Рішення № 72699558, 01.03.2018, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/126/2018

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Бережанський районний суд Тернопільської області

"01" березня 2018 р.

в особі: судді Німко Н.П.

при секретарі Олексів О.Б.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бережанського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бережанського району Тернопільської області й просила суд визнати за нею право власності на 2/5 частини будинковолодіння у с.Надрічне Бережанського району Тернопільської області по вул.Б.Хмельницького, 50, що належали її батькові – ОСОБА_3, померлому 31 травня 2015 року в порядку спадкування за заповітом та матері – ОСОБА_4, померлій 08 грудня 2015 року в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначила, що у будинковолодінні, що в с.Надрічне по вул. Б.Хмельницького, 50 Бережанського району Тернопільської області проживає п»ятеро осіб: ОСОБА_3 - батько позивачки, ОСОБА_4 – мати позивачки, ОСОБА_5 – чоловік позивачки, ОСОБА_6 – дочка позивачки та сама позивачка. Оскільки їх двір відносився до категорії колгоспних дворів, то вони були його співвласниками по 1/5 частині кожен. 31 травня 2015 року помер батько позивачки ОСОБА_3, після його смерті позивачка прийняла спадщину, оскільки на час смерті проживала з померлим. 08 грудня 2015 року померла матір позивачки ОСОБА_4. Після смерті матері позивачка успадкувала все належне їй майно, так як на час смерті проживала разом з нею, також успадкувала земельну ділянку мами про що було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. З приводу успадкування часток у будинковолодінні, що належало її померлим батькам позивачка зверталася в Бережанську держнотконтору, але у видачі свідоцтва їй було відмовлено по причині відсутності правовстановлюючого документу на будинковолодіння, що змусило позивачку звернутись до суду.

Позивачка ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явилася, її представником ОСОБА_7 подано на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно розглядати у його відсутність, наполягає на задоволенні позовних вимог.

У підготовче судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бережанського району Тернопільської області не з'явився, хоча про час, день та місце слухання справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву, який би відповідав вимогам ст.178 ЦПК України не подав, проте подав на розгляд суду заяву, в якій фактично визнав заявлені позовні вимоги, просить позов розглянути без участі представника відповідача.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, взявши до уваги заяву представника позивачки, фактичне визнання позову стороною відповідача, викладене у його письмовій заяві адресованій суду, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийняття визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов”язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). У відповідності зі ст. ст. 1217, 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; спадкування здійснюється за заповітом або за законом, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.1261 ч.1 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено наступне,-

ОСОБА_3 помер 31 травня 2015 року, залишивши за життя заповіт на все належне йому на день смерті майно в користь доньки ОСОБА_1. Після його смерті відкрилася спадщина у виді права померлого на 1/5 частину житлового будинку із відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 50 в с.Надрічне Бережанського району Тернопільської області, якою той правомірно володів за життя, як член колгоспного двору. Позивачка, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після померлого, оскільки постійно проживала з ним до дня смерті, заяви про відмову від прийняття спадщини не подавала. Перешкодою в реалізації її права спадкування на згадане нерухоме майно стала відсутність на ім'я померлого правовстановлюючих документів на таке спадкове майно.

ОСОБА_4 померла 08 грудня 2015 року, за життя не залишивши заповіту. Після її смерті відкрилася спадщина у виді права померлої, як члена колгоспного двору на 1/5 частину житлового будинку із відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 50 в с.Надрічне Бережанського району Тернопільської області. Позивачка, як донька померлої, є її спадкоємцем першої черги за законом. Згадане спадкове майно позивачка прийняла, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час її смерті і заяви про відмову від прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавала. Реалізувати своє право власності на спадкове майно позивачка не має змоги, оскільки на ім’я померлої відсутні правовстановлюючі документи відповідного зразку.

Зазначені судом факти доведені в судовому засіданні письмовими поясненнями позивачки, викладеними нею у позовній заяві, визнанням позову стороною відповідача, свідоцтвами про смерть ОСОБА_3, ОСОБА_8М, копією заповіту, довідками ОСОБА_2 сільської ради Бережанського району Тернопільської області та іншими доказами по справі, які суд приймає до уваги як належні та допустимі.

Відповідно до положень ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У суду не виникло обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин, визнаних стороною відповідача, як і щодо добровільності їх визнання і таке визнання знайшло своє відображення у заяві відповідача по суті справи.

Отже судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом прийняла спадкове майно після померлого 31 травня 2015 року ОСОБА_3, яке складається із 1/5 частини житлового будинку із відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 50 в с.Надрічне Бережанського району Тернопільської області, яким той правомірно володів за життя, як член колгоспного двору, а також, що ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, фактично прийняла спадкове майно після померлої 08 грудня 2015 року матері ОСОБА_4 у виді 1/5 частини житлового будинку із відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 50 в с.Надрічне Бережанського району Тернопільської області, яким та правомірна володіла за життя, як член колгоспного двору.

Строку для прийняття спадщини позивачка не пропустила, спадщину після спадкодавців прийняла у визначений законом спосіб та строк; фактично перешкодою в реалізації прав позивачки на спадкове майно стала відсутність на ім'я померлих правовстановлюючих документів визначеного зразка на згадане спадкове майно.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 200, 206, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1223,1261 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом право власності на спадкове майно у виді 1/5 частини житлового будинку із відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 50 в с.Надрічне Бережанського району Тернопільської області, яке залишилося після померлого 31 травня 2015 року ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, як за спадкоємцем першої черги за законом, право власності на спадкове майно у виді 1/5 частини житлового будинку із відповідною часткою у надвірних будівлях, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 50 в с.Надрічне Бережанського району Тернопільської області, яке залишилося після померлої 08 грудня 2015 року ОСОБА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Апеляційного суду Тернопільської області.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_9