Ухвала суду № 72696251, 13.03.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/6268/16-к

1-кп/243/342/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про призначення кримінального провадження до судового розгляду

13 березня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Сидоренко І.О.,

при секретарі – Рудь Т.В.

за участю:

прокурора – Афанасьєвої Д.К.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 11 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, 17.10.1994року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 42А, раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України, підсудне Слов’янському міськрайонному суду Донецької області.

Обвинувальний акт в суд надійшов відповідно до ст. 314 КПК України.

Підстав для прийняття рішень передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України немає.

До обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.03.2018 року включно.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не відпали ризики, за яких даний запобіжний захід обирався, обвинувачений може втекти, оскільки офіційно зареєстрований у м. Макіївка, а на території Слов’янського району постійного місця мешкання не має. Також, під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 оголошували у розшук, оскільки він не з’являвся у судові засідання. Крім того, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих і свідків, оскільки він був присутнім в суді першої інстанції під час допиту всіх свідків та потерпілих, знає їх анкетні дані та адреси мешкання, тому може здійснювати тиск на останніх, намагатися, щоб вони відмовилися або змінили показання. Також, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки під час досудового розслідування на шлях виправлення не став, продовжував вчиняти кримінальні правопорушення після повідомлення про підозру у вчиненні злочинів. ОСОБА_1 не вживає заходів до працевлаштування, з навчального заходу його відраховано, з гуртожитку виселено, постійного місця проживання не має, постійного місця роботи не має, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно є мешканцем м. Макіївка, що на теперішній час є тимчасово окупованою територією, а тому можна зробити висновок, що чинників, які б зобов’язували його не покидати м. Слов’янськ немає, що в свою чергу унеможливить проведення з ним необхідних процесуальних дій, а також ніяк не свідчить про його бажання вести нормальне соціальне життя та ставати на шлях виправлення.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_2 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, ризики, відповідно до яких обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали, суд вважає, що міра запобіжного заходу ОСОБА_1 обрана відповідно до діючого законодавства, виходячи з тяжкості злочину та особи обвинуваченого та зміні не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314 – 317, 176, 331, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України, прийняти до провадження Слов’янського міськрайонного суду Донецької області.

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області на 09.55 годину 21 березня 2018 року.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» строком на 60 днів, тобто до 11 травня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_3