Ухвала суду № 72701526, 13.03.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/735/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мартиненко В. С. ,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

прокурора Янюк Я.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні об’єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12017050380001054 від 29.08.2017 року та № 12018050380000102 від 28 січня 2018 року,за обвинуваченням:

ОСОБА_1, яка народилася 08 березня 1958 року у с. Кодема Артемівського району Донецької області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшли обвинувальні акти у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050380001054 від 29 серпня 2017 року та у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050380000102 від 28 січня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, які ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2018 року були об’єднані в одне провадження.

В підготовче судове засідання з’явились прокурор Янюк Я.Ю., обвинувачена ОСОБА_1.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в підготовче судове засідання не з’явились, були викликані в підготовче судове засідання належним чином в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, по телефону, про причини неявки не повідомили.

Потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в підготовче судове засідання не з’явились, викликались в підготовче судове засідання в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, по телефону, проте в матеріалах справи відсутні відомості про належне їх повідомлення, про причини неявки не повідомили.

Разом з тим, в матеріалах справи є заяви вище перелічених потерпілих про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності.

Потерпіла ОСОБА_15 в підготовче судове засідання не з’явилась, викликалась в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, а саме: шляхом надіслання судової повістки поштою, про причини неявки не повідомила, до суду не надходило заяви про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності. Разом з тим, до суду повернулось поштове відправлення разом з повісткою про виклик на ім’я ОСОБА_15 з поміткою листоноші про причини повернення – за закінченням встановленого строку зберігання, що відповідно до ч. 1 ст. 136 не є належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про необхідність відкласти підготовче судове засідання, оскільки потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, участь яких є обов’язковою, хоча і надали заяви про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності, в підготовче судове засідання не з’явились, про причини неявки не повідомили та в матеріалах справи відсутні відомості про їх належне повідомлення про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, а від потерпілої ОСОБА_15, крім того, до суду не надходила заява про його проведення за її відсутності.

Крім того, прокурор у підготовчому судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1, оскільки не перестали існувати обставини, які були враховані при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу останній під час досудового слідства.

Обвинувачена ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора не заперечувала.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд встановив наступне.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10.02.2018 відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 10 квітня 2018 року включно.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області скасовано ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10.02.2018 відносно ОСОБА_1 та постановлено нову ухвалу, якою застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, до 28 квітня 2018 року включно.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В рішенні Конституційного Суду України від 23.11.2017 року № 1-р/2017 визнано, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, що передбачає поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту чи тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, за яких такі запобіжні заходи були обрані на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам частин першої, другої статті 29 Конституції України.

В обґрунтування вказаного рішення Конституційний Суд України, між іншим зазначив, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Враховуючи те, що проведення підготовчого судового засідання відкладено, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченої ОСОБА_1, не даючи оцінки зібраним доказам та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в яких обвинувачується,у разі, якщо суд прийде до висновку про винуватість останньої у вчиненні ряду злочинів середнього ступеня тяжкості, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченої у цьому випадку можуть бути визнані нею менш небезпечними ніж кримінальне переслідування,та крім того ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 – території, яка є тимчасово окупованою, а м. Костянтинівка знаходиться у безпосередньої близькості до неї, що унеможливить розшук обвинуваченої ОСОБА_1; а також ризику незаконно впливати на потерпілих з метою зміни ними показань, оскільки обвинувачена ОСОБА_1 може спробувати переконати або залякати, або домовитися про дачу неправдивих свідчень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню; ризику знищити, сховати або спотворити речі, здобуті злочинним шляхом, оскільки місцезнаходження майна не встановлено; та крім того, ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше судима, в останній раз 26.06.2014 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. 30.12.2016 року на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 22.12.2016 року звільна умовно - достроково на невідбуту частину 1 рік 2 місяці 10 днів на підставі ст. 81 КК України, та через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, підозрюється у вчиненні нових корисливих кримінальних правопорушень, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, суд дійшов до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню та обвинуваченій слід продовжити дію запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.

Приймаючи до уваги, що відносно ОСОБА_1, яка підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, продовжується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України слід визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов’язків, який встановити у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 35240,00 грн., поклавши на ОСОБА_1 певні обов’язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-199, 314, 315, 392 КПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Відкласти підготовче судове засідання у об’єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12017050380001054 від 29.08.2017 року та № 12018050380000102 від 28 січня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, до 28 березня 2018 року 12 год. 30 хв.

В підготовче судове засідання викликати прокурора, обвинувачену, потерпілих.

Клопотання прокурора про продовження дії обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, яка народилася 08 березня 1958 року у с. Кодема Артемівського району Донецької області, громадянки України, на строк 60 (шістдесят) днів, по 11 травня 2018 року включно.

Обвинувачену ОСОБА_1 тримати під вартою в Бахмутській УВП (№ 6) УДПтСУ в Донецькій області.

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_1 своїх процесуальних обов’язків, у розмірі 20 (двадцяти розмірів) прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 35240 (тридцяти п’яти тисяч двохсот сорока) гривень.

У випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов’язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими особами, які мають причетність до даного кримінального провадження, строком на два місяці.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Янюк Я.Ю.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченій ОСОБА_1, прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя