Постанова № 72706138, 06.03.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17434/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/277/18 Категорія: 2 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів Бовчалюк З.А., Шевчук Л.Я.,

секретар судового засідання - Вергун Т.С.

за участю: представника позивача ПАТ «Мегабанк» Лаврика В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік Нерухомість", виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицька Віталіна Віталіївна, про визнання недійсним рішення щодо оформлення права власності, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення приміщення офісу за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Мегабанк звернулося до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік Нерухомість", виконавчого комітету Луцької міської ради з вказаним позовом. Позов мотивує тим, що між ОСОБА_3 та ВАТ «Мегабанк» було укладено: кредитний договір №161/2007 31.10.2007 року, відповідно до умов якого їй було надано кредит в розмірі 750000 грн. на строк до 30.10.2022 року зі сплатою відсотків відповідно до договору; іпотечний договір 31.10.2007 року з метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за укладеним банком з нею кредитним договором та кредитним договором №162/2007, укладеним між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_6 (надано ОСОБА_6 750000 грн. кредиту строком до 30.10.2022 року, 17% річних), згідно якого ОСОБА_3 передала в іпотеку належне їй приміщення офісу за адресою: Волинська область, м.Луцьк, АДРЕСА_1, загальною площею 81, 4 кв.м. (приміщення від №3-1 по № 3-7); іпотечний договір від 15.11.2007 року, з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором укладеним 15.11.2007 року між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_7 (надано ОСОБА_7 2500000 грн. кредиту на строк до 14.11.2017 року, 17, 7% річних), згідно якого ОСОБА_3 передала в іпотеку належне їй приміщення офісу № 17-18 за адресою: Волинська область, АДРЕСА_1, загальною площею 135, 3 кв.м. (приміщення 1-7). Згідно умов укладених іпотечних договорів ОСОБА_3 зобов'язалась без згоди іпотекодержателя не передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, не відчужувати предмет іпотеки, не передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування та обтяжувати його іншими зобов'язаннями, також не здійснювати істотні поліпшення предмету іпотеки.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 20.03.2012 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. за кредитними договорами № 161/2007 від 31 жовтня 2007 року та № 172/2007 від 15.11.2007 року в розмірі 1551 771, 65 грн. та 2691433, 26 грн. відповідно звернуто стягнення, згідно іпотечного договору від 31 жовтня 2007 року, на предмет іпотеки - приміщення офісу (приміщення від №3-1 по №3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., вартістю 1994809 грн., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, м. Луцьк, Волинська область шляхом надання права ВАТ «Мегабанк» на його продаж від свого імені будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», звернуто стягнення, відповідно до іпотечного договору від 15.11.2007 року, на предмет іпотеки - приміщення офісу № 17-18, загальною площею 135, 3 кв.м., а саме приміщення з 1 по 7, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 м. Луцьк, Волинська область, шляхом надання права ВАТ «Мегабанк» на його продаж від свого імені будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Проте, ОСОБА_3, порушивши взяті на себе зобов'язання за іпотечними договорами, всупереч рішення Апеляційного суду Волинської області від 20.03.2012 року, використовуючи отримані дублікати свідоцтв про право власності на передані в іпотеку офісні приміщення, здійснила їх реконструкцію, в результаті чого змінено площу офісного приміщення із 81,4 кв.м. на 46, 6 кв.м та 34, 6 кв.м., а приміщення офісу площею 135, 3 кв.м. на 60 кв.м. та 75, 3 кв.м., після чого отримала нові свідоцтва про право власності та внесла вказане майно до статутного фонду ТзОВ "Пік Нерухомість", після чого товариство приміщення офісу площею 46,6 кв.м. та 34,6 кв.м. відчужило ОСОБА_4

ПАТ "Мегабанк" позбавлений можливості скористатись своїм правом реалізації предмету іпотеки в повному обсязі. Просить, визнати недійсними рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 17 вересня 2009 року № 678-9, щодо оформлення права власності на ОСОБА_3, від 29 жовтня 2009 року № 774-1 в частині оформлення права власності на ТзОВ "Пік Нерухомість", від 05 лютого 2009 року № 73-12, від 30 квітня 2009 року №330-14. Скасувати дублікат свідоцтва про право власності на офіс (приміщення з №3-1 по №3-7) літера А-3, загальною площею 81,4 кв.м.), що розташований у місті Луцьку на проспекті АДРЕСА_1, виданий 14 серпня 2009 року виконавчим комітетом Луцької міської ради на підставі рішення виконкому Луцької міської ради № 612-1 від 14.08.2009 р. взамін втраченого свідоцтва про право власності; скасувати свідоцтво про право власності на офіс № 2 загальною площею 34, 6 кв.м., який розташований у місті Луцьку на АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, яке видане на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 17 вересня № 678-9; скасувати свідоцтво про право власності на офіс № 2 загальною площею 34, 6 кв.м., який розташований у місті Луцьку на АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТзОВ "Пік Нерухомість", яке видане на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 29 жовтня 2009 року № 774-1; скасувати свідоцтво про право власності на офіс № 1 загальною площею 46, 6 кв.м., який розташований у місті Луцьку на АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, яке видане на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 17 вересня 2009 року № 678-9; скасувати свідоцтво про право власності на офіс №1 загальною площею 46, 6 кв.м., який розташований у місті Луцьку на АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТзОВ "Пік Нерухомість", яке видане на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 29 жовтня 2009 року № 774-1; скасувати свідоцтво про право власності на офіс загальною площею 60 кв.м., який розташований у місті Луцьку на АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, яке видане на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 17 вересня 2009 року № 678-9; скасувати свідоцтво про право власності на офіс загальною площею 60 кв.м., який розташований у місті Луцьку на АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТзОВ "Пік Нерухомість", яке видане на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 29 жовтня 2009 року № 774-1; скасувати свідоцтво про право власності на торгово-офісне приміщення загальною площею 75, 3 кв.м., яке розташоване у місті Луцьку на АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, яке видане 21 вересня 2009 року на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 17 вересня 2009 року № 678-9; скасувати свідоцтво про право власності на торгово-офісне приміщення загальною площею 75, 3 кв.м., яке розташоване у місті Луцьку на АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТзОВ "Пік Нерухомість", яке видане 03 листопада 2009 року на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 29 жовтня 2009 року №774-1; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14 квітня 2010 року, укладений між ТзОВ "Пік Нерухомість" та ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою В.В. за р.н. 1787 номер правочину 3897279; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14 квітня 2010 року, укладений між ТзОВ "Пік Нерухомість" та ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою В.В. за р.н. 1792 номер правочину 3897594; повернути приміщення офісу (приміщення від №3-1 по № 3-7) літера А-3, загальною площею 81,4 кв.м. в попередній правовий стан, в якому вони знаходились на момент укладення іпотечного договору, укладеного між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_3 посвідченого 31.10.2007 р. приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А. за реєстровим № 8723 та приміщення офісу № 17-18, загальною площею 135, 3 кв.м., а саме приміщення із 1 по 7, в попередній правовий стан, в якому вони знаходились на момент укладення іпотечного договору, укладеного між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_3, посвідченого 15.11.2007 р. приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А. за реєстровим № 9098.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 грудня 2017 року в задоволенні позову ПАТ "Мегабанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік Нерухомість", виконавчого комітету Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самотсійних вимог на предмет спору - приватний нотаруіс Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицька Віталіна Віталіївна, про визнання недійсним рішення щодо оформлення права власності, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення приміщення офісу відмовлено повністю.

Позивач ПАТ «Мегабанк» подав апеляційну скаргу на це рішення суду першої інстанції, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Зазначає, що судом помилково застосовано позовну давність та зроблено висновок, що про порушення свого права ПАТ «Мегабанк» дізналося із постанов старшого слідчого прокуратури БущакаВ.В. від 16.01.2012 року та 21.03.2012 року про порушення кримінальної справи та об'єднання кримінальних справ в одне провадження, та постанови старшого слідчого Ткачука М.Л. від 26.05.2012 року про закриття кримінального провадження в частині пред'явленого обвинувачення. Суд надав перевагу виключно доводам відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Вказує, що позивачем не надано доказів, які б свідчили, що він не міг дізнатись про порушення свого права і передачу іпотечного майна ТзОВ «Пік Нерухомість» та продажу його третій особі. З 2012 року банком не вживалось жодних заходів по ознайомленню із станом іпотечного майна та не вживалось заходів для виконання рішення суду. Позивачем обрано невірний спосіб захисту. В позовній заяві сам позивач зазначає, що йому було відомо про порушене 26.05.2013 року кримінальне провадження щодо дій осіб по переходу права власності на іпотечне майно.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що строк звернення з позовом до суду позивачем пропущено, оспорювані рішення міськвиконкому, свідоцтва про право власності на офіси були видані в 2009 році, інформація про це була у вільному доступі в реєстрі майнових прав, позивач не довів, що не міг дізнатись про порушення свого права раніше.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Мегабанк", ОСОБА_3 та ОСОБА_6 31 жовтня 2007 року було укладено два окремих кредитні договори № 161/2007 та № 162/2007, за умовами якого кожен із позичальників отримав по 750000 грн. зі сплатою 17% річних та строком дії до 2022 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за обома кредитними договорами між ПАТ"Мегабанк"та ОСОБА_3 додатково був укладений договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець передав іпотекодержателю офіс (приміщення від №3-1 до № 3-7) літер А-3/ загальною площею 81,4 кв.м., що розташований по пр.АДРЕСА_1 в м. Луцьку, вартістю 1944809грн.

15 листопада 2007 року між ПАТ "Мегабанк"та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 172/2007 року, за умовами якого позичальник отримав 2500000 грн. на споживчі потреби зі сплатою 17, 7% річних та остаточним терміном повернення до 14 листопада 2017 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором, між ПАТ "Мегабанк"та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав іпотекодежатиелю приміщення офісу № 17-18,загальною площею 135, 3кв.м., а саме: приміщення із 1 по 7, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м.Луцьку.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 20.03.2012 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №161/2007 від 31 жовтня 2007 року, укладеного між ПАТ «Мегабанк»в сумі 719765, 84 грн., ОСОБА_6 перед ПАТ «Мегабанк» за кредитним договором № 162/2007 від 31 жовтня 2007 року у розмірі 832005, 81 грн., всього 1551771,65 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки, згідно нотаріально-посвідченого договору, укладеного між ПАТ «Мегабанк» ОСОБА_3 31 жовтня 2007 року, зареєстрованого за реєстровим № 8723 - приміщення офісу (приміщення від №3-1 по №3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., вартістю 1994809 грн., шляхом надання права ПАТ «Мегабанк» на його продаж від свого імені будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 за кредитним договором № 172/2207 від 15.11.2007 року в розмірі 2691413, 26 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - приміщення офісу № 17-18, загальною площею 135, 3 кв. м., а саме приміщення з 1 по 7 вартістю 3336363 грн., що знаходиться за адресою: пр.АДРЕСА_1, м. Луцьк, Волинська область та перебуває в іпотеці згідно іпотечного договору укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 15.11.2007 року, шляхом надання права ПАТ «Мегабанк» на його продаж від свого імені будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, визначеної ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

ОСОБА_3 було проведено реконструкцію спірних офісних приміщень (приміщення офісу № 17-18, загальною площею 135, 3 кв. м., яке передано в іпотеку ПАТ «Мегабанк» реконструйовано в офіс загальною площею 60, 0 кв.м., та торгово-офісне приміщення загальною площею 75, 3 кв.м., приміщення офісу площею 81,4 кв.м., що передано в іпотеку ПАТ «Мегабанк» реконструйовано в офіс №1, площею 46, 6 кв.м. та офіс № 2, загальною площею 34, 6 кв.м.) та в 2009 році отримано свідоцтва про право власності на ці реконструйовані приміщення, які в цьому ж році передані нею ТзОВ «Пік Нерухомість». 14 квітня 2010 року офісні приміщення площею 34, 6 кв. м. та 46, 6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, м. Луцьк, Волинська область (від самого початку приміщення офісу (приміщення від №3-1 по №3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що передано в іпотеку ПАТ «Мегабанк») ТзОВ «Пік Нерухомість» відчужено ОСОБА_4 (а.с. 29-50).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 20 березня 2017 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про застосування строку позовної давності.

Позивач міг довідатися про порушення своїх прав при зверненні до виконання рішення Апеляційного суду Волинської області від 20.03.2012 року, яким звернуто стягнення на спірні офісні приміщення, передані ОСОБА_3 в іпотеку, однак банк своїм правом не скористався.

Також, як вбачається з матеріалів справи, постановою від 16.01.2012 року порушено кримінальну справу та об'єднано кримінальні справи в одне провадження щодо ОСОБА_3 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2,3 ст. 27, ч. 2 ст. 222, ч. 4 ст. 190 КК України, в результаті вчинення яких було завдано шкоди, в тому числі ВАТ «Мегабанк», постановою від 21.03.2012 року порушено кримінальну справу та об'єднано кримінальні справи в одне провадження щодо ОСОБА_3, зокрема, щодо створення нею ТзОВ «Пік Нерухомість» з метою прикриття незаконної діяльності по привласненню шляхом обману належних банківським установам коштів, та протягом жовтня 2009 року-лютого 2010 року, внесення у статутний фонд створеного підприємства нерухомого майна, яке перебувало у заставі в банківських установах, зокрема, і офіс площею 60 кв.м., та торгово-офісне приміщення загальною площею 75, 3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 в м. Луцьку і перебувають в іпотеці по кредитному договору від 15.11.2007 року, укладеного між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_7, відчуження 14.04.2010 року ОСОБА_3 офісу № 1, площею 46, 6 кв.м. та офісу № 2, загальною площею 34, 6 кв.м., які розташовані в м. Луцьку по пр.Перемоги,5. Із постанови ст. слідчого СУ УМВС України у Волинській області ст.лейтенанта міліції ОСОБА_10 від 26.05.2012 року про закриття кримінальної справи в частині пред'явленого обвинувачення, в частині порушення відносно осіб за окремими епізодами та порушення кримінальної справи та вищезазначених постанов про порушення кримінальних справ та об'єднання в одне провадження вбачається, що копії вказаних постанов було направлено усім зацікавленим особам. Отже, ПАТ «Мегабанк» було відомо про порушення вказаних кримінальних справ, в тому числі і щодо спірних офісних приміщень. Тобто, про порушення своїх прав на вказані офісні приміщення банк дізнався у 2012 році, а з позовом звернувся лише в грудні 2016 року.

Відповідно до п. 3.3.2 іпотечного договору іпотекодержатель має право перевіряти у будь-який час протягом строку дії Договору, за умови попереднього письмового повідомлення, документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки.

В матеріалах справи міститься акт перевірки заставленого майна за іпотечним договором № 9098 від 15.11.2007 року, за кредитом, наданим ОСОБА_7, за змістом якого виявлено, що майно - приміщення офісу № 17-18, площею 135, 3 кв.м., номер в реєстрі права власності на нерухоме майно 20392530, зберігається в доброму стані.

Позивач мав можливість довідатись про перереєстрацію приміщень та проведення переобладнань, скориставшись наданими йому правами.

Позивач не довів, що він не міг дізнатись про порушення свого права, так як це спростовується вищенаведеними обставинами.

Поважних причин пропущення позовної давності судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 16.11.2016 року при розгляді справи №6-2469цс16:

«Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.»

Позивачем пропущено строк позовної давності і колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Незастосування судом позовної давності у даній справі було б порушенням не тільки цивільного законодавства України, а й статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на справедливий суд в контексті вирішення спору на підставі чинних положень національного законодавства (прав та обов'язків сторін цивільного характеру) та порушувало б принцип правової визначеності.

Слід також зазначити, що статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Офіси загальною площею 60, 0 кв.м., та торгово-офісне приміщення загальною площею 75, 3 кв.м. (від самого початку приміщення офісу № 17-18, загальною площею 135, 3 кв. м., яке передано в іпотеку ПАТ «Мегабанк»), які розташовані по АДРЕСА_1 в м. Луцьку, також офіс №1, площею 46, 6 кв.м. та офіс № 2, загальною площею 34, 6 кв.м. (від самого початку приміщення офісу (приміщення від №3-1 по №3-7) літера А-3 площею 81,4 кв.м., що передано в іпотеку ПАТ «Мегабанк»), які розташовані в м. Луцьку по АДРЕСА_1 не є новоствореними об'єктами нерухомого майна, оскільки створені з прив'язкою до вже існуючої заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, тому спірні приміщення є іпотечним майном.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними рішень виконавчого комітету, скасування дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно, свідоцтв про право власності на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно також із висновками про відсутність підстав для задоволення вимог про повернення приміщень офісів в попередній правовий стан, так як ця вимога є похідною від наведених вище вимог.

Суд першої інстанції дослідив подані сторонами докази, дав їм вірну оцінку і не допустив при розгляді справи порушення норм процесуального права, які б призвели до скасування рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстав для скасування або зміни ухваленого судом першої інстанції рішення немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 26 грудня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді: