Ухвала суду № 72687908, 13.03.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/399/18

Провадження № 11-сс/779/86/2018

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Калиновський М. М.

ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Гандзюка В.П.., ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Шандаловича А.І.

прокурора Свірідова Д.І.,

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3, поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Снятинського ВП Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12015090230000031 від 18.02.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Снятинського ВП Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_5. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України на строк шістдесят днів – до 14 год. 45 хв. 23 квітня 2018 року. Визначено заставу в межах 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 79290 гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, усвідомлює невідворотність призначення покарання за скоєння кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому є підстави вважати, що існують ризики передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В своїй апеляційній скарзі поданій в інтересах ОСОБА_4 захисник ОСОБА_3 вважає, що обораний запобіжний захід є надто суворим та до підозрюваного слід було б застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Посилається на те, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність реальних ризиків вчинення підозрюваним дій, які перешкоджатимуть належному проведенню досудового розслідування, але в жодному випадку не припущення слідчого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з’ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов’язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу. Вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт, не порушуючи норми КПК України.

У зв’язку з цим, вважає жодним чином необґрунтованим та недоведеним, що застосування більш м’яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні.

Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що підозрюваний свою вину у скоєному визнав повністю, отже у нього немає жодної потреби впливати на свідків чи потерпілого, таким чином ризик впливу на свідків є надуманим та необґрунтованим.

Також спростовує ризик переховування від суду, адже у матеріалах справи відсутні показання свідків про намір особи переховуватися, чи придбання квитків, зміна місця проживання, відомості про відсутність постійного місця проживання.

Просить ухвалу Снятинського районного суду скасувати та ухвалити нову ухвалу , обравши більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В ході апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Прокурор вважає, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та обставинах кримінального провадження.

Дослідивши обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін виходячи з наступного.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Так, органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4, щодо якого Снятинським районним судом розглядається кримінальне провадження № 12017090230000058 від 17.02.2017 за ч.3 ст.185 КК України, підозрюється у вчиненні нового умисного злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

А саме, разом із ОСОБА_6, прийшовши до господарства ОСОБА_7, переконалися,що за їхніми діями ніхто не спостерігає,через пошкодженні двері проникли всередину приміщення будинку та реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на крадіжку чужого майна, переслідуючи корисливий мотив-таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою осіб спільно з ОСОБА_6 повторно викрали бувший в користуванні гідрофон фірми «T.I.P.» вартістю 800 грн. та газовий котел «TERMOMAX», моделі 628 А, вартістю 12000 грн., які перенесли до господарства ОСОБА_6, а потім розпорядилися на власний розсуд.

Протягом 13-15 лютого 2018 року ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_6 таємно викрав чуже майно на загальну суму 12800 грн.

Таким чином, органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене, ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 185 КК України і за яке встановлене покарання у виді до 6 років позбавленням волі.

Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вагомість наявних доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

В силу ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею дотримано вимог ст.ст. 176, 177, 183, 184, 194 КПК України та враховано особу підозрюваного , його характеристику за місцем проживання та стан здоров’я.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчим в клопотанні наведено переконливі дані про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий обґрунтовував тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідно до вимог КПК України законно застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням відповідного розміру застави.

Слідчий суддя обґрунтовано вказав на можливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

При вирішенні питання про альтернативний запобіжний захід у вигляді застави слідчий суддя обґрунтовано керувався вимогами ч. 5 ст. 182 КПК України, якою встановлені чіткі розміри застави, що дає можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3Є, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 199, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3Є, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Снятинського ВП Косівського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12015090230000031 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О.П. Васильєв

Судді: В.П. Гандзюк

ОСОБА_2