Ухвала суду № 72695236, 01.02.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/1070/18

Провадження 2/263/967/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року Суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, за яким просить розірвати шлюб з ОСОБА_3, зареєстрований у будинку одруження виконавчого комітету міської Ради народних депутатів м. Жданів Донецької області 14 лютого 1985 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження було складено відповідний актовий запис №485. Враховуючи її майновий стан просила відстрочити або звільнити від сплати судового збору, в обґрунтування скрутного матеріального положення послалась на призначення адвоката з Маріупольського центру надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Таким чином, суд відстрочує та розстрочує судові витрати, зменшує їх або звільняє від їх оплати при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, законодавством визначено виключні підстави для звільнення, відстрочення сплати судового збору. ОСОБА_2 заявлена лише вимога про звільнення або відстрочення сплати судового збору та не надано належних доказів, які б свідчили про неможливість оплати нею судового збору у визначеному законом розмірі на даний час.

Вищевказані положення закону передбачають, що звільнення, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов’язком.

За таких обставин, підстави, передбачені ст. 136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення, відстрочення сплати судового збору, відсутні, а відтак, суддя, вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні її клопотання.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Так, згідно ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 95 ЦПК України). У відповідності до ст. 1 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Згідно ст. 4 цього ж Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня-1762 гривень (ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік). За подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У відповідності до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема, не зазначено:

реєстраційних номерів облікової картки платника податків, відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

не надано підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

не вказано інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору;

надані до позовної заяви копії письмових доказів належним чином не засвідчені;

відсутній документ, що підтверджував би сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.

Крім того, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Та на останнє, позивачем не наведено в чому полягає спір, та необхідність його вирішення судом, оскільки за вимогами ч.1 ст.106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Частина 2 вказаної статті Закону регламентує, що шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. З огляду на викладене, позивачка повинна викласти обставини, які унеможливлюють розірвати шлюб у позасудовому прядку.

Керуючись ст. ст. 133, 136, ч. 1 ст. 185, п. 13 ч.1 ст. 353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення або відстрочення сплати судового збору по справі за її позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу- відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали позивачу.

Запропонувати ОСОБА_2 надати до суду у встановлений строк: належним чином оформлену позовну заяву, в якій викласти: обставини, що вказують на наявність спору та неможливість розірвати шлюб у відповідності до вимог ст.106 СК України; реєстраційні номери облікових карток платників податків, відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; додати копії позовної заяви відповідно до кількості відповідачів; подати до позовної заяви належним чином засвідчені копії письмових доказів та сплатити судовий збір в розмірі 704,80 грн., за такими реквізитами: Маріупольський УК/Центральний р-н/22030001 (Жовтневий районний суд м. Маріуполя), код ЕДРПОУ 37989721, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, рахунок 31211206700052., надавши до суду оригінал квитанції.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена щодо визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Жовтневий районний суд м. Маріуполя).

Суддя О.Л. Соловйов