Рішення № 72707481, 28.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року № 810/2980/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Білоцерківського управління Державної казначейської служби України Київської області, Головного управління ДФС у Київській області про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» (далі - позивач, ТОВ «Даніком груп») з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач-1, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), Білоцерківського управління Державної казначейської служби України Київської області, (далі - відповідач-2), в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.12.2017 (том 2, а.с. 35-37), просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, за жовтень 2016 року і за листопад 2016 року, у розмірі 121997,64 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/2980/17, закінчено підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Головне управління ДФС у Київській області (далі також відповідач-3).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.11.2016 ним була подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 1097541,00 грн. В свою чергу 19.12.2016 позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2016 року, в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, у розмірі 202048,00 грн.

Позивач зазначає, що 20.07.2017 на рахунок позивача надійшло бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року у розмірі 1055973,00 грн. та листопад 2016 року у розмірі 171240,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами банку.

Натомість, остаточне відшкодування ПДВ на суму 41568,00 грн. за жовтень 2016 року та 30808,00 грн. за листопад 2016 року було здійснене територіальним органом Держказначейства лише 19.12.2017.

Позивач вважає, що несвоєчасна виплата позивачу відповідних сум бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року та листопад 2016 року надає йому право у порядку, передбаченому положеннями пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, отримати пеню за час затримки відшкодування ПДВ за відповідні періоди, яка за розрахунками позивача за період з 23.12.2016 по 19.12.2017 включно становить 121997,64 грн., яку позивач і просить стягнути з Державного бюджету України.

Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області позов не визнала з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти позову (т.1, а.с.74-79), згідно яких, зокрема, відповідач-1 зазначає, що відповідно до наказу від 03.03.2017 №365 та направлення від 06.03.2017 №519 контролюючим органом з 06.03.2017 було розпочато проведення документальної позапланової перевірки з питань правильності задекларованих у податковій звітності ТОВ «Даніком груп» даних щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень - листопад 2016 року тривалістю п'ять днів, за результатами якої складено акт від 20.03.2017 №150/10-02-14-01/39744646. Перевіркою не підтверджено повністю суму, яка заявлена до бюджетного відшкодування.

На підставі вищезазначених висновків акта перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0000771401.

Відповідач-1 наголошує, що сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідач-2 проти позову заперечив, зазначивши в письмових поясненнях (т.1, а.с.62-65), що до Білоцерківського управління Державної казначейської служби України не надходили висновки від відповідача-1 про відшкодування позивачу податку на додану вартість за жовтень та листопад 2016 року, а відтак казначейство не мало підстав для перерахування відповідних сум на рахунок позивача.

Крім того зазначає, що територіальні органи Державної казначейської служби України не приймають участь у процесі стягнення податків, зборів та інших доходів, оскільки відповідно до ст. 45 Бюджетного кодексу України, саме на органи стягнення (органи, які контролюють справляння надходжень бюджету) покладено обов'язок забезпечувати своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства України. Роль органів Державної казначейської служби України зводиться лише до здійснення контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань, проведенні платежів та веденні обліку всіх надходжень, що належать Державному бюджету України.

Відповідачем-3 письмових заперечень проти позову до суду надано не було.

В судових засіданнях по справі 12.10.2017, 09.11.2017, 28.11.2017 та 04.01.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

В судових засіданнях по справі 12.10.2017, 09.11.2017 та 28.11.2017 представник відповідачів-1, 3 проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач-2 явку свого представника в судові засідання не забезпечив, був сповіщений про розгляд справи належним чином та завчасно, в письмових поясненнях суду від 10.10.2017 (т.1 а.с.62-65) просив слухати справу без участі представника управління Казначейства.

У судове засідання 29.01.2018 представники сторін не з'явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 28.11.2017 представник позивача подав клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження (т.1, а.с.16).

Відповідно до ч.9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи №810/2980/17 здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» (ідентифікаційний код 39744645, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 246) зареєстровано в якості юридичної особи 10.04.2015, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.09.2016 (том 1, а.с. 11).

01.06.2015 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 397446410279, доказом чого є надана до суду копія витягу з Реєстру платників податку на додану вартість від 14.12.2016 №1610274501140 (том 1, а.с. 58).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2016 позивачем до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року з відповідними додатками №1, 2, 3, 4, 5, в тому числі заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4) в розмірі 1097541,00 грн. (том 1, а.с. 106-113).

Відповідно до квитанції №2 податкову декларацію ТОВ «Даніком груп» за жовтень 2016 року разом з вказаними додатками було прийнято Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та зареєстровано за №9220124529 (том 1, а.с. 114).

Судом встановлено, що 19.12.2016 позивачем до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року з відповідними додатками №1, 2, 3, 4, 5, в тому числі заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток №4) в розмірі 202048,00 грн. (том 1, а.с. 115-121).

Відповідно до квитанції №2 податкову декларацію ТОВ «Даніком груп» за листопад 2016 року разом з вказаними додатками було прийнято Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та зареєстровано за №9245658476 (том 1, а.с. 122).

В лютому 2017 року ТОВ «Даніком груп» звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Білоцерківської ОДПІ ДФС у Київській області, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню ТОВ «Даніком Груп» з бюджету за жовтень 2016 року у розмірі 1091541,00 грн.; зобов'язати Білоцерківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1097541,00 грн., що підлягає відшкодуванню ТОВ «Даніком Груп».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 в адміністративній справі №810/824/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» з бюджету за жовтень 2016 року у розмірі 1097541,00 грн. Зобов'язано Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1097541,00 грн., що підлягає відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» (том 1, а.с. 49-52, 103-105).

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 в адміністративній справі №810/824/17 набрала законної сили 20.06.2017.

Як встановлено судом у рамках адміністративної справи №810/824/17, ТОВ «Даніком груп» має право на бюджетне відшкодування за жовтень 2016 року у сумі 1097541,00 грн., яка є узгодженою Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 23 грудня 2016 року (21.11.2016 р. граничний термін подання декларації з урахуванням 30 денного строку на проведення камеральної перевірки).

В березні 2017 року ТОВ «Даніком груп» звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" з бюджету за листопад 2016 року у розмірі 202048,00 грн.; зобов'язати Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 202048,00 грн., що підлягає відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп".

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 в адміністративній справі №810/1053/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» з бюджету за листопад 2016 року у розмірі 202048,00 грн. Зобов'язано Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 202048,00 грн., що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» (том 1, а.с. 53-56, 100-102).

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 в адміністративній справі №810/1053/17 набрала законної сили 01.08.2017.

Як встановлено судом у рамках адміністративної справи №810/1053/17, ТОВ «Даніком груп» має право на бюджетне відшкодування за листопад 2016 року у сумі 202048,00 грн., яка є узгодженою Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 23 січня 2017 року (20.12.2016 р. граничний термін подання декларації з урахуванням 30 денного строку на проведення камеральної перевірки).

За правилами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення Білоцерківського управління ДКС України Київської області від 20.07.2017 №17779247 та меморіального ордеру Білоцерківського управління ДКС України Київської області від 20.07.2017 №293991436/317740845/896578257/7000 частина відшкодування ПДВ за податковою декларацією позивача з податку на додану вартість за жовтень 2016 року від 16.11.2016 №9220124529 у розмірі 1055973,00 грн. була зарахована на банківський рахунок ТОВ «Даніком груп» (том 1, а.с. 12, 61).

Решта суми бюджетного відшкодування ПДВ за податковою декларацією позивача з податку на додану вартість за жовтень 2016 року від 16.11.2016 №9220124529 у розмірі 41568,00 грн. була зарахована на банківський рахунок ТОВ «Даніком груп» 19.12.2017 року, що підтверджується даними банківської виписки по рахунку позивача за 19.12.2017 (том 2, а.с. 41).

Отже, бюджетне відшкодування з ПДВ за податковою декларацією позивача з податку на додану вартість за жовтень 2016 року повернуто позивачу двома окремими платежами, а саме: 20.07.2017 на суму 1055973,00 грн. та 19.12.2017 на суму 41568,00 грн.

Перерахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за податковою декларацією позивача з податку на додану вартість за листопад 2016 року від 19.12.2016 №9245658476 на банківський рахунок ТОВ «Даніком груп» також було здійснене двома окремими платежами, а саме:

- 20.07.2017 на суму 171240,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням Білоцерківського управління ДКС України Київської області від 20.07.2017 №17779248 та меморіальним ордером Білоцерківського управління ДКС України Київської області від 20.07.2017 №293991437/317740847/896578265/7000 (том 1, а.с. 13, 60);

- 19.12.2017 на суму 30808,00 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача за 19.12.2017 (том 2, а.с. 41).

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивача по даній справі, позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Даніком груп» пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року, яка за період з 23.12.2016 по 19.12.2017 становить 104203,87 грн., а також пеню за несвоєчасне відшкодування ПДВ за листопад 2016 року, яка за період з 23.01.2017 по 19.12.2017 становить 17793,77 грн.

Розрахунки пені додані позивачем до заяви про збільшення позовних вимог від 28.12.2017 (том 2, а.с. 38-39).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент подачі позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та листопад 2016 року) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент подачі позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та листопад 2016 року).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із пунктом 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Водночас, як встановлено пп. 200.7.1. п. 200.7 ст. 200 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, формує та веде:

а) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті;

б) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

До таких реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування вносяться такі дані: назва платника податку та його індивідуальний податковий номер; дата подання заяви на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови їх подання); сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови їх подання); дата узгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування за кожною заявою; дата висновку, направленого до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню; дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до кожного відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Згідно із пп. 200.7.3 п. 200.7 ст. 200 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, щоденно публікує на своєму офіційному веб-сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 цієї статті, із зазначенням даних, вказаних у цьому пункті. Зазначені дані не належать до інформації з обмеженим доступом.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 200.9 ст. 200 ПК України).

Положеннями п. 200.10 ст. 200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Положеннями п. 200.12 ст. 200 ПК України встановлено обов'язок контролюючого органу протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно із п. 200.17 ст.200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Отже, в силу положень пунктів 200.12-200.13 статті 200 Податкового кодексу України податковий орган був зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У свою чергу територіальний орган Державного казначейства України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

При цьому, станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №39 від 17.01.2011 (далі - Порядок №39).

Згідно із п. 7 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою (п.8 Порядку №39).

Пунктом 9 Порядку №39 визначено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку №39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов'язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи відповідач-1 у передбачені строки не склав та не подав відповідному органу державної казначейської служби висновки про суму відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року стосовно позивача.

Разом з тим, 21.12.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.

Вказаним законом був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який з 01.01.2017 вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно із пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2017) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797-VIII, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 цієї Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно із пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

У зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68 (далі - Порядок №68), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2017 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

З матеріалів справи слідує, що позивач до 01.04.2017 не отримав бюджетне відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за жовтень та листопад 2016 року.

Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, до 01.04.2017 контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У свою чергу, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року N 326 (далі - Порядок №326), внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.

На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.

ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (п. 9 Розділу І Порядку №326).

Згідно з пунктами 1-3 Розділу ІІ Порядку №326 ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року N 26, за попередній робочий день.

ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.

Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, був затверджений Наказом ДФС від 14 квітня 2017 року N 263 (далі - Регламент).

Вказаним Регламентом передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі - Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі - ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ГУ ДФС) та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.

Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми "Обробка ПЗ та платежів", "Облік платежів" ІТС "Податковий блок", системи електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема "Реєстрація ПП" ІТС "Податковий блок"), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок"), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов'язані з відшкодуванням таких сум (підсистема "Облік платежів" ІТС "Податковий блок"), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок") та розміщується в розділі "Облік ПДВ" підсистеми "Облік платежів" ІТС "Податковий блок".

Повідомлення до Реєстру заяв умовно діляться на дві складові: повідомлення до частини 1 (незмінної) з реквізитами дати подання заяви (або фактичного отримання), яка забезпечує хронологічний порядок Заяв, та платіжними реквізитами; повідомлення до частини 2 (динамічної) щодо інформації до Заяви, яка змінилася (про проведення перевірки, складання акта, узгодження суми, винесення ППР тощо) та платіжними реквізитами.

Згідно з пунктами 4, 5 Розділу УІІ Регламенту формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ та пунктом 4 Порядку N 26, а також накладення на це повідомлення не менше двох ЄЦП посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного ГУ ДФС віднесено до рівня ГУ ДФС, тобто у даному випадку є повноваженням Головного управління ДФС у Київській області.

Крім того, Розділом УІІІ Регламенту визначені дії підрозділів щодо перевірки сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за результатами формується Інформаційна таблиця для створення повідомлень, що вносяться до Реєстру заяв).

Так, зокрема, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення відповідні результати відображаються в ІТС "Податковий блок" підсистемі "Податковий аудит" та АІС "СУДИ" вручну працівниками підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС (п. 7.4 Розділу УІІІ Регламенту).

Отже, формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру з 14.04.2017 віднесено до повноважень Головних управлінь ДФС України в областях і м. Києві.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, саме Головне управління ДФС у Київській області з 14.04.2017 року у даному випадку є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ було порушено бездіяльністю контролюючих органів - Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області та Головного управління ДФС у Київській області, яка полягає у нескладанні та ненаправленні до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню (до 14.04.2017), та в ухиленні від внесення до Реєстру інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування (з 14.04.2017).

Як було встановлено судами у рамках адміністративної справи №810/824/17, ТОВ «Даніком груп» має право на бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року у сумі 1097541,00 грн. Проте, Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не виконано обов'язку щодо подання висновку із зазначенням узгодженої (підтвердженої) суми бюджетного відшкодування в розмірі 1097541,00 грн. у встановлені пунктом 200.12. статті 200 Податкового кодексу України строки, що призвело до невідшкодування позивачу відповідної суми бюджетного відшкодування протягом встановленого пунктом 200.13 статті 200 Кодексу строку.

Крім того, судами в рамках адміністративної справи №810/1053/17 встановлено, що ТОВ «Даніком груп» має право на бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2016 року у сумі 202048,00 грн.

Судом у розглядуваній справі встановлено, що податкова декларація позивача з ПДВ за жовтень 2016 року, в якій позивачем визначено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1097541,00 грн., була подана до податкового органу 16.11.2016.

В свою чергу, податкова декларація позивача з ПДВ за листопад 2016 року, в якій позивачем визначено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 202048,00 грн., була подана ТОВ «Даніком груп» до податкового органу 19.12.2016.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпункт 49.18.1 п. 49.18 ст.49 ПК України визначає, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.49.20 ст.49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п.202.1 ст.202 ПК України звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.

Отже, граничним терміном отримання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року, з урахуванням пп. 49.18.1 п.49.18, п.49.20 ст.49 ПКУ - є 21.11.2016, оскільки 20.11.2016 було вихідним днем.

В свою чергу, граничним терміном отримання податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року, з урахуванням пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49 ПКУ - є 20.12.2016.

Норми Податкового кодексу України визначають граничні терміни, протягом яких органи державної влади зобов'язані вчинити певні дії задля реалізації права платника податків на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Так, останнім днем, коли відповідачі були зобов'язані завершити вчинення відповідних дій та виплатити позивачу бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року є 05.01.2017 (тридцятиденний термін для проведення контролюючим органом камеральної перевірки сплинув 21.12.2016, п'ять робочих днів для підготування висновку сплинули 28.12.2016 та п'ять операційних днів для перерахування коштів - 05.01.2017), а за листопад 2016 року - 02.02.2017 (тридцятиденний термін для проведення контролюючим органом камеральної перевірки сплинув 19.01.2017, п'ять робочих днів для підготування висновку сплинули 26.01.2017 та п'ять операційних днів для перерахування коштів - 02.02.2017).

В свою чергу, право на нарахування пені у позивача виникає з 06.01.2017 (щодо несвоєчасності виплати суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року) та з 03.02.2017 (щодо несвоєчасності виплати суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2016 року).

Як зазначено вище, фактичне зарахування грошових коштів на рахунок позивача було здійснено Білоцерківським управлінням Державної казначейської служби України Київської області наступним чином:

- 20.07.2017 на суму 1055973,00 грн. (бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року);

- 20.07.2017 на суму 171240,00 грн. (бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2016 року);

- 19.12.2017 на суму 41568,00 грн. (бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року);

- 19.12.2017 на суму 30808,00 грн. (бюджетне відшкодування ПДВ за листопад 2016 року).

Отже, період, за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року у розмірі 1097541,00 грн. є період, який починається з наступного дня, коли відповідачі зобов'язані були завершити вчинення відповідних дій та виплатити позивачу бюджетне відшкодування - 06.01.2017, по день, що передує фактичному зарахуванню частини суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1055973,00 грн. - 20.07.2017.

В свою чергу, період, за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування залишку ПДВ за жовтень 2016 року у розмірі 41568,00 грн. (1097541,00 - 1055973,00 грн.) є період, який починається з наступного дня після фактичного зарахування суми ПДВ на рахунок позивача у розмірі 1055973,00 грн. - 21.07.2017, по день, що передує фактичному зарахуванню частини суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 41568,00 грн. - 19.12.2017.

Таким чином, період, за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за листопад 2016 року у розмірі 202048,00 грн. є період, який починається з наступного дня, коли відповідачі зобов'язані були завершити вчинення відповідних дій та виплатити позивачу бюджетне відшкодування - 03.02.2017, по день, що передує фактичному зарахуванню частини суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 171240,00 грн. - 20.07.2017.

В свою чергу, період, за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування залишку ПДВ за жовтень 2016 року у розмірі 30808,00 грн. (202048,00 - 171240,00 грн.) є період, який починається з наступного дня після фактичного зарахування суми ПДВ на рахунок позивача у розмірі 171240,00 грн. - 21.07.2017, по день, що передує фактичному зарахуванню частини суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 30808,00 грн. - 19.12.2017.

Відповідно до п. 200.23 ст.200 ПК України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки зазначені вище суми ПДВ відповідачами у строки, встановлені ПК України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

Суд акцентує увагу на тому, що пеня за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість повинна бути розрахована з облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення такої пені, як це передбачено п. 200.23 ст.200 ПК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі К/9901/5878/18 (825/1835/15-а), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вже встановлено судом, датою виникнення права на нарахування пені за несвоєчасну виплату суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року є 06.01.2017, а датою виникнення права на нарахування пені за несвоєчасну виплату суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2016 року є 03.02.2017.

Станом на 06 січня 2017 року облікова ставка Національного банку України становила 14%, відповідно до Рішення Правління Національного банку України від 08.12.2016 №475-рш.

Станом на 03 лютого 2017 року облікова ставка Національного банку України становила 14%, відповідно до Рішення Правління Національного банку України від 26.01.2017 №49-рш.

Позивачем надано до суду розрахунок сум пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за заявлені позивачем податкові періоди (том 2, а.с. 38-39), з якого вбачається, що сума пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2016 року за період з 23.12.2016 по 19.12.2017, розрахована позивачем, становить 104203,87 грн. та за листопад 2016 року за період з 23.01.2017 по 19.12.2017 - 17793,77 грн. Отже, загальна сума пені за порушення строків перерахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року за вказаний період за розрахунками позивача становить 121997,64 грн.

При цьому, суд зазначає, що розрахунок пені, здійснений позивачем, був проведений з урахуванням змін ставок Національного банку України за періоди з 09.12.2017 по 26.01.2017, з 27.01.2017 по 02.03.2017, з 03.03.2017 по 13.04.2017, з 14.04.2017 по 25.05.2017, з 26.05.2017 по 06.07.2017, з 07.07.2017 по 26.10.2016, з 27.10.2017 по 14.12.2017 та з 15.12.2017 по 19.12.2017.

Судом було здійснено розрахунок суми пені відповідно до висновків суду щодо періоду, за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року та з урахуванням облікових ставок Національного банку України, встановлених на момент виникнення такої пені.

З огляду на вищевказане розмір пені за прострочення виплати бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року за розрахунком суду за період з 06.01.2017 по 19.12.2017 становить 101921,40 грн. (99013,23 грн. + 2908,17 грн.), що підтверджується наступним розрахунком:

1) 1097541,00 грн. (частина суми відшкодування за жовтень 2016 року, повернута позивачу 20.07.2017) х 14% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 (кількість календарних днів у 2017 році) х 196 (кількість днів прострочення з 06.01.2017 по 20.07.2017) = 99013,23 грн.;

2) 41568,00 грн. (частина суми відшкодування за жовтень 2016 року, повернута позивачу 19.12.2017) х 14% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 (кількість календарних днів у 2017 році) х 152 (кількість днів прострочення з 21.07.2017 по 19.12.2017) = 2908,17 грн.;

В свою чергу, розмір пені за прострочення виплати бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року за період з 03.02.2017 по 19.12.2017 становить 17778,95 грн. (15623,57 грн. + 2155,38 грн.), що підтверджується наступним розрахунком:

1) 202048,00 грн. (частина суми відшкодування за листопад 2016 року, повернута позивачу 20.07.2017) х 14% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 (кількість календарних днів у 2017 році) х 168 (кількість днів прострочення з 03.02.2017 по 20.07.2017) = 15623,57 грн.;

2) 30808,00 грн. (частина суми відшкодування за листопад 2016 року, повернута позивачу 19.12.2017) х 14% (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120% : 365 (кількість календарних днів у 2017 році) х 152 (кількість днів прострочення з 21.07.2017 по 19.12.2017) = 2155,38 грн.;

Тобто, загальний розмір пені за прострочення бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Даніком груп» становить 119700,35 грн. (101921,40 грн. + 17778,95 грн.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені за заявлені періоди (том 2, а.с. 38-39), судом встановлено його помилковість, оскільки позивачем невірно обраховано період, за який позивач має право на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року, а також при розрахунку розміру пені позивач проводив розрахунки з урахуванням змін ставок Національного банку України, не врахувавши, що облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.

Звертаючись до суду позивач просив стягнути на його користь суму пені у розмірі 121997,64 грн., тобто на 2297,29 грн. більше, ніж розмір пені, розрахований судом.

Суд з звертає увагу, що заперечень щодо розрахунку пені з боку відповідачів не надходило.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у сумі 119700,35 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року відповідачі не надали.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

У частині стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування по деклараціям з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року на суму 2297,29 грн. належить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з неправильним розрахунком суми пені позивачем.

Відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15.12.2017) при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Крім того, відповідно до ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Так, під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1829,97 грн., згідно платіжних доручень від 30.08.2017 №8705 на суму 1666,22 грн. та від 26.12.2017 №10979 на суму 163,75 грн., оригінали яких містяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 9, том 2, а.с. 40).

Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги майнового характеру про стягнення пені у розмірі 119700,35 грн., що становить 98,12 % від суми заявлених позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає присудженню позивачу становить 1795,57 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що саме неподання Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до 14.04.2017 до органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та не внесення Головним управлінням ДФС у Київській області з 14.04.2017 до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо відшкодування позивачу суми ПДВ, стало причиною несвоєчасного отримання позивачем суми бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим суд вважає, що сума судового збору повинна бути стягнута пропорційно з контролюючих органів, неправильні дії яких зумовили виникнення спору (відповідач-1 та відповідач-3).

Відповідно до статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України України (в редакції після 15.12.2017) витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До матеріалів справи представником позивача надано копії корінців квитків, які підтверджують прибуття представника позивача з м.Біла Церква Київської області до м.Києва та у зворотному напрямку в судові засідання 12.10.2017, 09.11.2017 та 28.11.2017 (том 1, а.с.70, 135, том 2, а.с. 6, 8, 49).

Судом встановлено, що сума витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту представника позивача, становить 300,00 грн., що складається з суми вартості проїзду згідно з квитками:

- від 12.10.2017 №497288 за маршрутом з м.Біла Церква Київської області до м.Києва на суму 50,00 грн.;

- від 12.10.2017 №033565 за маршрутом з м.Києва до м. Біла Церква Київської області на суму 50,00 грн.;

- від 09.11.2017 №036945 за маршрутом з м.Біла Церква Київської області до м.Києва на суму 50,00 грн.;

- від 09.11.2017 №902939 за маршрутом з м.Києва до м. Біла Церква Київської області на суму 50,00 грн.;

- від 28.11.2017 №056700 за маршрутом з м. Біла Церква Київської області до м.Києва на суму 50,00 грн.;

- від 28.11.2017 №899389 за маршрутом з м.Києва до м. Біла Церква Київської області на суму 50,00 грн.

Дані судові витрати, пов'язані із прибуттям до суду представника позивача, а саме витрати, пов'язані із переїздом до іншого населеного пункту, підлягають стягненню з відповідачів-1 та 3 пропорційно з урахуванням задоволеної частини позовних вимог на загальну суму 294,36 грн. (300,00грн. х 98,12% : 100%).

Частиною 1 ст. 94 КАС України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст. 91 КАС України (в редакції до 15.12.2017) витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 91 КАС України (в редакції до 15.12.2017) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 91 КАС України в редакції до 15.12.2017).

Пунктом 5 додатка до постанови до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04. 2006 №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справах, і порядок їх компенсації за рахунок держави" витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті (пункт 9 розділу ІІІ Інструкції про службове відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (з наступними змінами і доповненнями).

Позивач включив до розрахунку витрат, пов'язаних із прибуттям до суду свого представника 320 грн. за день в межах граничних норм добових витрат згідно абз. 6 пп. 170.9.1 Податкового кодексу України, який застосовується для цілей оподаткування ПДФО та військовим збором, сума яких складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що в розрахунку за кожен календарний день становить 320,00 грн.

В якості доказів, які підтверджують понесені витрати, представником позивача надано суду копії посвідчень про відрядження до суду в судові засідання 12.10.2017, 09.11.2017 та 28.11.2017 із відмітками про вибуття у відрядження та прибуття до пункту призначення (т.1, а.с.69, 133, том 2, а.с.4) та копії звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 12.10.2017 №170 на суму 420,00 грн., від 09.11.2017 №187 на суму 420,00 грн., від 28.11.2017 №197 на суму 420,00 грн. (том 1, а.с.134, том 2, а.с.5, 40)

З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів-1,3 пропорційно судові витрати, що пов'язані із прибуттям до суду представника позивача, а саме добові у зв'язку з переїздом до іншого населеного пункту в судові засідання 12.10.2017, 09.11.2017 та 28.11.2017 з урахуванням задоволеної частини позовних вимог в загальному розмірі 941,95 грн. (960,00 грн. х 98,12% : 100%).

Таким чином, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача про відшкодування витрат, що пов'язані із прибуттям до суду представника позивача та з урахуванням ч. 3 ст. 139 КАС України та розміру задоволених позовних вимог, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - 1 та 3 на користь ТОВ «Даніком груп» витрати, пов'язані із прибуттям представника позивача до суду, які складаються із витрат на переїзд та добових у зв'язку з переїздом представника позивача до іншого населеного пункту в загальному розмірі 1236,31 грн. (294,36 грн. + 941,95 грн.).

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області, яке є суб'єктом владних повноважень, що з 14 квітня 2017 року є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243- 246, 250, 255, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» (ідентифікаційний код 39744645, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 246) пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року у розмірі 119700,35 (сто дев'ятнадцять тисяч сімсот грн. 35 коп.).

3. В частині стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року у сумі 2297,29 грн. - у позові відмовити.

4. Стягнути судовий збір у розмірі 897,79 грн. (вісімсот дев'яносто сім грн. 79 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» (ідентифікаційний код 39744645, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 246) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39468482, місцезнаходження: 09117, Київська обл., місто Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, буд. 12).

5. Стягнути судовий збір у розмірі 897,78 грн. (вісімсот дев'яносто сім грн. 78 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» (ідентифікаційний код 39744645, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 246) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5-А).

6. Стягнути судові витрати, пов'язані із прибуттям представника позивача до суду, в сумі 618,16 (шістсот вісімнадцять грн. 16 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» (ідентифікаційний код 39744645, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 246) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39468482, місцезнаходження: 09117, Київська обл., місто Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги , буд. 12).

7. Стягнути судові витрати, пов'язані із прибуттям представника позивача до суду, в сумі 618,15 (шістсот вісімнадцять грн. 15 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даніком груп» (ідентифікаційний код 39744645, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 246) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5-А).

8. Зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 28.02.2017.

Суддя Кушнова А.О.