Постанова № 72704248, 28.02.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2018 р. Справа № 909/1425/13

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання Петрик К.О.

за участі представників ПАТ "ВіеС Банк" ОСОБА_4, скаржника ОСОБА_5

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Фрич М.М., судді Фанда О.М. , судді Малєєва О.В.) у справі №909/1425/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськшкірсировина» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 підприємства "ВГК", про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2013 року Публічне акціонерне товариство "ФОЛЬКСБАНК" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" про звернення стягнення на предмет іпотеки. За заявою позивача 09 січня 2014 року суд змінив назву позивача з Публічного акціонерного товариства "Фольсбанк" на Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" на підставі Статуту Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк", який є правонаступником усіх прав та обов’язків Публічного акціонерного товариства "Фольсбанк", перейменованого згідно з рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів (Протокол № 48 від 11.10.2013 року). 11 лютого 2014 року за клопотанням сторін суд залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача колективне підприємство "ВГК", яке є позичальником згідно кредитного договору №12-1/16від 23.03.2005 року.

Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив клопотання позивача про призначення повторної судової експертизи і ухвалою від 08 грудня 2017 року:

1. Призначив у справі №909/1425/13 повторну судову економічну експертизу.

2. На вирішення судової економічної експертизи поставив запитання: яка вартість об'єктів нерухомого майна: адміністративного будинку площею - 10554, 2 кв. м., склад хімікатів, загальною площею - 621, 6 кв. м., трансформаторної площею - 61,5 кв. м., прохідної площею - 28,9 кв. м, вантажного участку-навісу площею - 383, 0 кв. м та площею 321,6 кв. м. складу хімікатів за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська, буд. 10.

3. Проведення експертизи доручив експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України" (пр-к. Перемоги, 123, м.Київ, 03179).

4. Судові витрати по проведенню експертизи поклав на позивача - Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк", з метою уникнення безпідставного затягування розгляду даного спору.

5. Матеріали справи № 909/1425/13 для проведення судової економічної експертизи надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України" (пр-к. Перемоги, 123, м.Київ, 03179).

6. Експерту, після проведення експертизи, копію висновку направити на адресу позивача та відповідача.

7. Відповідно до ст.4 Закону України "Про судову експертизу", попередив експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

8. На час проведення судової експертизи провадження у справі №909/1425/13 - зупинити.

9. По закінченню судової експертизи висновки та матеріали справи №909/1425/13, а також документи, що підтверджують витрати пов'язані з проведенням судової експертизи надіслати до Господарського суду Івано-Франківської області.

Суд першої інстанції керуючись ст. ст. 41, 79, 86 ГПК України, ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку", мотивував, що позивачем доведені обставини, що викликають сумнів у правильності висновку експерта, а тому є підстави для призначення повторної експертизи.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськшкірсировина" просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року у справі №909/1425/13. Підставами для скасування ухвали апелянт зазначає порушення судом першої інстанції вимог, встановлених ст. 41 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судову експертизу" щодо права суду доручати проведення судової експертизи тільки державним спеціалізованим установам чи безпосередньо експертам, які відповідають вимогам закону.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав, просить задовольнити. На запитання суду пояснив, що погоджується із призначенням повторної судової експертизи, проте вважає незаконним проведення такої недержавною експертною установою.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, просить залишити ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року у справі №909/1425/13 без змін. Вважає, що відповідач подав апеляційну скаргу з метою затягнути розгляд справи. Пояснив, що запропонував суду доручити проведення судової експертизи експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України" з мотивів більш оперативного проведення експертизи.

З 15 грудня 2017 року діє Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” (далі - Закон № 2147-VІІІ).

Отже, при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року у справі №909/1425/13 застосуванню підлягає Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону № 2147-VІІІ.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 271 ГПК України установлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з матеріалами справи №909/1425/13 предметом спору є вимога позивача до відповідача звернути стягнення на предмет іпотеки - належні відповідачу адміністративний будинок, загальною площею - 10554, 2 кв м, склад хімікатів, загальною площею - 621, 6 кв м, трансформаторну, загальною площею - 61,5 кв м, прохідну, загальною площею - 28,9 кв м вантажний участок-навіс, загальною площею - 383, 0 кв м, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська, буд. 10 шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк" від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" щодо всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу, а кошти від реалізації скерувати для задоволення вимог ПАТ "ВіЕс Банк" за Кредитним договором №12-1/16 від 23.03.2005 року.

Зважаючи на те, що ціна продажу сторонами не визначена, за клопотанням відповідача Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 04 листопада 2016 року призначив у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Після завершення експертизи позивач подав суду клопотання призначити повторну судову експертизу з тих підстав, що сумнівається у достовірності висновку експерта №5569/5570/5571/5572/5573/5574 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.10.2017.

Господарський суд Івано-Франківської області дійшов висновку про наявність підстав для призначення повторної експертизи, задовольнив клопотання позивача і призначив повторну судову економічну експертизу, проведення якої доручив експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України", попередив експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Суд першої інстанції зазначив, що з метою оперативного вирішення справи при визначенні експертної установи для проведення повторної експертизи суд урахував позицію представника позивача та обрав одну із трьох запропонованих експертних установ, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України", експертам якої доручив проведення судової експертизи.

При постановленні ухвали від 08 грудня 2017 року у справі №909/1425/13 Господарський суд Івано-Франківської області керувався положеннями ст. ст. 41, 79, 86 ГПК України, ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з статтею 41 ГПК України (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваної ухвали) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Згідно з статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної ухвали) судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про судову експертизу» (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної ухвали) судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, Господарський суд Івано-Франківської області вправі був доручити проведення судової експертизи судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, за умови, що вони відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

З урахуванням викладеного Львівський апеляційний господарський суд вважає, що Господарський суд Івано-Франківської області мав законні підстави доручити проведення повторної судової експертизи експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України".

Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України" не належить до державних спеціалізованих експертних установ.

Проте, Господарський суд Івано-Франківської області не доручав проведення судової експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України". Суд доручив проведення експертизи експертам Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України".

Інших доводів незаконності оскаржуваної ухвали апелянт не назвав.

Тому підстави для задоволення апеляційної скарги ПАТ "Івано-Франківськшкірсировина" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року у справі №909/1425/13 відсутні.

Відповідно до вимог статті 275 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року у справі №909/1425/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 12 березня 2018 року.

Головуючий суддя В.М. Гриців

суддя Л.Л. Давид

суддя Г.Т. Кордюк