європейським судом з прав людини у п.268 Рішення по справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V)".

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано Європейським судом з прав людини і у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пп.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не доведено суму витрат на професійну правничу допомогу.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі була Одеська митниця ДФС, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1762 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000041/2 від 13.11.2017 і Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00318 від 13.11.2017.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арматура України" (69006, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Північне Шосе, буд.4; код ЄДРПОУ 36246614) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, Одеська область, м.Одеса, вул.Гайдара, буд.21-А; код ЄДРПОУ 39441717) судові витрати у сумі 1762 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Рішення виготовлено у повному обсязі 05.03.2018.

Суддя О.О. Прасов