Ухвала суду № 72701709, 13.03.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/535/18

4-с/705/41/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Мазуренко Ю.В.

при секретарі Романовій О.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань скаргу ОСОБА_1 на дії (рішення) старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із скаргою на дії (рішення) старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3, мотивуючи скаргу тим, що він звернувся до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/6550/16к (1 кп/705/124/16) від 29.07.2016 p., виданого на виконання відповідного вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.06.2016у кримінальному провадженні № 705/6550/16-к (1кп/705/124/16) в частині стягнення грошових коштів у зв»язку із задоволенням цивільного позову, який був пред»явлений в межах розгляду кримінального провадження. Вирок суду набрав законної сили 22.07.2016. Відповідно до вказаного виконавчого листа з ОСОБА_3 стягнуто на користьОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 213 940 грн.

В скарзі вказано, що 03.08.2016 державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 51846410) на підставі вищевказаного виконавчого документа.Також, 03.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 51846410), якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно в тому числі на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 15071821; та на транспортний засіб Mercedes-Benz, модель Vito 111 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова рами) WDF63960513187188, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CAT 639821, видане 21.12.2013 Уманським ВРЕР УДАІ УМВС України в Черкаській області. 10.08.2016державним виконавцем винесено постанову про об’єднання виконавчого провадження № 51846222 та № 51846410 у зведене виконавче провадження № 52020545.

Також в скарзі зазначено, що 27.01.2018 ОСОБА_1 отримав у відділенні поштового зв’язку рекомендований лист з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.01.2018 ВП № 51846410, що винесена старшим державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 У постанові було зазначено, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого документу встановлено, що транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку. Іншого майна належного, що підлягає опису та арешту в рахунок погашення боргу не виявлено, тому старший державний виконавець Кравченко М.В. постановила виконавчий документ повернути стягувачу.

Такі дії старшого державного виконавця Кучерявий О.Л. вважає неправомірними, оскільки вони суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на наступне.

31.08.2016 року, старшим державним виконавцем Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортного засобу Mersedes-Benz, модель Vito 111 CDI, 2005 року випуску, № шасі WDF6396051318788, Д.Н.З. НОМЕР_2, яку 01.09.2016 року за № 13598-4 направлено на адресу Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції у Черкаській області.Проте, в зазначеній постанові державного виконавця невірно зазначено № шасі транспортного засобу, замість WDF 63960513187188 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAT 639821, виданого 21.12.2013 Уманським ВРЕР УДАІ УМВС України в Черкаській області) зазначено - WDF6396051318788, тобто не повний номер шасі без однієї цифри, тому у представників Національної поліції України були відсутні підстави для затримання такого транспортного засобу та поміщення його на спеціальний майданчик, через невідповідність № шасі транспортного засобу зазначеного в постанові державного виконавця - фактичному номеру зазначеному на шасі та в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Також, в скарзі вказано, що з моменту відкриття виконавчого провадження з 03.08.2016 до серпня 2017 року, державний виконавець Кравченко М.В. не направила на адресу боржника ОСОБА_4 жодного запиту, вимоги, виклику з метою отримання інформації, пояснень боржника, щодо місцезнаходження транспортного засобу та для з’ясування обставин при яких транспортний засіб вибув з її володіння, та встановлення осіб, в яких він перебуває. Навіть після отримання державним виконавцем інформації щодо місця знаходження нерухомого майна боржника, вона не вжила заходів для його виявлення та опису.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що інформація зазначена в постанові про повернення виконавчого документу стягувачу від 22.01.2018 ВП № 51846410 про те, що державним виконавцем встановлено, що іншого майна належного боржнику, що підлягає опису та арешту в рахунок погашення боргу, не виявлено, - не відповідає дійсності та спростовується матеріалами зведеного виконавчого провадження. В матеріалах провадженя наявний акт державного виконавця Кравченко М.В. від 30.08.2016 року, що був складений при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 52020545, в якому зазначено, що при виході за адресою: АДРЕСА_2, з метою перевірки виконання рішення боржницею та перевірки майнового стану боржника за місцем фактичного проживання майна, належного боржниці ОСОБА_4, яке підлягає опису та арешту не виявлено.Проте, до вищевказаного акту від 30.08.2016 державним виконавцем Кравченко М.В. додано копії товарних чеків та накладних, у тому числі, товарний чек від 20.05.2014 на кондиціонер HITACHI, вартістю 3000 грн., та накладну № 21 від 20.05.2014 на вищевказаний кондиціонер, придбаний чоловіком боржника ОСОБА_5Було виявлено майно (кондиціонер), яке було придбано чоловіком боржника під час шлюбу з боржником, тому стягувач вважає, що державний виконавець Кравченко М.В. не вжила заходів примусового виконання рішення щодо звернення стягнення на майно яким боржник володіє спільно з іншими особами та не описала відповідне майно, яке належить боржниці, відповідно до процедури врегульованої чинним законодавством України. В тому числі така ж ситуація мала місце і з приводу належної боржнику частки квартири. Тому в скарзі вказано, що окрім зазначеного вище майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, у власності боржника ОСОБА_4 перебуває нерухоме майно, а саме 2/3 частки у праві приватної власності в квартирі № 51, по вул. І Гонти, 40 в м. Умань Черкаської області, реєстраційний номер майна 15071821, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та матеріалами зведеного виконавчого провадження. Проте, відповідно до матеріалів виконавчого провадження, реалізація належних боржнику часток квартири є неможливою, оскільки в ній зареєстрована неповнолітня дитина, чим можуть бути порушені її права. Але згідно з відомостями будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку № 40АДРЕСА_3 запис про ОСОБА_6 саме з іменем ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній. З огляду на це, лист № 14630-4 від 19.09.2016 року про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна та лист № 495 від 22.09.2016 року про відмову у наданні дозволу на реалізацію нерухомого майна, на думку стягувача не можуть свідчити про неможливість реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_4, оскільки зазначена в них інформація не відповідає дійсності. Тому, зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що державний виконавець Кравченко М.В. не вжила всіх необхідних та достатніх заходів щодо примусового виконання рішення, та не вчинила виконавчі дії неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі, що свідчить про неправомірність її дій та безпідставність винесення відповідної постанови.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подану ним скаргу, посилаючись на обставини викладені в ній та просив суд його скаргу задовольнити в повному обсязі. Також він пояснив, що строки звернення до суду ним не були пропущені, оскільки він отримав копію оскаржуваної постанови засобами поштового зв»язку 27.01.2018 року. що підтверджується матеріалами справи. Також він пояснив, що скористався правом повторного пред»явлення до виконання відповідного виконавчого листа, однак йому було відмовлено і тому станом на сьогодні його права порушені і вирок суду не виконаний.

Старший державний виконавець Уманського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції ОСОБА_2В в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги та в обгрунтування своєї позиції подала в судовому засіданні відзив на скаргу з додатками. Також вона в судовому засіданні пояснила, що дане виконавче провадження уже перебуває в архіві, є досить значним за обсягом документів, і тому в судове засідання вона надала лише копії документів з нього. Вона підтвердила факт наявності відповідного виконачого провадження і наявність неточностей в документах, в тому числі, що стосується номера шасі транспортого засобу, який оголошувався у розшук, пояснивши, що це були описки, які не могли вплинути на результати розшуку. Вона вважає, що автомобіль шукали по рестраційних номерах, які нею були вказані правильно. Державний виконавець наполягала, що постанова нею винесена правильно, оскільки існують розумні строки проваджень і в межах цих строків виявити майна боржника, на яке можна би було звернути стягнення не вдалося. Також вона пояснила, що квартира не може бути реалізована, оскільки це призведе до порушення прав дитини і тому дозволу уповноважених органів нею отримано не було ( іі відмовили в задоволенні відповідного клопотання, що підтверджується матеріалами справи), а з приводу автомобіля вживались заходи, однак його розшук не дав результатів, а сама боржниця посилається на те, що її місце знаходження автомобіля не відомо. При цьому при проведенні виконавчих дій нею вживались заходи для того, щоб виявити майно в межах процедур, що врегульовані чинним законодавством України.

Боржник ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлена про місце, дату і час розгляду скарги, - в судове засідання не з»явилась та не повідомила суд про причини неявки.Присутні учасники судового розгляду вказували на можливість проведення розгляду скарги у її відсутність.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка звернулася зі скаргою, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, - приходить до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.06.2016у кримінальному провадженні № 705/6550/16-к (1кп/705/124/16), який набрав законної сили 22.07.2016 року, був виданий виконавчий лист № 705/6550/16к (1 кп/705/124/16) від 29.07.2016 про стягнення з ОСОБА_3 користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 213 940 грн.

До Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції стягувачем направлено заяву про відкриття виконавчого провадження щодо виконання вказаного вище виконавчого листа.

03.08.2016 державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 51846410) на підставі вищевказаного виконавчого документа.

03.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 51846410), якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, в тому числі на 2/3 частки у праві приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 15071821; на транспортний засіб Mercedes-Benz, модель Vito 111 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова рами) WDF63960513187188, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CAT 639821, видане 21.12.2013 Уманським ВРЕР УДАІ УМВС України в Черкаській області. При цьому 10.08.2016державним виконавцем винесено постанову про об’єднання виконавчого провадження № 51846222 та № 51846410 у зведене виконавче провадження № 52020545.

31.08.2016 року державним виконавцем Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортного засобу Mersedes-Benz, модель Vito 111 CDI, 2005 року випуску, № шасі WDF6396051318788, Д.Н.З. НОМЕР_2, яку 01.09.2016 року за № 13598-4 було направлено на адресу Управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції у Черкаській області.При цьому, в зазначеній постанові державного виконавця невірно зазначено № шасі транспортного засобу, замість WDF 63960513187188 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CAT 639821, виданого 21.12.2013 Уманським ВРЕР УДАІ УМВС України в Черкаській області) зазначено - WDF6396051318788, тобто не повний номер шасі без однієї цифри.

Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний:

утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах;

своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця;

письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Державним виконавцем не надано до суду доказів на підтвердження того, що з моменту відкриття виконавчого провадження, тобто з 03.08.2016, нею було направлено на адресу боржника ОСОБА_4 запити, вимоги, виклики з метою отримання інформації, у вигляді пояснень боржника, щодо місцезнаходження транспортного засобу та для з’ясування обставин при яких транспортний засіб вибув з її володіння, та встановлення осіб, в яких він перебуває. При цьому державний виконавець в судовому засіданні пояснила, що в даний час в провадженні суду перебуває цивільна справа предметом якої є розподіл відповідного транспортного засобу за позовом чоловіка боржниці . Вказана інформація була підтверджена стягувачем, який є також учасником відповідної цивільної справи, однак на підтвердження вказаних обставин доказів до суду надано не було і учасниками судового розгляду не ставилось питання про їх витребування. При цьому стягувач ОСОБА_1 наполягав, що в процесі розгляду справи було повідомлено місце перебування транспортного засобу, який є об»єктом спільної власності подружжя та про поділ якого ставиться питання у відповідному позові.

У постанові державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 22.01.2018 ВП № 51846410 зазначено, що « … транспортний засіб боржника, розшук якого здійснювався поліцією, не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку. …» та іншого майна належного боржнику, що підлягає опису та арешту в рахунок погашення боргу, не виявлено.

Однак у власності боржника ОСОБА_4 перебуває нерухоме майно, а саме 2/3 частки у праві приватної власності в квартирі № 51, по вул. І Гонти, 40 в м. Умань Черкаської області, реєстраційний номер майна 15071821, що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та матеріалами зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний виконавець у своїй роботі керується вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.7 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., який набрав законної сили 05.10.2016р., виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, заявляти клопотання, користуватися іншими правами, наданими законом.

Частиною 1 статті 74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Державний виконавець, відповідно до вимог ч. 1. ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Права і обов'язки державного виконавця визначені у ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом частини першої цієї норми державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Згідно положень ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав

її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 19 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Одночасно, відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надані широкі права та повноваження у процесі здійснення виконавчого провадження.

Суд вважає, що державний виконавець не в повному обсязі виконав роботу щодо виконання посадових прав та обов’язків, передбачених ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу зазначено лише, що заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними, однак не вказано, які саме заходи здійснено державним виконавцем, що стосується всього майна належного боржнику.

Згідно п.20 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені ч.1 ст. 40 Закону.

Таким чином, перед прийняттям рішення про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документу стягувачу - державний виконавець повинен був здійснити всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Як вбачається з матеріалів справи перелічені підстави в даному випадку відсутні. У матеріалах справи відсутні докази того, що боржниками повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду чи про причини неможливості виконання вимог виконавчого документу.

Таким чином, дії державного виконавця є протиправними, оскільки ним не були виконані усі дії, що передбачені законом та передують винесенню постанов про закінчення виконавчих проваджень та про повернення виконавчого документу стягувачу.

Згідно з п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду, тому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії старшого державного виконавця Кравченко М.В. під час здійснення виконавчого провадження № 51846410 щодо винесення постанови від 22.01.2018 року (ВП №51846410) про повернення виконавчого документа стягувачу та визнати протиправною і скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.01.2018 року (ВП №51846410), винесену старшим державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_7

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 129 Конституції України, ст. 2,13,18,28,37,41 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 449-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії (рішення) старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_2, - задовольнити.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 22.01.2018 ВП № 51846410 про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_1

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 від 22.01.2018 ВП № 51846410 про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання через Уманський міськрайонний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ю.В. Мазуренко