Рішення № 72699602, 28.02.2018, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/416/16-а

Справа № 2-а/600/2/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Фещак Г.М.,

позивача – ОСОБА_1 та її представника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника УБ з МП ОСОБА_3 від 29.04.2016 року за №1398/20908/16 її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень. Стверджує, що вказана постанова є необґрунтованою і такою, що не відповідає вимогам митного законодавства України.

Зазначає, що на момент складання протоколу вона у поясненні вказала, що вчасно не вивезла автомобіль за межі митної території України у зв’язку із поломкою. Також, вона зазначила, що на час розгляду справи про порушення митних правил, яке відбулося 29.04.2016 року надасть усі докази того, що автомобіль «Volkswagen» модель «Polo», VIN №WVWZZZ6NZXW060040 р.н. WSE8R20 знаходився в ремонті. 28.04.2016 року вона оператором «Новою Поштою» відправила на адресу Львівської митниці зазначені письмові докази, які підтверджують те, що автомобіль не міг перетнути кордон, у зв’язку із перебуванням в ремонті. Однак, вказані докази органом, що розглядав справу про порушення митних правил враховані не були.

З огляду на наведене просить суд спірну постанову скасувати та закрити провадження.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, та просили задовольнити такі.

Представник відповідача – Львівської митниці ДФС в судове засідання не з’явився, хоча відповідач своєчасно та належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, надіславши на адресу суду заперечення, у яких вказує на правомірність складення постанови та у зв’язку з цим, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані сторонами документи та докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Завданням адміністративного судочинства, як вказується у ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовуються Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та є публічно-правовими, оскільки стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ст. 319 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У кожному випадку виявлення факту порушення митних правил, посадова особа, яка виявила дане правопорушення, зобов'язана скласти протокол про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.

Судом встановлено, що 10.04.2016 року інспектором Львівьскої митниці ДФС ОСОБА_4 складено протокол №1398/20908/16 про порушення ОСОБА_1 митних правил.

На підставі вищевказаного протоколу 29.04.2016 року заступник начальника Львівської митниці ДФС – начальник управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_3 виніс постанову в справі про порушення митних правил, згідно з якою притягнув до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України позивача та наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Як вбачається із вказаної постанови митного органу, згідно ПІК «Інспектор 2006» та ЦБД ЄАІС ДМСУ ОСОБА_5 09.03.2016 року ввезла смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» на митну територію України автомобіль «Volkswagen» модель «Polo», VIN №WVWZZZ6NZXW060040 р.н. WSE8R20, зареєстрований в ОСОБА_6 в митному режимі транзит без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів. Згідно наявної у вказаних базах даних інформації, станом на 10.04.2016 року інформація щодо вивезення ОСОБА_5 за межі митної території України чи поміщення в інший митний режим зазначеного автомобіля відсутня.

У ст. 90 МК України зазначається, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу.

За приписами глави 17 МК України ввезення товарів та транспортних засобів комерційного призначення у режимі «транзит» передбачає проведення їх митного оформлення з поданням письмової митної декларації із зазначенням найменування, строків вивезення, митниці призначення тощо.

Виходячи з вимог ст.93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Стаття 95 МК України встановлює строк транзитного перевезення: - для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).

З врахуванням вищенаведеного, відповідно до чинного митного законодавства України, позивач ОСОБА_5 зобов'язана була вивезти ввезений нею транспортний засіб особистого користування за межі митної території України в максимальний термін до 19.03.2016 року.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як зазначається у ч.1 ст.486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил у відповідності до вимог ст.489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 487 МК України передбачає, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що дії позивача ОСОБА_5 кваліфіковано митним органом – посадовою особою Львівської митниці ДФС за ч.3 ст.470 МК України,- ввезла 09.03.2016 року на митну територію України в режимі «транзит» – транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen» модель «Polo», VIN №WVWZZZ6NZXW060040 р.н. WSE8R20 та перевищила встановлений ст.95 МК України строк доставки вказаного транспорту, що перебував під митним контролем, до митного органу призначення.

Стаття 192 МК України передбачає, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний, зокрема, терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Згідно розділу VIII Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Пунктом 3 розділу VIII зазначеного Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Згідно вищезазначеного Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Відповідно до положень п.2.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних перевезень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 №1066, передбачено, що якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.

Митний орган, до якого звернувся перевізник, протягом цієї самої доби вносить до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України відомості (дату та номер реєстрації звернення митним органом) про факт наявності звернення та каналами електронного зв'язку інформує митницю відправлення і митницю призначення про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортного засобу.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

На підтвердження несправності автомобіля марки «Volkswagen» модель «Polo», VIN №WVWZZZ6NZXW060040 р.н. WSE8R20 позивач надала копію довідки ФОП ОСОБА_7 та заказ-наряд №0000022899 від 11.03.2016 року.

Окрім цього, позивач при складанні протоколу про порушення митних правил 10.04.2016 року повідомила інспектора та вказала в поясненнях у протоколі про те, що не вивезла вчасно автомобіль у зв’язку із поломкою, а документи, які це підтверджують надасть під час розгляду справи про порушення митних правил..

Разом з тим, як вбачається з наведеного, позивач повідомила митному органу про неможливість вивезення автомобіля лише 10.04.2016 року, з порушенням строків, оскільки строк транзитного перевезення вищевказаного транспортного засобу у відповідності до ст.95 МК України, в межах якого необхідно повідомити митний орган про факт аварії або дії обставин непереборної сили закінчився 19.03.2016 року, а тому суд вважає, що вимога терміновості повідомлення про факт поломки позивачем не була дотримана згідно з вимогами Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

У ч.1 ст.71 КАС України зазначається, що кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи вимоги митного законодавства і обставини вчинення правопорушення, у митного органу було достатньо підстав для складання протоколу про порушення митних правил відносно позивача ОСОБА_5 та винесення постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Таким чином при прийняті оскаржуваної постанови митний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладені обставини справи, з урахуванням наведених позивачем та його представником доводів на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про порушення митних правил та застосувати адміністративне стягнення, доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було та судом таких обставин не встановлено, а тому в задоволені позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.5, 8-10, 72-74, 90, 229, 241-246, 250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Б.Гриновець