Вирок № 72688795, 06.03.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/738/18

провадження № 1-кп/415/333/18

ВИРОК

Іменем України

06 березня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Голуба І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002550 від 02 грудня 2017 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Красногорівка Полтавської області, громадянина України, с професійно-технічною освітою, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не є особою з інвалідністю, військовослужбовця за контрактом, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи на службі за контрактом згідно наказу командира військової частини - польова пошта В2260 № 134 від 01.05.2016 був зарахований до списків особового складу військової частини - польова пошта В2260 та призначений на посаду старшого стрільця 3 відділення 2 взводу 1 мотопіхотної роти 15 окремого мотопіхотного батальйону.

Проходячи військову службу у військовій частині - польова пошта В2260 старший солдат ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження ним військової служби, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира з'єднання включно, не допускати вчинення злочинів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов'язки, не вживати алкогольних напоїв.

Незважаючи на це, ОСОБА_1, усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на злочинний шлях та скоїв злочин за наступних обставин:

В середині серпня 2017 року, більш точнішої дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту - для особистого вживання, знаходячись біля покинутого будинку у селищі Мостовівщина, Полтавської області, зірвав верхівкові частини дикорослої коноплі, тим самим незаконно придбавши наркотичний засіб, з яких, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 шляхом сушіння та подрібнення незаконно виготовив наркотичний засіб - канабіс, масою канабісу у перерахунку на суху речовину 24,17 грама, який став незаконно зберігати за місцем свого мешкання за вказаною адресою до 01 грудня 2017 року.

01 грудня 2017 року, під час відпустки, яку ОСОБА_1 проводив за місцем свого мешкання, безпосередньо перед виїздом до місця несення служби, маючи умисел на незаконне перевезення наркотичного засобу без мети збуту - для власного вживання, забрав металевий предмет для куріння та раніше виготовлений наркотичний засіб, який у подрібненому стані він помістив у скляну банку та яку в подальшому помістив до рюкзаку. Після чого ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту, направився до залізничного вокзалу, де сів на поїзд сполученням «Хмельницький - Лисичанськ» та незаконно перевіз вищевказаний наркотичний засіб до м. Лисичанська Луганської області.

01 грудня 2017 року приблизно о 14 годині, по прибуттю на залізничний вокзал станції «Лисичанськ», розташований за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул. Вокзальна, 1, до ОСОБА_1 підійшли працівники поліції, для перевірки документів, що засвідчують особу та встановлення наявності заборонених предметів. В ході бесіди ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що в нього при собі є скляна банка, у середині якої знаходиться речовина сіро-зеленого кольору, рослинного походження з подрібненими рослинами роду конопель. Згідно висновку експерта № 19/113/8-2/1334е від 08 грудня 2017 року, речовина, надана на експертизу є особливо небезпечним наркотичним засобом, канабісом, обіг якого заборонено, масою канабісу у перерахунку на суху речовину 24,17 грама.

Таким чином, військовослужбовець військової частини - польова пошта В2260, старший солдат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаконно придбав, виготовив, зберігав та перевозив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 24,17 грама, поки його протиправні дії не були припинені правоохоронними органами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що дійсно, у серпні 2017 року, коли він знаходився у черговій відпустці за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 та гуляючи селищем, він побачив кущ дикорослої коноплі, листя якого він зірвав і відніс додому, де висушив, подрібнив та виготовив наркотичний засіб - канабіс, для подальшого особистого вживання, шляхом куріння, який зберігав за місцем свого мешкання. У листопаді 2017 року, знаходячись знову у відпустці, він поклав виготовлений наркотичний засіб до скляної банки та повертаючись до місця своєї служби в с. Кримське Луганської області, взяв його із собою, але на залізничному вокзалі станції «Лисичанськ» був зупинений співробітниками поліції, які виявили та вилучили у нього 01.12.2017 року даний наркотичний засіб. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати, зобов'язавшись надалі такого не вчиняти.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 ч. 3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який є військовослужбовцем за контрактом, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не є особою з інвалідністю, за місцем служби та мешкання характеризується з позитивного боку, являється учасником бойових дій, на обліку у лікаря психіатрата та лікаря нарколога не перебуває (а.с.40,41), раніше не судимий (а.с.39);

- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, враховуючи суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, при цьому враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, а також його репутацію, як особи, що за час несення служби та за місцем мешкання характеризується з позитивного боку, має на утриманні неповнолітню дитину, являється учасником бойових дій, раніше не судимий, а також поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачився за вчинене, зобов'язавшись надалі такого не вчиняти, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише, і, не в першу чергу, від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження відносно ОСОБА_1 експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: № 19/113/8-2/1334е від 08.12.2017 року (а.с.31-34) у сумі 618 гривень 50 копійок (а.с.30) - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- скляна банка та особливо небезпечний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою канабісу у перерахунку на суху речовину 24,17 грама, після проведення експертизи, масою 23,97 грама, що відповідно постанови слідчого від 20.12.2017 року (а.с.35) та квитанції № 436 (а.с.36), знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 19/113/8-2/1334е від 08.12.2017 року у сумі 618 гривень 50 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- скляну банку та особливо небезпечний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою канабісу у перерахунку на суху речовину 24,17 грама, після проведення експертизи, масою 23,97 грама, що відповідно постанови слідчого від 20.12.2017 року та квитанції № 436, знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова