Ухвала суду № 72706129, 13.03.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 155/1761/17 Провадження №11-кп/773/155/18 Головуючий у 1 інстанції:Адамчук Г. М. Категорія:ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України. Доповідач: Філюк П. Т.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Філюка П.Т.,

суддів –Клока О.М., Гапончука В.В.,

при секретарі – Лінік Т.В.,

з участю прокурора – Супрунюк Т.А.,

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченої – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження №12017030070000350 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Горохівського районного суду Волинської області від 30 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Холонів Горохівського району Волинської області, жителька с. Скобелка Горохівського району Волинської області, вул. Селищна, 50, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацююча, інвалід ІІ групи, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше неодноразово судима, останній раз вироком Горохівського районного суду Волинської області від 17 лютого 2015 року за ч.2 ст.185, ст. 71 КК України на 1 рік 4 місяці 17 днів позбавлення волі,

засуджена за ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, остаточно визначено ОСОБА_2 до відбуття 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній, тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 03 жовтня 2017 року.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку суду, обвинувачена ОСОБА_2 о 12 годині 20. 08. 2017 року, перебуваючи в будинку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Климчука, 19, з корисливих мотивів, керуючись прямим умислом, шляхом вільного доступу, таємно, повторно із дерев’яної тумби викрала жіночу сумочку, в якій знаходився мобільний телефон та сім карта до нього, внаслідок чого завдала потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 518 (п’ятсот вісімнадцять) грн. 50 (п’ятдесят) копійок.

Крім того, о 12 години 45 хвилин 25.08.2017 року ОСОБА_2, перебуваючи на вулиці Річній, що м. Горохів, Волинської області, з метою крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, керуючись прямим умислом, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи, що її дії будуть помічені з боку інших осіб, відкрито, шляхом ривка, повторно викрала із рук ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 жіночу сумочку, в якій знаходився мобільний телефон та сім карта до нього, внаслідок чого завдала потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 575 (п’ятсот сімдесят п’ять) гривень.

Також, о 20 годині 30 хвилин 31.08.2017 ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в будинку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою: м. Горохів, вул. Ринкова, 22, з метою крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, керуючись прямим умислом, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи, що її дії будуть помічені з боку інших осіб, відкрито, шляхом вільного доступу, повторно викрала із гаманця, який лежав на столі грошові кошти в сумі 60 грн., пенсійне посвідчення на ім’я ОСОБА_5, картку мережі аптек та картку для виплат «Приват Банку», внаслідок чого завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 60 (шістдесят) гривень.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікацію дій обвинуваченої, вважає вирок суду в частині призначеного покарання надто суворим. Посилається на те, що призначаючи покарання судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 вину визнала повністю, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, викрадене майно повернуто власникам, обвинувачена є інвалідом ІІ групи, багатодітною матір’ю та має на утриманні неповнолітню дитину. Просить вирок суду першої інстанції змінити, призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць та звільнити обвинувачену від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, обвинувачену ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_1, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, за які її засуджено, ґрунтується на об'єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально процесуального законодавства.

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України ніким не оспорюється, а тому в порядку ст. 404 КПК України в цій частині висновки суду в апеляційному порядку не перевіряються.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Як убачається із вироку суду, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції урахував характер і ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, дані про її особу, а саме те, що обвинувачена щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, що судом правильно віднесено до обставин, що пом’якшують покарання, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом ІІ групи. Також враховано обтяжуючі покарання обставини, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_2 раніше неодноразово судима за вчинення корисливих злочинів, вчинила нові злочини через незначний проміжок часу після відбуття покарання за попереднім вироком, злочини вчинила в стані алкогольного сп’яніння, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення.

Врахувавши усі обставини по кримінальному провадженню, в тому числі й ті, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 суд, реалізувавши принципи законності, справедливості та обґрунтованості, призначив ОСОБА_2 покарання в межах санкції статтей, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, яке за розміром наближене до мінімального покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.186 КК України та яке необхідно відбувати реально, оскільки відсутні підстави для можливості застосування положень ст.75 КК України, з чим погоджується апеляційний суд.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність судом першої інстанції, які б тягнули за собою безумовне скасування судового рішення, у кримінальному провадженні не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Горохівського районного суду Волинської області від 30 листопада 2017 року щодо ОСОБА_2 – без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.

Головуючий

Судді