Рішення № 72707729, 14.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3863/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді - Бжассо Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора ОСОБА_3 ОСОБА_1 обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до державного реєстратора ОСОБА_3 ОСОБА_1 обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_5 за результатом розгляду якого позивач просить суд: визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_3, ОСОБА_1 обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» при прийнятті рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що була проведена 01.06.2017 року, номер запису про право власності 20741644, на об’єкт нерухомого майна загальною площею 190,2 кв.м., реєстраційний номер 22358051101, що знаходиться у м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вулиця ОСОБА_6), буд. 95/33; скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 20741644, яким вносились зміни щодо власника об’єкту нерухомого майна загальною площею 190,2 кв. м., реєстраційний номер 22358051101, що знаходиться у м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вулиця ОСОБА_6), будинок 95/33.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 01.06.2017 року державний реєстратор ОСОБА_3, ОСОБА_1 обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», здійснив реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна загальною площею 190,2 кв. м., реєстраційний номер 22358051101, що знаходиться у м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вулиця ОСОБА_6), будинок 95/33. Підставою для виникнення права власності державним реєстратором було зазначено: « Договір іпотеки 253, виданий 15.03.2013 року, договір відступлення прав за договором іпотеки 300, виданий 14.04.2017 року, видавник ОСОБА_7, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, повідомлення 1804/9, вид. 18.04.2017 року, видавник ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», повідомлення, видавник: Укрпошта. Номер запису про право власності 20741644. Результатом проведеної реєстрації була зміна власника об’єкту нерухомості з ОСОБА_4 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». На думку позивача, проведена реєстрацію речових прав на майно є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач є кредитором ОСОБА_4, який є власником об’єкту нерухомого майна загальною площею 190,2 кв.м., реєстраційний номер 22358051101, що знаходиться у місті Одеса, вул. Дача Ковалевського (вулиця ОСОБА_6), будинок 95/33. Борг ОСОБА_8 перед позивачем було визнано судовим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2015 року № 2/520/1859/15. Цим же судом, в якості забезпечення позову було накладено арешт на вказаний будинок. Після звернення позивача до виконавчої служби, судовий виконавець також наклав арешт на вказаний будинок. Також, арешти були накладені іншими кредиторами та державними виконавцями (ухвала суду від 07.10.2016 року № 520/13698/15-ц).

У зв’язку з тим, що державний реєстратор незаконно змінив власника будівлі, позивач втратила можливість отримати задоволення своїх законних вимог шляхом примусового продажу будівлі державним виконавцем через прилюдні торги.

ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» подала заяву до державного реєстратора та зареєструвала себе як власника об’єкту нерухомості з явним порушенням норм діючого законодавства. Державний реєстратор повинен був прийняти рішення про відмову у державній реєстрації права власності у зв’язку з тим, що в Державному реєстрі містилась інформація про арешти спірної будівлі та не було надано достатніх підстав для проведення державної реєстрації.

З огляду на письмові заперечення відповідача у справі, що надійшли на адресу суду засобами електронного зв’язку 31.08.2017 року та поштою 05.09.2017 року, державний реєстратор не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_2 та вважає їх необґрунтованими. Так, державний реєстратор зазначає, що безпосередньо ним не вчинялось жодних дій та не приймалось жодних рішень по відношенню до позивача або її майна. Відповідач зазначає, що спірний об’єкт нерухомості ще 15.03.2013 року було передано в іпотеку згідно з договором іпотеки від 15.03.2013 р/н № 254, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу ОСОБА_9 Також, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» у зв’язку із посвідченням вказаного договору нотаріусом було накладено заборону відчуження цього об’єкту нерухомості до виконання/припинення/розірвання вказаного договору, про що наявна відповідна відмітка на договорі. Відповідач зазначає, що арешт, на який посилається позивач був накладений після укладення вказаного договору іпотеки та накладення на спірний об’єкт нерухомості відповідної заборони, а іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом – у черговості їх державної реєстрації. Відповідач зазначає, що позивач ігнорує норми ст. 36 Закону України «Про іпотеку» щодо можливості сторін іпотечного договору вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Також, відповідач зазначив, що представником ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно було надано всі необхідні документи, що визначені п. 61 Порядку № 1127, що спростовує твердження позивача щодо відсутності підстав для проведення державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна.

25.09.2017 року від позивача надійшли пояснення на заперечення відповідача, з огляду на які п. 6 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» забороняє державну реєстрацію речових прав при наявності обтяжень зареєстрованих в Державному реєстрі. Частиною 4 ст. 24 Закону визначено вичерпний перелік обставин, при яких державний реєстратор може здійснити реєстрацію речових прав за наявності обтяжень. Проте, жодної такої умови у державного реєстратора не було.

12.10.2017 року від представника третьої особи, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», надійшли письмові пояснення на адміністративний позов, з огляду на які ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вважає адміністративний позов таким, що не належить до задоволення.

Як зазначив представник третьої особи, 15.03.2013 року між боржником ОСОБА_4 та ПАТ «Банк «Київська Русь» було укладено кредитний договір № 17559-99 та іпотечний договір, серія і номер: 253. Відповідно до умов кредитного договору, з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань, ОСОБА_4 передав в іпотеку ПАТ «Банк «Київська Русь» нерухоме майно, що знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_10 (вул. ОСОБА_6), буд. 95/33, м. Одеса, 65038. Вказана нерухомість була власністю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, акту прийому-передачі.

14.04.2017 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ПАТ «Банк «Київська Русь» укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 300, договір UA-EA-2017-03-28-000202-b/42-2 про відступлення права вимоги від 14.04.2017 року, згідно з яким ПАТ «Банк «Київська Русь» відступило, а позивач прийняв за кредитним договором № 17559-99 та іпотечним договором, серія і номер: 253, права і вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності вказаного договору. До нового кредитора ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за вищевказаним кредитним договором перейшли всі права первісного кредитора ПАТ « Банк «Київська Русь» . 02.06.2017 року за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зареєстровано право приватної власності на об’єкт нерухомого майна будівля, пансіонат сімейного відпочинку за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, буд. 95/33. Підставою виникнення права власності стали: договір іпотеки № 253 від 15.03.2013 року, договір відступлення прав за договором іпотеки № 300 від 14.04.2017 року, повідомлення № 1804/9 від 18.04.2017 року, повідомлення № 1804/8 від 18.04.2017 року, повідомлення № 1804/5 від 18.04.2017 року. Таким чином, на думку представника третьої особи, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надало всі необхідні документи для реєстрації права власності на іпотечне майно. Представник третьої особи вказує на те, що п. 61 Постанови КМУ № 1127 від 25.12.2015 року, прямо закріплює положення про те, що реєстрація інших речових прав, а так само і обтяжень на майно, не перешкоджає іпотекодержателю зареєструвати право власності на передане в іпотеку майно.

Ухвалою суду від 24.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 14.08.2017 року о 16 год. 15 хвл.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

19.02.2018 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов, який містить ті ж самі обґрунтування, що й заперечення на адміністративний позов.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду. 06.03.2018 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.

Відповідач до судового засідання не з’явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату,час і місце судового розгляду. Від відповідача 31.08.2017 року надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Треті особи до судового засідання не з’явилися, належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд робить наступні висновки.

Згідно з договором іпотеки від 15.03.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9, та зареєстрований в реєстрі за № 253, ОСОБА_4 з метою забезпечення належного виконання зобов’язань позичальника передав в іпотеку, а ПАТ «Банк «Київська Русь» прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, окремо розташовану будівлю пансіонату сімейного відпочинку, що в цілому складається з будівлі літ. «Б9», загальною площею – 190,2 кв. м., що знаходяться за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. ОСОБА_6) буд. 95/33 та розташована на орендованій земельній ділянці, загальною площею 1,6032 га, кадастровий номер: 5110136900:47:001:0061 із цільовим призначенням земельної ділянки – для реконструкції піонерського табору «Лазурний» під пансіонат сімейного відпочинку та подальшої його експлуатації.

Відповідно до п.2.1.2 та п. 2.1.3 Договору, на підставах, передбачених законодавством України та цим Договором, на предмет іпотеки без жодних обмежень може бути звернене стягнення.

Будь-які вимоги третіх осіб не забезпечені і не будуть забезпечені предметом іпотеки чи правами на його отримання не залежно від строків виникнення цих вимог.

Пунктом 3 зазначеного договору передбачено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим чинним законодавством за власним вибором, у тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі цього договору згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, складеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, у формах, порядку та на умовах, викладених у п. 5.4 цього Договору. При цьому застереження зазначене в п. 5.4 цього Договору, є договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

14.04.2017 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки № 300.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, первісний іпотекодержатель згідно цього договору відступає права за договором іпотеки, посвідченим 15.03.2013 року ОСОБА_9, приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу, за реєстровим № 253, з усіма наступними змінами та доповненнями.

18.04.2017 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» складено на адресу ОСОБА_4 повідомлення № 1804/9 про те, що ПАТ «Банк «Київська Русь» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп».

Також, 18.04.2017 року ТОВ «ФК «Дніпрофінасгруп» скерувало на адресу ОСОБА_4 вимогу щодо дострокового погашення заборгованості № 1804/4, в якій вказано, що у разі невиконання вимог, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» буде вимушено звернути стягнення на заставне майно.

Відповідно до заочного рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/17675/14-ц від 20.03.2015 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 1562 993,58 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.01.2015 року по справі № 520/17675/14-ц заяву про забезпечення позову за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задоволено, накладено арешт на нежилу будівлю літ. «Б9» площею 190,2 кв.м. по вул. дача ОСОБА_10, 95/33 у м. Одесі, щодо даного нерухомого майна – заборонено забезпечувати за його рахунок зобов’язання, передавати в оренду, передавати у вигляді внеску до статутного капіталу та вчиняти будь-які інші правочини, здійснювати реєстрацію фізичних осіб за адресою нерухомого майна.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, державним реєстратором ОСОБА_11, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 1903699 від 02.02.2015 року, згідно з яким накладено арешт на нежилу будівлю літ. «Б9» площею 190,2 кв.м.(будівля, пансіонату сімейного відпочинку) за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 95/33, що належить ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 26.01.2015 року по справі № 520/17675/14-ц.

02.06.2017 року державним реєстратором ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35511815 , згідно з яким, на підставі договору іпотеки, серія та номер: 253 від 15.03.2013 року, видавник: ОСОБА_9, приватний нотаріус ОСОБА_1 міського нотаріального округу; договору про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 300 від 14.04.2017 року, видавник: ОСОБА_7, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; повідомлення , серія та номер: 1804/9 від 18.04.2018 року, видавник: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»; повідомлення, серія та номер: 1804/8 від 18.04.2018 року видавник: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»; вимога, серія та номер: 1804/4 від 18.04.2018 року видавник: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»; вимога, серія та номер: 1804/4 від 18.04.2018 року видавник: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»; повідомлення, видавник: укрпошта, зареєстровано право приватної власності ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на будівлю, пансіонату сімейного відпочинку, загальною площею 190,2 кв.м., за адресою: Одеська обл.., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. ОСОБА_6), буд. 95/33.

Відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 30.08.2017 року по справі № 520/9351/17, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06.12.2017 року по справі № 520/9351/17, звільнено з під арештів нежитлову будівлю літ. «Б9» площею 190,2 кв.м. по вул. Дача Ковалевського 95/33 у м. Одесі накладених: ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.01.2015 року по справі № 520/17675/14-ц, номер запису про обтяження - 8586986, постановою Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області від 07.07.2017 року у рамках виконавчого провадження 47387082, номер запису обтяження – 21276136.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 1832 від 14.09.2017 року, приватним нотаріусом ОСОБА_6 прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності на будівлю, пансіонату сімейного відпочинку, загальною площею 190,2 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. ОСОБА_6), буд. 95/33 за ОСОБА_5

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, державній реєстрації прав підлягають: право власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі:

1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;

5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року в редакції чинній, станом на момент виникнення спірних правовідносин, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Суд зазначає, що вважає посилання відповідача на п. 61 Порядку № 1127 помилковим, оскільки цією нормою передбачено, що не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем зареєстровані після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, а не обтяжень. Тобто, у випадку, якщо б після державної реєстрації іпотеки на вказане майно були зареєстровані інші речові права, то у реєстратора були б відсутні підстави для відмови у державній реєстрації, тоді як в даному випадку існувало зареєстроване обтяження на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 26.01.2015 року.

При цьому суд зазначає, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону, наявність зареєстрованого обтяження речових прав на нерухоме майно є підставою для відмови у державній реєстрації прав.

Суд встановив, що підстави, передбачені ч. 4 ст. 24 Закону, існування яких передбачає незастосування п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону щодо даного спору були відсутні, а отже, державний реєстратор ОСОБА_3 прийняв протиправне рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», яке підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій державного реєстратора ОСОБА_3, одеська обласна філія комунального підприємства «Центр державної реєстрації» при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що була проведена 01.06.2017 року, номер запису про право власності 20741644, на об’єкт нерухомого майна загальною площею 190,2 кв.м., реєстраційний номер 22358051101, що знаходиться у м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вулиця ОСОБА_6), буд. 95/33, суд зазначає, що оскільки державний реєстратор розглянув заяву у порядку, який відповідає вимогам Закону та Порядку № 1127 від 25.12.2015 року, проте, прийняв по суті рішення, яке є таким, що не відповідає нормам законодавства, то на думку суду, дії державного реєстратора під час прийняття такого рішення не є протиправними, оскільки нормами Закону передбачено альтернативну поведінку державного реєстратора під час державної реєстрації, він може на власний розсуд або відмовити у державній реєстрацій або прийняти рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд зробив висновок, що позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_2 до державного реєстратора ОСОБА_3 ОСОБА_1 обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно індексний номер: 35511815 від 02.06.2017 року, що прийняте державним реєстратором ОСОБА_1 обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_3

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_2, адреса: вул. Дача Ковалевського, буд. 95/50, м. Одеса, НОМЕР_1.

Відповідач - Державний реєстратор ОСОБА_1 обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_3, адреса: пр-кт. Гагаріна 12А, кабінет 303, м. Одеса, 65039, код ЭДРПОУ ВП: 41262533.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Фінансова компанія» ДНІПРОФІНАНСГРУП», адреса: Вул. Автотранспортна,2, офіс 205, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ: 40696815.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, адреса: вул. Дача Ковалевського 95/33, м. Одеса, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, адреса: АДРЕСА_1, 65088.

Суддя Н.В. Бжассо

.