Рішення № 72688294, 29.01.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2248/17

Провадження №2-а/405/80/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І., Шумейко Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому ради про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулася до суду з позовом до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у м.Кропивницькому раді, в якому з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог просила:

визнати дії відповідача в частині винесення повідомлення про відмову в призначенні допомоги переміщеним особам на проживання від 29.12.2016 року, повідомлення №670062/2 від 23.03.2017 року про повернення надміру виплачених бюджетних коштів по державним соціальним допомогам, - протиправним;

скасувати рішення комісії виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, житлових субсидій та пільг від 07.12.2016 року, протокол №28, згідно яким було прийнято повідомлення про відмову в призначенні допомоги переміщеним особам на проживання від 29.12.2016 року;

скасувати повідомлення №670062/2 від 23.03.2017 року про повернення надміру виплачених бюджетних коштів по державній соціальній допомозі;

зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй (позивачу) та її малолітній доньці ОСОБА_4 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг, з 22 жовтня 2016 року до 03 червня 2017 року.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона разом зі своєю сім'єю - чоловіком ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована в м.Маріуполь Донецької області за адресою АДРЕСА_1, при цьому, після початку військового конфлікту у 2014 році сім'я вимушена була покинути своє фактичне місце проживання та переїхати до іншого безпечного місця у м.Кіровоград (на даний час м.Кропивницький), де проживають за адресою АДРЕСА_7., при цьому, на підставі Постанови КМУ від 01.10.2014 року №509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», вона (позивач) звернулася до управління соціального захисту населення Ленінської районної у м.Кіровограді ради, де їй було надано Довідку №3504000137 від 22.10.2014 року про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Зазначену довідку було видано на неї (позивача) та її малолітню доньку ОСОБА_4 ЇЇ (позивача) чоловік ОСОБА_6 за такою довідкою не звертався та допомогу не отримував. Зазначила, що 22.10.2014 року вона надала відповідачу заяву встановленого зразка для отримання адресної допомоги особам, які переміщуються та одноразової допомоги, після чого з 22.10.2014 року до 21.10.2015 року вона отримувала через ПАТ КБ «ПриватБанк» на картковий рахунок НОМЕР_2, з 22.10.2015 року по 21.10.2016 року, - через АТ «Ощадбанк» на картковий рахунок НОМЕР_3 щомісячно грошову допомогу переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг на себе та доньку.

29.03.2017 року вона (позивач) отримала по пошті цінним листом на адресу свого місця проживання у м.Кропивницький повідомлення від 23.03.2017 року про повернення надміру виплачених бюджетних коштів по державним соціальним допомогам (допомога переміщеним особам на проживання), в якому було зазначено, що вона надала неповну (невірну) інформацію про доходи (майновий стан), а саме: «переплата за період з 22.10.2014 року - 21.04.2015 року, 24.04.2015 року - 23.10.2015 року, 24.04.2015 року - 23.10.2015 року, 24.10.2015 року - 21.10.2016 року, так як її чоловік має житлове приміщення, розташоване в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення АТО, внаслідок чого їй надміру виплачені кошти в сумі 25 111, 66 грн., які її зобов'язано повернути в строк до 25.12.2017 року.

30.03.2017 року вона (позивач) звернулася до відповідача та отримала ще й повідомлення про відмову в призначенні (відновленні) допомоги переміщеним особам на проживання вих.№973 від 29.12.2016 року, після чого з метою роз'яснення відповідачем рішення та повідомлення вона звернулася до відповідача з запитом про доступ до публічної інформації від 31.03.2017 року. 04.07.2017 року вона отримала лист від 07.04.2017 року вих.№982/58-2 та витяг з протоколу від 07.12.2016 року №28, в якому зазначено, що її (позивача) чоловік має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, регіони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, тобто в листі відповідача міститься посилання та перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затверджені розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р, однак Маріуполь відноситься до населених пунктів, в яких проводиться антитерористична операція та які визначені розпорядженням КМУ від 30.10.2014 року №1053 та від 02.12.2015 року №1275-р. вказала, що, оскільки, відповідач мотивує свої вимоги про повернення коштів та відмову в призначенні (відновленні) допомоги переміщеним особам га проживання тим, що її (позивача) чоловік має житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, регіони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, вона звернулась до приватного нотаріуса з метою отримання витягів з реєстрів - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких тільки у її чоловіка є право власності на квартиру, в якій вони всі зареєстровані в м.Маріуполь, який відноситься до населених пунктів, в яких проводиться антитерористична операція, і зазначені відомості вона подавала відповідачу. Крім того, у ї заяві до відповідача від 22 жовтня 2014 року про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг у графі про наявність у будь-кого з члені сім'ї, у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та район проведення антитерористичної операції, нею було зазначено про відсутність такого житла.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів №1368207 від 18.08.2015 року, виданого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Никоненко Т.В. її (позивача) чоловік є власником квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_8

На теперішній час вона проживає разом з чоловіком та донькою за адресою АДРЕСА_2, та житлове приміщення за даною адресою не є власністю членів її сім'ї.

Крім того, позивачем під час судового розгляду справи з урахуванням встановлених обставин, 29 січня 2018 року подана заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просила прийняти зміни до позовних вимог, за якими просила визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у м.Кропивницькому раді в частині припинення виплати щомісячної адресної допомоги переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг їй (ОСОБА_1.) та ОСОБА_4; скасувати рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради від 29 грудня 2016 року про відмову в призначенні (відновленні) допомоги переміщеним особам на проживання; зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у м.Кропивницькому рад відновити та виплатити ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_4 щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в т.ч.на оплату житлово-комунальних послуг з 26 жовтня 2016 року по 03 червня 2017 року.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 29.01.2018 року підтримали, посилаючись на підстави, викладені в позові, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги, в т.ч. змінені позивачем позовні вимоги не визнав, просив відмовити позивачу в їх задоволенні, при цьому надав пояснення аналогічні поясненням, зазначеним в письмових запереченнях на позов, які надійшли до суду за вх. № 09.08.2017 року, та відповідно до яких Управління соціального захисту населення Подільської районної у місті Кропивницькому ради є уповноваженим органом з питань взяття на облік, нарахування та надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг, при цьому, позивач ОСОБА_1 була взята на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 22 жовтня 2014 року №3504000137. Рішенням Управління від 24.11.2014 року ОСОБА_1 на підставі п.п.3, 7 Постанови №505 була призначена грошова допомога на період з 22.10 по 21.12.2014 року в розмірі 1 326, 00 грн.; з 22.12.2014 року по 21.02.2015 року в розмірі 1 105, 00 грн.; з 22.02.2015 року по 21.04.2015 року в розмірі 884, 00 грн. В подальшому позивач також зверталася до Управління з заявами та їй призначалася грошова допомога на сім'ю за період з 24.04.2015 року по 23.10.2015 року, з 24.10.2015 року по 23.04.2016 року в розмірі 884, 00 грн., з 24.04.2016 року по 21.10.2016 року в розмірі 1 326, 00 грн. Всього за вказані вище періоди позивачем було отримано допомогу в розмірі 25 111, 66 грн. 26 жовтня 2016 року позивач знову звернулася до Управління з заявою про призначення зазначеної допомоги. Крім того, в заявах про призначення грошової допомоги позивач вказала про відсутність у будь-кого з членів її сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. Разом з тим, в результаті проведеної перевірки було встановлено, що чоловік позивача має на праві приватної власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2005 року. Відповідно до роз'яснень Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.12.2016 року №04-01/28/955 грошова допомога відповідно до п.6 Постанови КМУ від 01.10.2016 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч., на оплату житлово-комунальних послуг» не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на ліні зіткнення. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення». Згідно з вищезазначеним розпорядженням місто Маріуполь не знаходиться в переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, а отже належать до підконтрольної території України. 07 грудня 2016 року заява позивача була розглянута комісією виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, житлових субсидій та пільг та рішенням комісії від 07.12.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні соціальної виплати внутрішньо переміщеним особам. На підставі рішення комісії від 07.12.2016 року 29 грудня 2016 року рішенням Управління ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні допомоги переміщеним особам на проживання. Також зазначено, що на момент звернення позивача до Управління за отриманням грошової допомоги антитерористична операція в м.Маріуполь вже не здійснювалася та місто Маріуполь не знаходилося в переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Окрім того, зазначено, що позивач свідомо приховала факт наявності у власності члена сім'ї житлового приміщення, розташованого у м.Маріуполь, тим самим неправомірно отримала допомогу з державного бюджету, внаслідок чого виникла переплата бюджетних коштів в сумі 25 111, 66 грн., які добровільно не повернуті. Зазначено, що наказ першого заступника голови СБУ - керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» у встановленому законодавством порядку не зареєстрований та не опублікований, у зв'язку з чим підстави для його застосування в діяльності Управління, - відсутні.

Відповідно до рішення Ленінської районної у місті Кіровограді ради «Про перейменування Ленінської районної у місті Кіровограді ради та її виконавчого комітету2 від 25 березня 20127 року №85 у зв'язку з перейменуванням міста Кіровограда Кіровоградської області на місто Кропивницький та Ленінського району на Подільський, Ленінську районну у місті Кіровограді раду перейменовано на Подільську районну у м.Кропивницькому раду, а виконавчий комітет Ленінської районної ради м.Кіровограда перейменовано на виконавчий комітет Подільської районної у місті Кропивницькому ради.

Крім того, рішенням Подільської районної у місті Кропивницькому ради «Про перейменування виконавчих органів районної у місті ради» від 23 червня 2017 року №92 перейменовано виконавчі органи районної у місті ради та змінено їхні юридичні адреси, а саме: управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради на Управління соціального захисту населення Подільської районної у місті Кропивницькому ради, на підставі чого слід вважати фактичну назву відповідача - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому ради.

Відповідно до п.10 ч.1 Розділу VII Перехідні положення КАС України ( в редакції Закону України №2147-VIIІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, на підставі чого розгляд даної справи суд здійснює за правилами КАС України в редакції Закону України №2147-VIIІ від 03.10.2017 року.

Заслухавши позивача та в її інтересах представника, заперечення проти позову представника відповідача, зваживши доводи, викладені в позові на обгрунтування позовних вимог, та у запереченнях (відзиві на позов), дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії паспорта серія ЕН 317077, виданого Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 07 лютого 2004 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м.Первомайськ Луганської області, з 08.09.2005 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_10

Відповідно до копії довідки від 22.10.2014 року №3504000137 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, в якій (довідці) постійне місце проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_3., також зазначено, що ОСОБА_1 перемістилася з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_4. В довідці також зазначено відомості про переміщених осіб, які не досягли 18-річного віку і прибули разом з особою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 актовий запис за №280 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 року, її батьками в свідоцтві про народження зазначені «Батько» - ОСОБА_6 та «Мати» - ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_9 25 вересня 2002 року, актовий запис №595, та після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини - «ОСОБА_6» та «ОСОБА_9» відповідно.

Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 04.04.2017 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_11 на підставі договору купівлі-продажу від 18.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Никоненко Т.В., за реєстровим номером №5595.

В зазначених реєстрах відомості щодо зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_4, - відсутні.

Судом також встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося учасниками справи, що рішенням Управління соціального захисту населення виконавчого комітету ленінської районної у м.Кіровограді ради від 24.11.2014 року ОСОБА_1 була призначена грошова допомога на сім'ю на період з 22.10.2014 по 21.12.2014 року в розмірі 1 326, 00 грн., з 22.12.2014 по 21.02.2015 року в розмірі 1 105, 00 грн., з 22.02.2015 по 21.04.2015 року в розмірі 884, 00 грн., з 24.04.2015 по 23.10.2015 року в розмірі 884, 00 грн., з 24.10.2015 по 23.04.2016 року в розмірі 884, 00 грн., з 24.04.2016 по 21.10.2016 року в розмірі 1 326, 00 грн.

26 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Управління з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, судом встановлено, що згідно з копією повідомлення про відмову в призначенні (відновленні) допомоги переміщеним особам на проживання від 29 грудня 2016 року № 973 (Справа №670062) заявнику ОСОБА_1 (АДРЕСА_5) відмовлено в призначенні (відновленні) допомоги переміщеним особам на проживання згідно з рішенням комісії виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, житлових субсидій та пільг від 07.12.2016 року, протокол №28.

Відповідно до повідомлення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради №670062/2 про повернення надміру виплачених бюджетних коштів по державним соціальним допомогам (допомога переміщеним особам на проживання) від 23 березня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність повернути в строк до 25 грудня 2017 року переплачену суму в розмірі 25 111, 66 грн. за період з 22.10.2014 року по 21.10.2016 року з тих підстав, що чоловік заявника має житлове приміщення, розташоване в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення АТО.

Відповідно до витягу з протоколу від 07.12.2016 року №28 засідання комісії виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, житлових субсидій та пільг комісією було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ( справа №670062), при цьому, підстави відмови, - не зазначені.

Рішенням Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради від 29 грудня 2016 року про відмову в призначенні (відновленні) допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 (реєстраційний номер 670062) відмовлено в призначенні допомоги переміщеним особам на проживання. Підстави: рішення комісії виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, житлових субсидій та пільг від 07.12.2016 року, протокол №28.

Зазначене рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м.Кіровограді ради від 29 грудня 2016 року та визнання протиправними дій відповідача в частині припинення виплати щомісячної адресної допомоги переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг, - є предметом оскарження позивачем.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне рішення від 29 грудня 2016 року, на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 січня 2014 року встановлено гарантії дотримання прав, свобод і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону України ''Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб'' від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України ''Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб'' факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно з п. 3 Порядку № 505, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сімї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи протягом 10-ти днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством передбачено право позивача, як внутрішньо переміщеної особи, яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, отримати грошову допомогу з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.

Пунктом 6 Порядку №505 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачені випадки, коли грошова допомога не призначається, та, зокрема, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

При цьому, судом зазначається, що вищенаведеною нормою встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у її призначенні, зокрема, володіння будь-яким з членів родини житловим приміщенням, розташованим в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Більш того, зазначена норма не містить будь-яких додаткових умов щодо здійснення своїх повноважень органами державної влади на території проведення антитерористичної операції.

Таким чином, для отримання особою щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання таких умов: 1. Особа повинна постійно проживати на території України; 2. Особа повинна бути переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або бути такою, що була змушена покинути своє постійне місце проживання в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і переміститися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі; 3. Особа повинна знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад; 4. Уповноважений представник сім'ї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому до заяви повинна бути додана копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних; 5. Особа не повинна бути власником або мати членів сім'ї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або членів сім'ї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Таким чином, чинне законодавство на час виникнення між сторонами спірних правовідносине передбачало, що наявність у власності житлового приміщення розташованого, зокрема, на території проведення антитерористичної операції, не є підставою для відмови у призначенні допомоги.

При цьому, спірним питанням є те, чи відноситься місто Маріуполь, Донецької області, у якому розташоване належне чоловіку позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 нерухоме майно, до району проведення антитерористичної операції, що є підставою для отримання або відмови в отриманні позивачем грошової допомоги на відшкодування витрат на житло.

Поряд з цим судом відзначається наступне.

Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Згідно зі ст. 1 Закону України ''Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції'' від 02 вересня 2014 року №1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року№ 405/2014.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року, та на час судового розгляду Президентом України відповідний Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, антитерористична операція триває.

Статтею 1 Закону України ''Про боротьбу із тероризмом'', передбачено, що район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Крім того, наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції і термінів її проведення» визначено такі райони проведення антитерористичної операції: Донецька і Луганська області з 07 квітня 2014 року.

Зазначений наказ чинний на теперішній час, та відповідно до вказаного наказу районами проведення антитерористичної операції визначені Донецька та Луганська області (без виключень). Із цього вбачається, що всі населені пункти Донецької та Луганської областей є районами проведення АТО.

Відповідно до п.5 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Кабінет Міністрів України доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України 2Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

30 жовтня 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до якого, місто Маріуполь (Маріупольська міська рада) включено до вказаного переліку (п.20).

Разом з тим, дію зазначеного розпорядження було зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р, в якому не зазначено підстави його прийняття.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. №1275-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено і м.Маріуполь (місто обласного значення)Донецької області (п.20 Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. №1275-р) Фактично такий же статус м.Маріуполь, Донецької області мав і на момент переміщення позивача.

Отже, місто м.Маріуполь, Донецької області, в якому розташоване житлове приміщення -квартира АДРЕСА_6, яке належить на праві власності чоловіку позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 належить до населених пунктів, в яких здійснювалася антитерористична операція.

Системний аналіз наведених норм права свідчить, що при прийнятті рішення про відмову позивачу у призначенні щомісячної грошової допомоги на відшкодування витрат на житло як внутрішньо переміщеній особі, відповідачем невірно були розтлумачені законодавчі акти, що регулюють питання визначення району проведення антитерористичної операції і віднесення міста Маріуполь до території, іншої ніж тимчасово окупована територія України, району проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Таким чином, судом відзначається, що відповідач протиправно припинив позивачу з 26 жовтня 2016 року виплату щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Щодо посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень, на лист-роз'яснення Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.12.2016 року №04-01/22/4551, суд зазначає наступне, зокрема, як вбачається з зазначеного листа «Щодо надання роз'яснення» відповідно до п.6 постанови КМУ від 01 жовтня 2016 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг» грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р, та відповідно до зазначеного розпорядження місто Маріуполь не знаходиться в переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на підставі чого, якщо у будь-кого з членів сім'ї у власності є житлове приміщення, розташоване в м.Маріуполь права на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг сім'я не має, разом з тим, вказаний лист-роз'яснення не є нормативно-правовим актом та носить лише роз'яснювальний характер.

Щодо доводів відповідача про відсутність м. Маріуполь Донецької області в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р, суд відзначає, що це не є доказом того, що житлове приміщення, яке належить члену сім'ї позивача розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, оскільки взяття на облік і надання грошової допомоги відповідній категорій осіб пов'язано з їх переміщенням з району проведення антитерористичної операції, що не є тотожним території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження за умови відсутності у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Крім того, Порядком №505 не визначено підставу для відмови в призначені допомоги, як володіння житловим приміщенням, розташованим на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Окрім того, як вже зазначалося раніше, норми закону не пов'язують розташування житлового приміщення на території проведення антитерористичної операції із здійсненням своїх повноважень органами державної влади на цій території.

Більш того, судом відзначається, що застосування до спірних правовідносин розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», до якого не включено місто Маріуполь, то наведене може бути взято до уваги лише до тих правовідносин, які виникли після 31 травня 2017 року , тобто коли були внесені відповідні зміни до Порядку №505 (Постанова КМУ від 31 травня 2017 року №370).

Крім того, будь-доказів того, що у позивача ОСОБА_1 або у членів її сім'ї наявне житло, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст. 6 КАС України, суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.7 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та Законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень, - не надав до суду достатніхта беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його (відповідача) заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до ч.ч.3, 4 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно припинено з 26 жовтня 2016 року виплату позивачу ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1, щомісячної адресної допомоги переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг, що оформлено відповідним рішенням відповідача від 29 грудня 2016 року, що, в свою чергу, є підставою для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 в цій частині з визнанням протиправними дій Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому раді про відмову в припиненні ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_4 виплати щомісячної адресної допомоги переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг, а також скасування рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської (Подільської) районної у місті Кіровограді (Кропивницькому) раді про відмову в призначенні (відновленні) допомоги переміщеним особам на проживання від 29 грудня 2016 року, яке винесено відносно позивача ОСОБА_1

Відповідно до приписів Рекомендації Кабінету Міністрів Ради Європи стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11 березня 1980 року на 316-ій нараді заступників міністрів, відповідно до якої під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, прийняття рішення щодо призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг, є за своєю правовою природою виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень), на підставі чого суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому раді повторно розглянути питання щодо призначення (відновлення) позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1, щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг з 26 жовтня 2016 року.

Відповідно до ст.ст.132, 139 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене, з відповідача Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому раді слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 понесені нею та документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому ради про визнання дій протиправними та скасування рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому ради в частині припинення ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1, виплати щомісячної адресної допомоги переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Скасувати рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської (Подільської) районної у місті Кіровограді (Кропивницькому) раді про відмову в призначенні (відновленні) допомоги переміщеним особам на проживання від 29 грудня 2016 року заявнику ОСОБА_1, реєстраційний номер №670062.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому раді повторно розглянути питання щодо призначення (відновлення) ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1, щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг з 26 жовтня 2016 року.

Присудити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у місті Кропивницькому раді, понесені судові витрати - судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яким є Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова