Рішення № 72707277, 13.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/627/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірним рішення № 8 від 25.01.2018, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірним рішення Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 8 від 25.01.2018 про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку і зобов'язати відповідача призначити їй пенсію з моменту звернення із заявою про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.01.2018 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Позивач стверджує, що має пільги по виходу на пенсію, а тому вважає рішення відповідача неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 має посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992, що видане Новоград-Волинським райвиконкомом 16.02.1995 (а.с.9)

19.01.2018 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках та є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Листом від 25.01.2018 за № 334/03.1 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що надане посвідчення, видане Новоград-Волинським райвиконкомом, що не відповідає вимогам чинного законодавства та не дає права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону. Крім того, повідомили позивача про відсутність 20 років страхового стажу, що необхідні для призначення пенсії у відповідності до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.8).

Рішенням Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 8 від 25.01.2018 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у відповідності до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з підстав, визначених у листі (а.с.7).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Нормами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування '' визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005.

До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: - паспорт і довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера або копію сторінки паспорта з позначкою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; - документи про стаж (трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання тощо); - довідка про заробітну плату особи за 60 місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року; - документи про місце проживання (реєстрації) особи; - документи, які засвідчують особливий статус особи.

Приписами п.п.5 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до документів, які засвідчують особливий статус особи відноситься посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач зобов'язаний подати пенсійному органу документ, який засвідчує особливий статус особи.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народилась 18 листопада 1963 року, тобто на момент звернення із заявою до відповідача їй виповнилось 54 роки (а.с.12-13).

Позивач 19 січня 2018 року звернулась до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення пенсії згідно приписів ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідач листом та рішенням від 25.01.2018 відмовив у зменшенні пенсійного віку позивачу на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та роз'яснив про набуття права позивачем на призначення пенсії у відповідності до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.7-8).

Так, приписами п.2 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потерпілі від Чорнобильської катастрофи мають наступні пільги щодо зменшення пенсійного віку особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки * та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років;

Основними документами, що підтверджують можливість призначення пенсії позивачу із зменшенням пенсійного віку є наступні документи: особистий паспорт громадянина України, посвідчення громадянки, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, довідки Чижівської сільської ради на підтвердження постійного проживання та роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Посвідчення від 16.02.1995, видане Новоград-Волинським райвиконкомом, підтверджує статус ОСОБА_1, як особи, що постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю у 1986 -1992 (а.с.9).

Так, постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. N 106 визначено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, зокрема с.Красилівське Новоград-Волинського району Житомирської області відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Суд не погоджується з відмовою відповідача у призначення такої пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що посвідчення видане Новоград-Волинським райвиконкомом, а не обласною державною адміністрацією, з огляду на наступне.

Згідно з ч.4 ст.65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на дату видачі посвідчення) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25 серпня 1992 року (чинною на момент видачі посвідчення) та постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.

Суд зауважує, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтю 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та статтю 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) цього Закону виключено.

Рішенням координаційного комітету по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 5.11.1992 № 21 до повноважень Володарсько-Волинської, Коростенської, Ємільчинської, Лугинської, Малинської, Народицької, Новоград-Волинської, Овруцької, Олевської райдержадміністрацій віднесено забезпечення видачі посвідчень потерпілим особам, віднесеним до 4 категорії у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і в строки, затверджені постановою КМУ № 501 від 25.08.1992.

Таким чином, на момент видачі посвідчення ОСОБА_1 у 1995 році Новоград-Волинський райвиконкомом, з метою видачі посвідчень потерпілим особам в стислі строки, був наділений правом видавати посвідчення 4 категорії.

Крім того, у зв'язку з виключенням обумовленої території проживання позивача з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

З урахуванням того, що посвідчення ОСОБА_1 не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, тому, суд вважає, що вона має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо тверджень відповідача про відсутність у позивача 20-ти річного страхового стажу на момент звернення з заявою про перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом перший частини першої статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011; в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Суд зауважує, що датою звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою є 19 січня 2018 року, а тому для призначення пенсії у відповідності з законом позивачу необхідно мати 15 років страхового стажу.

Крім того, листом Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 25.01.2018 підтверджено набуття позивачем необхідного 15-ти річного страхового стажу.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Таким чином рішення Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №8 від 25.01.2018 є неправомірним.

Водночас, з метою захисту та недопущення порушення прав, свобод та законних інтересів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Здійснивши системний аналіз позовних вимог, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог і скасувати рішення Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 8 від 25.01.2018

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1, а тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн про, що свідчить квитанція від 05.02.2018 (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Єрьоменка,16, м.Новоград-Волинський, Житомирська область, 11708, код ЄДРПОУ 37808338) № 8 від 25.01.2018 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (вул.Поліська,4, с.Красилівське, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 11723, ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1, пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років, як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 01.01.1993 прожила у цій зоні не менше 4-х років, починаючи з 19.01.2018.

Стягнути з Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 704,80 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва