Ухвала суду № 72698431, 13.03.2018, Буський районний суд Львівської області

УХВАЛА

судового засідання

Єдиний унікальний номер №446/2069/17

Провадження №1-кп/440/55/2018

13 березня 2018 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Шендрікова Г. О.

за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.

за участю прокурора Сміхура-Скальська М.З.

за участю захисника ОСОБА_1

за участю обвинуваченого ОСОБА_2

провівши в залі суду в м. Буську з фіксуванням технічним засобом "Камертон" підготовче судове засідання кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в :

22.01.2018 року з Апеляційного суду Львівської області до Буського районного суду Львівської області на підставі ухвали Апеляційного суду Львівської області від 09 січня 2018 року кримінальне провадження № 12017140220000006 від 04.01.2017 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, направлено для розгляду до Буського районного суду Львівської області.

Ухвалою суду від 23.01.2018 р. по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання з”явились прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_2, про повернення обвинувального акту прокурору для складання в порядку та в спосіб, визначений КПК України. Крім того, звернув увагу суду, що доданий реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам КПК України

Прокурор заперечив проти задоволення заявленого клопотання. Суду пояснив, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, так як у ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правоворушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Реєстр матеріалів досудового розслідування містить в собі порушення, однак це не є підставою для повернення обвинувального акту. В обвинувальному акті не збігається сума заподіяних збитків, однак це не є суттєвим і може бути усунуто під час розгляду справи по суті судом. Твердження захисту про те, що як захисником так і обвинуваченим були отримані копії обвинувальних актів, без зазначення дати затвердження прокурором та підпису самого прокурора не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах є розписки, які не містять цих застережень, можливо такий був наданий слідчим як проект.

Вислухавши всіх учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

В силу п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення – повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Питання форми та змісту обвинувального акту регулюються ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правоворушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В цій частині обвинувальний акт на думку суду, відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Оскільки прокурором зазначено час, місце, спосіб та наслідки вчинення кримінального правопорушення.

Твердження сторони захисту про те, що обвинувальний акт повністю дублює повідомлення про підозру не заслуговує на увагу, оскільки суду не було представлено ні стороною захисту, ні стороною обвинувачення копії такої підозри, для підтвердження чи спростування такого твердження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Судом встановлено, що до суду був направлений обвинувальний акт, в якому зазначена сума завданої шкоди по епізоду від 04 січня 2017 року, не співпадає з повною сумою завданих збитків. Так обвинувальним актом констатовано, що матеріальна шкода завдана кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_3 на суму 19467 гривень 50 копійок та в ході досудового слідства відшкодована в повному обсязі, однак, сума викраденого повинна становити 25986,50 гривень. Про те, що при складанні обвинувального акту була допущено помилка, було визнано прокурором під час підготовчого судового засідання. Однак, прокурор вважає, що це не є перешкодою для призначення справи до судового розгляду.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Необхідність дотримання норм процесуального закону щодо змісту обвинувального акту є передумовою дотримання гарантованого права обвинуваченого на захист.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (з подальшими змінами) передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Європейський суд з прав людини у справі "Абрамян проти Росії" від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі "Камасінскі проти Австрії" № 9783/82). Право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", а також "Даллос проти Угорщини"). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення, його правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Щодо реєстру доданого до обвинувального акту, то суд також надає йому оцінку, оскільки ч. 4 ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Представлений до суду реєстр матеріалів досудового розслідування складений в порушення вимог ст. 109 КПК України.

Крім того, для суду залишається суперечливим той момент, що за твердженням прокурора обвинувальний акт вручався обвинуваченому та його захиснику 30.11.2017 року про що є наявні розписки в розпорядженні суду, який був затверджений прокурором 30.11.2017 року та підписаний. Однак, в підготовчому судовому засіданні стороною захисту був представлений обвинувальний акт, який не підписаний прокурором і не містить дати та підпису прокурора про його затвердження.

В силу ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов»язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику.

На думку суду, копія – це повне відображення документу, який повністю відповідає оригіналу. Такі обвинувальні акти різняться між собою.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання про повернення обвинувального акту прокурору підлягає до задоволення.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України суд,-

у х в а л и в :

Клопотання захисника ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору – задовольнити.

ОСОБА_4»янка-Бузькому відділу Радехівської місцевої прокуратури обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження № 12017140220000006 від 04 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвала про повернення обвинувального акту може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Буський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом семи днів з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя Г. О. Шендрікова