Ухвала суду № 72696966, 05.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/1732/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05.03.2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Крегула М.М. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі – Головець М.А., з участю прокурора – Соколова А.В., захисника – ОСОБА_3, підозрюваного - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в :

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19 квітня 2018 року та визначено заставу – 45 (сорока п»яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 72290 (сімдесят дві тисячі двісті дев»яносто) грн. відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України. Також покладено на ОСОБА_4 у разі внесення застави обов»язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Клопотання подане до суду слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 08.01.2018 року по 07.02.2018 року надавав пропозицію та обіцянку старшому слідчому слідчого відділу Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітану поліції ОСОБА_7 про передачу останньому грошових коштів в якості неправомірної вигоди за прийняття процесуального рішення по кримінальному провадженню №12017070030003351, відомості про яке внесені до ЄРДР 01.12.2017, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.189 КК України, тобто умисно, надавав пропозицію та обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за закриття даного кримінального провадження слідчим на стадії досудового розслідування при наступних обставин.

Так, 08.01.2018 року приблизно о 16:52 год. в ході телефонної розмови старшого слідчого Вовчок Р.Ю. та підозрюваного ОСОБА_4, яка стосувалася проведення слідчих дій по кримінальному провадженню, останній запропонував передати старшому слідчому Вовчок Р.Ю. грошові кошти в якості неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження №12017070030003351 від 01.12.2017 року.

Окрім того, в період з 09.01.2018 року по 11.01.2018 року ОСОБА_4 у ході неодноразових телефонних дзвінків старшому слідчому Вовчок Р.Ю., пропонував передати старшому слідчому Вовчок Р.Ю. грошові кошти в якості неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження №12017070030003351 відомості про яке внесені 01.12.2017 року до ЄРДР, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.189 КК України.

23.01.2018 року ОСОБА_4 будучи повідомлений слідчим Вовчок Р.Ю. про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.189 КК України, близько 18:00 год., здійснював неодноразові телефонні дзвінки слідчому Вовчок Р.Ю., в ході яких пропонував останньому передати йому грошові кошти в якості неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження №12017070030003351 від 01.12.2017 року.

Крім того, 07.02.2018 року ОСОБА_4 будучи додатково повідомлений слідчим Вовчок Р.Ю. про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.189 КК України, приблизно 16.00 год., продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на пропонування службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, в ході телефонної розмови запропонував старшому слідчому Вовчок Р.Ю. зустрітися із ним на вулиці біля адмінбудівлі Ужгородського ВП, що за адресою м. Ужгород, вул. Гагаріна,10 а.

В подальшому приблизно о 16:10 год. під час зустрічі між слідчим Вовчок Р.Ю. та підозрюваним ОСОБА_8, яка відбулася неподалік адмінбудівлі Ужгородського ВП, а саме біля магазину АВС під назвою «Світлана», що за адресою м.Ужгород, вул.Гагаріна,2а, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, запропонував передати старшому слідчому Вовчок Р.Ю. грошові кошти в якості неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за закриття кримінального провадження №12017070030003351 відомості про яке внесені 01.12.2017 року до ЄРДР, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.189 КК України, які в якості неправомірної вигоди пообійцявши передати їх слідчому 19.02.2018.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.369 КК України.

В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, його тяжкість, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 4 до 8 років із конфіскацією майна або без такої, свідчать про те, що ОСОБА_4, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і є особою схильною до вчинення нових злочинів, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи продовжити злочинну діяльність. Зазначені в клопотанні слідчого обставини у їх сукупності, на думку слідчого судді, об»єктивно свідчать про наявність у даному провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України та недостатність інших більш м»яких запобіжних заходів їх запобіганню.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 вказує на незаконність та необгрунтованість ухвали слідчого судді, яку просить скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вказує, що приймаючи оскаржуване рішення, слідчий суддя взяв до уваги лише формально обґрунтовані доводи клопотання та проігнорував факти, що ставлять під сумнів необхідність застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, які були наведені захистом, зокрема, наявність у останнього міцних соціальних зв»язків, місця роботи та перебування в цивільному шлюбі. Про необґрунтованість зазначених в клопотанні ризиків, на думку захисника, свідчить і належна процесуальна поведінку ОСОБА_4 після внесення застави у раніше обраному щодо нього запобіжному заході в межах іншого кримінального провадження.

В поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї підозрюваний ОСОБА_4 зазначає про безпідставність та несправедливість обраного щодо нього запобіжного заходу, оскільки слідчим суддею залишено поза увагою необґрунтованість підозри та його належну процесуальну поведінку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_4, його захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити, промову прокурора, який вважає апеляційні скарги необґрунтованими, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Як видно з матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_4, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2018 року №12018070000000068, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, 19.02.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді від 21 лютого 2018 року за клопотанням слідчого щодо ОСОБА_4 повторно обрано запобіжний захід - тримання під вартою, із внесенням застави.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України, зокрема, і передбачену п.10 ч.1 цієї статті наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Як видно, цих вимог кримінального процесуального закону як органом досудового розслідування, так і слідчим суддею дотримано не було.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 29.12.2017 року, в рамках розслідування кримінального провадження №12017070030003373 від 03.12.2017 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.189 КК України, останньому уже було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.02.2018 року та визначено заставу в розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із повідомлень начальника ТУ ДСА в Закарпатській області від 04.01.2018 року №8 та начальника Закарпатської УВП №9 від 05.04.2018 року №12/3/49, ОСОБА_4 04.01.2018 року звільнений під заставу, згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 29.12.2017 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Однак, вносячи клопотання 21.02.2018 року про обрання щодо ОСОБА_4 повторно запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий, в порушення закріплених ст..ст.178, 200, 217 КПК України вимог кримінального процесуального закону не врахував наявність повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, зокрема передбаченого ч.3 ст.369 КК України, а слідчий суддя знову обрав ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, незважаючи на те, що строк дії такого ж попереднього запобіжного заходу не сплив.

Така позиція слідчого судді не відповідає вимогам ст.ст.178,183, 200 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Із врахуванням зазначених вище обставин справи та положень цих вимог кримінального процесуального закону, слідчий, знаючи про наявність такого запобіжного заходу, обраного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 29.12.2017 року, як тримання під вартою, строк якого не скінчився, а також про наявність уже повідомленої йому підозри в іншому кримінальному провадженні, на думку апеляційного суду, помилково звернувся із клопотанням про обрання йому знову такого ж запобіжного заходу, як тримання під вартою без скасування застави. Такий порядок відповідав би зазначеним вимогам кримінального процесуального закону.

Нормами КПК України, в межах яких повинен діяти слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, не передбачено обрання щодо однієї і тієї ж особи двох запобіжних заходів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону, з постановленням нової ухвали, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ Головного управління НП в Закарпатській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12018070000000068, слід відмовити .

Керуючись ст.ст. 404, 407, 412, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги: підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2018 року про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - скасувати.

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ Головного управління НП в Закарпатській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12018070000000068, внесеному у ЄРДР 12.01.2018 року – відмовити.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти - негайно.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: