Рішення № 72696287, 27.02.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/2238/15-ц

Провадження №2/265/15/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Міхєєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання – Розсоха І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» (далі - банк) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та штрафів, який 04.07.2017р. було уточнено. В позові посилався на те, що 02.10.2013р. ОСОБА_1 став клієнтом ПАТ «ПриватБанк», підписавши анкету-заяву про приєднання до ОСОБА_2 та Правил кредитування. 10.01.2014р. відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну картку «Gold», відповідно до тарифів якої відповідач отримав кредит в розмірі 15900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Gold» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач свої зобов'язання по своєчасному та повному погашенню кредиту не виконує. Згідно розрахунку заборгованості станом на 01.12.2016 року загальна заборгованість відповідача становить 102 262,30 гривень, а саме: 16 160,33 грн. заборгованість за кредитом; 86 102,30 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 02.10.2013 року в розмірі 102 262,30 гривень та судовий збір у розмірі 1600 грн.

У відкритому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, просила позов задовольнити, надавши обґрунтування аналогічні викладеним в позові. Додатково пояснила, що коли відповідач звернулася до Банку з заявою про отримання кредиту, він підписав ОСОБА_4 – заяву, що свідчить, що він ознайомлений з Умовами та Правилами кредитування. Згідно кредитного договору б\н від 02.10.2013 року відповідач отримав та користувався трьома кредитними картками, строк дії останньої сплив у серпні 2017 року. Про підвищення процентної ставки за договором відповідач був повідомлений за допомогою телефонних дзвінків та смс повідомлень, а з виписки по картковому рахунку на ім’я ОСОБА_1 випливає, що останній активно користувався кредитними коштами протягом дії кредитних карток.

В подальшому представник позивача в судове засідання не з’явилася, надала заяву з проханням розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Не заперечуючи проти того факту, що відповідачем було підписано ОСОБА_4 – заяву б/н від 02.10.2013 року та отримано кредитні кошти, зазначив, що дія картки «Універсальна» закінчилась через 12 місяців, а тому Банк не повинен був нараховувати відсотки, штрафні санкції, пеню та комісію за цим кредитним договором. При оформлені ж кредитної картки «Gold», Банк повинен був укладати з позивачем новий договір, шляхом підписання нової ОСОБА_4 – заяви, проте нової анкети – заяви позивач не підписував, а тому договір з банком не укладав. Крім того, зазначив, що матеріали справи не містять підтвердження того, відповідач отримував платіжну картку «Gold». Просив застосувати до позовних вимог Банку строку позовної давності та відмовити в задоволенні позову і з цих підстав.

В подальшому представник відповідача до судового засідання н з’явився надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, проте таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір шляхом підписання ОСОБА_4 – заяви про приєднання (частина перша статті 634 ЦК України), де вказано, що Заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі ОСОБА_2), а також Тарифами банку складає між сторонами договір про надання банківських послуг, згідно якої отримав кредитну картку «Універсальна» строком дії до липня 2017 року (а.с.8,150)

ОСОБА_1 в ОСОБА_4 – заяві підтвердив, що ознайомився та згодний з наданими йому в письмовому вигляді Умовами та Правилами надання банківських послуг (затверджених наказом банку від 06 березня 2010 року № Сп-2010-256 ) та Тарифами банку. У заяві також зазначено, що умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку, і відповідач зобов’язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку. (а.с.8)

ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 був долучений позивачем до позовної заяви. (а.с.11-54)

10 січня 2014р. відповідачу було переоформлено кредитну карту на престижну картку «Gold», відповідно до тарифів якої відповідач отримав кредит в розмірі 15900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Gold» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи, що ОСОБА_1, підписавши Анкету-заяву, підтвердив те, що він ознайомлений з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами та згодний на те, що вони є складовою частиною укладеного між ним та банком договору про надання банківських послуг, доводи представника відповідача про те, що позивач кредитний договір з банком не укладав, є безпідставними.

Факт отримання відповідачем 10 січня 2014 року платіжної картки «Універсальна Gold», підтверджується знімком екрану робочого столу операційної системи банку «фото клієнта з продуктом/картою», з якого вбачається, що відповідач особисто отримав кредитну картку «Універсальна Gold» у відділенні банку та випискою по картковому рахунку клієнта, з якої вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, використовуючи у тому числі і платіжну картку «Універсальна Gold (а.с. 109-115, 125-128, 131,153)

З огляду на наведе, доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не отримував платіжної картки «Універсальна Gold», є безпідставними та спростовуються дослідженими по справі доказами.

Крім того, за змістом пункт 2.1.1.2.1 ОСОБА_2 для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам’ятці клієнта про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Після настання зазначеного на картці терміну її дії банком випускається картка на новий термін, згідно діючих тарифів (п. 2.1.1.2.12 ОСОБА_2).

Відповідно до п. 2.1.1.2.13 ОСОБА_2, для перевипуску карти до спливу її строку дії, Клієнт зобовязаний звернутися до відділення Банку.

Відповідно до п.1.1.7.42 ОСОБА_2, сторони визнають, що дія договору припиняється в момент закриття останнього рахунку/вкладу Клієнта, відкритого в рамках договору або підпадає під дію договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором.

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 02 жовтня 2013 року надано картку № 5168……..4946 строком дії до 07/17; кредитну картку № 5168……..1990 строком дії до 08/17 та картку 5363……4032 строком дії до 01/16 (а.с.131,150).

Вказаними платіжними картками ОСОБА_1 активно користувався, що підтверджується банківською випискою по картрахунку (а.с. 109-115).

Таким чином, як встановлено судом, платіжні картки за даним кредитним договором, укладеним між сторонами, неодноразово перевипускалися, строк дії останньої отриманої відповідачем платіжної картки – серпень 2017 року. (а.с.131,150)

Як вбачається з письмових пояснень ПАТ КБ «Приватбанк», 02 жовтня 2013 року ОСОБА_1 став клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», отримав кредитну картку «Універсальна». 10 січня 2014 року відповідачу перевипущено кредитну карту на престижну катку «Універсальна Gold». Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитними лімітом буде відображатися та враховуватися в т.ч. і на перевипущеній картці. Оскільки перевипуск карти не є укладенням нового кредитного договору в заповненні додаткових документів для перевипуску картки не було необхідності, що не суперечить чинному законодавству України (а.с. 157).

Суд наголошує, що перевипуск карти відповідачем підтверджується наявністю фото Клієнта в момент отримання кредитної карти «Універсальна Gold» та банківською випискою по картковому рахунку.

Таким чином, посилання представника відповідача на те, що закінчення строку дії першої картки є закінченням строку дії кредитного договору є безпідставними з огляду на те, що ця картка була неодноразова перевипущена, картковий рахунок, який був відкритий для її обслуговування, не закривався і є єдиним для всіх перевипущених карток, а кредитними коштами відповідач користувалася з жовтня 2013 року по день звернення позивача до суду, періодично знімаючи кошти у межах кредитного ліміту та частково повертаючи їх банку.

Таким чином, як встановлено судом ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобов’язання за договором від 02 жовтня 2013 року виконав в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу порушив свої зобов’язання перед банком.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування позивних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням визнається право відношенням, на підставі якого одна сторона боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майна, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші право чини відповідно до ст.11 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

Згідно до ч.1. ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається з виписки по картковому рахунку клієнта, та розрахунку заборгованості за договором, відповідач активно користувався кредитними коштами, зокрема 09 квітня 2014 року, сплативши частину кредиту в сумі 11060 гривен, та в цей же день здійснив платежі через термінали за оплату комунальних послуг в сумі 9893,03 гривні, після чого в нього виникла заборгованість, у зв’язку з чим ПАТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду з позовом про її стягнення. (а.с. 109-115, 125-128))

З розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що відповідач має загальну заборгованість, яка утворилася за кредитним договором від 02.10.2013 року станом на 01.12.2016 року в розмірі 102 262,30 гривень, а саме: 16 160,33 грн. заборгованість за кредитом; 86 102,30 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом. (а.с.116-119)

Щодо нарахування позивачем процентів за користування кредитом відповідачу за підвищеною ставкою, суд виходить з наступного.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Кредитору забороняється збільшувати розмір фіксованої процентної ставки за кредитним договором (або встановлений кредитним договором порядок сплати змінюваної процентної ставки) за відсутності згоди на це позичальника.

Як роз’яснено у п.28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному ч.6 ст.1056-1 ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить ст.1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (не укладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Згідно ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256, які є складовою кредитного договору, укладеного між сторонами, тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невід’ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими Умовами (п.1.1.1.91). Винагорода банку - сума зобов’язань держателя платіжної картки з оплати установлених банком тарифів, в тому числі процентів за користування кредитом (п.1.1.1.17).

Банк має право проводити зміни тарифів а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку. Якщо протягом 7 днів банк не отримає повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням, без попереднього повідомлення клієнта (п.1.1.3.2.3 ОСОБА_2 та Правил).

Згідно п. 1.1.3.2.9 ОСОБА_2 та Правил, банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активації додаткових послуг, контактних даних, ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості по кредиту, про акції, що проводяться банком тощо) встановлювати контакт з клієнтом, використовуючи різні канали зв’язку: направлення SMS-повідомлень на мобільний телефон клієнта; авторизація за допомогою мобільного телефону і ОТР-паролю; поштовий лист; телеграма; повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах та терміналах самообслуговування; друкувати на чеках терміналів; інші засоби комунікації .

Крім того, клієнт банку зобов’язаний отримувати виписки про стан карткового рахунку та про операції, що проводяться по картрахунку (п.1.1.2.3. ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг).

Згідно п. 1.1.2.4 ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг, у разі незгоди зі зміною Правил та/або Тарифів банку, позичальник зобов'язується звернутись до банку для розірвання договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком, в тому числі заборгованість, що утворилась протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю.

Отже, з огляду на умови даного кредитного договору, укладеного між сторонами, можна дійти висновку, що сторони погодили змінюваний тип процентної ставки за користування кредитом та порядок повідомлення позичальника про її зміну. При цьому ОСОБА_1, підписавши Анкету-заяву про приєднання до ОСОБА_2 і Правил надання банківських послуг, користувався кредитним лімітом, а відтак, погодився з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та порядком його зміни.

Позивачем до суду були надані виписка по особовому рахунку відповідача, роздруківка SMS повідомлень про підвищення процентної ставки за кредитом на номер телефону клієнта та накази банку про зміну тарифів банку (а.с. 109-115, 125-128, 200-211).

Так, згідно наказу Дирекції №СП-2014-6915682 від 18 серпня 2014 року про зміну тарифів банку у зв’язку із зміною ринкової ситуації, процентна ставка за використанні кредитного ліміту по кредитним операціям до 01.09.2014 року встановлена в розмірі 2,3%, ( 27,60 % річних) з 01 вересня 2014 року по 31.03.2015 року процентна щомісячна ставка була збільшена до 2,7% (32,40 % річних) та згідно наказу №СП-2015-6552838 від 18 лютого 2015 року про зміну тарифів банку у зв’язку із зміною ринкової ситуації, процентна щомісячна ставка була збільшена до 3,5 % (42,0 % річних) з 01 квітня 2015 року ( а.с. 200-211) .

Як вбачається з розрахунку заборгованості, у відповідності до даних наказів з 01 вересня 2014 року відповідачу до сплати нараховувались проценти за користування кредитом, виходячи з нової процентної ставки 32,40% річних, з 01 квітня 2015 року за ставкою 42,0% річних( а.с.180-182).

Згідно даних наказів вбачається, що клієнти повідомляються про зміну розміру відсотків шляхом актуалізації інформації про тарифи по карті «Універсальна» та «Універсальна Голод» на зовнішньому сайті Приватбанку та прес-релізу для зовнішнього сайту про зміну відсоткової ставки по карткам.

Банк виконав умови договору та у виписці по особовому рахунку проінформував відповідача про зміну відсотків по кредиту, SMS повідомлення про підвищення процентної ставки за кредитом на номер клієнта відправлялися завчасно, про що свідчать копії витягів про відправлення від 15 серпня 2014 року та 15 березня 2015 року (а.с. 200,205).

Отже, враховуючи, що сторони погодили умови договору про зміну процентної ставки, за якими закріпили обов’язок позичальника отримувати виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам, а також виходячи з того, що протягом 7 днів після підвищення тарифів ОСОБА_1 не пред’являв вимоги банку щодо незгоди з ними та розірвання кредитного договору, вбачається, що банк дотримався умов щодо підвищення процентної ставки.

Таким чином, підстав вважати незаконним нарахування позивачем процентів за користування кредитом відповідачу за підвищеною ставкою у справі не вбачається, тому доводи представника відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Обговорюючи питання застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Судом встановлено, що платіжні картки за даним кредитним договором, укладеним між сторонами, неодноразово перевипускались, строк дії останньої отриманої відповідачем платіжної картки – серпень 2017 року. Також судом встановлено, що кредитними коштами відповідач користувалася з жовтня 2013 року по день звернення позивача до суду періодично знімаючи кошти у межах кредитного ліміту та частково повертаючи їх банку.

З виписки по картковому рахунку клієнта, та розрахунку заборгованості за договором також випливає, що відповідач сплачував частину кредиту, здійснював платежі за оплату комунальних послуг до 24 квітня 2014 включно, а останній платіж в рахунок погашення заборгованості за договором був здійснений ОСОБА_1 09 квітня 2014 року, з позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось 16 квітня 2015року, тобто в межах загального строку позовною давності.

З огляду на наведене судом не встановлено підстав для застосування до заявлених вимог банку строків позовної давності.

Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного договору не виконує, підлягає стягненню з останнього на користь позивача сума заборгованості в розмірі 102 262,30 грн., яка складається з наступного: 16 160,33 грн. - заборгованість за кредитом; 86 102,30 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 18, 76, 81, 141, 247, 263,265 ЦПК України, 257-259, 264, 509, 530, 533, 554, 559, 526, 611, 625, 629, 638, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», ст. 61 Конституції України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02 жовтня 2013 року в розмірі 102 262 (сто дві тисячі двісті шістдесят дві) гривні 30 коп., а також судовий збір у розмірі 1600 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» , юридична адреса: м.Київ, вул..Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1.

Повний текст судового рішення складено 07 березня 2018 року.

Суддя: І. М. Міхєєва