Рішення № 72689358, 26.02.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/158/18

Справа №754/9014/17

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галась І.А.

при секретарі Дмитрієвій А.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Сич О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з 18 травня 2011 року перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

На момент призначення пенсії за віком державного службовця стаж позивача на державній службі складає 17 років 7 місяців 3 дні, розмір пенсії позивача визначений як 87% заробітної плати на підставі довідок про заробітну плату з останнього місця роботи.

У зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати державним службовцям, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013, позивач набула право на перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця.

10.06.2017 р. позивач звернулась з заявою до відповідача про перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням розмірів посадових окладів працюючим державним службовцям з 01.12.2015 р. та надала довідку №37/05-12236 від 08.06.2015 р. про суму заробітної плати за грудень місяць 2015 року за посадою головного спеціаліста Управління з якої призначено їй пенсію, на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Листом №10231/13 від 03.07.2017 р. відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №889-VIII, втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 р., окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10, 12 цього розділу. У пунктах 10,12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №889-VIII, передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 37 Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ. Виходячи з вищезазначеного, підстави для перерахунку пенсії відповідно до наданої позивачем копії довідки від 08.06.2017 р. №37/05-12236 згідно ст. 37 Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ відсутні.

Дане рішення відповідача вважає неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з порушенням соціальних прав щодо пенсійного забезпечення і незаконного звуження конституційних гарантій, оскільки чинним на час призначення пенсії нормативно-правовими актами було передбачено право на перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням розмірів заробітної плати державним службовцям.

На підставі викладеного позивачка просить суд визнати дії Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37-1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, на підставі довідки про заробітну плату від 08.06.2017 року № 37/05-12236, а також зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити їй перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (в редакції, яка діяла на день призначення пенсії) в розмірі 87 % заробітної плати за грудень місяць 2015 року на підставі довідки Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА у м. Києві від 08.06.2017 року № 37/05-12236 та виплатити різницю з урахуванням уже виплаченої пенсії за минулий період з 01 грудня 2015 року.

Позивач не погоджується з відмовою відповідача, тому звернувся до суду для захисту порушеного права.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому зсіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні та наданих письмових запереченнях на заявлені вимоги зазначив, що позивач дійсно перебуває в них на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про державну службу». Управління листом від 03.07.2017 р. відмовило позивачу у перерахунку пенсії, оскільки 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889, який не передбачає проведення перерахунку пенсії державним службовцям, а отже немає підстав для перерахунку пенсії позивачу.

Зокрема, згідно із ст.37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в редакції Закону України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" і викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" 31.05.2000 року №865 було передбачено, що перерахунок пенсії проводиться виходячи із заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді з якої призначено пенсію.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" №1013 від 09.12.2015 року №1013 відбулось підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям проведено з 01.12.2015 р.

З 01.12.2015 року пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" №1013 від 09.12.2015 року виключено пункт четвертий Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", яким передбачались умови для проведення перерахунку пенсії державного службовця.

Таким чином, Управління вважає, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни, які набрали чинності 01.01.2015 р. в ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично анульовано норми законодавства, які визначили право особи на перерахунок призначеної пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави такого перерахунку.

Крім того, Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року №15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670» було затверджено та введено в дію форму та складові довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Постановою Правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення пенсій державним службовцям згідно з пунктами 10,12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 відповідно до статті 37 Закону України №3732-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу», а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає державної служби. Довідка №37/05-12236 від 08.06.2017 р. одержана з порушенням чинного законодавства, відповідно до якого відсутня форма довідки для здійснення перерахунку пенсії непрацюючого державного службовця.

Представник відповідача, зазначив, що передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Представник відповідача додатково наголосив, що Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року під № 1566/11846 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так відповідно до пункту 1.7 порядку передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась з заявою про перерахунок пенсії до Управління 10.06.2017 р., а в адміністративному позові просить зобов'язати здійснити перерахунок з 01.12.2015 р., що не відповідає чинному законодавству.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 18.05.2011 року перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

10.06.2017 р. позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням розмірів посадових окладів працюючим державним службовцям з 01.12.2015 р. та надала довідку №37/05-12236 від 08.06.2017 р. про суму заробітної плати за грудень місяць 2015 року за посадою головного спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, за якою призначено пенсію та на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Листом від 03.07.2017 р. №10231/13/ позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відсутні правові підстави, відповідно до наданої довідки від 08.06.2017 р. №37/05-12236 згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723- ХІІ.

Суд вважає, що відмова відповідача у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії є безпідставною та не ґрунтується на нормах матеріального законодавства.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції на дату призначення пенсії позивачці) На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на дату призначення пенсії позивачці) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно положень ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця установлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31 травня 2000 року.

Положеннями пункту 4 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу». Заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9 зазначено, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Відповідно до п.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

У Законі України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створення передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В ст. 13 Конвенції вказано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право на отримання соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про державну службу», зберігається і здійснюється в чинному Законі України «Про державну службу».

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Разом з тим, суд враховує, що статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме норми законодавства, які були чинні на момент їх виникнення.

Посилання представника відповідача на розділ ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань пенсійного забезпечення», яким скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, пенсії яким призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» судом оцінюється критично, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Позивачці пенсія була призначена в 2011 році, тобто до набрання чинності вказаним законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Щодо позовних вимог позивача про перерахунок та виплату у пенсії з 01.12.2015, то суд враховує наступне.

Згідно ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачка звернулася до відповідача 10.06.2017 року, то проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 необхідно проводити з 01.06.2017 року.

При прийнятті рішення суд також враховує, що згідно із частиною 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 6 КАС України).

Частиною 2 статті 6 КАС України також передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи представника відповідача в заперечення позову, на думку суду, є непереконливими, а тому такі доводи суд не може покласти в основу свого рішення і відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки є частково обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України «Про державну службу», -

ВИРІШИВ:

Адміністративний ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати дії Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37-1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013, на підставі довідки про заробітну плату від 08 червня 2017 року № 37/05-12236 - протиправними.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (в редакції, яка діяла на день призначення пенсії) в розмірі 87 % заробітної плати за грудень місяць 2015 року на підставі довідки Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації у м. Києві від 08 червня 2017 року № 37/05-12236 та виплатити різницю з урахуванням уже виплаченої пенсії за минулий період з 01 червня 2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 грудня 2018 року.

Суддя: