Ухвала суду № 72704130, 12.03.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

12 березня 2018 року Справа № 915/45/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Роскосметика”, 54018, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 31613817),

до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”, 54008, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159 (код ЄДРПОУ 05410263),

про: стягнення 49164,04 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 02/1 від 02.02.2018 року;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 9/01 від 09.01.2018 року;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 007Др-143-1217 від 20.12.2017 року.

ВСТАНОВИВ:

18.01.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю “Роскосметика” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом вих. № 17/1-2018 від 17.01.2018 року до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” про стягнення штрафу у розмірі 49164,04 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 02.03.2018 року.

02.03.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2018 року для надання позивачем письмових заперечень на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за Типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб’єктів господарювання, які є кінцевими споживачами) № ТП-ПР-1121282-МГ від 30.12.2012 року (далі – Договір) в результаті неправомірного припинення газопостачання в період з 03.02.2015 року по 30.06.2015 року. Договором передбачено відповідальність за невиконання його умов. Так, відповідно до п. 6.4.1 договору у разі невиконання своїх зобов'язань щодо обсягів постачання газу, Постачальник, зобов'язаний виплатити Споживачеві у розмірі вартості недопоставленого газу. Вартість недопоставленого газу за розрахунками позивача за цей період становить 49164,04 грн. Саме цю суму просить стягнути позивач з відповідача, посилаючись на п. 6.4.1 Договору, визначаючи цю суму як штрафні санкції за порушення умов договору.

21.02.2018 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Клопотання мотивоване тим, що господарськими судами під час розгляду справ № 915/256/16 та № 915/66/17 вже розглянуто спір між сторонами щодо стягнення зазначеної суми. По справі №915/256/16 апеляційним господарським судом було відмовлено у стягненні спірної суми з заявлених позивачем підстав порушення умов договору та як наслідок застосування положень п. 6.4.1 договору. По справі № 915/66/17 судом відмовлено позивачу у стягненні цієї суми як збитків.

12.03.2018 року до суду від позивача надійшли письмові заперечення щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі мотивовані тим, що у справах №915/256/16 та №915/66/17 предметом спору не було стягнення грошових коштів у сумі 49164,04 грн. саме як штрафних санкцій, а тому підстави для закриття провадження у даній справі відсутні.

Судом встановлено наступне.

15.03.2016 року ТОВ "Роскосметика" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ПАТ "Миколаївгаз" грошових коштів у загальній сумі 76626,47 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), з яких: 49164 грн. 04 коп. – борг за недопоставлений газ, 27462,43 грн. – авансовий платіж, а також судових витрат у справі в сумі 1378,00 грн. з посиланням на невиконання відповідачем зобов’язання з постачання газу за укладеним між ними договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.12.2012 року № ТП-ПР-1121282-МТ. Що стосується стягнення вартості недопоставленого газу в розмірі 49164 грн. 04 коп. позивач послався на порушення відповідачем умов договору, у зв'язку із чим просив застосувати суд положення п. 6.4.1 договору.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.06.2016 року у справі №916/256/16 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Миколаївгаз" на користь ТОВ "Роскосметика" грошові кошти: 49164,04 грн. - вартість недопоставленого газу, 27462,43 грн. – авансових платежів, 3000,00 грн. – витрати на оплату послуг адвоката, а також кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1378,00 грн.

Суд першої інстанції на підставі положень ст. ст. 525, 526, 629, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1 та 2 ст. 193, ст. 265 Господарського кодексу України дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог, оскільки факт невиконання відповідачем зобов’язань щодо поставки газу у строки та у обсягах, обумовлених Договором на здійснену суму передплати є підставою для повернення попередньої оплати у сумі невиконаного зобов’язання, що становить 27462, 43 грн.; а також з урахуванням п. п. 6.4.1 п. 6.4 Договору задоволено вимоги про стягнення на користь позивача вартості недопоставленого газу у розмірі 49164,04 грн. При задоволенні позову суд посилався на рішенням суду по справі № 915/1593/15, яким було встановлено, що ПАТ "Миколаївгаз" безпідставно здійснило припинення газопостачання ТОВ "Роскосметика".

Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення авансового платежу у розмірі 27462,43 грн. за непоставлений природний газ у строки та на умовах укладеного сторонами Договору.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції визнано неправомірним стягнення судом першої інстанції вартості недопоставленого газу у розмірі 49164,04 грн. на підставі п. п. 6.4.1 п. 6.4 Договору виходячи з того, що правовою природою вказаної суми є відшкодування збитків внаслідок припинення постачання газу з деліктних підстав, а не порушення п. 6.4.1 Договору щодо постачання встановленого обсягу газу. Тобто, кажучи простою мовою, апеляційний суд визначив правову природу зазначеної суми як можливі матеріальні збитки внаслідок застосування ПАТ "Миколаївгаз" свого права на припинення газопостачання за наявності порушень умов договору з боку ТОВ "Роскосметика". При цьому, як зазначив апеляційний суд даних про те, що припинення газопостачання було неправомірним в нього немає з огляду на те, що постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 року у справі № 915/1593/15 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2015 року у справі №915/1593/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області. Саме в межах цієї справи розглядалися позовні вимоги ТОВ "Роскосметика" щодо правомірності припинення газопостачання з боку відповідача - ПАТ "Миколаївгаз".

Згодом, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.08.2016 року по справі №915/1593/15 за позовом ТОВ "Роскосметика до ПАТ "Миколаївгаз" про визнання неправомірними дій ПАТ "Миколаївгаз" з припинення (обмеження) газопостачання та зобов’язання поновити газопостачання та виконати всі дії, пов’язані з відновленням газопостачання провадження по справі було припинено за клопотанням представника ТОВ "Роскосметика" у зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в старій редакції. Вказана ухвала сторонами не оскаржувалась та є чинною.

Таким чином, у постанові суду апеляційної інстанції по справі № 915/256/16 від 13.09.2016 року було зроблено висновок, що спірну суму з підстав порушення умов договору та як наслідок застосування положень п. 6.4.1 договору за досліджених ним обставин не може бути стягнуто з відповідача.

Вказану постанову апеляційного господарського суду було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 року.

Із вказаного слідує, що предмет по даній справі № 915/45/18 про стягнення суми за недопоставлений газ в розмірі 49164,04 грн. з підстав порушення відповідачем обов'язків за договором та як наслідок застосування п. 6.4.1 договору є тотожними предмету позову та підставам позову по справі 915/256/16.

Отже, є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, у тому числі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, в тому числі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, судовий збір у сумі 1762,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 231, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 232, 234, 235 ГПК України,

УХВАЛИВ

1. Закрити провадження у справі № 915/45/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Роскосметика” до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” про стягнення штрафу в розмірі 49164,04 грн.

2. Судовий збір в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.), сплачений за платіжними дорученнями № 740 від 17.01.2018 року на суму 1700,00 грн. та № 551 від 29.01.2018 року на суму 62,00 грн., повернути позивачу товариству з обмеженою відповідальністю “Роскосметика” (54018, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31613817) із бюджету на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Повний текст ухвали складений та підписаний 14.03.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв