Постанова № 7269681, 14.12.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р.

11 год.24 хв.Справа № 2-а-9858/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача: Троїцької Т.Ю., Довбуш А.В., Плєняєвої-Іващенко С.М., представників відповідача: Окіпнюк О.І., Кнутової З.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Скадовського морського торговельного порту

до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області

про визнання нечинними актів,

встановив:

Державне підприємство «Скадовський морський торговельний порт» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.02.2009 № 0000142301/0, згідно яких визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 211356 грн., у тому числі за основним платежем – 159797 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 51559 грн., №0000152301/0, згідно якого визначено податкове зобов'язання з. податку на додану вартість у розмірі 156971 грн., у тому числі за основним платежем – 104656 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52315 грн. Податкові повідомлення-рішення прийняті за висновками акту від 16.02.2009 №53/23/01125703 планової виїзної перевірки Скадовського морського торгівельного порту з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 . Також позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Скадовському районі Херсонської області, які були прийняті за результатами розгляду скарги підприємства до ДПІ у Скадовському районі Херсонської області: від 09.04.2009р. №0000142301/1, №0000152301/1, які не змінили податкові зобов'язання, оскільки у задоволенні скарги було відмовлено, а встановили інші терміни погашення податкових зобов'язань.

Позивач вказує на порушення спеціалістами податкової інспекції порядку складання акту перевірки. Відповідно до п. 1.7 р. 1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Не зважаючи на вказаний припис, висновки у акті перевірки зроблено не на підставі первинних документів, а виключно на підставі аналізу синтетичного бухгалтерського обліку, деяких бухгалтерських проведень в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток). Ревізором не проводилась суцільна перевірка первинних документів підприємства. Позивач вважає не правильним висновок відносно того, що на заниження валового доходу та завищення валових витрат мали вплив операції по взаєморозрахункам з структурним підрозділом Хорлівський морський торговельний портовий пункт, яке не має статусу юридичної особи. Внутрішнє переміщення матеріальних цінностей у межах одного господарського суб’єкта не може вважатися продажем (поставкою) з виникненням об'єкту оподаткування. Закон про прибуток пов'язує продаж виключно з переходом прав власності на товари (роботи, послуги). Крім того, у ході перевірки не проведено аналіз діяльності та податкових розрахунків Хорлівського морського торговельного портового пункту. Позивач також вказує на те, що для створення державного підприємства (Хорлівський морський торговельний портовий пункт») треба наказ Міністерства транспорту та зв'язку України, в акті відсутнє посилання на цей наказ.

Також позивач звертає увагу на неправильне тлумачення у акті перевірки питання оприбуткування та витрат матеріальних цінностей. Підприємство не отримувало безкоштовно ніяких матеріальних цінностей (у акті не наведено жодного первинного документа та контрагента, на підставі яких та у кого отримано такі цінності). Позивач оприбутковував активи, отримані від демонтажу та ліквідації основних засобів. Оприбутковані матеріальні цінності ні як не можна вважати отриманими безкоштовно, підприємство понесло витрати на придбання основних засобів у минулих податкових періодах, а тому визнавати додатковий дохід при оприбуткуванні запасів або не визнавати витрати у разі їх подальшого використання у господарській діяльності не правомірно.

Позивач заперечує викладений на стор. 11 акту перевірки висновок про порушення підприємством пп.. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону про прибуток у частині віднесення на валові витрати сум добових, виданих працівникам порту понад встановлені законодавствами нормами. На підприємстві є в наявності колективний договір на 2006-2009 роки, у доповненні до якого зазначено, що у випадку відрядження у межах України на відстань більш 250 км від м. Скадовська добові збільшуються у два рази. Тому за умови домовленості роботодавця, профспілкового комітету та працівників виплачувати збільшені добові та відносити їх на валові витрати є правомірним.

Не згодний позивач із висновком ДПІ відносно неправомірного віднесення на валові витрати витрат на виконання робіт по влаштуванню дороги до прохідної порту по вул. Набережна у сумі 48746 грн. Ці роботи підприємство виконувало та понесло витрати, які були необхідні для здійснення своєї господарської діяльності - надання можливості вантажному автотранспорту перевозити вантажі порту та недопущення зриву поставок. Позивач посилається на норми Закону про прибуток (пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5) та Закону «Про планування й забудову територій», які не забороняють нести видатки на благоустрій і впорядкування території не власнику.

У ході перевірки, на думку позивача, податковим ревізором зроблено неправильний висновок відносно податкового обліку витрат на заробітну плату та нарахувань у соціальні фонди. В акті зазначається (стор.12-13), що підприємство віднесло витрати на заробітну плату та відповідні нарахування працівників ремонтної служби, які були зайняті на будівництві. Але ж у зв'язку з тим, що при перевірці не були використані усі первинні документи, ревізор не звернув увагу, що витрати по зарплаті та нарахування на ремонт, та витрати по зарплаті та нарахуванням на будівництво взагалі не відображені у податковому обліку та валових витратах .

Ревізором безпідставно зменшено валові витрати по операціям перерахування санкцій до фонду інвалідів, до міського бюджету за порушення у сфері видобутку піску, курсової різниці, тільки на підставі бухгалтерських проведень без застосування первинних документів.

Порушенням зі боку ревізора позивач вважає не врахування у валових витратах факту заниження цих витрат на суму 345679 грн. придбання товарів (робіт, послуг).

Позивач не згодний з фактом використання матеріальних цінностей у невиробничих цілях в порушення морпортом вимог п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», заперечує завищення податкового кредиту в сумі 9749 грн. по операції, пов'язаної з влаштуванням дороги до прохідної порту. Також позивач оскаржує висновки акту про порушення вимог п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ про неправильний облік питомої ваги оподатковуваних операцій з ПДВ у разі, коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, що спричинило завищення податкового кредиту на суму 325302 грн. Позивач посилається на те, що відповідно до пп. 7.4.3 ст. 7 Закону про ПДВ у разі коли товари (роботи, послуги). виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого)\ податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Механізм розподілу зазначених сум податку Законом не передбачено. Але такий механізм запропоновано податковою службою у листі від 01.12.99 №18043/7/16-1220-16, від 15.07.09 № 14927/7/16-1517, а також у деяких консультаціях спеціалістів податкової служби. Так, розподіл сум ПДВ відбувається відповідно до коефіцієнту, який визначається як відношення обсягу оподаткованих операцій (або обсягу операцій звільнених від оподаткування) у загальному обсязі поставки товарів (послуг) у поточному звітному періоді (без врахування сум ПДВ). При визначенні загального обсягу операцій враховуються обсяги операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, за нульовою ставкою та операції, які звільнені від оподаткування. Знайдений таким чином коефіцієнт застосовується не до всього задекларованого у звітному періоді податкового кредиту, а тільки до тієї частини, яка відповідає частці використання товарів (робіт, послуг) в оподаткованих (або звільнених) операціях звітного періоду. Підприємством зроблені розрахунки тієї частини податкового кредиту, по товарам (роботам, послугам), які використовуються у звільнених від оподаткування операціях, та які відповідно не повинні враховуватися у складі податкового кредиту відповідних звітних періодів.

          Представники позивача просять задовольнити позовні вимоги.

ДПІ у Скадовському районі Херсонської області (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що за результатами проведеної перевірки правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку ДП «Скадовський морський торговельний порт», правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів, а також дотримання вимог іншого законодавства встановлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9, ст. 5, пп. 5.3.1 пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 5.3.5, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп. 5.6.1 п. 5.6 пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5, пп.8.1.4 п. 8.1 ст. 8, пп.. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством задекларовані валові доходи та витрати, які не відповідають даним бухгалтерського обліку, в результаті чого встановлено заниження розміру податку на прибуток. В порушення п. 4.2 ст. 4, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижений розмір податку на додану вартість, що вплинуло на завищення залишку від'ємного значення на кінець перевіряємого періоду, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 26 Декларації) та заниження суми ПДВ яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (значення рядка 27 Декларації).

В письмових запереченнях до позову ДПІ зазначає, що згідно з законом України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі юридичні особи зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Твердження позивача про те, що операції по взаєморозрахунках з структурним підрозділом Хорли є внутрішнім переміщенням матеріальних цінностей є помилковими, так як структурний підрозділ портовий пункт Хорли є окремою юридичною особою, знаходиться на обліку в Чаплинській МДПІ (Каланчацьке відділення), є основним платником податків, самостійно звітує по податку на прибуток, з податку на додану вартість та інших обов'язкових податках і зборах сплачує податки самостійно за місцем перебування на податковому обліку, тому операції з передачі цінностей між Скадовським морським торгівельним портом та ДП «Хорлівський торгівельний портовий пункт» не є внутрішнім переміщенням. Як видно з додатків № 5 та № 5.1 до акту перевірки, під час розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, підприємство не виключило з їх складу вартість запасів, використаних не у власній господарській діяльності платника податку, а передані як «внутрішнє переміщення» портопункту Хорли, що в бухгалтерському обліку перевіряємого підприємства зазначено по дебету рах. 683 «Внутрішні розрахунки з портопунктом Хорли» та кредиту матеріальних рахунків - 112 «Нематеріальні активи», 22 «МШП», 201 «Матеріали», 205 «Будівельні матеріали», 203 «ПММ», 207 «Запасні частини», 282 «Товари».

Щодо віднесення до валових витрат сум добових, виплачених працівникам порту понад встановлені законодавством норми, відповідач зазначає, що відповідно до пп. 5.4.8 п 5.4 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат підприємства - платника податку включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджається. Додатково до складу валових витрат відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлених Постановою КМУ від 23.04.1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон». На підставі колективного договору або наказу працедавцем можуть бути встановлені розміри добових витрат, які перевищують норми, встановлені Постановою КМУ від 23.04.1999 № 663, але відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат добові витрати включаються лише в межах граничних норм. Колективний договір є локальним нормативним документом, що регулює відносини між підприємством та колективом, він може передбачати додаткові до діючого законодавства умови, але вони не є обов'язковими та виконуються при наявності фінансових можливостей - а саме, прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

З питання віднесення до складу валових витрат вартість ремонту доріг загального користування, відповідач зазначає, що перевіркою було встановлено порушення пп. 5.3.2 п 5.3 ст. 5 та пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств": підприємство включило до складу валових витрат в грудні 2007 р. витрати на виконання робіт по влаштуванню дороги до прохідної порту по вул. Набережній у місті Скадовську. Проте, відремонтована дорога не належить Скадовському морпорту, а є комунальною власністю, та знаходиться на балансі іншого підприємства, ремонт дороги повинен здійснюватись за рахунок місцевого бюджету. Відповідно до вимог пп. 5.3.2 п. 3.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону. Відповідно до вимог абз. 3 пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування.

Щодо правильності визначення податкового обліку витрат на заробітну плату та відрахувань у спецфонди, перевіркою встановлено, що платником податків протягом всього перевіряємого періоду віднесено до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме - заробітну плату працівника спортзалу (тренера), на загальну суму 9453 грн. та витрати, пов'язані з будівництвом основних фондів, які після вводу в експлуатацію будуть амортизуватися, а саме заробітну плату працівників, зайнятих будівництвом причалу (при цьому в бухгалтерському обліку зазначена заробітна плата була "знята" з витрат, що обліковуються по Дт рах. 23 "Виробництво" та віднесена на Дт рах 15 "Капітальне будівництво" у червні 2008 року та суму страхового збору працівника спортзалу (тренера), на загальну суму 3519 грн., та витрати пов'язані з будівництвом основних фондів, які після вводу в експлуатацію будуть амортизуватися, а саме суму страхового збору працівників, зайнятих будівництвом причалу, при цьому в бухгалтерському обліку зазначена сума була "знята" з витрат, що обліковуються по Дт рах. 23 "Виробництво" та віднесена на Дт рах 15 "Капітальне будівництво" у червні 2008 року. Зазначені витрати були включені до складу Декларації з податку на прибуток у складі рядку 04.3 "Витрати на заробітну плату" та рядку 04.4 "Сума страхових зборів".

Відповідач зазначає про те, що при дослідженні питання оприбуткування та витрат матеріальних цінностей перевіркою було встановлено, що Скадовський морпорт включив до складу балансової вартості запасів під час розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів витрати на придбання ТМЦ, які не включаються до складу валових витрат та вартість запасів, отриманих безкоштовно. Реєстр встановлених порушень до акту перевірки додається у додатках № 5, 5.1. У податковому обліку вартість придбаних та використаних у звітному періоді ТМЦ впливає на величину валового доходу та валових витрат шляхом участі в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у відповідності з вимогами п. 5. 9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У перерахунку згідно п. 5.9 бере участь балансова вартість тільки тих запасів, які придбані безпосередньо підприємством, так як у п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» мова йде про придбані запаси. Так, для перерахунку балансової вартості товарно-матеріальних цінностей використовуються дані бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, відображених на субрахунках: 113 "МШП активи"; 201 "Сировина та матеріали"; 2011 «Сировина та матеріали портофлота"; 2013 "Сировина та матеріали РММ"; 203 "Паливо"; 2031 "Паливо портофлота"; 2033 "Паливо АТХ"; 205 "Будівельні матеріали"; 2051 "Будівельні матеріали інших участків"; 2052 "Будівельні матеріали РСУ"; 207 "Запасні частини"; 2071 "Запасні частини АТХ"; 2072 "Запасні частини портофлота"; 22 "МШП"; 282 "Пісчаноракушечна суміш"; 2821 "Граншлак"; 2822 "Ракушка"; 2823 "Пісок сепарирований", тобто, в перерахунку приймають участь ті ТМЦ, які знаходяться на складах підприємства. Вартість ТМЦ, використаних не у власній господарській діяльності, якщо ця вартість не відшкодовується підприємству, як у випадку з портопунктом Хорли (в тому числі при безплатній передачі), в податковому обліку виключається з залишків балансової вартості запасів на початок звітного періоду, шляхом її відображення в графі 4 по рядкам А1, А4, А5 і А6 таблиці 1 додатку К 1/1 до Декларації по податку на прибуток підприємства. Як видно з додатків 5 та 5.1 до акту перевірки, позивач отримував від портопункту Хорли товароматеріальні цінності у межах внутрішніх розрахунків, що не передбачало відшкодування вартості отриманих запасів. У бухгалтерському обліку, за даними регістрів бухгалтерського обліку, який ведеться на підставі первинних документів, ця операція відображена по Дт рах. 205 та 2052 та Кт рах. 683 "Внутрішні розрахунки ".

Щодо обліку матеріалів, запасних частин, отриманих внаслідок ліквідації основних фондів, які за даними регістрів бухгалтерського обліку Скадовського морпорту, складеного на підставі первинних документів, відображеного по Дт рах. 201, 2013, 205, 2052 та 2071 та Кт рах. 70 "Доходи " (додаток 5 до акту), їх вартість під час оприбуткування не обліковується у складі валових доходів і витрат і відповідно не приймає участі в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів згідно п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" . Якщо такі матеріальні цінності використовуються в подальшому при самостійному виготовленні або поліпшенні основних фондів, вартість цих цінностей не відображається в податковому обліку платника податків (тобто на їх вартість не збільшується балансова вартість відповідної групи та вони не враховуються при формуванні валових витрат по поліпшенню в межах 10% ліміту).

ДПІ вважає, що підприємство при передачі у межах балансу для невиробничого використання матеріальних цінностей, які раніше були придбані з метою використання їх у виробничій діяльності та за якими на першу з подій, що сталась, суми ПДВ були віднесені до складу податкового кредиту, необґрунтовано не розцінило як оподатковувану згідно з правилами, встановленими вищезазначеним Законом. ДПІ зазначає, що у разі такої передачі податкові зобов'язання нараховуються за ставкою 20% виходячи з фактичної ціни операції. Сума ПДВ, яка на першу з подій була віднесена до складу податкового кредиту, не підлягає операції «сторно».

Також відповідач вважає доведеним порушення вимог пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: Скадовський морпорт в декларації за грудень 2007 р. завищив значення рядка 10.1 А Декларації „Підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" всього у сумі 48746 грн., та відповідно рядок 10.1 Б Декларації „Підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" у загальній сумі 9749 грн. Скадовський морпорт неправомірно включив до складу валових витрат та відповідно податкового кредиту в грудні 2007 р. витрати на виконання робіт по влаштуванню дороги до прохідної порту по вул. Набережній міста Скадовська, яка не належить, а є комунальною власністю.

           В порушення вимог пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємство не вірно обліковувало питому вагу оподатковуваних операцій з ПДВ, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні. За перевіряємий період сума завищення податкового кредиту складає 325302 грн. Розрахунок частки оподатковуваних операцій з ПДВ та визначення сум, зайво включених Скадовським морпортом до складу податкового кредиту за період з 01.07.07 р. по 30.09.2008 р. наведено у додатку №20. Посилання в позовній заяві на відсутність законодавчо встановленого механізму розрахунку зменшення частки податкового кредиту при пільгових операціях , на думку ДПІ, не має обґрунтувань, оскільки такий порядок визначений Законом України "Про податок на додану вартість" (пп. 7.4.3 ст. 7). Порядком ведення книги придбання товарів (робіт, послуг) визначено конкретний порядок заповнення відповідних граф з розподілом сум вхідного податку на операції, які підлягають оподаткуванню, звільненні від оподаткування або не є об'єктом оподаткування. У разі придбання товарів (робіт, послуг), які будуть використані в оподатковуваних операціях, звільнених від оподаткування або в тих, що не є об'єктом оподаткування, необхідно проводити відповідний розподіл сум вхідного ПДВ, виходячи із частки у витратах на виробництво таких товарів (робіт, послуг) з урахуванням коригування сум податкового кредиту пропорційно обсягу оподатковуваних і неоподатковуваних операцій. При одночасній поставці одному покупцю як оподатковуваних товарів (послуг), так і таких, що звільнені від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 10 та граф 7, 8 і 9) . У разі поставки товарів (послуг), звільнення від оподаткування яких передбачено Законом та іншими нормативно-правовими актами, в податковій накладній у розділі VI та графі 10 робиться помітка "Без ПДВ" з обов'язковим посиланням на відповідний пункт (підпункт), статтю такого нормативно-правового акта (п.10). У разі здійснення організацією одночасно операцій як оподатковуваних, так і звільнених від оподаткування ПДВ або таких, що не є об'єктом оподаткування згідно ст.ст. 3 та 5 Закону, платник податку відповідно до вимог пп. 7.2.8 ст. 7 Закону повинен вести окремий облік таких операцій. У разі, коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (пп. 7.4.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступні обставини.

Скадовський морський торгівельний порт належить до сфери управління Мінтрансу України, форма власності загальнодержавна. Податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору, прийняті керівником ДПІ у Скадовському районі Херсонської області за висновками планової виїзної перевірки Скадовського морського торгівельного порту з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, які проводили фахівці ДПІ у Скадовському районі Херсонської області (акт перевірки від 16.02.2009 №53/23/01125703). ДПІ було виявлено заниження позивачем податку на прибуток у сумі 159797 грн., заниження податку на додану вартість в сумі 350022 грн. та інші порушення.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення ДПІ від 26.02.2009 № 0000142301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем – 159797 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 51559 грн. судом встановлено наступне.

1.          В акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.07 по 30.09.08 Скадовським морським торгівельним портом був занижений об'єкт оподаткування внаслідок заниження валового доходу, завищення валових витрат. Так, позивачем був занижений валовий дохід у сумі 6988056 грн., у тому числі за три квартали 2007 року в сумі 1620112 грн., за 2007 рік в сумі 2867512 грн., за 1-й квартал 2008 року в сумі 1888336 грн., за півріччя 2008 року в сумі 2940857 грн., за три квартали 2008 року в сумі 4120544 грн. Суб'єктом господарювання були занижені задекларовані показники у рядку 01.2 Декларацій „приріст балансової вартості запасів " всього у сумі 226682 грн., у тому числі за 2007 рік у сумі 24133 грн., за півріччя 2008 року в сумі 124281 грн., за три квартали 2008 року у сумі 202549 грн. Пункт 5.9 ст. 5 Закону про прибуток передбачає, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. В порушення п.5.9 ст.5 Закону про прибуток Скадовський морпорт включив до складу балансової вартості запасів під час розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів витрати на ТМЦ, які не були використані у власній господарській діяльності, а саме – безоплатну передачу ТМЦ портопункту Хорли, яке хоч і є структурним підрозділом Скадовського морпорту, але є юридичною особою (код ЄДРПОУ 24113080), зареєстрований як платник податків, сплачує податки на загальних підставах. Доводи позивача про те, що передача товарно-матеріальних цінностей між позивачем та Хорлівським морським торговельним портовим пунктом є внутрішнім переміщенням цінностей і не може вважатись продажем, поставкою товарів з виникненням об'єкту оподаткування, суд вважає необґрунтованими. За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно із ст.. 62 Господарського кодексу України підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.. Пункт 1.31 ст. 1 Закону про прибуток до продажу товарів відносить будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. До безоплатно наданих товарів Закон відносить товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості (пункт 1.23 ст. 1 Закону про прибуток). Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV підприємство може самостійно виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства. Але портопункт є окремою юридичною особою, а не структурним підрозділом позивача, виділеним на окремий баланс, відпуск товарів між позивачем та порто пунктом не є внутрішньогосподарськими розрахунками з виробничою одиницею, передача товарів відбулась від однієї юридичної особи до іншої. Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про прибуток валовий дохід включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи. Отже, висновки податкової інспекції щодо заниження валового доходу є правомірними.

2.          Скадовський морпорт включив до складу балансової вартості запасів під час розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів витрати на придбання яких не включаються до складу валових витрат, та вартість запасів, отриманих безкоштовно, а саме: від розборки та демонтажу власних основних засобів та основних засобів портопункту Хорли. Реєстр встановлених порушень відображений в додатках №№ 5 та 5.1 до акту перевірки, Позивачем вважає, що оприбуткування ТМЦ, які були отримані від розібрання (ліквідації) основних засобів, не можуть вважатись безкоштовно отриманими, так як у минулих податкових періодах підприємство несло витрати. Дійсно, оприбутковані ТМЦ від ліквідації основних засобів були включені до складу валових витрат у минулих податкових періодах, а саме: за першою подією - фактом їх надходження. Відповідач не заперечує, що оприбуткування ТМЦ від ліквідації основних засобів оформлені первинними документами, як того і вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-Х1У. Але як видно з додатку № 5 та № 5.1 до акту перевірки, під час розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, позивач не виключило з їх складу вартість запасів використаних у власній господарській діяльності на кінець податкового періоду, що призвело до подвоєння цих витрат саме у податковому (а не бухгалтерському) обліку: вперше розмір витрат був збільшений в момент придбання від постачальника (що є вірним), а вдруге - в момент оприбуткування після ліквідації основного засобу.

Вартість матеріальних цінностей, отриманих після ліквідації основних засобів, під час оприбуткування не обліковується у складі валових доходів і витрат і відповідно не приймає участі в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів згідно п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Коли такі матеріальні цінності використовуються в подальшому при самостійному виготовленні або поліпшенні основних фондів вартість цих цінностей не відображається в податковому обліку платника податків (тобто на їх вартість не збільшується балансова вартість відповідної групи та вони не враховуються при формуванні валових витрат по поліпшенню в межах 10% ліміту).

Приймаючи до уваги викладене, висновки податкової інспекції не суперечать вимогам чинного законодавства.

3.           Позивач у додаткових обґрунтуваннях позовних вимог посилається на неузгодженість показників по приросту (убутку) балансової вартості запасів, наведених у додатках №5, №5.1 та у акті перевірки, на стор. 6 Акту перевірки зазначено, що за 2007р. приріст занижено на 24133 грн., на стор. 12 - на 16405 грн. Суд звертає увагу на те, що на стор. 6 акту перевірки описується значення рядка 01.2 Декларації на прибуток підприємства "Приріст балансової вартості запасів", а на стор. 12 - значення рядка 04.2 Декларації "Убуток балансової вартості запасів".

4.           Розглянувши доводи позивача щодо порушення порядку складання акту перевірки, суд вважає, що при відображенні в акті перевірки фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства дійсно не в повному обсязі є посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, фахівці ДПІ більш оперують відомостями синтетичного бухгалтерського обліку, деяких бухгалтерських проведень. Але факти порушень податкового законодавства можуть підтверджуватись не тільки даними акту перевірки, але і іншими доказами. Такий недолік акту перевірки, як відсутність посилань на первинні документи при опису обставин порушень, не позбавляє цей акт доказової сили в цілому, враховуючи, що підприємство не заперечує розміри заниження податкових зобов'язань та данні записів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, а спростовує тільки підстави віднесення тих чи інших доходів до валових та правомірність включення витрат підприємства до складу валових витрат. До того ж, позивач в обгрунтування своєї незгоди з висновками фахівців ДПІ не надав суду відомості податкового обліку, в яких відображались ті суми, що занесені до Декларацій з податку на прибуток, в тому числі розшифрування валового доходу у розрізі доходів та валових витрат у розрізі витрат ( заробітна плата, відрахування із зарплати, податки, вартість придбання товарів та інше) або інших документів.

5.          Перевіркою відображених у рядку 01.3 Декларацій „доходи від виконання довгострокових договорів'' показників за період з 01.07.07 по 30.09.08 у загальній сумі 276289 грн. встановлено, що позивач користувався безпроцентною поворотною фінансовою допомогою, та відповідно до вимог пп. 1.22.1, п. 1.22 та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" відносив до складу валових доходів суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненок) на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої фінансової поворотної допомоги. Реєстр нарахування процентів на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, наведено у додатку № 6 до акту. Дані порушення позивач не заперечує.

6.          Також позивач не оскаржує зафіксований в акті перевірки факт заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників всього у сумі 6761374 грн. у рядку 01.6 Декларацій „інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.", у тому числі за три квартали 2007 року в сумі 1620112 грн., за 2007 рік в сумі 2843379 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 1888336 грн., за півріччя 2008 року в сумі 2816576 грн., за три квартали 2008 року в сумі 3917995 грн. На порушення пл.7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" Скадовський морпорт не збільшив валові доходи при умові продажу іноземної валюти за гривні на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

7.          Перевіркою повноти визначення морпортом валових витрат за період з 01.07.07 по 30.09.08 встановлено їх заниження всього у сумі 6761374 грн., у тому за три квартали 2007 року в сумі 1620112 грн., за 2007 рік в сумі 2843379 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 1888336 грн., за півріччя 2008 року в сумі 2816576 грн., за три квартали 2008 року в сумі 3917995 грн. Перевіркою також було встановлено завищення валових витрат у сумі 412508 грн., у тому за три квартали 2007 року в сумі 52069 грн., за 2007 рік в сумі 121465 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 75010 грн., за півріччя 2008 року в сумі 147866 грн., за три квартали 2008 року в сумі 291043 грн.

Підпунктом 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток передбачено, що сплата штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, не відноситься до валових витрат. В акті перевірки вказано, що в порушення даної норми у вересні 2007 року підприємство включило до складу валових витрат суму у розмірі 3721,0 грн., стягнуту на користь Фонду соціального захисту інвалідів, в лютому 2008 року порт включив до складу валових витрат суму у розмірі 4666,0 грн., стягнуту на користь місцевого бюджету за завдання шкоди від видобутку піску та водним біоресурсам. Порт включив до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачено правилами ведення податкового обліку, а саме: суму у розмірі 88397 грн. збитки від курсової різниці та суму у розмірі (-12510,0) грн. "сторно", яка у бухгалтерському обліку зазначена по Дт рах 205 "Будівельні матеріали" та Кт рах. 685 "Розрахунки з іншими кредиторами". Скадовський морпорт не в повному обсязі збільшив валові витрати при умові продажу іноземної валюти за гривні на суму балансової вартості такої валюти, занижено показники на суму 6761374 грн. Ці порушення формування валових витрат позивач не оскаржує, доказів, які б спростували висновки ДПІ, суду не надав.

8.          Підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону про прибуток до складу валових витрат віднесені витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найму інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат. Додатково до цих витрат відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження. Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Перевіркою було встановлено, що підприємство включило до складу валових витрат суму добових, виданих працівникам порту, понад встановлені законодавствам норми. Позивач дану обставину не заперечує, але вважає, що відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону про прибуток на валові витрати відносяться у тому числі будь-які виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін. На підприємстві є в наявності колективний договір на 2006-2009 роки, у доповненні до якого зазначено, що у випадку відрядження у межах України на відстань більш 250 км від м. Скадовська добові збільшуються у два рази. Суд дійшов до висновку, що позивач має право виплачувати збільшені добові своїм працівникам при наявності підстав для цього, але відносити їх на валові витрати в повній сумі виплат з перевищенням граничних норм, встановлених Постановою КМУ від 23.04.1999 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», є неправомірним. На підставі колективного договору або наказу працедавцем можуть бути встановлені розміри добових витрат, які перевищують норми, встановлені Постановою КМУ від 23.04.1999 № 663, але відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат добові витрати включаються лише в межах граничних норм, суми перевищення виплачуються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

9.          Податкова інспекція виявила, що в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток, який передбачає, що витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону, не включаються до валових витрат, позивач включив до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, ремонт та інші поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації. Реєстр цих зайво віднесених сум до складу валових витрат наведено у додатку № 7 до акту перевірки. Так, позивач включив до складу валових витрат в грудні 2007 р. 48746 грн. витрат на виконання робіт по влаштуванню дороги до прохідної порту по вул. Набережна, яка не належить позивачу, а є комунальною власністю, та знаходиться на балансі МКП "Очисні споруди", ремонт даної дороги повинен здійснюватись за рахунок місцевого бюджету. Позивач стверджує про те. що ці роботи підприємство виконувало та понесло витрати, які були необхідні для здійснення своєї господарської діяльності - надання можливості вантажному автотранспорту перевозити вантажі порту та недопущення зриву поставок. Позивач посилається на норми пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону про прибуток, який передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Позивач посилається на норми Закону «Про планування й забудову територій», які не забороняють нести видатки на благоустрій і впорядкування території не власнику. Ці доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне. Статтею 36 Закону України Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV передбачено, що за рахунок коштів підприємств, установ та організацій здійснюється фінансування заходів, спрямованих на благоустрій, виконання робіт з ремонту і реконструкції доріг внутрішньогосподарського користування, озеленення, утримання в належному стані території, яка їм належить на праві власності або праві користування, а також на усунення на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) пошкодження інженерних мереж, елементів благоустрою та наслідків аварій, що сталися з їх вини. Підприємства, установи, організації на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем об'єкта благоустрою, можуть здійснювати часткове фінансування утримання закріпленої за ними території та/або брати пайову участь у фінансуванні утримання в належному стані всього об'єкта благоустрою. У податковому обліку підприємства відображення будь-яких витрат можливе лише за умови, що їх здійснення пов'язано з веденням господарської діяльності. Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Для того щоб з'ясувати зв'язок здійснених витрат на ремонт дороги з веденням господарської діяльності підприємством і правильно відобразити в податковому обліку такі витрати, потрібно зазначити, що витрати понесені позивачем на благоустрій елемента, який не обліковується як об'єкт основних фондів, проведені витрати по ремонту не збільшують балансову вартість об'єкта групи 1 основних фондів.

Суд враховує обмеження, встановлені пунктами 5.3-5.7 ст. 5 Закону про прибуток при включенні витрат до складу валових. Відповідно до вимог пп. 5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на: "придбання, будівництво, реконструкцію, ремонт та інші поліпшення основних фондів ..., які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону". Відповідно до вимог пп. 8.2.1 п. 8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. До складу валових витрат підприємство має право включити протягом звітного періоду лише витрати на благоустрій, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. . Відповідно до вимог абз. З пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування ... витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування". Отже, витрати по ремонту дороги здійснюються за рахунок власних коштів підприємства і до валових витрат не повинні включатись.

10.          ДПІ було встановлено завищення задекларованих морпортом показників у рядку 04.3 «витрати на заробітну плату» та рядку 04.4 «сума страхових зборів» Декларацій у сумі 36730 грн., що пов'язано з віднесенням до валових витрат зарплати працівника спортзалу, страхового збору з цієї зарплати , що позивач не оскаржує. Також включено до даного рядку декларацій витрати на виплату зарплати працівникам, зайнятим будівництвом причалу, та суму страхового збору цих працівників . ДПІ вважає, що це є витратами, пов'язаними з будівництвом основних фондів, які після вводу в експлуатацію будуть амортизуватись. Доводи позивача про те, що ці витрати не були відображені в податковому обліку, не підтверджені належними доказами.

11.          При визначенні приросту (убутку) запасів морпортом було встановлено заниження задекларованих показників у рядку 04.2 Декларацій у сумі 16405 грн. На порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України морпорт включив до складу балансової вартості запасів під час розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів витрати на придбання ТМЦ, які не включаються до складу валових витрат та вартість запасів отриманих безкоштовно. Реєстр встановлених порушень викладено в додатка №№ 5, 5.1 до акту перевірки.. У податковому обліку вартість придбаних та використаних у звітному періоді ТМЦ впливає на величину валового доходу та валових витрат шляхом участі в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у відповідності з вимогами п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, платник податків веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості: товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів); сировини; матеріалів; комплектуючих виробів; напівфабрикатів; малоцінних предметів. При цьому перерахунку підлягає балансова вартість перерахованих вище товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться: на складах; у незавершеному виробництві; в залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У перерахунку згідно п. 5.9 бере участь балансова вартість тільки тих запасів, які придбані безпосередньо підприємством. Для перерахунку балансової вартості товарно-матеріальних цінностей використовуються дані бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, відображених на субрахунках: 113 "МШП активи"; 201 "Сировина та матеріали"; 201 Г'Сировина та матеріали портофлота"; 2013"Сировина та матеріали РММ"; 203 "Паливо"; 2031 "Паливо портофлота"; 2033 "Паливо АТХ"; 205 "Будівельні матеріали"; 2051 "Будівельні матеріали інших участків"; 2052 "Будівельні матеріали РСУ"; 207 "Запасні частини"; 2071 "Запасні частини АТХ"; 2072 "Запасні частини портофлота"; 22 "МШП"; 282 "Пісчаноракушечна суміш"; 2821 "Граншлак"; 2822 "Ракушка"; 2823 "Пісок сепарирований", тобто в перерахунку приймають участь ті ТМЦ, які знаходяться на складах підприємства. ,

Вартість ТМЦ, використаних не у власній господарській діяльності, якщо ця вартість не відшкодовується підприємству, як у випадку з портопунктом Хорли (в тому числі при безоплатній передачі), в податковому обліку виключається з залишків балансової вартості запасів на початок звітного періоду, шляхом її відображення в графі 4 по рядкам А1, А4, А5 і А6 таблиці 1 додатку К 1/1 до Декларації по податку на прибуток підприємства. Як видно з додатків 5 та 5.1 до акту перевірки, Скадовський морський торгівельний порт отримувало від портопункту Хорли товароматеріальні цінності у межах внутрішніх розрахунків, що не передбачало відшкодування вартості отриманих запасів. У бухгалтерському обліку, заданими регістрів бухгалтерського обліку, який ведеться на підставі первинних документів, ця операція відображена по Дт рах. 205 та 2052 та Кт рах. 683 "Внутрішні розрахунки " (додаток 5 до акту). Щодо обліку матеріалів, запасних частин, отриманих внаслідок ліквідації основних фондів, які за даними регістрів бухгалтерського обліку Скадовського морпорту, складеного на підставі первинних документів, відображеного по Дт рах. 201, 2013, 205, 2052 та 2071 та Кт рах. 70 "Доходи " (додаток 5 до акту), їх вартість під час оприбуткування не обліковується у складі валових доходів і витрат і відповідно не приймає участі в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів згідно п. 5.9 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Якщо такі матеріальні цінності використовуються в подальшому при самостійному виготовленні або поліпшенні основних фондів, вартість цих цінностей не відображається в податковому обліку платника податків (тобто на їх вартість не збільшується балансова вартість відповідної групи та вони не враховуються при формуванні валових витрат по поліпшенню в межах 10% ліміту).

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0000152301/0 про визначення податкового зобов'язання з. податку на додану вартість за основним платежем – 104656 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52315 грн. судом встановлено наступне:

1.          В порушення вимог п. 4.2 ст. 4 Закону "Про податок на додану вартість" підприємство при передачі у межах балансу для невиробничого використання матеріальних цінностей, які раніше були придбані з метою використання їх у виробничій діяльності та за якими на першу з подій, що сталась, суми ПДВ було віднесено до складу податкового кредиту, не розцінило як оподатковувану згідно з правилами, встановленими вищезазначеним Законом. При цьому, у разі такої передачі податкові зобов'язання нараховуються за ставкою 20% виходячи з фактичної ціни операції. Сума ПДВ, яка на першу з подій була віднесена до складу податкового кредиту, не підлягає операції «сторно». Згідно матеріалів перевірки встановлено факти невиробничого використання товарно-матеріальних цінностей, які раніше були придбані для використання у господарській діяльності, та віднесення їх до складу валових витрат та податкового кредиту: безоплатну передачу товарно-матеріальних цінностей портопункту Хорли, яка була розцінена позивачем як "внутрішнє переміщення", тоді як портопункт Хорли є юридичною особою, сплачує податки на загальних підставах та знаходиться на обліку як платник податків і зборів у Каланчацькому відділенні Чаплинського МДПІ на загальну суму ПДВ 12832 грн., та списання ТМЦ на невиробничі цілі на загальну суму ПДВ 2139 грн., витрати на придбання яких не включаються до складу валових витрат. Зазначене порушення з ПДВ знайшло відображення в розділі 3.1.2 акту перевірки.

2.          На порушення вимог пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" Скадовський морпорт в декларації за грудень 2007 р. завищило значення рядка 10.1 А Декларації „Підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" всього у сумі 48746 грн., та відповідно рядок 10.1 Б Декларації „Підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою" у загальній сумі 9749 грн. Скадовський морпорт включив до складу валових витрат та відповідно податкового кредиту в грудні 2007 р. витрати на виконання робіт по влаштуванню дороги до прохідної порту по вул. Набережній міста Скадовська. Ремонтні роботи, згідно договору від 25.10.07 р. № 24, здійснено філією "Скадовський райавтодор", вартість виконаних робіт складає 48746 грн., крім того ПДВ становить 9749 грн. (податкова накладна №105/15/26185636 від 30.11.2007 р.). Оплата проведена 06.12.2007 , плат, доруч. №7395 на суму 58495,0 грн. В бухгалтерському обліку зазначена операція відображена по Дт рах 91 "Загальногосподарські витрати " та Кт рах. 685 "Розрахунки з іншими кредиторами". Враховуючи ту обставину, що суд вважає безпідставним віднесення до валових витрат вартості ремонтних робіт, суму ПДВ з цих робіт позивач також не мав підстав відносити до податкового кредиту, оскільки ці роботи не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

3.          Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Позивач не вірно обліковував питому вагу оподатковуваних операцій з ПДВ, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні. За перевіряємий період сума завищення податкового кредиту, як вважає ДПІ, складає 325302 грн. Розрахунок частки оподатковуваних операцій з ПДВ та визначення сум, зайво включених Скадовським морпортом до складу податкового кредиту за період з 01.07.07 по 30.09.2008 наведено у додатку № 20. Посилання в позовній заяві на відсутність законодавчо встановленого механізму розрахунку зменшення частки податкового кредиту при пільгових операціях не приймається до уваги, оскільки такий порядок визначений Законом України "Про податок на додану вартість". Відповідно до пп. 7.4.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі, коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Порядком ведення книги придбання товарів (робіт, послуг), який затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 р. N165, визначено конкретний порядок заповнення відповідних граф з розподілом сум вхідного податку на операції, які підлягають оподаткуванню, звільненні від оподаткування або не є об'єктом оподаткування. У разі придбання товарів (робіт, послуг), які будуть використані в оподатковуваних операціях, звільнених від оподаткування або в тих, що не є об'єктом оподаткування, необхідно проводити відповідний розподіл сум вхідного ПДВ, виходячи із частки у витратах на виробництво таких товарів (робіт, послуг) з урахуванням коригування сум податкового кредиту пропорційно обсягу оподатковуваних і неоподатковуваних операцій. «Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженим наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. N 166, визначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2). Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто, при одночасній поставці одному покупцю як оподатковуваних товарів (послуг), так і таких, що звільнені від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні . У разі поставки товарів (послуг), звільнення від оподаткування яких передбачено Законом та іншими нормативно-правовими актами, в податковій накладній робиться помітка "Без ПДВ" з обов'язковим посиланням на відповідний пункт (підпункт), статтю такого нормативно-правового акта (п.10). У разі здійснення організацією одночасно операцій як оподатковуваних, так і звільнених від оподаткування ПДВ або таких, що не є об'єктом оподаткування згідно ст.ст. З та 5 Закону, платник податку відповідно до вимог пп. 7.2.8 ст. 7 Закону повинен вести окремий облік таких операцій..

Слід зазначити, що відповідно до підпункту 5.3.3 Закону про прибуток у разі, якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник ПДВ, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються ПДВ і звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, ПДВ, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових, основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат, або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно з Законом про ПДВ.

У підприємств, які здійснюють одночасно оподатковувані та неоподатковувані або звільнені від оподаткування ПДВ операції, суми ПДВ на підставі підпункту 7.4.3 Закону про ПДВ відображаються у складі податкового кредиту, а частина суми ПДВ, яка не включена до податкового кредиту, що стосується неоподатковуваних чи звільнених від оподаткування ПДВ операцій, відноситься до складу валових витрат або збільшує балансову вартість групи основних фондів.

У Законі про ПДВ встановлено спеціальну норму для платників ПДВ, які здійснюють тільки неоподатковувані або звільнені від оподаткування ПДВ операції. Так, відповідно до підпункту 7.4.2 Закону про ПДВ, на який посилається позивач, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування ПДВ згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з їх придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника податку. Якщо матеріальні цінності, послуги чи основні фонди в одному звітному періоді придбані для оподатковуваних операцій і суму ПДВ відображено у складі податкового кредиту, а в наступних податкових періодах вони використовуються у звільнених або в неоподатковуваних ПДВ операціях, то відповідно до абзацу п'ятого підпункту 7.4.1 Закону про ПДВ з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Норми абзацу п'ятого підпункту 7.4.1 Закону про ПДВ застосовуються у разі, коли господарською діяльністю платника податку е здійснення лише оподатковуваних ПДВ операцій і товари, послуги чи основні фонди придбаваються тільки для оподатковуваних операцій, а здійснення звільнених і не оподатковуваних ПДВ операцій має несистематичний, разовий характер в його господарській діяльності. При цьому суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту в звітному періоді їх придбання та в наступному звітному періоді, обчислені як податкові зобов'язання з ПДВ при визначенні умовного продажу товарів, послуг, що використані у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, не включаються до складу валових витрат, оскільки, як зазначалося вище, згідно з підпунктом 5.3.3 Закону про прибуток до валових витрат належать суми ПДВ, сплачені у складі витрат на придбання товарів, послуг і не включені до податкового кредиту при їх придбанні. Тобто, при застосуванні абзацу п'ятого підпункту 7.4.1 Закону про ПДВ норми підпункту 5.3.3 Закону про прибуток не застосовуються.

Таким чином, в Законі про ПДВ встановлено спеціальні норми та порядок відображення сум ПДВ у складі податкового кредиту для платників податку, які придбавають товари, послуги, основні фонди, що використовуються: тільки в оподатковуваних ПДВ операціях (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, крім останнього абзацу); - лише в неоподатковуваних і звільнених від оподаткування ПДВ операціях (пп. 7.4.2 Закону про ПДВ); - частково в оподатковуваних і неоподатковуваних чи звільнених від оподаткування ПДВ операціях (пп. 7.4.3 Закону про ПДВ) (як у даному випадку); - в оподатковуваних ПДВ операціях і в разових, виняткових випадках після придбання у звільнених від оподаткування та в неоподатковуваних ПДВ операціях (абзац п'ятий пп. 7.4.1 Закону про ПДВ).

В Законі про ПДВ встановлено єдиний порядок відображення суми ПДВ при здійсненні оподатковуваних ПДВ, неоподатковуваних і звільнених від оподаткування ПДВ операцій. Суми вхідного ПДВ не діляться на оподатковувані ПДВ, неоподатковувані чи звільнені від оподаткування ПДВ операції, а відображається умовний продаж, тобто нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ на товари, послуги, основні фонди, які після їх придбання почали використовуватись в неоподатковуваних або звільнених від оподаткування ПДВ операціях. Посилання позивача на підпункт 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ суперечить діючому законодавству. На порушення вимог п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємство не вірно обліковувало питому вагу оподатковуваних операцій з ПДВ, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні. За перевіряємий період сума завищення податкового кредиту складає 325302 грн.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.02.2009 р. №0000142301/0, від 26.02.2009 р. №0000152301/0 у межах повноважень та відповідно до законодавчих норм. Також є правомірними прийняті за результатами розгляду первинної скарги позивача податкові повідомлення-рішення від 09.04.2009 р. № 0000142301/1, від 09.04.2009 р. №0000152301/1.

Позов задоволенню не підлягає. Судові витрати не відшкодовуються. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст..ст. 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

          Відмовити Державному підприємству «Скадовський морський торговельний порт» у задоволенні позову про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області від 26.02.09 № 0000142301/0, 0000152301/0, від 09.04.09 №№ 0000142301\1, 0000152301/1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 грудня 2009 р..

Суддя Хом'якова В.В.