Ухвала суду № 72706577, 14.03.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1989/17-к

Провадження № 1-кп/175/128/17

Ухвала

Іменем України

14 березня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Кальчика М.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040000000674 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви для повторного виклику свідка сторони обвинувачення, прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб. Клопотання обґрунтовує посиланням на практику ЄСПЛ і зокрема вказує, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2, у разі зміни йому запобіжного заходу, може переховуватися від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також незаконно впливати на свідків і експертів.

Захисник заперечувала проти клопотання прокурора і просила застосувати до ОСОБА_2 домашній арешт, вказуючи, що такий запобіжний захід, який є менш суворим, забезпечить у достатній мірі виконання процесуальних обов’язків її підзахисним, який має постійне місце проживання та сім’ю, не збирається переховуватися від суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на вказаних прокурором осіб, які уже допитані.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Обсудивши клопотання сторін судового провадження у нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд … до спливу продовженого строку, зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов’язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров’я… обвинуваченого; його репутацію та наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при вирішенні питання дії запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м’яким запобіжним заходом, мають бути зроблені судом за результатами з’ясування обставин злочину та особи… обвинуваченого.

Судом установлено, що під час досудового розслідування, слідчим суддею Гриві С. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, й зокрема можливість обвинуваченим перетину зони АТО. У подальшому ці ризики враховувалися судом при продовженні дії вказаного запобіжного заходу.

Наразі, виходячи з мети та підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням особи ОСОБА_2, який обвинувачується у вчинені необережного тяжкого злочину у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння, що призвело до смерті людини, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованого злочину і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності вини за його вчинення, суд вважає реальною наявність існування одного ризику, а саме переховуватися від суду з метою уникнення покарання, зокрема шляхом перетину зони проведення АТО та переховування на непідконтрольній Україні території (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), що не дозволяє застосувати інші (альтернативні) види запобіжних заходів, які на думку суду, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і є достатніми для продовження строку тримання його під вартою ще на 60 днів, оскільки розгляд справи з об’єктивних причин не може бути закінчений до спливу цього строку – 25 березня 2018 року.

Таке судове рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою в рішеннях «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії» та «Марченко проти України».

З огляду на вказані обставини клопотання прокурора обґрунтоване, а клопотання захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12017040000000674 прокурора Кальчика М.С. – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком до 25 березня 2018 року, - продовжити на час судового розгляду кримінального провадження на 60 днів, тобто до 12 травня 2018 року.

Клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору, направити начальнику Дніпровської УВП № 4 УДПС України у Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко