Постанова № 72691108, 02.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 640/17855/17 Головуючий 1 інстанції: Муратова С.О.

Провадження № 33/790/231/18 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, при секретареві Асавалюк О.О., з участю правопорушника ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, з участю представника митниці ДФС ОСОБА_4, допитавши свідків, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі звукозапису, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м.Харкова від 26 01 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою вищевказаного суду –

ОСОБА_5, 25 07 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 596 925 грн. 74 коп., із конфіскацією в дохід держави вилучених грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, а також 42 500 євро (еквівалент яких станом на 03 10 2017 року зазначений у постанові суду першої інстанції), із стягненням судового збору.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції адвокат ОСОБА_3 подав в інтересах ОСОБА_5 апеляційну скаргу, в якій просить постанову районного суду скасувати, закрити провадження по справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення та повернути останньому вилучені грошові кошти у сумі 10 000 доларів США та 42 500 євро.

Суть його апеляційної скарги з процесуально-правової точки зору стосовно оскаржуваної постанови суду першої інстанції зводиться до наступного.

На думку апелянта рішення районного суду винесене з грубим порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням матеріальних норм, що призвело до неповного з’ясування, дослідження та надання належної оцінки усім фактичним обставинам справи.

Заслухавши доводи правопорушника та його захисника, які просили про задоволення апеляційної скарги, доводи представника Харківської митниці ДФС – ОСОБА_4 та пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2017 приблизно о 14 год. 40 хв. через зону митного контролю пункту пропуску «Гоптівка» у напрямку руху із Російської Федерації до України у пішому порядку переміщувався громадянин України ОСОБА_5 За результатами відпрацювання системи управління ризиками було прийнято рішення про проведення митного огляду особистих речей зазначеного громадянина. При проведенні усного декларування на предмет переміщення через митний кордон України товарів (предметів), які заборонені (обмежені) до переміщення через митний кордон України, а також будь-якої зброї, боєприпасів, отруйних та вибухових речовин, наркотиків, валюти, культурних цінностей та інших предметів, які підлягають обов'язковому декларуванню, ОСОБА_5, заявив, що переміщує 10000 доларів США. Однак, під час митного огляду речей, які належать ОСОБА_5, на дні його спортивної сумки, під елементом жорсткості (рухома підкладка, що підсилює дно), під особистими речами, додатково було виявлено приховані банкноти іноземної валюти номіналом по 500 євро в загальній сумі 42 500 євро. Таким чином, за висновком суду першої інстанції, гр. ОСОБА_5 переміщував товари, а саме грошові кошти у сумі 42 500 євро, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з використанням способу, що утруднює виявлення таких товарів, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.483 МК України.

Як правильно встановив районний суд, вина ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, підтверджена зібраними у справі і дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 03.10.2017 (а.с. 6), фототаблицею до протоколу про про порушення митних правил від 03.10.2017 № 1045/80700/17 (а.с. 7-9), поясненнями свідка ОСОБА_6 (а.с. 11, 13), покупюрним описом до протоколу про порушення митних правил від 03.10.2017 вилучених 42 500 євро (а.с. 19-23).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, з чим погоджується і апеляційний суд.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник правопорушника зазначив, що не вбачає в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки відсутній факт приховування від митного контролю грошових коштів.

Також захисник продемонстрував у судовому засіданні апеляційного суду сумку, у якій ОСОБА_5 перевозив вказані грошові кошти та показав яким чином вони були розміщені під елементом жорсткості (рухомою підкладкою).

Крім того, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що співробітниками митної служби неправомірно було вилучено кошти, про які ОСОБА_5 заявив, а саме кошти у сумі 10 000 дол., оскільки вони не були предметом правопорушення.

Правопорушник ОСОБА_5 у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що вказані грошові кошти позичив у друга, який проживає в Росії, маючи намір придбати квартиру для своєї сім’ї. Зазначив, що 03 10 2017 року, повертаючись з Росії в Україну через пункт пропуску «Гоптівка», мав намір розподілити вказані кошти між родичами, очікуючи їх на нейтральній території. В цей час, як зазначив правопорушник, до нього підійшов співробітник прикордонної служби та запропонував йому пройти з ним до зони митного контролю. Оскільки ОСОБА_5 не мав наміру перетинати митний кордон України, у нього була відсутня письмова декларація, а при усному декларуванні він заявив, що у нього наявні кошти в розмірі 10 000 доларів США, не зазначивши про решту коштів, які він планував розподілити між родичами. В подальшому, як зазначив ОСОБА_5, під час проведення митного огляду у сумці, між речами, дійсно були виявлені кошти у сумі 42 500 євро, про які не було ним заявлено, в результаті чого складено протокол відносно нього про порушення митних правил. ОСОБА_5 вказав, що начебто двічі просив декларацію для заповнення, однак співробітники митниці відмовилися йому її надавати. ОСОБА_5 зазначив, що відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки кошти, які знаходилися у його сумці не були прихованими та він не встиг їх задекларувати до того моменту, коли вони були виявлені співробітниками митниці.

Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що вилучені кошти він позичив під розписку та зобов’язався повернути, тому призначене судом першої інстанції адміністративне стягнення є занадто суворим та він не має матеріальної можливості заплатити призначений штраф.

Пояснення та позиція ОСОБА_5С не співпадають з позицією його захисника – адвоката ОСОБА_3, що дає суду підставу сумніватися в об’єктивності їх свідчень, оскільки захисник зазначив та наочно продемонстрував, що кошти у сумі 42 500 євро були на дні сумки під рухомою підкладкою та під речами, що на його думку не є приховуванням, а ОСОБА_5 вказав, що гроші були лише під речами та заперечував проти того, що гроші були ще й під підкладкою. Виходячи з наведеного, вбачається, що пояснення правопорушника та його захисника не узгоджені та не відображають дійсних обставин справи і більш об’єктивними є надані суду пояснення працівника митниці.

В процесі судового засідання апеляційного суду, при постановці правопорушнику ОСОБА_5 додаткових запитань, він плутався та кілька раз змінював покази, зокрема, спочатку заявляв, що не планував декларувати кошти, оскільки очікував родичів, між якими мав їх розділити, потім вказав, що двічі просив декларацію для заповнення, однак співробітники митниці відмовилися йому її надати, що, на думку апеляційного суду, є суперечливими та взаємовиключними твердженнями.

З метою об’єктивного розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було допитано головного державного інспектора митного поста «Щербаківка, Харківської митниці ДФС – ОСОБА_7, який склав протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_5, який пояснив, що у випадку, коли особа усно заявляє про перевезення коштів в сумі більше, ніж 10 000 євро, проводиться усний допит, складається декларація та фіксується сума, що перевозиться. Зазначив, що ОСОБА_5 до проведення митного огляду декларацію не просив, при допиті усно заявив про наявність у нього лише 10 000 доларів США, однак, при огляді багажу у нього в сумці, під накладним дном, було виявлено ще кошти у сумі, яка перевищувала 10 000 євро, в подальшому було встановлено, що було приховано від митного контролю кошти у сумі 42 500 євро. Також ОСОБА_7 вказав, що ОСОБА_5 не зазначав в момент перевірки про те, що на нього очікують родичі між якими вказані кошти мали бути розподілені, навпаки, він відмовився давати будь-які пояснення, посилаючись на положення ст.63 Конституції України.

Представник Харківської митниці ДФС – ОСОБА_4, заперечуючи проти апеляції, підтримав доводи інспектора та зазначив, що родичі правопорушника так і не з’явилися, а тому його версія нічим не підтверджена. Крім того пояснив, що декларацію співробітники митниці зобов’язані надати особі до проведення огляду, якщо особа заявляє про таку необхідність, а у випадку, коли огляд вже проведено і правопорушення виявлено, декларація не видається, а невідкладно складається протокол про порушення митних правил.

З метою перевірки вищезазначених тверджень ОСОБА_5 апеляційним судом було допитано у якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які намагалися підтвердити доводи ОСОБА_5 зазначені у апеляційній скарзі від імені його захисника.

Мати правопорушника – ОСОБА_8 та його дружина – ОСОБА_9 просили скасувати рішення районного суду, оскільки гроші, які перевозив ОСОБА_5 він позичив у друга для поліпшення житлово-побутових умов своєї сім’ї, а конфіскація цих коштів та штраф у еквівалентній сумі поставить їх сім’ю у дуже скрутне становище, враховуючи стан здоров’я батьків та вагітність дружини правопорушника.

ОСОБА_8 підтвердила доводи сина про те, що їх сім’я планувала допомогти останньому перемістити вказані кошти через митний кордон України, розподіливши їх між кількома особами таким чином, щоб не було необхідності їх декларувати. За словами матері правопорушника його мали зустріти вона, батько, дружина та старший брат, які їхали в одному автомобілі та ще двоє друзів, які їхали іншим транспортним засобом. Однак, син надіслав своїй дружині телефонне повідомлення про те, що вже немає необхідності їхати, тому вони, не встигнувши доїхати до митного поста, розвернули автомобіль та поїхали додому.

ОСОБА_9 повідомила, що коли їй чоловік написав, що виникли проблеми і немає необхідності у їхні допомозі, вони вже певний час очікували ОСОБА_5 на автостоянці біля митного поста, за попередніми відомостями від останнього, він мав приїхати близько шостої години ранку.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 – друзі ОСОБА_5 підтвердили версію останнього про те, що він попросив їх допомогти перевезти кошти через митний кордон України, для чого вони приїхали до митного поста «Щербаківка» 03 10 2017 року в обідній час. Однак, як зазначили обидва свідки, почекавши 5-10 хв., отримали телефонне повідомлення від ОСОБА_5, що вже немає необхідності у їх допомозі і вони поїхали звідти. Родичів ОСОБА_5, які також приїхали допомогти останньому перевезти кошти, зі слів свідків, вони не бачили.

Таким чином, допитані окремо один від одного свідки на однакові питання давали різні відповіді та зазначали різні відомості. Зокрема, мати правопорушника зазначила, що коли останній повідомив про те, що вже не потребує їхньої допомоги, вони ще не доїхали до митного поста, а дружина правопорушника зазначила, що вони приїхали до митного поста «Гоптівка» заздалегідь та вже певний час очікували на повідомлення ОСОБА_5 коли саме їм слід направитись до нейтральної зони, начебто з метою розподілу коштів. Крім того, мати правопорушника зазначила, що товариші правопорушника – ОСОБА_10 та ОСОБА_11 їхали одночасно з ними іншим автомобілем, що, виходячи зі слів дружини правопорушника, відбувалось приблизно о 06 год. ранку, а зазначені товариші вказали, що приїхали до митного посту окремо в обідній час та не бачили членів сім’ї ОСОБА_5

Виходячи з наведеного, суд не може взяти показання свідків до уваги, оскільки вони суперечливі та, на думку суду, спрямовані на виправдання правопорушника з метою уникнення його відповідальності за порушення митних правил.

Враховуючи дані обставини, районний суд, з огляду на матеріали адміністративної справи, обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України і призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, однак, суд апеляційної інстанції, враховуючи матеріальний стан правопорушника, стан здоров’я батьків, скрутне матеріальне становище сім’ї, яка фактично проживає у гуртожитку і мала намір покращити свої житлові умови, стан вагітності дружини правопорушника, його характеризуючи дані, вважає за можливе застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі еквівалентному 100 відсотків вартості безпосереднього предмету порушення митних правил, а саме 42 500 євро, та повернути ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, які відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 04 10 2017 року знаходяться на зберіганні у касі Харківської митниці ДФС.

При цьому, вирішуючи питання про можливість повернення правопорушнику частини грошей, які він перевозив, суд апеляційної інстанції виходить із встановлених та підтверджених у судовому засіданні фактів того, що суму у розмірі 10 000 доларів США ОСОБА_5 не приховував, про неї заявляв працівникам митниці та пред’являв для огляду, а прихована правопорушником була лише сума у розмірі 42 500 євро. Тому, з урахуванням всіх обставин справи, апеляційний суд вважає за можливе рішення районного суду змінити, зменшивши суму штрафу та суму конфіскованих предметів порушення митних правил саме на ту суму коштів, про яку ОСОБА_5 добровільно повідомив працівникам митниці при первинному митному контролі.

Керуючись ч.1 ст.483 МК України, ст. 294 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Постанову Київського районного суду м.Харкова від 26 01 2018 року про визнання винним ОСОБА_5, 25 07 ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за ч.1 ст.483 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 596 925 (один мільйон п’ятсот дев’яносто шість тисяч дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 74 коп. із конфіскацією предмету порушення митних правил, а саме: грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, а також 42 500 євро (еквівалент яких станом на 03 10 2017 року зазначений в постанові суду першої інстанції), - в частині накладення адміністративного стягнення змінити.

Апеляційну скаргу – задовольнити частково.

Накласти на ОСОБА_5, 25 07 ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (реквізити сплати докладно зазначені в ухвалі суду першої інстанції) в розмірі еквівалентному 100 відсотків вартості безпосереднього предмету порушення митних правил, а саме 42 500 євро, що становить 1 330 384 (один мільйон триста тридцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн., 68 коп., з конфіскацією в дохід держави вилучених грошових коштів у сумі 42 500 євро, що станом на 03 10 2017 року є еквівалентним 1 330 384,68 грн. та які відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №3 від 04 10 2017 року знаходяться на зберіганні Харківської митниці ДФС.

Повернути ОСОБА_5, 25 07 ІНФОРМАЦІЯ_2 грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, які відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 04 10 2017 року знаходяться на зберіганні у касі Харківської митниці ДФС.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В порядку ст.294 КУпАП оскарження даної постанови не передбачено.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_1