Рішення № 72696317, 12.03.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/235/18

Провадженя№ 2-а/266/34/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря Циганкової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 серії ЕАА № 264252 від 14.01.2018 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення вимог 14.6 (в) ПДР України, та на нього накладено стягнення в вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 гривень. Постанову вважає незаконною, оскільки при притягненні його до адміністративної відповідальності та винесенні постанови інспектором порушені його права як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того зазначив, що він правопорушення не скоював, обгін іншого транспортного засобу не здійснював. Тому просив визнати постанову незаконною та скасувати її.

Відповідач в особі інспектора УПП м. Маріуполя ДПП ОСОБА_2 в своєму письмовому запереченні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що під час патрулювання інспектором роти №2 УПП м. Маріуполя ДПП ОСОБА_2 по вул. Митрополитська в Центральному районі м. Маріуполя було помічено транспортний засіб «ЗАЗ - Sens», номерний знак НОМЕР_1, який під час руху вбік ринку «Каліфорнія» близько 17 год. 12 хв. здійснив обгін ближче, ніж за 50 метрів пере пішохідним переходом, чим порушив п. 14.6 (в) ПДР України. Після зупинки транспортного засобу водію ОСОБА_1 було пояснено причину зупинки транспортного засобу та були зачитані його права. Факт скоєння порушення позивачем підтверджено відеозаписом.

Судом встановлено, що 14.01.2018 року інспектором Чебаненко К.І., який є уповноваженою посадовою особою органу поліції, була винесена постанова серії ЕАА № 264252, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП за те, що він, у порушення вимог п. 14.6 (в) ПДР України, 14.01.2018 року о 17 год. 12 хв., керуючи автомобілем «ЗАЗ - Sens», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Митрополитська в Центральному районі м. Маріуполя, вбік ринку «Каліфорнія» здійснив обгін ближче, ніж за 50 метрів пере пішохідним переходом, чим порушив п. 14.6 (в) ПДР Українита на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 грн.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, що бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, умовою притягнення до адміністративної відповідальності є додержання компетентною особою приписів ст.ст. 7, 280, 251, 252 КУпАП.

На підтвердження правомірності свого рішення відповідач – УПП в м. Маріуполі, надав суду диск з відеозаписом події.

З переглянутого судом відеозапису не вбачається, що водієм ОСОБА_1 здійснено обгін транспортного засобу ближче, ніж за 50 метрів пере пішохідним переходом. Суд позбавлений можливості не тільки побачити ймовірне порушення водієм ПДР України, але й не вбачає, яким чином було доведено не тільки факт здійснення обгону та визначення дистанції під час його ймовірного скоєння перед пішохідним переходом.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази,суд вважає, що у діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а від цього відкидає, як необ’єктивні, доводи відповідача.

Статтею 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і

обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

За вказаних обставин, дії та рішення інспектора УПП в м. Маріуполі ОСОБА_2 є неправомірними, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст.ст. 293 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ЕАА № 264252 від 14.01.2018, винесену інспектором Управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.