Вирок № 72690370, 12.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3016/17

Номер провадження 1-кп/629/92/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

при секретарях Торенко Ю.П, ОСОБА_1,

за участю прокурорів Новікова Ю.О., Лук’яненко Д.О.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12017220380001509 від 07.07.2017 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, невійськовозобов’язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 16.10.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, розлученого, не працюючого, невійськовозобов’язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого:

- 05.06.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого 12.10.2015 року з Диканівської ВК Харківської області на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м.Харкова від 02.10.2015 року відповідно до ст.2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

встановив:

22.06.2017 року, близько 16-00 год., ОСОБА_3 та ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою, повторно, знаходячись біля дачної ділянки ОСОБА_5, розташованої у садовому товаристві поряд смт.Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрали металеву хвіртку з огорожі, вагою 47 кг. З місця злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зникли, викраденим розпорядились, спричинивши матеріальний збиток ОСОБА_5 на суму 188 грн.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 винними себе визнали повністю, пояснили, що дійсно вчинили інкримінований їм злочин при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаялися.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, що дійсно влітку 2017 року, точну дату не пам’ятає, він разом з ОСОБА_2 знаходились на території дачних ділянок, які розташовані поблизу смт.Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, де помітили покинуту дачу, як вони вважали, на цій дачній ділянці вони побачили металеві ворота та хвіртку. Вони вирішили вкрасти хвіртку і здати на її металобрухт. Знявши металеву хвіртку, вони поклали її на мотоцикл та відвезли до пункту приймання металобрухту та здали, а за виручені гроші придбали продукти харчування.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, що дійсно влітку 2017 року він разом з ОСОБА_3 знаходились на покинутих дачних ділянках поблизу смт.Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, де з однієї із дач викрали металеву хвіртку, яку в подальшому відвезли на мотоциклі на пункт приймання металобрухту та здали, за виручені кошти придбали продукти харчування.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, надав до суду телефонограму, в якій прохав кримінальне провадження розглядати за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, вирок ухвалити на розсуд суду (а.с.17).

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_2, їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом, а також письмовими матеріалами кримінального провадження:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.08.2017 року, згідно якого 07.07.2017 року було зареєстровано кримінальне провадження №12017220380001509 за заявою ОСОБА_5 за фактом таємного викрадення у період з 21.06.2017 року по 23.06.2017 року металевої хвіртки з огорожі його дачної ділянки, розташованої за адресою: смт.Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, дачний кооператив «Колос» (а.с.76);

- заявою потерпілого ОСОБА_5 від 06.07.2017 року, в якій він прохає притягнути до кримінальної відповідальності невідомих йому осіб, які в період часу з 21.06.2017 року по 23.06.2017 року таємно, шляхом вільного доступу викрали металеву хвіртку з огорожі його дачної ділянки, яка розташована в дачному кооперативі «Колос» за адресою: смт.Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області (а.с.77);

- протоколом огляду місця події від 06.07.2017 року, згідно якого під час проведення огляду на відкритій ділянці місцевості, яка розташована поруч з будинком №12 поблизу гаражів на мікрорайоні в смт.Краснопавлівка Лозівського району Харківської області було виявлено та вилучено у ОСОБА_6 металеву хвіртку синього кольору, яку зі слів останнього він придбав у ОСОБА_3 (а.с.78);

- протоколом огляду предмету від 21.07.2017 року та фототаблицею до нього, згідно якого оглянута металева хвіртка складається з 6 кутників розміром 4х4 см, металевого профілю розміром 90х160 см, розміром профлиста 110х80 см, на хвіртці маються залишки блакитної фарби, при зважуванні вага хвіртки склала 47 кг (а.с.103-105);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2017 року, згідно якого ОСОБА_6О на фото №3 впізнав чоловіка, який приносив продавати металеву хвіртку, на фото 3 зображений ОСОБА_3 (а.с.101);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2017 року, згідно якого ОСОБА_6 на фото №2 впізнав чоловіка, який приносив продавати металеву хвіртку, на фото 2 зображений ОСОБА_2 (а.с.102);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.08.2017 року з фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_4 та понятих, добровільно показав на місці та де, коли та при яких обставинах він з ОСОБА_3 викрали металеву хвіртку з дачної ділянки ОСОБА_5, яка розташована у садовому товаристві поблизу смт.Краснопавлівка Лозівського району Харківської області (а.с.106-109);

- судовою товарознавчою експертизою №3374 від 17.07.2017 року, згідно висновку якої, на момент вчинення злочину, станом на 23.06.2017 року ринкова вартість 1 кг лому чорного металу складає 4 грн.; ринкова вартість 47 кг брухту чорного металу складає 188 грн. (а.с.80-81);

- речовими доказами – металевою хвірткою (а.с.99,100).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності, визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів суд приходить до висновку про те, що винність обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останніх.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених повністю доведена, їх дії суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчена повторно за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, свідчать про спрямованість умислу на таємне викрадення чужого майна. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинувачених або їх виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, що відповідно до ч.3 ст.12 КК України, вони вчинили злочин, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, вчинив злочин в період відбування іспитового строку, не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем постійного проживання характеризується задовільно, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як середній (а.с.90-92, 117-118, 122,123,124,125,126,127, 128).

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, має не зняту й непогашену судимість, розлучений, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_7, має на утриманні одну неповнолітню доньку, не працює, на обліку у лікаря – нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря – психіатра з діагнозом «легка розумова відсталість», згідно висновку судово-психіатричної експертизи №595 від 18.08.2017 року ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, у період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_2 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, за місцем проживання характеризується задовільно, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як середній (а.с.94-96,110-111,112-113,114,115,117-118,119-121).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання і відсутністю обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинувачених і їх відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст.75 КК України, з встановленням іспитового строку, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 в період іспитового строку вчинив новий злочин, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, з врахуванням положень ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.10.2015 року (а.с.127).

Підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає, також суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня фактичного затримання.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує в рівних частинах з обвинувачених на користь держави витрати на залучення експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення: судової товарознавчої експертизи №3374 від 17.07.2017 року в сумі 296,61грн. (а.с.79).

Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України - металеву хвіртку, яка згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого – повернути потерпілому ОСОБА_5 (а.с.99,100).

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

На підставі ст.71 КК України до новопризначеного покарання суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.10.2015 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 12.03.2018 року.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо ОСОБА_2 протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нових злочинів та виконає обов’язки покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 296,61 грн. в рівних частинах по 148,31 грн. з кожного, перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код одержувача 37999680, МФО851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речовий доказ - металеву хвіртку повернути потерпілому ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко