Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2а-10065/09/2570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" липня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д’якова В.І.,
при секретарі - Демченко О.А.,
за участю представника позивача - Піддубко Д.Є.,
представників відповідача - Мороз С.О., Лисиці О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом приватного виробничо-торгівельного підприємства "ДЖІ-ЕН-ЕЛ" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання незаконними дій та визнання нечинним податкові повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
02.07.2009 року приватне виробничо-торгівельне підприємство "ДЖІ-ЕН-ЕЛ" (далі – ПВТП "ДЖІ-ЕН-ЕЛ" ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі -ДПІ у м. Чернігові) про визнання незаконними дій ДПІ у м. Чернігові та визнання нечинним податкових повідомлень рішень № 0001442320/0 від 26.03.2009 р. та № 0001442320/1 від 24.04.2009 р. Позовні вимоги мотивує тим, що вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатами невиїзної документальної перевірки позивача, з питань проведення фінансово - господарських операцій з придбання цінних паперів за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2007р. № 11/35-014/14224080 від 16.03.2009 р. Причиною прийняття податкового повідомлення-рішення №0001442320/0 від 26.03.2009 р. явилось те, що на думку відповідача, позивачем було занижено податок на прибуток за період з 01.01.2007р. по 31.03.2007р. на суму 82 375,00 грн.. Зокрема, як слідує з Акту перевірки, позивач допустив порушення п.3.1 ст.3, п.п. 7.6.3. п.7.6. ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР. З даним податковим повідомленням-рішенням позивач категорично не погоджується та вважає що воно було прийняте всупереч вимог чинного законодавства України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовні заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на безпідставність вимог позивача та на обґрунтованість прийнятих повідомлень-рішень і відповідність їх чинному законодавству. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказав на те, що на виконання умов договору доручення від 05.02.2007 р. ТОВ «Ніко-Інвест» були придбані для позивача вказані в договорі векселі, про що свідчить акт виконаних робіт, складений позивачем та ТОВ «Ніко –Інвеет» 07.02.2007 року. В цьому акті зазначено, що відповідно до договору доручення від 05.02.2007 р. повірений надав довірителю послуги щодо купівлі цінних паперів - 7 простих векселів емітованих ТОВ „Глобал-Україна” на загальну суму 329 500 грн. Відповідно до умов договору доручення від 05.02.2007 р. позивач та ТДВ ,,ПСК”, складено акт вексельного платежу від 14.02.2007 р. Згідно даного акту позивач емітує та передає в якості оплати а ТДВ ,,ПСК” приймає 5 векселів номінальною вартістю 329 500,00 грн. Емітентом переданих, по даному акту векселів є ПВТП «ДЖІ- ЕН-ЕЛ». В акті вексельного платежу вказано, що дані векселі передані в оплату цінних паперів. Акт вексельного платежу складений у м. Чернігові та підписано зі сторони ПВТП „ДЖІ-ЕН-ЕЛ” – Логіновою Л.В. а зі сторони ТДВ ,,ПСК”- Мурмулевою Л.Б. Перевіркою також встановлено, ТДВ «ПСК» здійснювало свою фінансово-господарську діяльність всупереч ст.80, 87 Цивільного кодексу України, згідно яких юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» та ТДВ «ПСК» договір про купівлю цінних паперів не укладало, а договір №К-02/07 підписано сторонньою особою. Таким чином, ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» не підтверджено витрати на придбання цінних паперів у ТДВ «ПСК» і відповідно, позивач не повинен був включати дані витрати до складу витрат від операцій з цінними паперами. А договір ,укладений між ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» та ТДВ «ПСК» є недійсним, тобто таким, недійсність якого встановлено Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» зареєстровано, як юридична особа, виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 17.08.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
Працівниками ДПА в Чернігівській області була проведена невиїзна документальна перевірка ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» з питань, проведення фінансово-господарських операцій з придбання цінних паперів за період з 01.01.2007 року по 31.03.2007 рік., результатами якої складено акт від 16.03. 2009 року № 11/35-014/14224080.
Згідно висновку акту перевірки, встановлено що, позивач допустив порушення п.3.1 ст.3, п.п. 7.6.3. п.7.6. ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР за період з 01.01.2007 року по 31.03.2007 рік в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 82375,00 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові було прийнято оскаржуване податкове повідомлення – рішення №0001442320/0 від 26.03.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 123 562,50 грн., з яких за основним платежем - 82375,00 грн., штрафних санкцій – 41 187,50грн.,
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу до ДПІ у м. Чернігові. За результатами розгляду скарги ДПІ у м. Чернігові залишила без задоволення скаргу платника.
На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення №0001442320/1 від 24.04.2009 р. на суму 123 562,50 грн., з яких за основним платежем - 82375,00 грн., штрафних санкцій – 41 187,50грн.,
Позивач не погодившись з рішенням ДПІ у м. Чернігові оскаржив дане податкове повідомлення-рішення до ДПА в Чернігівській області.
За результатом перевірки державна податкова адміністрація в Чернігівській області залишила без змін оскаржене податкове повідомлення-рішення від 26.03.2009 року №0001442320/0.
На підставі рішення про результати розгляду скарги ДПІ у м, Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від №0001442320/2 на суму 123 562,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи 05.02.2007 року ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ», в особі директора Логінової Л.Е. та ТОВ «Ніко-Інвест» в особі директора Костюка М.Г. уклали договір доручення на купівлю цінних паперів за №К-02/07. Договір складено у м. Чернігові та підписано: зі сторони ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» - Логіновою Л.Е. із сторони ТОВ «Ніко-Інвест» Костюком М.Г. Згідно умов п.1.1 даного договору ТОВ «Ніко-Інвест» мав надати позивачу послуги з купівлі цінних паперів, а саме простих векселів, емітованих ТОВ «Глобалком-Україна» в кількості 7 (сім) штук, загальною вартістю 329500 (триста двадцять дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп., дата емісії 03.062003 року, дата погашення - 03.06.2007 року. Відповідно до умов договору доручення від 05.02.2007 р. позивач та ТДВ ,,ПСК”, складено акт вексельного платежу від 14.02.2007 р. Згідно даного акту позивач емітує та передає в якості оплати а ТДВ ,,ПСК” приймає 5 векселів номінальною вартістю 329 500,00 грн. Емітентом переданих, по даному акту векселів є ПВТП «ДЖІ- ЕН-ЕЛ». В акті вексельного платежу вказано, що дані векселі передані в оплату цінних паперів. Акт вексельного платежу складений у м. Чернігові та підписано зі сторони ПВТП „ДЖІ-ЕН-ЕЛ” – Логіновою Л.В. а зі сторони ТДВ ,,ПСК”- Мурмулевою Л.Б.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), виходячи з обмежень, встановлених підпунктом 5.3.9. зазначеної статті, такі витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання , а також між цими суб’єктами та іншими учасниками у сфері господарювання, регулюються цим кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в України», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Але при цьому на податковий орган покладається обов’язок надати докази того, що обидва чи один учасник правочину завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства.
Посилання відповідача на те, ТДВ «ПСК» здійснювало свою діяльність всупереч вимогам ст.ст.80.87 ЦКУ, згідно яких юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому порядку Цивільного кодексу України, а тому даний договір є нікчемними, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, на думку суду є необґрунтованими, оскільки нікчемність правочину визнається, якщо його недійсність прямо встановлюється законодавством, але таких обмежень щодо недійсності даного виду правочину законодавством не передбачено. Питання про їх відповідність вимогам чинного законодавства не порушувалось, договори недійсними не визнавались. Доказів того, що обидва чи один учасник правочину завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільству відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 цього кодексу, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов’язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою , яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17.03. 2009 р. ТДВ «ПСК», у відповідності до ст.91 п. 4 Цивільного кодексу України має повну цивільну правоздатність юридичної особи, а Мурмулева Людмила Борисівна є директором товариства.
Отже, позивач підтвердив фактичне виконання господарських операцій та оплату їх вартості належним чином оформленими документами.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог , а вищевказані порушення зазначені податковим органом в акті перевірки від 16.03.2009 р. № 11/35-014/14224080 призвели до прийняття на його підставі незаконних за своєю суттю податкових повідомлень-рішень.
Керуючись статями 94, 122, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги приватного виробничо-торгівельного підприємства "ДЖІ-ЕН-ЕЛ" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові - задовольнити.
Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо проведення невиїзної документальної перевірки приватного виробничо-торгівельного підприємства "ДЖІ-ЕН-ЕЛ".
Визнати нечинним податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 0001442320/0 від 26 березня 2009 року та № 0001442320/1 від 24 квітня 2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь виробничо-торгівельного підприємства "ДЖІ-ЕН-ЕЛ" 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.І. Д’яков
Дата складання та підписання повного тексту постанови – 24.07.2009 року.
Судове рішення № 7269845, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 21.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10065/09/2570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: