Ухвала суду № 72706551, 14.03.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/293/18-к

Провадження № 1-кп/175/20/18

Ухвала

Іменем України

14 березня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Нероди Д.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040440002848 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Тернове Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого у тому ж населеному пункті по вул. Шевченка, буд. № 11,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви до 27 березня 2018 року для дистанційного допиту експерта, прокурор заявив усне клопотання про продовження дії запобіжного заходу на 60 днів і зазначив, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, зазначивши, що буде виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки та не має наміру впливати на потерпілого чи свідків, які уже допитані в суді.

Обсудивши заявлені клопотання у нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд … до спливу продовженого строку, зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов’язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров’я… обвинуваченого; його

репутацію та наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при вирішенні питання дії запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м’яким запобіжним заходом, мають бути зроблені судом за результатами з’ясування обставин злочину та особи… обвинуваченого.

Судом установлено, що під час підготовчого судового засідання ОСОБА_1 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 19 березня 2018 року.

Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що розгляд справи з об’єктивних причин не може бути закінчений до спливу цього строку, суд вважає реальною наявність існування ризику переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), який не дозволяє застосувати альтернативні (інші) види запобіжних заходів, оскільки ступінь цього ризику, з урахуванням особи ОСОБА_1, обставин висунутого обвинувачення і суворості покарання, яке загрожує йому у разі доведеності вини за вчинення умисного тяжкого злочину, є достатнім для продовження дії вказаного запобіжного заходу ще на 60 днів, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У зв’язку з цим клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання прокурора Нероди Д.Д. – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком до 19 березня 2018 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 12 травня 2018 року.

Клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Дніпровської установи виконання покарань № 4 УДПС України у Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко