Постанова № 7268959, 04.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-45541/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –,

при секретарі –Бредун М.В.,

за участю:

представника позивача - Заїка О.В.

представника відповідача - Денисенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002122301/0/2201 від 28.07.2008 року, № 0002122301/1/2856 від 06.10.2008 року, № 0002122301/2/3958 від 19.12.2008 року, № 0002122301/3/684 від 04.03.2009 року, згідно з якими було донараховано податок з прибутку підприємств у загальній сумі 85620 грн. (67025 грн. - за основним платежем та 18595 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями ) у частині 85287 грн. (66803 грн. - за основним платежем та 18484 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); визнання повністю нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0001842301/0/866 від 17.04.2007 року, № 0002132301/0/2200 від 28.07.2008 року, № 0002132301/1/2855 від 06.10.2008 року, № 0002132301/2/3957 від 19.12.2008 року, № 0002132301/3/685 від 04.03.2009 року, згідно з якими було донараховане податкове зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 16303 грн. (10755 грн. - за основним платежем та 5548 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту перевірки від 09.07.2008 року № 1491/23-210/34607806, у якому зроблено помилкові висновки про порушення. Зокрема, вважає що висновок про недоплату податку на прибуток підприємств у І квартал 2008 року в сумі 45917 грн. зроблено із порушенням вимог ч. 3 п.п. 1.22.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; висновок про заниження валового доходу на суму 8083 грн., та відповідно недоплату податку на прибуток в сумі 2021 грн. зроблено з порушенням п. 16.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; висновок про заниження валового доходу на суму 2640 грн., та відповідно недоплату податку на прибуток в сумі 660 грн. не відповідає дійсності, оскільки зазначені кошти були перераховані позивачем на оплату послуг по укладенню договору та розробки документації. Крім того, помилковим є висновок перевіряючих про завищення валових витрат у 3 кварталі 2007 року на 17071 грн. та недоплаті податку на прибуток в сумі 4267 грн. у зв’язку з включенням до їх складу витрат на поліпшення спеціального автомобіля ПЗ-22 (паливозаправник), який використовується на підставі договору про надання послуг спецавтомобілем від 10.08.2007 року № ИСА/В/230-07, оскільки послуги та роботи, що здійснювались з метою належної експлуатації спецавтомобіля не є поліпшенням: не додають нових можливостей та не покращують роботу паливозаправника. Вважають, що витрати на чартерний рейс у зв’язку з відрядженням відносяться до складу валових витрат на підставі ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, тому виключення коштів в сумі 55750 грн. із складу валових витрат є неправомірним. Крім того, на підставі висновків перевіряючих про завищення у травні 2008 року податкового кредиту у зв’язку з неправомірним включенням до складу валових витрат у 2 кварталі 2007 року вартості чартерних рейсів у сумі 55750 грн., виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Вега», здійснено неправомірно виключення суми податку на додану вартість з податкової звітності та її коригування має наслідком висновок про заниження позивачем сум податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету на 10755 грн. (в тому числі травень 2007 року – 3828 грн., грудень 2007 року – 6927 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях посилається на те, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл", код за ЄДРПОУ 34607806, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.09.2006 року по 31.03.2008 року, яка набрала форму акта № 1491/23-210/34607806 від 09.07.2008 року. На підставі зазначеного акта прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Зокрема, перевіркою встановлено, що позивачем у порушення вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” занижено валовий дохід в сумі 183668 грн. у зв’язку з не включенням до складу валових витрат вартості послуг по розробці та впровадженню в авіаційній паливно-заправній службі позивача документів з питань виробничої діяльності підприємства, які отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна компанія «ЛАР-Ш» за договором № 02-О ШП від 01.02.2007 року. Крім того, у І кварталі 2008 року позивачем віднесено на рахунок 947 визнаних нестач на суму 8083 грн., але у Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2008 року не наведено дані про запаси, використані не у господарській діяльності. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Тому відповідач мав право проводити перевірку бухгалтерської звітності та правомірно донарахував податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств. Висновок про заниження валового доходу на суму 2640 грн., та відповідно недоплату податку на прибуток в сумі 660 грн. ґрунтується на умовах договору оренди нерухомого майна від 11.06.2007 року № 232-2007, якими передбачено обов’язок позивача перерахувати на розрахунковий рахунок орендодавця одноразовий платіж на розвиток Комунальному підприємству Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) в сумі 2640 грн. Вважає, що висновок про завищення валових витрат у 3 кварталі 2007 року на 17071 грн.. у зв’язку з включенням до їх складу витрат на поліпшення спеціального автомобіля ПЗ-22 (паливозаправник), який використовується на підставі договору про надання послуг спецавтомобілем від 10.08.2007 року № ИСА/В/230-07, правомірним, оскільки позивачем порушено вимоги п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Щодо включення до валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату чартерних рейсів зазначає, що позивачем допущено порушення п. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п. 1.7 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" є юридичною особою (ідентифікаційний код 34607806) та здійснює наступні види діяльності за КЕКД: оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля пальним, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, функціонування інфраструктури авіаційного транспорту, що підтверджується довідкою АБ № 116636 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Підприємство взято на податковий облік Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 28.09.2006 року за № 8031 та зареєстровано як платник податку на додану вартість 06.10.2006 року (свідоцтво № 23492021, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість – 346078016033).

У термін з 03.06.2008 року по 02.07.2008 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі направлення від 03.06.2008 року № 1095/001095, на підставі статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл", код за ЄДРПОУ 34607806 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.09.2006 року по 31.03.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2008 року № 1491/23-210/34607806, у якому зафіксовані наступні порушення:

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5. 2, п.п. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями в результаті чого занижено податк на прибуток в сумі за 2007 р. – 19087 грн., в тому числі 2 квартал – 13938 грн., 3 квартал – 4927 грн., 4 квартал - 222 грн., за І квартал – 2008 р. – 47938 грн. Збитки на 4 квартал 2006 року зменшуються на 4500 грн.;

- п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 10755 грн., в тому числі: травень 2007 р. – 3828 грн., грудень 2007 р. – 6927 грн. Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26) зменшується на 1699 грн., в тому числі березень 2008 р. – 1699 грн. і складає 85912 грн. замість 87611 грн. Від’ємне значення по податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21-рядок 22.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду) зменшується на 256 грн. і становить 32325 грн. замість 32581 грн.

На підставі акту перевірки прийнято:

- податкове повідомлення – рішення від 28.07.2008 року № 0002132301/0/2200, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 16303 грн. з них: за основним платежем у сумі 10755 грн. та за штрафними санкціями в сумі 5548грн.;

- податкове повідомлення – рішення від 28.07.2008 року № 0002122301/0/2201, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 85620 грн., з них: за основним платежем в сумі 67025 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 18595 грн.;

Позивач не погодився з зазначеними повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх у адміністративному порядку.

Відповідно до вимог пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001 року № 253, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Таким чином, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами розгляду в адміністративному порядку скарг позивача, які залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін, складено на надіслано позивачу податкові повідомлення-рішення № 0002122301/1/2856 від 06 жовтня 2008 року, № 0002122301/2/3958 від 19 грудня 2008 року, № 0002122301/3/684 від 04 березня 2009 року, № 0002132301/1/2855 від 06 жовтня 2008 року, № 0002132301/2/3957 від 19 грудня 2008 року, № 0002132301/3/685 від 04 березня 2009 року.

З даними рішеннями не погодився позивач та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002122301/0/2201 від 28.07.2008 року, № 0002122301/1/2856 від 06.10.2008 року, № 0002122301/2/3958 від 19.12.2008 року, № 0002122301/3/684 від 04.03.2009 року, суд зазначає наступне.

За результатами перевірки встановлено та зафіксовано на сторінці 21-22 акту перевірки, що позивачем у порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий дохід підприємства в І кварталі 2008 року занижено на 183668 грн.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна компанія «ЛАР-Ш» укладено договір № 02-01 НП від 01.02.2007 року про надання послуг по розробці та впровадженню документів з виробничої діяльності , предметом якого є виконання послуг по розробці та впровадженню в авіаційній паливно-заправочній службі документів (з питань виробничої діяльності Замовника (позивача). Відповідно до п. 2.2 цього Договору за результатами роботи сторони складають акт здачі-приймання робіт та підписують його не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за звітним. Згідно із розділом 3 «Розмір і порядок оплати» вартість послуг узгоджується сторонами, на підставі чого складається Протокол договірної ціни. Оплата здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування замовником необхідних сум платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Виконавця, або іншим шляхом за узгодженням сторін. Пунктом 5.2 цього Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008 року.

За результатами виконання умов договору складено акти здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 27.03.2007 року, № 2 від 17.07.2007 року, № 3 від 25.09.2007 року.

Протоколом угоди про договірну ціну за виконання робіт по договору № 02-01 НП від 01.02.2007 року від 01.02.2007 року засвідчено, що сторони досягли згоди про розмір договірної ціни за перший етап виконання роботи згідно договору в сумі 36793 грн. 19 коп. Протоколом угоди про договірну ціну за виконання робіт по договору № 02-01 НП від 01.02.2007 року від 17.07.2007 року засвідчено, що сторони досягли згоди про розмір договірної ціни за другий етап виконання роботи згідно договору в сумі 81685 грн. 68 коп. Протоколом угоди про договірну ціну за виконання робіт по договору № 02-01 НП від 01.02.2007 року від 25.09.2007 року засвідчено, що сторони досягли згоди про розмір договірної ціни за третій етап виконання роботи згідно договору в сумі 65190 грн.

Разом з тим, за результатами перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією встановлено та не заперечується позивачем, що оплата за виконання послуг передбачених договором № 02-01 НП від 01.02.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" контрагенту не здійснювалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на письмовий запит відповідача листом № 19354/7/23-5-155 від 18.06.2008 року Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська повідомила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна компанія «ЛАР-Ш» визнано банкрутом (судове рішення № Б15/65-08 від 10.04.2008 року) та припинено. З податкового обліку знято з 16.04.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявного у матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна компанія «ЛАР-Ш» припинено.

Таким чином, дебіторська заборгованість позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна компанія «ЛАР-Ш», яке припинило свою діяльність не погашена.

Згідно із п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1. статті 4 цього Закону встановлено, що валові доходи включають доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Разом з тим, із пояснень представника відповідача встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна компанія «ЛАР-Ш» припинилося в результаті ліквідації, вимоги щодо погашення дебіторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна компанія «ЛАР-Ш» позивачу не пред’являлись.

З огляду на викладене, висновки перевіряючих щодо заниження валового доходу підприємства в І кварталі 2008 року на 183668 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 45917 грн. ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо визначення абзацом 3 п.п. 1.22.1 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” поняття безповоротної фінансової допомоги як суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, оскільки припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна компанія «ЛАР-Ш» у результаті ліквідації виключає звернення останнього з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" про погашення заборгованості в сумі 183668 грн. в межах строку позовної давності.

Тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За результатами перевірки встановлено та зафіксовано на сторінці 22-23 акту перевірки, що позивачем у порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” занижено валовий дохід на суму 8083 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 2021 грн.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у І кварталі 2008 року позивачем віднесено на рахунок 947 визнаних нестач на суму 8083 грн., разом з тим у Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2008 року не наведено дані про запаси, використані не у господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється. Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

З огляду на викладене, висновки перевіряючих щодо заниження валового доходу у порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” на суму 8083 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 2021 грн. ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що податкові органи зобов’язані визначати податкові зобов’язання виключно на підставі податкової звітності, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За результатами перевірки встановлено та зафіксовано на сторінці 24-25 акту перевірки, що позивачем у порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” включено до складу валових витрат кошти в сумі 2640 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток на 660 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) укладено попередній договір № 232-2007 оренди нерухомого майна (нежилих приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва від 11.06.2007 року. Згідно із пунктом 3.11 цього Договору Орендар (позивач) зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дати підписання договору перерахувати на розрахунковий рахунок Орендодавця (Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)) одноразовий платіж на розвиток Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) у сумі 2640 грн. без ПДВ, ПДВ – 528 грн., разом з ПДВ – 3168 грн.

На виконання умов зазначеного Договору складено акт приймання-передавання (нерухомого майна, будівель, споруд, приміщень) від 01.07.2007 року.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Таким чином, передбачений договором одноразовий платіж на розвиток Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) у сумі 2640 грн. без ПДВ, ПДВ – 528 грн., разом з ПДВ – 3168 грн. не підлягає включанню до складу валових витрат.

18 вересня 2007 року позивачем було перераховано Комунальному підприємству Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) кошти в сумі 3168 грн. із зазначенням призначення платежу: «Сплата за укладання договору згідно рахунку-фактури № 1226203 від 01.08.2007 року в т. ч ПДВ – 528 грн. 00 коп.», що підтверджується платіжним дорученням № 580 від 18.09.2007 року.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. при цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, позивачем було самостійно визначено призначення платежу, як «Сплата за укладання договору згідно рахунку-фактури № 1226203 від 01.08.2007 року в т. ч ПДВ – 528 грн. 00 коп.». Суду не було надано доказів на підтвердження укладення угоди про надання послуг по укладанню договору та розробки документації Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни). При цьому суд не бере до уваги доводи позивача про те, що даним платежем було оплачено послуги по укладанню договору та розробки документації з посиланням на акт № 2742 здачі-приймання робіт, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи бухгалтерського обліку для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов’язкові реквізити, які у досліджуваному акті відсутні. А саме відсутні: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене, висновки перевіряючих щодо включення позивачем у порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат кошти в сумі 2640 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток на 660 грн. ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України. Позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За результатами перевірки встановлено та зафіксовано на сторінці 25 акту перевірки, що позивачем у порушення п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 , п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” включено до складу валових витрат у 3 кварталі 2007 року кошти в сумі 17071 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та Державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна компанія» укладено договір № ИСА/В/230-07/110 від 10.08.2007 року, відповідно до пункту 1.2 якого є передача Виконавцем (Державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна компанія») Спецавтомобіля Замовнику (позивачу) на надання послуг для перевезення авіапального ТС-1 шляхом загального користування і подальшої заправки повітряних суден в Комунальному підприємстві Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) особовим складом Замовника (позивача). Згідно із пунктом 1.3. невід’ємною і складовою частиною Договору є: акт технічного стану, акт передачі-приймання Спецавтомобіля, акт допуску Спецавтомобіля до заправки повітряних суден виданий підприємством яке має відповідний сертифікат на даний вид робіт.

У 3 кварталі 2007 року до складу валових витрат позивачем віднесено наступні витрати:

- послуги по зачистки спец обладнання паливозаправника ПЗ-22, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаційна паливна заправна компанія» на суму 1667 грн. Акт здачі-прийняття № ОУ 0000061 від 10.09.2007 року;

- демонтаж, монтаж та налагодження установки вогнегасника, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.Т.В.» на суму 3037 грн. Акт здачі-прийняття № 574 від 11.09.2007 року.;

- візуальний огляд та дефектоскопія паливозаправника ПЗ-22, виконаний НВФ «Промсервісдіагностика» на суму 2083 грн. Акт здачі-прийняття від 04.09.2007 рок;

- роботи по визначенню чистоти за показниками «масова частка механічних домішок» та перевірці технічного стану паливозаправника, виконані Державним підприємством «УкравіаПММ» на суму 3000 грн. Акт здачі-прийняття № 65 від 27.09.2007 року.

Також у 3 кварталі 2007 року до складу валових витрат віднесені наступні витарти, виконані власними силами позивача на загальну суму 7380 грн.:

- заміна рукавів на паливозаправнику – акт від 10.09.2007 року № 29;

- заміна фільтроелементів на паливозаправнику – акт від 10.09.2007 року № 27.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” випливає, що необхідною умовою для віднесення до валових витрат будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

У судовому засіданні встановлено та не заперечується представником відповідача, що зазначені витрати здійснювались у зв’язку із здійсненням позивачем своєї господарської діяльності, згідно із умовами укладеного договору та підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 8.8.1 пункту 8.8 ст. 8 вказаного Закону у разі коли договір оперативного лізингу /оренди/ зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу /оренди/, частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу /оренди/.

Системним аналізом чинного законодавства України встановлено, що витрати на поліпшення – це витрати, що пов'язані з покращенням фізичного (технічного) стану майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості. Тоді як проведені роботи із Спецавтомобілем є необхідними заходами, виконання яких забезпечує належну експлуатацію Спецавтомобіля для перевезення авіапального ТС-1 шляхом загального користування і подальшої заправки повітряних суден згідно із технічними вимогами.

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 , п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За результатами перевірки встановлено та зафіксовано на сторінці 26-27 акту перевірки, що позивачем у порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” включено до складу валових витрат у 2 кварталі 2007 року кошти в сумі 55750 грн.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Вега» (Виконавець) та позивачем (Замовник) укладено договір № 01/05-2007/78 від 18.05.2007 року, відповідно до п. 1.1 якого предметом є організація і виконання чартерних авіарейсів бізнес-класу Виконавцем по перевезенню пасажирів згідно заявок Замовника. Згідно із п. 4. 1Договору вартість та оплата за рейс визначається в кожному окремому випадку, згідно заявки Замовника. Замовник розраховується з Виконавцем на основі виставленого рахунку за два дні до початку виконання рейсу. Після здійснення рейсу обидві сторони підписують Акт виконаних робіт, що засвідчує повний розрахунок між ними (п. 4.2 Договору). Пунктом 7.1 Договору встановлено, що договір вступає у силу з дня його підписання і діє до 31 грудня 2008 року.

Чартерні рейси виконувались згідно із заявками позивача: від 18.05.2007 року за маршрутом Київ-Одеса та в зворотному напрямку Одеса-Київ з 18.05 по 22.05.2007 року; від 24.05.2007 року за маршрутом Київ-Бельбек та в зворотному напрямку Бельбек-Київ.

На виконання умов Договору складено рахунки фактури № ВЕ-06/05 від 18.05.2007 року чартерний рейс Київ-Одеса-Київ на суму 22083 грн. 36 коп., ПДВ – 4416 грн. 67 коп.; рахунок фактура ВЕ-08/05 чартерний рейс Київ-Бельбек-Київ на суму 33666 грн. 67 коп., ПДВ – 6733 грн. 33коп. Крім того, складено акти виконаний робіт: від 20.05.2007 року № ВЕ-0000011 на суму 22083 грн. 36 коп., ПДВ – 4416 грн. 67 коп., від 29.05.2007 року № ВЕ-0000012 на суму 33666 грн. 67 коп., ПДВ – 6733 грн. 33 коп.

Із пояснень представника позивача встановлено, що дані рейси здійснювались з метою направлення у відрядження керівника позивача з метою здійснення господарської діяльності підприємства, що підтверджується наказами про відрядження № 13 від 12.05.2007 року, № 14 від 19.05.2007 року та посвідченнями про відрядження від 18.05.2007 року та № 7 від 25.05.2007 року із відповідними відмітками про вибуття та прибуття.

Із змісту п. 5.1 ст. 5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” випливає, що необхідною умовою для віднесення до валових витрат будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" такі витрати мають бути здійснені у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Судом встановлено, що витрати позивача з оплати чартерних авіарейсів пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), оскільки дані авіарейси здійснені з метою ведення переговорів щодо укладення договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" із стратегічними партнерами позивача на загальну суму 60000000 грн. Із опису № 74 від 09.07.2008 року оригіналів/копій документів, що вилучені зі справ, що є додатком № 1 до акту перевірки вбачається, та не заперечується представником відповідача, що перевіряючим надавались зазначені вище документи первинного бухгалтерського обліку та контракт № 112 від 18.05.2007 року на заправку повітряних суден в аеропорту «Київ», який було укладено позивачем із Товариством з обмеженою відповідальністю «АК Південні авіалінії» за результатами проведених переговорів, саме з метою участі у яких здійснювалось авіаперевезення керівника позивача.

Таким чином, ці витрати є валовими витратами у розумінні п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств”. Такі витрати не є витратами на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з позивачем або є членами керівних органів платника податку, про які йдеться у п.п. 5.4 8 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59.

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення позивачем порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002122301/0/2201 від 28 липня 2008 року, № 0002122301/1/2856 від 06 жовтня 2008 року, № 0002122301/2/3958 від 19 грудня 2008 року, № 0002122301/3/684 від 04 березня 2009 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств - в частині 26881 грн. з них: за основним платежем у сумі 18205 грн. та за штрафними санкціями в сумі 8676 грн.

Щодо позовних вимог про визнання повністю нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0001842301/0/866 від 17.04.2007 року, № 0002132301/0/2200 від 28.07.2008 року, № 0002132301/1/2855 від 06.10.2008 року, № 0002132301/2/3957 від 19.12.2008 року, № 0002132301/3/685 від 04.03.2009 року, згідно з якими було донараховане податкове зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 16303 грн. (10755 грн. - за основним платежем та 5548 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0001842301/0/866 від 17.04.2007 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами проведеної перевірки не виносилось, тому вимоги позивача про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За результатами перевірки встановлено та зафіксовано на сторінці 26-27 акту перевірки, що позивачем у порушення п.п. 7.4 1, п.п 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” до податкового кредиту віднесена суму податку на додану вартість 11150 грн. згідно податкових накладних № 32 від 20.05.2007 року на суму 4416 грн. та № 33 від 29.05.2007року за здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Вега» чартерні рейси, витрати на які у порушення п. 5.1, п.п 5.2.1 п. 5.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” неправомірно віднесено до складу валових витрат.

Пунктом 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що перевіряючим надавались податкові накладні № 32 від 20.05.2007 року та № 33 від 29.05.2007року, на підставі яких позивачем включено спірну суму до складу податкового кредиту. Зауваження щодо оформлення податкових накладних у акті перевірки відсутні.

Таким чином, до розміру податкового кредиту позивачем було включено суми у зв'язку здійсненням господарської діяльності, за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Вега» договором на підставі виписаних останнім належно оформлених податкових накладних.

Крім того, як встановлено вище, висновки про порушення порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , з якими відповідач пов’язує порушення позивачем також п.п. 7.4 1, п.п 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002132301/0/220 від 28 липня 2008 року, № 0002132301/1/2855 від 06 жовтня 2008 року, № 0002132301/2/3957 від 19 грудня 2008 року, № 0002132301/3/685 від 04 березня 2009 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - в частині суму 16303 грн., з них: за основним платежем у сумі 10755 грн. та за штрафними санкціями в сумі 5548 грн.

Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, статтею 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статтею 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, статтею 7 Закону України "Про Національний банк України", пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002122301/0/2201 від 28 липня 2008 року, № 0002122301/1/2856 від 06 жовтня 2008 року, № 0002122301/2/3958 від 19 грудня 2008 року, № 0002122301/3/684 від 04 березня 2009 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств - в частині 26881 грн. з них: за основним платежем у сумі 18205 грн. та за штрафними санкціями в сумі 8676 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002132301/0/220 від 28 липня 2008 року, № 0002132301/1/2855 від 06 жовтня 2008 року, № 0002132301/2/3957 від 19 грудня 2008 року, № 0002132301/3/685 від 04 березня 2009 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - в частині суму 16303 грн., з них: за основним платежем у сумі 10755 грн. та за штрафними санкціями в сумі 5548 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортуна Оіл" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2009 року.

          Суддя                                                                                Л.О. Єресько