Постанова № 7269994, 05.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          18:30           № 2а-9963/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача, заява про розгляд за відсутності представника, ТОВ "Енерготрейд" від відповідача, Шевченко О.О., ДПІ у Подільському районі м.Києва Слухач, Срібняк В.С., ТОВ "Енерготрейд" Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідача про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 01 липня 2009 року №0000322310/0; від 01 липня 2009 року № 0000332310/0; від 23.07.2009р. № 17451/10/25-007; від 23.07.2009р. №17452/10/25-007; від 24.07.2009р. №0000322310/1; від 24.07.2009р. №0000332310/1. Вимоги заяви мотивовані тим, що відповідач при винесенні оскаржуваних рішень та складанні акту перевірки від 18.06.2009 р. № 106/23-604/21691391 керувався хибними висновками, щодо податкового обліку позивача у періоді з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року, за який проводилася перевірка.

Відповідач, проти позову заперечував, вважав що провів перевірку та виніс оскаржувані рішення у повній відповідності до діючого законодавства. Посилався на відображення позивачем у податковому обліку наслідків нікчемного та недійсного правочину, відсутність фактичної надмірної сплати податку на додану вартість, яка позивачем фактично не виконана.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, пояснень його представника, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

ДПІ у Подільському районі м. Києва проведена виїзна документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейд»(код ЄДРПОУ №21691391) –позивача по справі, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 18.06.2009 р. № 106/23-604/21691391 та винесено податкові повідомлення-рішення від 01.07.2009 р. за №0000322310/0 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 935286,00 грн., основний платіж в розмірі 623524,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 311762,00 грн.

та від 01.07.2009 року № 0000332310/0 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1012544,00 грн., основний платіж в розмірі 687856,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 324688,00 грн.

В порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання зазначені рішення оскаржувалися, але скарги платника податку не задовольнялися. У зв’язку з означеним були винесені податкові повідомлення-рішення від 23.07.2009 № 17451/10/25-007; від 23.07.2009 №17452/10/25-007; від 24.07.2009 №0000322310/1; від 24.07.2009 №0000332310/1.

Обґрунтування винесених рішень міститься в акті перевірки, підтверджено поясненнями представника в судовому засіданні.

Висновок про необхідність донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій по цьому податку зроблено відповідачем, тому, що на його думку договір № 2/30, який було укладено між ТОВ «Енерготрейд»та ТОВ «УБТК «Фаетон»(код ЄДРПОУ 34350945), агентська угода від 25.12.2007 p., договір № 2/17-2 від 25.06.2007 р., агентська угода №2/27 від 29.08.2006 р. (з обов'язковими додатками до них) є нікчемними та одночасно недійсним (укладений за відсутності наміру у ТОВ «УБТК «Фаєтон»створення правових наслідків).

Відповідно до п. 4. ст. 70 обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Оскільки відповідачем не надано належних доказів про визнання договорів №2/30, який було укладено між ТОВ «Енерготрейд»та ТОВ «УБТК «Фаетон»(код ЄДРПОУ 34350945), агентська угода від 25.12.2007 p., № 2/17-2 від 25.06.2007 р., агентської угоди №2/27 від 29.08.2006 р. (з обов'язковими додатками до них) недійсними, посилання на їх фіктивність є безпідставним та до уваги судом не береться.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов’язкова ознака –специфічна мета –порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов’язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника –фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком. У той же час за відомостями представника відповідача, які були враховані при винесенні оскаржуваних рішень за вказаними питаннями будь які особи (у першу чергу ті, що підписали спірні договори) до кримінальної відповідальності не притягалися, кримінальні справи до суду не передавалися, вироки по ним не постановлювалися.

Обґрунтування правомірності винесених податкових повідомлень-рішень від 23.07.2009 № 17451/10/25-007; від 23.07.2009 №17452/10/25-007; від 24.07.2009. №0000322310/1; від 24.07.2009 №0000332310/1 по донарахуванню податку на прибуток, податку на додану вартість та штрафних санкцій також базуються на висновках про фіктивність та нікчемність договорів, за якими позивач сплачував кошти. Неправомірність зазначених висновків розкрита вище.

Приводом для винесення відповідачем оскаржуваного рішення про донарахування суми податку на додану вартість та штрафних санкцій в акті перевірки зазначено відсутність фактичного надходження до бюджету сум податку на додану вартість як підстави для формування податкового кредиту.

Зазначений висновок відповідач мотивує тим, що видані ТОВ «УБТК»Фаєтон»податкові накладні на загальну суму 623524,00 грн. не можуть бути враховані позивачем в податковому обліку, з огляду на те, що у зв’язку з нікчемністю укладених позивачем та ТОВ «УБТК»Фаєтон»договорів недійсними є також і всі податкові накладні, видані за такими договорами.

Суд вважає зазначений висновок безпідставним, зважаючи на таке.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на отримання податкового кредиту пов’язується або з датою списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), датою виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або датою отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зазначений вище закон не обмежує права на отримання бюджетного відшкодування ухиленням від сплати податку на додану вартість контрагентом платника податку, що придбаває товари (роботи, послуги).

Крім того, відповідач по справі не надав суду доказів порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ «УБТК «Фаєтон»та застосування до нього господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Згідно з положеннями Цивільного кодексу України особи поділяються на фізичних осіб та юридичних (ст.2 цього Кодексу).

Таким чином, відсутні правові підстави для застосування до позивача заходів господарсько-правової відповідальності за правопорушення з боку його контрагента, вчинення яких до того ж відповідачем не доведено.

Додатковою підставою донарахування податку на прибуток відповідач вважає безпідставність включення валових витрат не підтверджених первинними документами. Відсутність підтвердження валових витрат первинними документами, позивач обґрунтовує їх недійсністю в силу нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ „УБТК „ФАЕТОН”. У той же час, на сторінці 8-9 акту перелічені саме ті документи бухгалтерської звітності, які безпідставно не були прийняті до уваги відповідачем під час винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейд" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у районі м. Києва:

від 01 липня 2009 року № 0000322310/0; № 0000332310/0;

від 23.07.2009р. № 17451/10/25-007; №17452/10/25-007;

від 24.07.2009р. № 0000322310/1; № 0000332310/1.

Судові витрати в сумі 3,40 присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерготрейд” за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Арсірій Р.О.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови –18.11.09