Рішення № 72706833, 12.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Житомир

справа № 279/5355/17

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиконання рішення суду, в частині нарахування та виплати основної та додаткової пенсії, починаючи з 01.09.2011;

- зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити основну та додаткову пенсію, згідно з рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2011 у справі №2а-3043/2011, починаючи з 01.09.2011.

Одночасно в позовній заяві просить зобов"язати Коростенське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №2а-3043/2011 Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 березня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 4 березня 2011 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області винесено постанову по справі №2а-3043/2011, якою зобов"язано управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області в подальшому виплачувати основну та додаткову пенсію позивача відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком.

Коростенським міскрайонним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області виконавчий лист неодноразово повертався позивачу (стягувачу) без виконання, судове рішення на даний час залишається невиконаним. Позивач зазначає, що група інвалідності в неї не змінилася, в судовому рішенні Коростенського міськрайонного суду остаточної дати перерахунку пенсії не вказано, тому виплата пенсії має проводитися відповідно до судового рішення, що набрало законної сили, але не виконується відповідачем. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо неповного виконання судового рішення у справі №2а-3043/2011, проте відповідач та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській у своїх листах відмовили у перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії відповідно до постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2011у справі №2а-3043/2011, починаючи з 01.07.2011, а виконали її частково по 31.08.2011. В подальшому виплата проводиться у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2001 рік. Проте, позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо невиконання судового рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2011 у справі №2а-3043/2011, в частині нарахування та виплати основної та додаткової пенсії з 01.09.2011 протиправною. Окрім того вказує, що відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов"язковість рішення суду, а оскільки відповідачем таке рішення не виконується, звертається до суду за захистом порушеного права та просить суд також зобов"язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення (а.с.1-4).

Відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.01.2018, суд без прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, передав адміністративну справу №279/5355/17 до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю в порядку ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.25).

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Ухвала про відкриття провадження та адміністративний позов вручено Коростенському об"єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області 19.02.2018 та 22.02.2018, відповідно, що засвідчується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк встановлений судом надіслав до суду відзив на адміністративний позов від 07.03.2018 за вхідним №5197/18, в якому просить відмовити в задоволенні позову та пояснює, що судове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області по справі №2а-3043/11 виконано в повному обсязі, проведено перерахунок пенсії позивача за період з 01 липня 2009 року по 31 серпень 2011 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 83644,55 грн., яку позивач отримала в 2011 році, в подальшому виплата пенсії проводилась згідно із змінами, внесеними до законодавства та Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06.07.2011. Також відповідач зазначає, що передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними, механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, а Пенсійний фонд проводить виплату пенсії, перерахунок, підвищення відповідно до вимог чинного законодавства та у розмірах визначених Державним бюджетом України на відповідний рік.

12 березня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив за вх.№5351/18, в якому позивач просить відзив на позовну заяву відхилити та зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити основну та додаткову пенсію, згідно з рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2011 у справі №2а-3043/2011, починаючи з 01.09.2011 та подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України - не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2011 по справі №2а-3043/11, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області задоволено частково:

- визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області неправомірними та зобов"язано провести перерахунок пенсії згідно діючого законодавства, відповідно до вимог ст.ст.49-50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду третьої групи – у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком – основної та додаткової пенсії у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.07.2009;

- зобов"язано управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області в подальшому виплачувати основну та додаткову пенсію відповідно до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком (а.с.5).

Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 15.03.2011 видано виконавчий лист по справі №2а-3043/11 (а.с.7).

На звернення позивача управлінням Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області двічі надавалась відповідь у листах від 28.03.2017 за №533(33170)/3.1-25 та від 13.10.2017 за №В-1115/3.3/2.1-32/2017 про те, що виконавчий документ 18.04.2016 було повернуто позивачу, оскільки на виконання рішення суду було здійснено нарахування та виплачено 83644,55 грн (а.с.12, 14).

15 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та начальника Коростенського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій зазначає, що судове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2011 по справі №2а-3043/11 виконано частково, а саме нарахування та виплату пенсії проведено за період лише з 01.07.2009 по 31.08.2011 на момент звернення безпідставно не виконується, проте в вищевказаному судовому рішенні не зазначено по який термін проводити виплату. Позивач вважає, що виплата пенсії відповідно до прийнятого рішення має проводитись до зміни її групи інвалідності (а.с.16).

Коростенське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській в листі за №9895/03.1 від 24.11.2017 у відповідь зазначило позивачу, що судове рішення виконується в межах покладених судом зобов"язань, виплата проводиться органами Пенсійного фонду України з виділених бюджетних асигнувань для виплати пенсій у розмірах, визначених Державним бюджетом України на відповідний рік (а.с.17).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо невиконання рішення Коростенського міськрайоного суду Житомирської області від 04.03.2011 по справі №2а-3043/11 в частині нарахування та виплати основної та додаткової пенсії у розмірі визначеному судовим рішенням, починаючи з 01.09.2011, позивач звернулась до суду за захистом порушеного права.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України та п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997(справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

З викладеного вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. А тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що не можуть бути задоволені будь-які вимоги позивача з оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які не породжують для нього виникнення, зміну чи припинення жодних прав чи обов'язків, навіть і в тому випадку якщо суд доходить висновку щодо певних порушень при здійсненні посадовою особою функціональних обов'язків при вчиненні таких дій.

В даному випадку суд встановив, що позивач звернулася із позовом бо вважає, що неправомірною бездіяльністю органу Пенсійного фонду її позбавлено можливості реалізувати, надане та гарантоване державою право, а також встановлене рішенням суду. Позивач зазначає, що це є право на нарахування та виплату пенсії відповідно до постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №2а-3043/11 від 04.03.2011.

Суд позбавлений права повторно зобов"язати відповідача вчинити дії, які визначені в резолютивній частині судового рішенні у справі №2а-3043/11 від 04.03.2011, що набрало законної сили.

Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає критерію захисту порушеного права в порядку позовного провадження, у зв"язку з чим підстави для задоволення цього позову відсутні, такі вимоги не можуть бути самостійним предметом позову і повинні розглядатися не в позовному провадженні, а шляхом подання відповідної заяви.

Так відповідно до положень статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 4, 6, 7, 8, 9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11507, ІПН НОМЕР_1) до Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Грушевського, 16/1, м.Коростень, Житомирська обл., 11501, код ЄДРПОУ 37909216) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко