Рішення № 72707176, 14.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Справа № 2а-0870/12042/11 СН/808/11/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Горбової І.С.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”

до Запорізької об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад” звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень – рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 19.08.2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2012р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя від 19.08.2011 №0000292302, №0000302302, №0000312302.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2012р без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2017 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі №2а-0870/12042/11 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу, що серед контрагентів позивача виявлені підприємства-контрагенти - ТОВ “НВФ “Енергосфера”, ТОВ “Транс-Сервіс”, ПП “ПГ Аквасфера”, по взаємовідносинах з якими поставка товару не підтверджена, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача податкової вигоди. З такими висновками позивач не погоджується вважає їх помилковими, а рішення, які прийняті на підставі висновків акту перевірки неправомірними, просить скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 19.08.2011 №0000292302, №0000302302, №0000312302.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (вх. №22961 від 16.08.2017, №31780 від 17.11.2017) та у відповіді на відзив (вх. №2037 від 19.01.2018).

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченнях та у відзиві на адміністративний позов (вх. №1954 від 18.01.2018 та вх. №3417 від 01.02.2018). Серед іншого посилається на встановлену в ході перевірки безтоварність господарських операцій та направленість взаємовідносин між позивачем та контрагентом на безпідставне формування податкового кредиту та валових витрат з метою заниження податкових зобов'язань. При цьому стверджує, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставною для оформлення податкового кредиту за відсутністю факту придбання товару/послуг. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 30.05.2017 здійснено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя ДПС його правонаступником Запорізькою об’єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, у період з 23.06.2011 року по 21.07.2011 року Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено ОСОБА_4 від 28.07.2011 року № 1346/2301/14313317.

Як зазначено у висновках ОСОБА_4 перевірки, перевіркою встановлено порушення ЗДП “Радіоприлад”:

-п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2438359 грн., у тому числі: за 2009 рік в сумі 791 675 грн.; за 1 квартал 2010 року у розмірі 1 646 684 грн.; за півріччя 2010 року у розмірі 1 646 684 грн.; за 3 квартали 2010 року у розмірі 1 646 684 грн.; за 2010 рік в сумі 1 646 684 грн.;

-п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, п.п 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 1 832 589 грн., у тому числі: липень 2008 року на суму 405 313 грн.; серпень 2008 року на суму 614 300 грн.; жовтень 2008 року на суму 464 419 грн.; листопад 2008 року на суму 124 276 грн.; грудень 2008 року на суму 224 281 грн.;

-п.п. 4.1.1, п.п 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.4.2, .п. 5.4.8 п. 5.4, п.п. 5.6.1, п.п. 5.6.2 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено від’ємне значення об’єкту оподаткування податку на прибуток на загальну суму 102 346 грн. у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 102 346 грн.;

-п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за грудень 2010 року на суму ПДВ 3 990 грн. 00 коп.

В ході перевірки встановлено, та відображено в акті перевірки, що серед контрагентів позивача виявлені підприємства-контрагенти - ТОВ “НВФ “Енергосфера”, ТОВ “Транс-Сервіс”, ПП “ПГ Аквасфера”, по взаємовідносинах з якими поставка товару не підтверджена. Як зазначено в запереченнях представника відповідача, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача податкової вигоди.

На підставі висновків ОСОБА_4 перевірки від 28.07.2011 року № 1346/2301/14313317 Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.08.2011 року:

-№0000292302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 038 432,00 грн. та визначено податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 996 527,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 249 131,00 грн.;

-№0000302302, яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 161 190,00 грн.;

-№0000312301, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 3 047 948,75 грн., у тому числі: за основним платежем – 2 438 359,00 грн., за штрафними санкціями – 609 589,75 грн.

ОСОБА_4 перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що у акті зроблений висновок про нікчемність угод між ЗДП “Радіоприлад” та ТОВ “НВФ “Енергосфера”. У зв’язку з цим, у акті вказано на порушення ЗДП “Радіоприлад” п. 5.1, пп. 5.2.1 та пп. 11.2.1 Закону про прибуток. ОСОБА_4 про нікчемність угод ДПІ обґрунтовує тим, що ПП КФ „Парадігма”, який є контрагентом постачальника ЗДП “Радіоприлад” – ТОВ НВФ “Енергосфера”, не виконує своїх податкових зобов’язань по сплаті податків, що проти засновника ПП КФ “Парадігма” було порушено карну справу та його визнано винним за статями 358 ч.1, 358 ч.3, 27 ч.2, 205 ч.1 КК України. Також в акті зазначається про непідтвердженість поставок товарів від з ПП “ПГ Аквасфера” до ТОВ “Транс-Сервіс” та від ТОВ “Транс-Сервіс” (безпосереднього контрагента позивача) до ЗДП “Радіоприлад”. Ця непідтвердженість, на думку ДПІ, обґрунтована тим, що ТОВ “Транс-Сервіс” у другому та четвертому ланцюгу є підприємства, які або не знаходяться за місцем реєстрації або в них немає основних засобів та працювала 1 особа. При цьому ніяких зауважень до контрагента позивача - ТОВ “Транс-Сервіс” та ПП “ПГ Аквасфера”, саме з якими ЗДП “Радіоприлад” мав господарські відносини, у акті перевірки не висувається.

Відповідно п. 86.7 ст. 86 ПКУ, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин., що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

05.08.2011 року ЗДП “Радіоприлад” були надані відповідачу заперечення до акту позапланової виїзної перевірки від 28.07.2011 № 1346/2301/14313317, згідно з якими висновки, викладені в акті перевірки від 28.07.2011 № 1346/2301/14313317 позивач вважає безпідставними та необґрунтованими (том 1, а.с. 244).

18.08.2011 року за № 7532/10/23-112 Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя дала письмову відповідь на заперечення позивача, в якій зазначила, що висновки акту перевірки від 28.07.2011 № 1346/2301/14313317 щодо порушення п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, п.п 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважати такими: перевіркою встановлено порушення ЗДП “Радіоприлад” п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п. 7.5.1, п. 7.5, п.п 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 2038432 грн., завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 157 200 грн.. ОСОБА_4 акту перевірки щодо порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за грудень 2010 року на суму ПДВ 3 990, 00 грн., залишається без змін (том 2, а.с. 14).

В зв'язку з незгодою з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ЗДП “Радіоприлад”, звернулося до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області із первинною скаргою від 31.08.2011 року № 131-2312 (том 1, а.с. 101).

Рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області від 05.09.2011 р. № 9919/10/25-020 продовжено строк розгляду скарги до 29.10.2011 року включно.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області № 4754/10/25-020 від 27.10.2011 року податкові повідомлення-рішення від 19.08.2011 № НОМЕР_1, №0000302302, № НОМЕР_4 залишено без змін, а скаргу без задоволення (том 1, а.с. 112).

В зв'язку з незгодою з винесеним рішенням, ЗДП “Радіоприлад”, звернулося зі скаргою до Державної податкової служби України (том 1, а.с. 122).

Рішенням Державної податкової служби України № 6485/6/10-2115 від 30.11.2011 року податкові повідомлення-рішення від 19.08.2011 № НОМЕР_1, №0000302302, № НОМЕР_4 та рішення, прийняте за результатом розгляду первинної скарги - залишено без змін, а скарга без задоволення (том 1, а.с. 135).

Суд вважає висновки, які викладені в ОСОБА_4 перевірки від 28.07.2011 року №1346/2301/14313317 необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.08.2011 №0000292302, №0000302302, №0000312302, винесені Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя з порушенням діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню, в зв'язку з наступним.

Так, Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 05.04.2017 по даній справі скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції вказав, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ “Енергосфера”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс-Сервіс”, Приватним підприємством “ПГ Аквасфера”, наявності у них можливості поставити позивачу товар у визначеній договорами кількості та асортименті, з огляду на доводи відповідача, що зазначені контрагенти є посередниками та безтоварність операцій в ланцюгу постачання, а також співпрацюють з фіктивними підприємствами. З огляду на обставини, якими відповідач обґрунтовує позицію щодо безтоварності господарських операцій та направленість взаємовідносин між позивачем та контрагентом на безпідставне формування податкового кредиту та валових витрат з метою заниження податкових зобов'язань, суди повинні були з'ясувати наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати товари у контрагентів, реальне виконання умов договорів (порівняти номенклатуру товарів, що поставлялися контрагентами позивачу, та придбавалися ними у ланцюгу постачання та з’ясувати чи були ці операції товарними), перевірити доводи відповідача щодо наявності кримінальних справ щодо фіктивності підприємств.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 19.08.2011 № НОМЕР_3 з податку на прибуток.

Як встановлено судом та підтверджено наданими до матеріалів справи документами, у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ “Енергосфера”.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ “Енергосфера” було укладено договір постачання товару № 774/2009 від 25.10.2009 року згідно специфікації № 1, а саме радіостанції Р-173 М в кількості 154 шт., на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість товару складає 11 704 123, 20 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 1 950 687, 20 грн. (том 2, а.с. 50).

Розрахунки між підприємствами проводилися у безготівковій формі.

Оплата за отримані послуги здійснена шляхом перерахування ЗДП “Радіоприлад” грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “НВФ “Енергосфера”, що підтверджено платіжними дорученнями № 666 від 13.11.2009 року, № 2001 від 24.12.2009 року, № 1726 від 16.03.2010 року, № 1752 від 19.03.2010 року, № 2599 від 16.08.2010 року на загальну суму 11 704 123, 20 грн. (Том 2, а.с. 64).

Як встановлено зі змісту акту перевірки від 28.07.2011 року № 1346/2301/14313317, та не заперечують сторони, заборгованість позивача з ТОВ “НВФ “Енергосфера” по зазначеному договору відсутня.

Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ “Енергосфера” було виписано позивачу видаткові накладні на загальну суму 11 704 123, 20 грн.:

№ ЕН-0000035 від 15.12.2009 року на загальну суму 3 800 040, 00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 633 340, 00 грн. на товар: радіостанція Р-173 М у кількості 50 шт.;

№ ЕН-0000039 від 29.12.2009 року на загальну суму 7 904 083, 20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1 317 347, 20 грн. на товар: радіостанція Р-173 М у кількості 104 шт. (Том 2, а.с. 56, 58).

Відповідно до п.п. 7.2.4, п.7.2, 4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, 28.07.20108 року Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ “Енергосфера” виписано ЗДП “Радіоприлад” податкові накладні № 42 від 13.11.2009 року, № 55 від 15.12.2009 року, № 63 від 24.12.2009 року, № 65 від 29.12.2009 року на загальну суму 11 704 123,2 грн., з неї – ПДВ складає 1 950 687, 20 грн. (Том 2, а.с. 69-72).

ЗДП “Радіоприлад” до складу валових витрат включено суми витрат по взаємовідносинах з ТОВ “НВФ “Енергосфера” у тому числі:

- за 4 квартал 2009 року 3 166 700, 00 грн.;

- за 1 квартал 2010 року у розмірі 6 586 736,00 грн.

В ході проведення перевірки позивача з’ясувалося, що ТОВ “НВФ “Енергосфера” не є виробником товару, а лише посередником. В свою чергу ТОВ “НВФ “Енергосфера” придбало товар у ПП КФ „Парадігма”.

Нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток відповідачем здійснено з огляду на те, що у акті від 28.07.2011 року № 1346/2301/14313317 зроблений висновок про безтоварність угод між ЗДП “Радіоприлад” та ТОВ “НВФ “Енергосфера”. У зв’язку з цим у акті вказано на порушення ЗДП “Радіоприлад” п. 5.1, пп. 5.2.1 та пп. 11.2.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. ОСОБА_4 про нікчемність угод ДПІ обґрунтовує тим, що ПП КФ „Парадігма”, який є контрагентом постачальника ЗДП “Радіоприлад” – ТОВ НВФ “Енергосфера”, не виконує своїх податкових зобов’язань по сплаті податків, що проти засновника ПП КФ “Парадігма” громадянина ОСОБА_5 було порушено карну справу та його визнано винним за статями 358 ч.1, 358 ч.3, 27 ч.2, 205 ч.1 КК України.

Однак суд не погоджується з такою позицією відповідача у зв’язку з наступним.

У ході судового розгляду справи судом досліджені надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій із своїм контрагентом ТОВ НВФ “Енергосфера”, а саме: договір постачання товару № 774/2009 від 25.10.2009 року, видаткові накладні № ЕН-0000035 від 15.12.2009 року, № ЕН-0000039 від 29.12.2009 року, прибуткові ордери від 22.12.2009 року та від 14.01.2010 року, товарно-транспортні накладні грудня 2009 року на автомобілі НОМЕР_5 та АР 4207 АК, якими безпосередньо здійснювалося перевезення товару; також підтверджена оплата за поставлені товари: платіжними дорученнями № 666 від 13.11.2009 року, № 2001 від 24.12.2009 року, № 1726 від 16.03.2010 року, № 1752 від 19.03.2010 року, № 2599 від 16.08.2010 року на загальну суму 11 704 123, 20 грн.; податковими накладними № 42 від 13.11.2009 року, № 55 від 15.12.2009 року, № 63 від 24.12.2009 року, № 65 від 29.12.2009 року на загальну суму 11 704 123,2 грн.

Також до матеріалів справи позивачем долучено документи, зі змісту яких вбачається подальший рух придбаного товару; так в матеріалах справи міститься договір комісії № РОЕ-30.2-112-D/K-08/131/18 від 28.04.2008 року, зі змісту якого судом встановлено, що товар - радіостанції Р-173 М, придбаний позивачем у ТОВ НВФ “Енергосфера”, передбачався для подальшого продажу. Згідно умов договору Комісіонер, в особі ДК “Укрспецекспорт” ДЗТІП “Промоборонекспорт”, зобов’язується за дорученням Комітента – ЗДП “Радіоприлад” за плату вчинити правочин з продажу засобів зв’язку. (том 2, а.с. 84).

Безпосередня реалізація радіостанцій відповідно до договору комісії №РОЕ-30.2-112-ДК-08 здійснена у квітні 2010 року, що підтверджуються видатковими накладними та актом приймання-передачі, складеним між позивачем та комісіонером - ДК “Укрспецекспорт” ДЗТІП “Промоборонекспорт”. Згідно акту прийому-передачі від 22.04.2010 року, судом встановлено, що товар, який включає в себе радіостанції Р-173 М1 в кількості 154 шт., згідно договору комісії, комісіонером - ДК “Укрспецекспорт” ДЗТІП “Промоборонекспорт” від комітента – ЗДП “Радіоприлад” для подальшої передачі покупцю, отримано. (Том 2, а.с. 80). Згідно з наданих до матеріалів справи копій ВМД № 112000011/2010/000847 від 23.04.2010 року та № 112000011/2010/000846 від 23.04.2010 року судом встановлено, що одержувачем товару є Міністерство Національної оборони Алжирської НДР (Том 2, а.с. 73, 75).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пункту 5.2. цієї ж статті, до складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг (позаяк наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції відповідно до їх економічного змісту) та отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції як складової господарської діяльності. При цьому презумується, що така господарська операція здійснюється з врахуванням комерційного і розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.

Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обов’язкову наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

ТОВ НВФ “Енергосфера” та ПП “КФ “Парадігма” є належно зареєстрованими юридичними особами на території України, які у встановленому порядку зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи (роздруківки з офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України).

З’ясовано також, що свідоцтво платника ПДВ у постачальника ТОВ НВФ “Енергосфера” видане 30 серпня 2004 року, підприємство припинено 23.08.2011, податкового боргу немає. Свідоцтво платника ПДВ у ПП “КФ “Парадігма” було анульовано також лише 09 лютого 2010 року за ініціативою податкової служби, тобто на час здійснення спірних операцій підприємство здійснювало підприємницьку діяльність.

Також, в матеріалах справи міститься копія постанови Луганського адміністративного суду від 26 серпня 2010 року по справі №2а-6059/10/1270 за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного підприємства “КФ “Парадігма”, за участю третьої особи – начальника управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради – державний реєстратор, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи. Даною постановою було відмовлено у задоволенні позовних вимог (Том 2, а.с.116).

Також, суд звертає увагу , що по операціям позивача з ТОВ «НВФ «Енергосфера» між відповідачем та позивачем вже був судовий спір у справі №2а-0870/2070/11 стосовно ПДВ (а.с.84-99 т.4), рішення у якому прийнято на користь позивача. При цьому Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 та Ухвалою Вищого адміністративного суду від 10.02.2014 зроблений висновок про помилкове посилання відповідача на вирок Ленінського районного суду м. Луганськ стосовно директора ПП «КФ «Парадигма», оскільки вказаним вироком не встановлено фактів та обставин протиправної (злочинної) діяльності посадових осіб ПП «КФ «Парадігма» по господарським операціям з ТОВ «Енергосфера».

Стосовно посилання відповідача щодо відсутності у підприємств ТОВ НВФ “Енергосфера” та ПП “КФ “Парадігма” дозволу на реалізацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв необхідно зазначити наступне.

Правові основи користування радіочастотним ресурсом України, визначення повноважень держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов’язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України, встановлені Законом України “Про радіочастотний ресурс України” № 1770-ІІІ від 01 червня 2000 року (далі – Закон № 1770).

Частиною 1 ст. 29 Закону № 1770 встановлено, що реалізація та експлуатація радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв здійснюються в України на дозвільній основі. Відповідні дозволи надаються УДЦР на платній основі у порядку, встановленому НКРЗ. Але, ст. 58 Закону №1770 встановлена відповідальність за порушення законодавства про радіочастотний ресурс України. Згідно частини 1 вказаної статті юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про радіочастотний ресурс України, несуть відповідальність у порядку, визначеному законами України.

Тобто, із наведених норм Закону № 1770 випливає, що відповідальність за відсутність дозволу на реалізацію радіоелектронних засобів покладається саме на контрагентів позивача.

Також суд вважає, що відсутність дозволу на реалізацію радіоелектронних засобів не є обставиною, яка підтверджує чи може підтверджувати відсутність поставок товару від підприємства ПП “КФ “Парадігма” до ТОВ НВФ “Енергосфера” та від ТОВ НВФ “Енергосфера” до позивача.

Отже, позивачем надано належні докази не тільки реального отримання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ НВФ “Енергосфера” у періоді, який охоплений перевіркою, а також руху придбаного товару до іншого покупця, тому висновки Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про те, що оскільки при проведенні перевірки ПП КФ „Парадігма”, який є контрагентом постачальника ЗДП “Радіоприлад” – ТОВ НВФ “Енергосфера”, працівниками Державної податкової інспекції встановлено, що ПП КФ „Парадігма” не виконує своїх податкових зобов’язань по сплаті податків, що проти засновника ПП КФ “Парадігма” ОСОБА_5 було порушено карну справу та його визнано винним за статями 358 ч.1, 358 ч.3, 27 ч.2, 205 ч.1 КК України, то у ТОВ НВФ “Енергосфера”, в свою чергу, встановлено відсутність об’єктів оподаткування по операціям з придбання товарів у ПП КФ „Парадігма” та по операціям з реалізації цих товарів в адресу ЗДП “Радіоприлад” в розумінні п.п. 3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” (Том 1, а.с. 33), не можуть бути прийняті судом до уваги.

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 19.08.2011р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з податку на додану вартість.

У якості обґрунтування нарахування позивачеві податкових зобов’язань з податку на додану вартість відповідачем у акті перевірки наводиться опис взаємовідносин ЗДП “Радіоприлад” з ТОВ “Транс-Сервіс” та ПП “ПГ Аквасфера” та зазначається про непідтвердженість поставок товарів від цих контрагентів. Зазначена обставина на думку ДПІ обґрунтована тим, що у цих контрагентів у другому та четвертому ланцюгу є підприємства, які або не знаходяться за місцем реєстрації або в них немає основних засобів та працювала 1 особа. При цьому ніяких зауважень до контрагентів позивача - ТОВ “Транс-Сервіс” та ПП “ПГ Аквасфера”, саме з якими ЗДП “Радіоприлад” мав господарські відносини, у акті перевірки не висувається.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс-Сервіс” було укладено ряд договорів постачання товару:

№ 733/2007 від 29.12.2007 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 350040 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 58340 грн. 00 коп. (том 2, а.с. 249);

№ 740/2008 від 07.05.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 1224004 грн. 32 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 204000 грн. 72 коп. (том 2, а.с. 216);

№ 742/2008 від 22.05.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 2 219 028 грн. 86 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 369838 грн. 14 коп. (том 2, а.с. 149);

№ 744/2008 від 28.05.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 1384408 грн. 26 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 230734 грн. 71 коп. (том 2, а.с. 228);

№ 747/2008 від 30.05.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 328662 грн. 48 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 54777 грн. 08 коп. (том 2, а.с. 182);

№ 751/2008 від 22.07.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 169416 грн. 60 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 28236грн. 10 коп. (том 2, а.с. 133);

№ 753/2008 від 07.08.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 258 916 грн. 03 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 43152 грн. 67 коп. (том 2, а.с. 121);

№ 757/2008 від 10.09.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 115128 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 19188 грн. 00 коп. (том 2, а.с. 160);

№ 761/2008 від 16.10.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 5280 грн. 60 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 880 грн. 10 коп. (том 2, а.с. 195).

Розрахунки між підприємствами проводилися у безготівковій формі.

Копії договорів надано до матеріалів справи. Також до кожного договору позивачем надано пакет документів, який складається зі специфікації до договору, видаткової накладної ТОВ “Транс-Сервіс”, приходного ордеру, доказу сплати позивачем товару, зазначеного в специфікації, податкової накладної, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю “Транс-Сервіс”, відповідних ВМД, які засвідчують подальший рух товару, а саме - його реалізацію від підприємства позивача.

Подальшу реалізацію після купівлі товару позивач проводив за допомогою ДГЗП “Спецтехноекспорт” відповідно до договорів комісії № STE-1-96-Д/К-08 від 31.01.2008 року (том 2, а.с.171), № STE-1-51-Д/К-08 від 26.02.2008 року (том 2, а.с.207), № STE-1-79-Д/К-08 від 14.03.2008 року (том 2, а.с.240).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ПП “ПГ Аквасфера” за перевіряємий період було укладено два договори постачання товару:

№ 749/2008 від 05.05.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 2301395 грн. 40 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 383565 грн. 90 коп. (том 3, а.с. 2);

№ 756/2008 від 15.09.2008 року згідно специфікації, на умовах “франко-склад Покупця”. Загальна вартість договору складає 488634 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ в сумі 81439 грн. 72 коп. (том 3, а.с. 14).

Розрахунки між підприємствами проводилися у безготівковій формі.

Копії договорів надано до матеріалів справи. Також до кожного договору позивачем надано пакет документів, який складається зі специфікації до договору, видаткової накладної ПП “ПГ Аквасфера”, приходного ордеру, доказу сплати позивачем товару, зазначеного в специфікації, податкової накладної, виписаної Приватним підприємством “ПГ Аквасфера”, відповідних ВМД, які засвідчують подальший рух товару, а саме - його реалізацію від підприємства позивача.

Подальшу реалізацію після купівлі товару позивач проводив за допомогою ДГЗП “Спецтехноекспорт” відповідно до договорів комісії № STE-1-96-Д/К-08 від 31.01.2008 року, № STE-1-82-Д/К-08 від 31.01.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на час розгляду цієї справи ТОВ “Транс-Сервіс” з 17.08.1998 року є зареєстрованим платником ПДВ, а у ПП “ПГ Аквасфера” анульовано свідоцтво платника ПДВ лише 14.12.2010 р. у зв’язку з ліквідацією, тобто через 2,5 року після взаємовідносин позивача з цим підприємством. На час здійснення з цими контрагентами господарських відносин вони мали повну правосуб’єктність.

При цьому, єдиною фактичною підставою для зменшення податкового кредиту у позивача та прийняття спірних рішень по постачальнику ПП “ПГ Аквасфера” є лише те, що згідно листів Алчевської ОДПІ не було здійснено перевірку нібито постачальника ПП “ПГ Аквасфера” – ТОВ «Єда – Авто» оскільки у останнього уся бухгалтерська документація за період по 27.11.2008 була вилучена слідчим.

Однак, оскільки зустрічна звірка не є перевіркою, на підставі якої можуть бути здійсненні донарахування податків, та крім цього, фактично зустрічні звірки не були здійсненні, тобто податкові органи фактично не здійснювали звіряння операцій, здійснених між ЗДП «Радіоприлад» та контрагентами його постачальників, а також між постачальниками позивача та його контрагентами, то у перевіряючих немає ніяких підстав вважати ці операції нездійсненими, нереальними, фіктивними та таке інше.

Той факт, що у контрагентів постачальників ЗДП “Радіоприлад”, у другому та четвертому ланцюгах, відсутні основні засоби та належна, на думку податкового органу, кількість працівників, або вони не знаходяться за місцем реєстрації або не звітують або звітують з нульовими показниками, не є доказами неможливості реального здійснення вказаних операцій.

Податковим кодексом України та Законом про ПДВ не передбачено обов’язку зменшення податкового кредиту по податковим накладним, виданим продавцем товарів (робіт, послуг), якщо у подальшому податковим органом будуть встановлені факти неподання цим продавцем звітності до податкового органу або звітування не у повному обсязі податкових зобов’язань, несплати податків та таке інше. Не передбачено Податковим кодексом України та Законом про ПДВ й обмеження платника податку - покупця щодо використання податкових накладних, виданих продавцем, для формування податкового кредиту у разі встановлення вищезазначених обставин щодо цього продавця, або контрагентів цього продавця.

Податкова накладна, у відповідності із Законом “Про податок на додану вартість”, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Суд погоджується з позицією Позивача відносно вимог до формування даних податкової звітності – не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно з нормами п.п.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно п.п. 7.4.5. Закону про ПДВ не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При придбанні товару покупець зобов’язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов’язаний врахувати дану суму в складі податкових зобов’язань відповідної звітності з податку на додану вартість і у встановленому порядку сплатити її до бюджету, а у випадку невиконання даних своїх обов’язків, понести за це правопорушення встановлену за законом відповідальність.

Таким чином, право покупця на формування органами податкової служби кредиту та на подальше отримання бюджетного відшкодування не може бути поставлено в залежність від додержання третіми особами - продавцями податкової дисципліни, як то належного подання податкової звітності та сплати податку до бюджету.

Відповідно до положень Закону “Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов’язок по сплаті цього податку до бюджету.

Згідно з п.10.2 ст.10 цього Закону платники податку, визначені у пп. “а”, “в”, “г”, “д” п.10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок його ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та на суму бюджетного відшкодування.

Суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно відсутності у позивача таких документів як подорожній лист вантажного автомобіля та талон замовника по взаємовідносинах ЗДП “Радіоприлад” з ТОВ “Транс-Сервіс” та ПП “ПГ Аквасфера” у зв’язку з тим, що наявність чи відсутність ТТН, у розглядаємому випадку не є визначальним, оскільки факт виконання постачальниками своїх обов’язків за договором підтверджується іншими документами, на які суд посилався вище.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2011 року №0000292302, №0000302302, № НОМЕР_4.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39488184) на користь Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” (місцезнаходження: 69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14313317) судові витрати у розмірі 84 грн. 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 26 лютого 2018 року.

Суддя Н.В. Стрельнікова