Ухвала суду № 72707244, 02.03.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/841/18

Провадження № 2/202/1058/2018

УХВАЛА

02 березня 2018 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсним дублікату договору дарування, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, визнання торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про придбання з прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом зобов’язання звільнити квартиру та виключення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсним дублікату договору дарування, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, визнання торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про придбання з прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом зобов’язання звільнити квартиру та виключення майна з-під арешту.

Ознайомившись із позовною заявою, вважаю за необхідне на підставі ст.ст. 175, 177 ЦПК України залишити її без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Звертаючись із вищевказаною позовною заявою, ОСОБА_1 у своєму позові не надає підтвердження того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем у своєму позові не було зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться у п.2 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», а саме, у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року з наступними змінами і доповненнями, роз’яснено, що вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Станом на 01 січня 2018 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 грн. 00 коп.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704 грн. 80 коп.), встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (8810,00 грн.).

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704 грн. 80 коп.), встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду.

Враховуючи те, що позивачем було зазначено ціну позову вартості спірного майна, що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, суд на підставі ч.2 ст.176 ЦПК України попередньо визначає розмір судового збору у максимальному розмірі, оскільки згідно з ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 8810 грн.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем поряд з вимогою майнового характеру також заявлено вимогу щодо визнання недійсними торгів з реалізації майна боржника ОСОБА_3, та інші вимоги, які безпосередньо пов’язані з вищезазначеною вимогою немайнового характеру.

При цьому, позивачем до позовної заяви додано лише квитанцію №23 від 19 лютого 2018 року на суму 704,80 грн. Таким чином, беручи до уваги часткову сплату позивачем судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп., сума, що необхідно доплатити, становить 8810 грн. (704,80 грн.+8810 грн. – 704,80 грн.)

Суд вважає необхідним зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв’язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

У зв'язку із чим, позивачу слід виконати вимоги п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, п.10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та доплатити судовий збір в сумі 8810 грн. за наступними реквізитами:

р/р 312 182 067 000 06, МФО 805012,

Код бюджетної класифікації: 22 03 00 01 «Судовий збір»,

Одержувач: Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області,

Код ЄДРПОУ одержувача: 37 98 81 55,

Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ.

Виходячи з вищезазначеного вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з дня отримання копії даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсним дублікату договору дарування, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, визнання торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про придбання з прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом зобов’язання звільнити квартиру та виключення майна з-під арешту - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Після усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз’яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява повертається заявнику відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального Кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Волошин Є.В