Рішення № 7269049, 24.11.2009, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-2130/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2009 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

при секретарі Мельниковій І.С.,

розглянувши в заочному відкритому судовому засідінні в залі суду в м. Димитров Донецкої області справу за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” до ОСОБА_1 про стягнення квартирної плати –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 підприємство „Служба єдиного замовника” (далі КП “СЄЗ”) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартплаті, в обґрунтування якого вказав, що відповідач ОСОБА_1, мешкає в квартирі № 54 в будинку № 8 на м-ні „Молодіжний” в м.Димитров Донецької області якою користується на підставі договору житлового найму. Оскільки відповідач, проживаючи в квартирі, в період з 01.09.2006р. до 01.07.2009р., не сплачував квартирну плату, заборгованість з якої за вказаний період становить 1822,79 грн., комунальне підприємство просить суд стягнути з нього на його користь вказану заборгованість та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. Крім того, позивач вважає, оскільки боржник прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому просить стягнути з відповідача на його користь втрати від інфляційних процесів в сумі 499,78 грн., три відсотка річних в сумі 72,34 грн.

Представник позивача до судового засідання не з’явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена відповідно до цивільно-процесуального законодавства, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на позові наполягає, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений відповідно до цивільно-процесуального законодавства, про причини своєї неявки не повідомив, заяви про перенесення справи не надіслав.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). Квартира не приватизована і знаходиться на балансі комунального підприємства “Служба єдиного замовника”, яке згідно статуту є юридичною особою і балансоутримувачем всіх жилих будинків (арк.спр.6, 7).

Як вбачається з довідки КП “СЄЗ” та долученого до матеріалів справи письмового розрахунку, квартирна плата в період з 01.09.2006р. до 01.07.2009р. відповідачем не сплачувалась, заборгованість з квартирної плати за вказаний період складає 1822,79 грн. (а.с.9).

Згідно ст.61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Плата за користування житлом обчислюється, виходячи із загальної площі квартири. Розмір плати за користування житлом встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.64 ЖК України, члени сім’ї наймача несуть солідарну з наймачем відповідальність з усіх питань, що виникають з договору найму житлового приміщення.

Статтею 68 ЖК України, передбачені строки внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги. Зобов’язання наймачів щомісячно вносити квартплату передбачені і п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, у відповідності з яким наймачі квартир зобов’язані вносити квартирну плату щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлені інші строки.

Обставин про ненадання чи неякісне надання відповідачці послуг судом не встановлено, тому суд вважає, що відповідач в односторонньому порядку порушив зобов’язання, що випливають з умов договору, і з нього на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми в порядку ст.625 ЦК України не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов’язки сторін, визначаються спеціальним Законом від 24.06.2004року №1875-1У «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Не містить їх і Закон України від 20 лютого 2003 р. № 554-1V "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Законом України від 13.11.1996року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв’язку з невиконанням державою зобов’язання по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» 10.01.2002року з послідуючими змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.

Таким чином, на думку суду, положення ст.625 ЦК України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюються. Тому в частині вимог позивача щодо нарахування та стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів та 3% річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.2), та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнений від сплати цих витрат за рішенням Димитровської міської ради від 24.12.2008 року за № V/36-10.

На підставі ст.ст.61, 64, 68 ЖК України, п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, Закону України «Про житлово-комунальні послуги, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” до ОСОБА_1 про стягнення квартирної плати задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” заборгованість з квартирної плати за період з 01.09.2006 року до 01.07.2009 року в розмірі 1822,79 грн. та судові витрати у сумі 30 грн, перерахувавши цю суму на розрахунковий рахунок 26000980103842, МФО 335593, ЄДРПОУ 32062555 Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанк” Димитровського відділення.

В задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя