Постанова № 72699464, 01.03.2018, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/4429/15-а

Провадження №2-а/460/39/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

при секретарі - Козак О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Яворові, в залі суду, адміністративну справу за позовом Будинкоуправління № 1 ОСОБА_1 КЕЧ району до ОСОБА_1 міської ради Львівської області, виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про визнання дій протиправними та стягнення витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 міської ради Львівської області, виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про визнання дій протиправними та стягнення витрат.

В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що 05 квітня 2007 року між ВАТ «Львівобленерго» яке в подальшому змінено на ПАТ «Львівобленерго» та Будинкоуправлінням №1 ОСОБА_1 КЕЧ району укладено договір № 90100/02 про постачання електричної енергії. За умовами даного договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

26.02.2015року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову №220 зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.03.2015 за № 232/26677, відповідно до якої встановлено в період з 01.09.2015року по 29.02.2016року включно, тариф населенню яке розраховується з постачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків,65,75коп. без ПДВ та 78,9коп. з ПДВ за 1кВт.год

31.07.2015року Будинкоуправління №1 ОСОБА_1 КЕЧ району звернулося до ОСОБА_1 міської ради Львівської області з проханням про встановлення коригуючого тарифу 1 м? по обслуговуванню будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинків №№ 56-98 по вулиці Івана Хрестителя в м. Яворові.

14 вересня 2015 року секретарем Яворівської міської рада Львівської області на вище вказане звернення було надано відповідь, де зазначено, що звернення розглянуто 14.09.2015 року на засіданні виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, однак рішення не прийнято, оскільки при голосуванні не було набрано необхідної кількості голосів.

Неприйняття рішення міською радою негативно вплинуло на фінансово-господарську діяльність позивача, що призвело до виникнення заборгованості, оскільки, складовою частиною коригування тарифу послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій було освітлення місць загального користування

В зв'язку з цим, 22.09.2015 року Будинкоуправління №1 ОСОБА_1 КЕЧ району звернулося із претензією № 420 до ОСОБА_1 міської ради Львівської області про відшкодування різниці тарифу за надані послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 6 074 грн. 45 коп. за вересень місяць 2015 року та призвело до виникнення заборгованості перед ПАТ «Львівобленерго»

05.10.2015 року Виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради Львівської області листом № 3380 було відхилено вказану претензію про відшкодування втрат у розмірі 6 074, 45 грн..

Вважає, що дії відповідачів щодо не встановлення коригуючого тарифу за 1 м? по обслуговуванню будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинків № 56-98 по вулиці Івана Хрестителя в м.Яворові є не законними, протиправними та такими, що порушують права Будинкоуправління №1.

Просить суд постановити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 міської ради Львівської області та Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Львівської області на користь Будинкоуправління №1 ОСОБА_1 КЕЧ району витрати по невстановленому коригуючого тарифу 1 м? по обслуговуванню будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинків №56-98 по вулиці Івана Хрестителя в м.Яворові у розмірі 6 074 грн. 45 коп..

В процесі розгляду справи представником позивача змінювалась сума яка підлягає стягненню з відповідача, остаточно визначивши суму яка підлягає стягненню у розмірі 38 418 грн. 04 коп..

В судове засідання представник позивача не з'явилася на адресу суду надіслала заяву, у якій зменшені позовні вимоги підтримує просить стягнути з відповідачів витрати по невстановленому коригуючому тарифу за 1 м? по обслуговуванню будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинків №56-98 по вулиці Івана Хрестителя в м.Яворові у розмірі 38 418 грн. 04 коп..

Представник відповідачів в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заперечення, у якому вважає вимоги позову не обґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вважає, що позивач безпідставно покликається на те, що відповідачі порушили його права, однак чітких обґрунтувань не зазначає. У заяві про збільшення позовних вимог позивач вказує що серед основних завдань, які містяться у його положенні є надання комунальних послуг (теплопостачання, електропостачання, гаряче водопостачання) та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і т.д. Однак,відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органу місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг» належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Відтак, надання комунальних послуг (теплопостачання, електропостачання, гаряче водопостачання) та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинно було б здійснюватись на підставі рішення органу місцевого самоврядування про визначення його, як виконавця послуг у даній сфері, таке рішення позивачем суду не надане.

Згідно ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін, окрім іншого належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифі на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронения побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Також спростуванню підлягає твердження позивача щодо звернення із претензією 22.09.2015 року № 420 до ОСОБА_1 міської ради. Дане твердження є недостовірним, оскільки, серед документів доданих до позову міститься претензія позивача, яка адресована не «ОСОБА_1 міській раді», як зазначає позивач а «Секретарю Яворівської міської ради», де на дату подачі цієї претензії, така посада була відсутня.

Крім цього, до вищезгаданої претензії було долучено розрахунок різниці тарифу на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій, без зазначення адрес .

Позивач покликаючись на норми п.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не вказує, якими саме прийнятими актами органів та посадових осіб місцевого самоврядування порушені його права, і які саме прийняті акти визнаються незаконними в судовому порядку.

У додатках до заяви про збільшення позовних вимог містяться розрахунки втрат (різниці) на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вересень, жовтень місяць 2015 року, хоча у тексті позовної заяви та у заяві про збільшення позовних вимог не вказана формула за якою позивач провів розрахунок вищевказаних втрат . Просить у задоволенні позову Будинкоуправління №1 ОСОБА_1 КЕЧ району відмовити.

У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши повідомлені представниками сторін обставини справи, дослідивши докази по справі, суд прийшов до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено що відповідно до Положення Будинкоуправління №1 ОСОБА_1 квартирно-експлуатаційна частина району є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядковується ОСОБА_1 квартирно-експлуатаційбній частині району і перебуває у державній власності. Основним завданням Будинкоуправління №1 являється надійна експлуатація та збереження державного житлового фонду для тимчасового або довгострокового житла (в одномісних або загальних кімнатах, для службовців Збройних сил України та інших осіб), які знаходяться на балансі Міністерства Оборони України в справному стані, подальше підвищення благоустрою, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлових будинків і комунальних споруд, надання комунальних послуг (теплопостачання, електропостачання, гаряче водопостачання) та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

05 квітня 2007 року між ВАТ «Львівобленерго» ( у подальшому ПАТ «Львівобленерго») та Будинкоуправлінням №1 ОСОБА_1 КЕЧ району було укладено договір № 90100/02 про постачання електричної енергії. За умовами даного договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 36 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» механізм коригування тарифів на послуги запроваджується у разі коли протягом строку дії таких тарифів змінюються ставки податків і зборів (обов'язкових платежів), рівень заробітної плати у виконавця відповідно до законодавства, генеральної та галузевої угод, ціни (тарифи) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси. Коригуванню підлягають лише складові витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення), що сприятиме забезпеченню економічної обгрунтованості та прозорості запровадження механізму коригування тарифів на послуги.

26.02.2015року Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 220, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.03.2015 за № 232/26677 тариф для населення в період з 01.09.2015 року по 29.02.2016 року включно було збільшено до 65,75коп. бе ПДВ, з ПДВ до 78.9 за 1 кВт год..

В з'вязку із підвищенням тарифу за енергопостачання Будинкоуправління № 1 ОСОБА_1 КЕЧ району листом №354 від 31.07.2015 року, звернулося до секретаря Яворівської міської ради Львівської області на якого в цей період було покладено обов'язки голови міської ради з проханням по встановленню коригуючого тарифу за 1 м? електроенергії по обслуговуванню будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинків №№ 56-98 по вулиці Івана Хрестителя в м. Яворові, у зв'язку із зростанням вартості електроенергії .

14 вересня 2015 року секретарем Яворівської міської ради Львівської області на вище вказане звернення листом №3119 було надано відповідь, проте що звернення розглянуто 14.09.2015 року на засіданні виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, однак, рішення не прийнято, оскільки при голосуванні не набрано необхідної кількості голосів.

В подальшому позивачем на адресу відповідача було скеровано Претензію №420 від 22.09.2015 року Будинкоуправління №1 ОСОБА_1 КЕЧ району до ОСОБА_1 міської ради Львівської області про відшкодування різниці тарифу за наданя послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій на суму 6 074 грн. 45 коп. за вересень місяць 2015 року.

Листом №3380 від 05.10.2015 року Виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради Львівської області відхилив вище вказану претензію про відшкодування втрат у розмірі 6 074, 45 грн., мотивуючи тим що ненадано розрахунків, однак як з1ясовано в судовому засіданні та підтверджено документально такі були надані відповідачу, отже виробник сам розраховує тарифи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869, які відповідач не спростовував, однак ухилився від їх затвердження.

Відповідно до уточненого розрахунку різниця втрат за невстановлений корегуючий тариф становить 38 418,04 грн., що підтверджується розрахунками які містяться в матеріалах справи.

Згідно вимог ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення,крім випадків встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових службових осіб.

Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, зокрема, повноваження міського голови, до яких відноситься: забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організація в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписання рішення ради та її виконавчого комітету; керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликання сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечення підготовки на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; представлення територіальної громади, раду та її виконавчого комітету у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; укладення від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договорів відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подання їх на затвердження відповідної ради; забезпечення на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань; участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; здійснення інших повноважень місцевого самоврядування, визначених цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Ст.ст.21, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносить до прав: виконавця послуг - розроблення і подання на затвердження розрахунків щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством; виробника - розроблення і подавання на затвердження уповноваженим органам цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої та другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону).

Згідно статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Отже, що органом місцевого самоврядування всупереч нормам ч.2 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не розглянуто питання, яке віднесено до компетенції виконавчого органу.

Вказані норми закону реалізуються через закріплений у ч. 2 ст. 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення", ст. 22 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», та ст.15 Закону України "Про теплопостачання" принцип зміни державних фіксованих та регульованих цін і тарифів у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, змін цін на енергоносії та інших витрат.

Частиною третьою статті 20 Закону України "Про теплопостачання", який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, встановлено, що тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування.

Частиною шостою статті 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що у разі тимчасового встановлення тарифу на теплову енергію нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізм компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Зазначені повноваження є власними (самоврядними) повноваженнями виконавчого органу, який створюється для здійснення виконавчих функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869, ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Відповідно до п. 3 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення.

Згідно з п.п. 12, 13 Порядку формування тарифів на теплову енергію, формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачання, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді. Річні плани ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складаються на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів.

Відповідно до п.10 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869, формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Отже, визначення економічно обґрунтованих витрат для встановлення і економічно обґрунтованих тарифів здійснюється ліцензіатом на підставі галузевих і технологічних нормативів з урахуванням особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко економічних розрахунків.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» виробник послуг має право, зокрема, розробляти і подавати на затвердження уповноваженим органам ціни/тарифи на житлово комунальні послуги першої та другої груп. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а також - визначення виконавця житлово-комунальних послуг, крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

У відповідності до ст.30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" принципи державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, якими, зокрема, є: нормативне регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку; відповідність рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово- комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається.

Спори щодо формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, відповідальність органу самоврядування у спірній ситуації прямо залежить від наявності рішення, яким затверджується вартість послуг за цінами меншими, ніж економічно обґрунтовані позивачем.

Судом підтверджено бездіяльність органу самоврядування, яка полягала в ухиленні від розгляду питання про встановлення чи погодження тарифів. Підтвердженням такому є відсутність необхідних рішень про встановлення коригуючого тарифу за період з вересня 2015 року по 21.12.2015року, оскільки, органом місцевого самоврядування не розглядалось питання про затвердження тарифів за зверненнями позивача, тобто орган місцевого самоврядування безпідставно усунувся від виконання власних (самоврядних) повноважень, і внаслідок такої неправомірної бездіяльності послуги надавались за тарифами на житлово-комунальні послуги, які були нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, не було також встановлено механізму компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством, а відтак стягненню з відповідачів солідарно підлягає сума в розмірі 38418,04грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9, 139, 241-246 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Уточнену позовну заяву задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 міської ради Львівської області та Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Львівської області (ЄДРПОУ 04056032), які знаходяться за адресою: м.Яворів вул.Львівська, 15 Яворівського району Львівської області на користь Будинкоуправління №1 ОСОБА_1 КЕЧ району (р/р 26002303164641 в філії ЛОУ АТ «Ощадбанк» ЄДРПОУ 24298033, МФО 325796) витрати по невстановленому коригуючого тарифу 1 м? по обслуговуванню будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинків №56-98 по вулиці Івана Хрестителя в м.Яворові у розмірі 38 418 (тридцять вісім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 04 коп..

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

.

СУДДЯ Швед Н.П.