Ухвала суду № 72704483, 06.03.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/94/2018

130/2612/17

У Х В А Л А

06.03.2018 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

при секретарі: - ОСОБА_1.,

із участю : - прокурора Новогребельця А.О.,

- підозрюваного ОСОБА_2,

- законного представника підозрюваного ОСОБА_3,

- захисника ОСОБА_4,

- потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020000000226 від 14.07.2017 року, відносно ОСОБА_2 за ознакою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про заміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_2 з поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, на передання на піклування близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом, посилаючись на те, що останньому на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.11.2017 року було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку останнього, та ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.11.2017 року ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, однак у вказаних ухвалах відсутні будь-які посилання на строк їх дії, зокрема початок та закінчення строку поміщення до лікарні. Зазначив, що хоч запобіжні заходи, передбачені ст.508 КПК України є специфічними, проте їх застосування слідчим суддею, судом здійснюється з урахуванням загальних положень щодо застосування запобіжних заходів визначених статтями 177, 178 КПК України, тому судом повинен був зазначити у вищевказаних ухвалах дату закінчення строку запобіжного заходу та строк дії ухвали. Згідно вимог ч.1,3 ст.315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим. Вказав, що рішенням від 23.11.2017 року Конституційний Суд України у справі №1-28/2017 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України, дане положення втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканість, зокрема, домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути, однак у судовому засіданні Жмеринського міськрайонного суду прокурором до суду не подано обґрунтованого клопотання щодо застосування такого запобіжного заходу із зазначенням ризиків за статтею 177 КПК України, які впливають на необхідність продовження. Крім того, суддею Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області двічі судові засідання відкладалися через неявку ОСОБА_2, якого фактично не доставили з Вінницької обласної психіатричної лікарні №2 через невідомі причини. Зауважив, що з метою дотримання прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_2 найбільш ефективним запобіжним заходом буде передання його на піклування близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом, оскільки останні зможуть забезпечити сину усі необхідні умови для лікування у випадку виникнення в цьому потреби, а також зможуть гарантувати його явку в судові засідання.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 – ОСОБА_4, оскільки останній в своєму клопотанні посилається на статті 314, 315 КПК України, які стосуються стадії проведення підготовчого судового засідання, однак дане кримінальне провадження вже призначено до судового розгляду. При заміні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку останнього, судом дотримано усі вимоги передбачені КПК України, а тому даний запобіжний захід необхідно залишити без змін. Зауважив, що враховуючи те, що ОСОБА_2 раніше судимий за кримінальне правопорушення пов’язане з насильством, однак на шлях виправлення не став та вчинив нове особливо тяжке кримінальне правопорушення, не має постійного джерела доходів, веде аморальний спосіб життя, тому з метою запобігання попередньо визначеним ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливістю вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, та переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, застосування до ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу є неможливим, а тому просив залишити його у психіатричному закладі в умовах, що виключають небезпечну поведінку останнього.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав думку прокурора.

Законний представник підозрюваного ОСОБА_2 – ОСОБА_3 підтримала клопотання захисника, зауваживши, що її сина намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за навмисне нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, однак він наніс потерпілому ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження і ці ушкодження не понесли розлад здоров’я і загрозу життю потерпілого. Крім того, на даний час потерпілий знаходиться у доброму стані та його здоров’ю нічого не загрожує, а тому дії її сина не вірно кваліфіковано.

Підозрюваний ОСОБА_2 повідомив, що підтримує думки захисника та свого законного представника. Мети когось вбивати у нього ніколи не було, тому якщо йому змінять запобіжний захід, то він буде обов’язково з’являтися на виклик до суду, давати правдиві покази і діяти на законних підставах. Зазначив, що він відчуває себе винним у тому, що він скоїв та злості на даний час у нього не залишилося.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що дане клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Згідно з ч.2 ст.508 КПК України, передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.

Так, розглядаючи питання доцільності зміни застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м'який, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного ОСОБА_2, який є раніше судимим за кримінальне правопорушення пов’язане з насильством, однак на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчинив нового протиправного діяння що містить ознаки кримінального правопорушення, його зрілий вік, характер та обсяг висунутого звинувачення, грунтовність якого, окрім кваліфакації протиправного діяння, не заперечено ніким, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками, що досі не зменшилися, на які вказано прокурором, та які не спростовані стороною захисту самим лише запереченням їх доведеності стороною обвинувачення, а саме, що підозрюваний ОСОБА_2, з урахуванням наведеного, може з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності переховуватись від суду або вчинити інший злочин, не маючи стійких соціальних зв'язків та легальних джерел постійного доходу, а також перебуваючи на волі може протиправно перешкоджати судовому провадженню, незаконно впливаючи на потерпілого та свідків, а тому суд приходить до переконання, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з поміщенням до психіатричного закладу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку особи, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Доводи сторони захисту щодо неподання прокурором під час проведення підготовчого судового засідання до суду обґрунтованого клопотання щодо застосування такого запобіжного заходу із зазначенням ризиків за статтею 177 КПК України, які впливають на необхідність продовження, не спростовують ознак грунтовності пред'явленого обвинувачення та мети застосування даного запобіжного заходу, оскільки при проведенні підготовчого засідання прокурором було заявлене усне клопотання із зазначенням ризиків за статтею 177 КПК України та самим захисником і законним представником підозрюваного не було заперечено щодо залишення без змін запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 стосовно поміщення його до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку останнього.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту та приходить до висновку про необхідність його відхилення та залишення дії застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді поміщення його до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку останнього.

Крім того, відмовляючи стороні захисту в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, суд виходить з того, що лише такий вид запобіжного заходу як поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, на даний час може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 та інтереси суспільства в цілому, де кожний громадянин повинен бути убезпечений від вчинення щодо нього суспільно-небезпечних діянь. При цьому, суд також приймає до уваги стадію судового провадження, під час якого ще не були допитані усі свідки, що потребує відповідного застереження можливого незаконного впливу на них з боку підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст.177, 178, 508 КПК України, суд –

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про заміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, на передання на піклування близьким родичам чи членам сім'ї - відмовити.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 09 години 30 хвилин 14.03.2018 року із викликом сторін, потерпілого та свідків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вернік В.М.